Рішення № 96542207, 23.04.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/378/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши справу за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Аеропортівський” (вул. Старицького, буд. 20/1, м. Одеса, 65036)

про стягнення 53422,84 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Пронюк В.Я.;

від відповідача: Писанюк І.Г.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Аеропортівський”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 53422,84 грн, з яких: 31851,89 грн пені; 8835,70 грн 3% річних, 7054,04 грн інфляційних втрат та 5681,21 грн збитків.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 10.10.2018 №7039/18-ТЕ-23 та додаткових угод до нього в частині здійснення повної та своєчасної оплати за фактично отриманий від позивача природний газ у період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року включно, а також споживання природного газу у березні - квітні 2019 року у більшому/меншому обсязі, ніж погоджено умовами договору.

19.04.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.141-143, т.1), в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначивши, що відповідач не зміг сплатити кошти за спожитий природний газ у визначені договором строки, оскільки не є прибутковою організацією, а єдиним джерелом надходження коштів відповідача є кошти співмешканців будинку, у яких була протягом спірного періоду була наявна значна заборгованість. Крім цього, у відзиві на позов відповідач посилається на положення ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено граничний розмір нарахування пені за несвоєчасне здійснення комунальних послуг, а саме не більше 0,01 відсотка за кожний день прострочення.

22.04.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.153-161, т.1), в якій позивач заперечує щодо викладених відповідачем доводів у відзиві, наголосивши на принципі свободи договору та зазначивши, що посилання відповідача на обставину наявності у мешканців будинку заборгованості з оплати комунальних послуг не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання обов`язків перед позивачем. З приводу посилань відповідача на ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач вказав, що договір між сторонами був укладений на підставі примірного договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, при цьому норми ст.3 цього Закону визначають, що він застосовується з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини, зокрема, у сферах постачання та розподілу природного газу.

26.04.2021 відповідачем було подано письмові заперечення (а.с.162, т.1), в яких останній наполягає на тому, що позивач не надав суду належних доказів щодо інфляційних втрат та збитків, а також щодо скасування пункту, яким визначено порядок нарахування збитків.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені до відповідача вимоги повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/378/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "18" березня 2021 о 14год.00хв.

18.03.2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до "08" квітня 2021 о 17год.00хв., про що сторін було повідомлено шляхом направлення ухвали в порядку ст.120 ГПК України.

08.04.2021 судом протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до « 19» квітня 2021 о 14год.00хв. Про перерву у судовому засіданні представника відповідача було повідомлено під розписку, а відповідача шляхом направлення ухвали в порядку ст.120 ГПК України.

19.04.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до « 23» квітня 2021 о 10год.00хв.

Крім цього, ухвалами суду від 15.04.2021 та 19.04.2021 судом було забезпечено участь представника позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

У судовому засіданні 23.04.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

10.10.2018 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» (споживач) було укладено договір постачання природного газу №7039/18-ТЕ-23 (а.с.13-22, т.1; далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За умовами п.1.3. договору необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в п.2.1. цього договору, споживач визначає самостійно.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 4 тис. куб. метрів.

Згідно з п.п.3.7., 3.8. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу. Виключно споживач несе відповідальність за достовірність обсягів газу, зазначених ним в довідці та акті приймання-передачі природного газу.

За умовами п. 3.10. договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за період постачання означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному періоді.

Згідно з п.п.5.1., 5.2. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу на дату складання договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 5930,40 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до п/п 6 п. 7.2. договору споживач зобов`язується своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

У п. 10.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

За умовами п. 12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 17.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

25.10.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору (а.с.23, т.1), згідно якої сторони виклали в новій редакції, зокрема, п.п.2.1. та 12.1. договору, погодивши, що постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 26.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 15 тис. куб. метрів; договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 26.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Згідно з п.5 додаткової угоди вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.10.2018.

31.10.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору (а.с.24, т.1), згідно якої сторони викали в новій редакції, зокрема, п.п.2.1., 12.1. у новій редакції, погодивши, що постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 31.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 15 тис. куб. метрів; договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 31.10.2018 (включно), а частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Згідно з п.5 додаткової угоди вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.10.2018 та діє протягом строку дії договору.

06.11.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору (а.с.25, т.1), згідно якої сторони викали в новій редакції, зокрема, п.п.2.1., 5.2. та 12.1. у новій редакції, погодивши, що постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 30 тис. куб. метрів; ціна за 1000 куб.м. газу з 01.11.2018 становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%, усього до сплати разом податком на додану вартість – 7482,61 грн. Сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 30.11.2018 (включно), а частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Згідно з п.7 додаткової угоди вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.11.2018 та діє протягом строку дії договору.

30.11.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до договору (а.с.26-35, т.1), якою укладений між сторонами договір постачання природного газу від 10.10.2018 №7039/18-ТЕ-23 було викладено в новій редакції.

Згідно з п. 1.1. нової редакції договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 200,43 тис. куб. метрів.

За умовами п.п.2.2., 2.4., 2.5. договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1. договору, повністю покривають потреби споживача у відповідних розрахункових періодах для потреб, визначених п.1.2. цього договору. Споживач самостійно визначає обсяги, зазначені в п.2.1. цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення. Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору – газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов`язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання природного газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов`язаний самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором. Допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі +/- 5 відсотків від зазначеного в п.2.1. обсягу без підписання додаткової угоди.

Згідно з п.3.8., п/п 3.8.1. п.3.8. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в п. 1.2. цього договору.

Відповідно до п/п 3.8.2. п.3.8. споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягу газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу.

За умовами п. 3.11. договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до п.3.13. договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу на відповідний період (зазначений в п.2.1. договору) споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п.5.7. цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:

- п/п 3.13.1. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

- п/п 3.13.2. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В = (V ф - V п) х Ц х K,

де: V ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;

V п – замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п.2.1. цього договору;

Ц - ціна природного газу за цим договором;

K - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 7482,61 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 5.7. договору визначено, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п.3.13. цього договору, здійснюється наступним чином:

- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п.3.9. цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п.2.1. цього договору, розраховує збитки відповідно до п/п 3.13.1. або 3.13.2. п.3.13. цього договору;

- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п/п 6, 8 п. 6.2. договору споживач зобов`язується: прийняти газ в кількості, зазначеній в п.2.1. даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором; відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п.3.13. цього договору.

За умовами п.6.3. договору постачальник має право, зокрема, вимагати від споживача відшкодування постачальнику збитків, що виникли через порушення споживачем умов п.2.1. цього договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється віз замовлених.

Згідно з п.7.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

У п. 9.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

За умовами п. 11.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Пунктом 11.2. договору погоджено, що пункти 2,3, 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2., абз.2); підп. 3.9.2. п.3.9., 3.13, 5.7., абзац п`ятий підп. 5), п.6.2., підп. 8), п.6.2., підп.4), п.6.3, абзац третій підп. 2, п. 6.4. цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється на адресу споживача, зазначену в п.12 цього договору та розміщується на офіційному сайті постачальника.

Сторонами погоджено, що вищевказана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання і діє з 01.12.2018.

20.03.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №5 до договору (а.с.36, т.1), якою сторони погодили: пункти 2,3, 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2., абз.2); підп. 3.9.2. п.3.9., 3.13, 5.7., абзац п`ятий підп. 5), п.6.2., підп. 8), п.6.2., підп.4), п.6.3, абзац третій підп. 2, п. 6.4. цього договору застосовуються сторонами з 01.03.2019; пункти 3.2.1., 3.4.1., 3.8.1., абз.1, підп. 3.9.2. п.3.9., абзац четвертий підп. 5), п.6.2., абзац другий підп. 2 п.6.4. цього договору з 01.03.2019 втрачають чинність.

22.03.2019, 26.04.2019, 03.05.2019, 27.05.2019, 27.06.2019, 29.07.2019, 29.08.2019, 12.09.2019, 25.09.2019 між сторонами було укладено додаткові угоди до договору (а.с.37, 39-54, т.1), якими сторонами було викладено в новій редакції умови договору, в тому числі в частині кількості та фізико-хімічних показників природного газу, ціни природного газу та дії договору в частині здійснення постачання природного газу, зокрема, додатковою угодою №10 від 27.05.2019 погоджено строк дії договору до 30.09.2019 включно.

Крім цього, додатковою угодою №6/2 від 29.09.2019 до договору (а.с.38, т.1) сторони погодили, що по тексту слова, зокрема, «Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» замінити на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

За період жовтень 2018 року – вересень 2019 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1227284,44 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с.62-73, т.1): від 31.10.2018 на суму 30500,05 грн; від 30.11.2018 на суму 178527,64 грн; від 31.12.2018 на суму 250435,54 грн; від 31.01.2019 на суму 251483,11 грн; від 28.02.2019 на суму 186593,89 грн; від 31.03.2019 на суму 163293,04 грн; від 30.04.2019 на суму 52370,80 грн; від 31.05.2019 на суму 33091,55 грн; від 30.06.2019 на суму 22883,16 грн; від 31.07.2019 на суму 20899,50 грн; від 31.08.2019 на суму 19067,83 грн; від 30.09.2019 на суму 18138,23 грн. Факт передачі природного газу у зазначений період на вказану суму не заперечується відповідачем.

В підтвердження проведення відповідачем оплати за поставлений позивачем за період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року природний газ, позивач надав суду виписку по операціях по підприємству ОСББ «Аеропортівський» з 01.10.2018 по 31.12.2019 (а.с.75-76, т.1) та виписку по рахунку (а.с.77, т.1).

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач за фактично отриманий природний газ розрахувався в повному обсязі, водночас, з порушенням строків, визначених умовами вищевказаного договору. Вказане підтверджується вищевказаними доказами, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого природного газу позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 31851,89 грн пені, 8835,70 грн 3% річних та 7054,04 грн інфляційних втрат.

Розрахунок спірних сум пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем за зобов`язаннями по кожному акту окремо в межах спірного періоду наступним чином:

- по зобов`язанням листопада 2018: пеня та 3% річних за період з 26.12.2018 по 23.01.2019;

- по зобов`язанням грудня 2018: пеня та 3% річних за період з 26.01.2019 по 10.03.2019; інфляційні нарахування за лютий 2019;

- по зобов`язанням січня 2019: пеня та 3% річних за період з 26.02.2019 по 09.04.2019; інфляційні нарахування за березень 2019;

- по зобов`язанням лютого 2019: пеня та 3% річних за період з 26.03.2019 по 24.06.2019; інфляційні нарахування за квітень-травень 2019;

- по зобов`язанням березня 2019: пеня за період з 26.04.2019 по 25.10.2019; 3% річних за період з 26.04.2019 по 05.05.2020; інфляційні нарахування за травень 2019 – квітень 2020;

- по зобов`язанням квітня 2019: пеня за період з 28.05.2019 по 27.11.2019; 3% річних за період з 28.05.2019 по 01.06.2020; інфляційні нарахування за червень 2019 – травень 2020;

- по зобов`язанням травня 2019: пеня за період з 26.06.2019 по 25.12.2019; 3% річних за період з 26.06.2019 по 01.06.2020; інфляційні нарахування за липень 2019 – травень 2020;

- по зобов`язанням червня 2019: пеня за період з 26.07.2019 по 25.01.2020; 3% річних за період з 26.07.2019 по 01.06.2020; інфляційні нарахування за серпень 2019 – травень 2020;

- по зобов`язанням липня 2019: пеня за період з 28.08.2019 по 27.02.2020; 3% річних за період з 28.08.2019 по 01.06.2020; інфляційні нарахування за вересень 2019 – травень 2020;

- по зобов`язанням серпня 2019: пеня за період з 26.09.2019 по 25.03.2020; 3% річних за період з 26.09.2019 по 01.06.2020; інфляційні нарахування за жовтень 2019 – травень 2020;

- по зобов`язанням вересня 2019: пеня за період з 26.10.2019 по 25.04.2020; 3% річних за період з 26.10.2019 по 01.06.2020; інфляційні нарахування за листопад 2019 – травень 2020.

Крім цього, враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині обсягів споживання природного газ, позивачем на підставі п.3.13. було направлено відповідачу відповідні акти-претензії за допущені порушення в березні та квітні 2019 року (а.с. 78-95, т.1). Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою від 22.03.2019 №6 сторонами було погоджено обсяг споживання природного газу, зокрема, у березні 2019 – 20,334 тис.куб.м. (а.с.37, т.1), фактичний обсяг споживання згідно акту - 21,823 тис.куб.м. (а.с.67, т.1); додатковою угодою від 26.04.2019 №7/8 сторонами було погоджено обсяг споживання природного газу у квітні 2019 – 7,500 тис.куб.м. (а.с.39, т.1), фактичний обсяг споживання згідно акту - 6,999 тис.куб.м. (а.с.68, т.1). Розрахунок збитків позивачем здійснено відповідно до такого розрахунку:

- за березень 2019: фактичний обсяг спожитого природного газу - 21,823 тис.куб., замовлений – 20,334 тис.куб.м., відхилення у бік збільшення - 1,489 тис.куб.м. (7,32%), ціна газу – 7482,61 грн, сума відшкодування – 5570,80 грн;

- за квітень 2019: фактичний обсяг спожитого природного газу – 6,999 тис.куб., замовлений – 7,500 тис.куб.м., відхилення у бік зменшення – 0,501 тис.куб.м. (6,68%), ціна газу – 7482,61 грн, сума відшкодування – 110,41 грн.

Як встановлено судом, відповідач на вищевказані претензії не відреагував, суму збитків, заявлених позивач до відшкодування, не сплатив. При цьому відповідачем не було викладено заперечень щодо вірності здійсненого позивачем розрахунку.

Крім цього, відповідач обставину несвоєчасної сплати коштів за поставлений позивачем природний газ не спростовує, щодо вірності здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат заперечень не подав, натомість наголосив на тому, що не має можливості вплинути на зміну умов договору, а заборгованість виникла внаслідок низької платоспроможності мешканців будинку.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1. Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, в редакції, станом на березень – квітень 2019 (далі – Правила) відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (V ф - V п) х Ц х K, де: V ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; V п - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається у договорі постачання та не може перевищувати 0,5.

Згідно з п.2. Розділу VI Правил у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.

За змістом п.3. Розділу VI Правил за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Згідно з ч.1. ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції, яка діяла у спірний період) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції, яка діяла у спірний період) визначено, що права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками;

- колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13 - 15 цього Закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

За умовами ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Відповідно до п.1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3 - 7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3 1, 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Пунктом 3 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Судом встановлена обставина невчасного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем у спірний період з жовтня 2018 по вересень 2019 природного газу. У зв`язку із тим, що ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні нарахування.

Розрахунки заявлених позивачем пені, 3% річних та індексу інфляції, які долучені позивачем до позовної заяви, судом перевірені, встановлено їх вірність, відповідність умовам договору та нормам законодавства України. При цьому відповідачем вказані розрахунки не спростовані.

Щодо викладених відповідачем доводів з приводу неврахування позивачем ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» при здійснені розрахунку пені, суд зазначає про таке.

Так, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Згідно вимог Закону договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача. Водночас, з аналізу вищевказаних норм Закону вбачається, що нарахування пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги може здійснюватися після 1 травня 2019 року виходячи саме з умов договорів, укладених відповідно до статей 13 - 15 Закону, при цьому норми ст. 14 Закону визначають, що комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

В свою чергу Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в роз`ясненнях від 02.04.2019 щодо нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги було зазначено, що пеня згідно з нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за несвоєчасне здійснення платежів за комунальні послуги може нараховуватися на ту суму заборгованості, що утвориться з моменту укладення відповідного договору про надання комунальних послуг.

З урахуванням вищевикладеного, а також, оскільки спірні відносини сторін виникли на підставі договору постачання природного газу, який укладений до 01.05.2019, суд дійшов висновку, що підстави для застосування норми ст.26 Закону в частині розміру пені при вирішенні спору у цій справі відсутні.

Водночас, вирішуючи питання щодо можливості зменшення за ініціативою суду суми пені, що заявлена до стягнення з відповідача, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про таке.

Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Як встановлено судом відповідач є непідприємницьким товариством, створеним для здійснення функцій, визначених законом, не є кінцевим споживачем одержаного природного газу, а отже надходження коштів на рахунок відповідача та можливість погашення заборгованості за природний газ в цілому залежить від сплати мешканцями будинку на користь відповідача відповідних платежів.

Отже, з урахуванням цього, приймаючи до уваги неподання позивачем доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, та зважаючи на правовий статус відповідача, ступінь виконання основного зобов`язання (повне погашення заборгованості) та причини виникнення боргу, суд вважає доцільним зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 50%. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Водночас, приймаючи до уваги, що у березні та квітні 2019 мало місце відхилення обсягів спожитого відповідачем природного газу від замовленого, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, суд, здійснивши перевірку здійсненого позивачем розрахунку суми збитків в загальному розміру 5681,21 грн, вважає його вірним та обґрунтованим, а тому враховуючи, що нарахування цих збитків за погодженням сторін передбачений умовами договору та не суперечить чинним на момент виникнення спірних відносин нормам законодавства, позов позивача в цій частині вимог підлягає задоволенню.

За вищевикладених обставин, позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Аеропортівський” слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 15925,95 грн, 3% річних в сумі 8835,70 грн, інфляційні нарахування в сумі 7054,04 грн та збитки в сумі 5681,21 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Аеропортівський” в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Аеропортівський” (вул. Старицького, буд. 20/1, м. Одеса, 65036, код ЄДРПОУ 35565830) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 15925 /п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять/грн 95 коп, 3% річних в сумі 8835 /вісім тисяч вісімсот тридцять п`ять/грн 70 коп, інфляційні нарахування в сумі 7054 /сім тисяч п`ятдесят чотири/грн 04 коп, збитки в сумі 5681 /п`ять тисяч шістсот вісімдесят одну/грн 21 коп та судовий збір в сумі 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп.

3. В іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 27 квітня 2021 р.

Суддя Д.О. Бездоля