Рішення № 965424, 23.08.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.07

Справа № 9/386-07.

За позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області

До відповідача комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»

Третя особа з боку позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Панчук Іван Васильович,

Про визнання права власності та спонукання до виконання дій

Суддя Миропольський С. О.

Представники:

Від позивача: Фадеєв В.Ю.,

Від відповідача: Литовченко А.М.,

Від 3-ої особи: Панчук І.В.

Секретаря судового засідання: Недведського О.О.

Суть спору: позивач просить визнати за ним право власності на нежитлові приміщення розташовані за адресою м. Суми вул. Супруна, 17, загальною площею 134,7 кв.м. та зобов’язати відповідача здійснити реєстрацію зазначеного приміщення.

Позивач подав уточнення позовних вимог до позовної заяви, в якому просить визнати право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 17, загальною площею 134,7 кв.м., за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, а також зобов’язати комунальне підприємство “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 17, загальною площею 134,7 кв. м, за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області і надати витяг про реєстрацію права власності на вказані приміщення.

Відповідач надав відзив, в якому проти вимог позивача заперечує.

Від третьої особи пояснень не надходило.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

12.04.2007 позивач звернувся д відповідача із листом № 07/1797, в якому просив зареєструвати за державою на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 134, 7 кв. м, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 17, та надати йому витяг з реєстру права власності на відповідне майно.

Рішенням від 11.06.2007 відповідач відмовив в реєстрації з причини невідповідності наданих документів вимогам Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, та вимогам чинного законодавства України.

Як вбачаться з матеріалів справи вищевказане приміщення під час приватизації не увійшло до статутного фонду створеного відкритого акціонерного товариства «Сумижитлобуд», залишившись на його балансі.

Відповідно до переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 02.04.2007 № 538, вищевказане приміщення було включене до об’єктів приватизації. Також цим наказом відповідні регіональні відділення ФДМ України були зобов’язані здійснити приватизацію об’єктів, вказаних у додатку, згідно з чинним законодавством України про приватизацію.

Відповідно до ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Вказаним Законом на даний час реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Таким чином відмова відповідача в реєстрації права власності держави на вищевказані приміщення є невизнання цього права власності.

Статтею 326 ЦК України встановлено, що у державній власності є майно, утому числі кошти, яке належить державі Україна.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Беручи до уваги, обставини справи, вимоги позивача в частині визнання прав власності визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача зобов’язати відповідача зареєструвати право власності слід зазначити, що виходячи з правовідносин, пов’язаних із здійсненням державної реєстрації права власності на нерухомість, відповідач в даному випадку є суб’єктом владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України.

За таких обставин в частині вимог позивача щодо реєстрації права власності на нерухоме майно підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, т. я. зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Даний спір вирішується за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80 п. 1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 182, 392 Цивільного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 17, загальною площею 134, 7 кв. м, за державою Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (вул. Харківська, 30/1, м. Суми, 40024, код 21124686).

3. В іншій частині вимог позивача провадження у справі – припинити.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Повний текст рішення

підписано 28.08.2007

«Згідно з оригіналом»

Помічник судді О.О. Недведський