Рішення № 965390, 20.09.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.07

Справа № 9/315-07.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”.

До відповідача: Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради

Про стягнення: 5933 грн. 65 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники:

Від позивача: представник Андрієнко Н.О.

Від відповідача: представник Лиманська С.М.

В судовому засіданні 17.09.2007 року було оголошено перерву до 20.029.2007 року на 09 год. 50 хв.

Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство - “Сумиобленерго” просить суд стягнути з відповідача - Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради на його користь борг в сумі 5933 грн., 65 коп., у тому числі: пеню а сумі 4559 грн. 89 коп., інфляційних нарахувань в сумі 578 грн. 21 коп., та 3% річних в сумі 795 грн. 55 коп.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 7629 грн. 58 коп. у тому числі: пеня в сумі 5634 грн. 70 коп., інфляційних нарахувань в сумі 997 грн. 28 коп. та 3 % річних в сумі 997 грн. 60 коп., а також вартість судових витрат пов’язаних зі сплатою державного мита у сумі 102 грн.00коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив:

Між позивачем – відкритим акціонерним товариством “Сумиобленерго” та відповідачем – Комунальним підприємством “Міськводоканал” Сумської міської ради 14 листопада 2005 року укладено договір “Про постачання електричної енергії” за № 313.

Згідно п. 2.2.3. зазначеного договору відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 4 до договору № 313 від 14 листопада 2005 року. Відповідно до п. 3 додатку № 4 до договору відповідач повинен кожного місяця проводити розрахунки з ВАТ “Сумиобленерго” протягом 10 днів з моменту отримання рахунку для оплати.

Як вбачається з матеріалів справи за взаємною згодою сторін було встановлено інший порядок розрахунку за надані послуги, а саме: 5 жовтня 2006 року між сторонами по справі було укладено угоду № 0510/3, згідно якої нарахування за вересень 2006 року по договору від 14.11.2005 року № 313 в сумі 196 928,78 грн. відповідач сплачує наступним чином:

-05.10.06 року – 50 000 грн. за активну електроенергію,

-06.10.2006 року – 46 928,78 грн. з них: за активу електроенергію 40 828,89 грн., за реактивну електроенергію –6 099,89 грн.

- з 09.10.2006 року по 13.10.2006 року кожного дня по 70 000 грн.: з них за активну електроенергію до договору від 14.11.2005 року № 313 –20 000 грн.

Угодою від 02.11.2006 року № 0211/4 встановлено новий порядок розрахунку за спожиту в жовтні 2006 року електричну енергію по договору постачання електричної енергії № 313 від 14.11.2005 року в сумі 55 500,03 грн. :

- 06.11.2006 року –55 500,03 грн. за активну енергію.

Згідно угоди від 01.02.2007 року № 0102/2 розрахунок за електроенергію надану в січні 2007 року в сумі 140 000,03 грн. встановлено наступним чином:

- 01.02.2007 року –100 000 грн. за активну електроенергію.

- 02.02.2007 року –40 000,03 грн. за активну електроенергію

Крім того, листами від 16.04.07 року № 21/2650 та № 21/3127 від 28.04.2007 року позивач погодив перенесення кінцевого терміну оплати за споживчу в березні 2007 року електроенергію до 20.04.2007 року, а за спожиту в квітні 2007 року електричну енергію до 11.05.2007 року.

Згідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Договору.

Згідно п. 5 додатку № 4 до договору 313 від 14 листопада 2005 року та відповідно до вимог ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року у разі несвоєчасної оплати постачальник проводить нарахування пені споживачу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Крім того, відповідно до ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимогу зв’язку з тим, що були договори та листи від позивача на перенесення терміну оплати по договору на постачання електричної енергії, які позивачем при нарахуванні пені, інфляційних збитків та 3 % річних не були враховані.

Як зазначив позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог ним при нарахуванні пені, трьох відсотків річних та інфляційних збитків були враховані укладені угоди між сторонами та листи згідно яких ВАТ “ Сумиобленерго” погоджувало перенесення кінцевого терміну оплати за активну електричну енергію. Про те позивач наполягає на тому, що в кожному листі було зазначено, що за прострочення платежу у відповідності з діючими нормативними актами, будуть нараховані пеня, інфляційні та річні, які в подальшому повинні обов’язково бути сплаченими.

В статті 654 Цивільного кодексу України зазначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, в даному випадку на думку позивача, листи не є підставою для односторонньої зміни умов договору про постачання і не нарахування за прострочення оплати згідно додатку № 4 до договору № 313 від 14.11.05 року про постачання електричної енергії пені , збитків з урахуванням інфляції та 3 % річних. Як зазначає позивач ВАТ “ Сумиобленерго” погоджувало перенесення оплати за активну електричну енергію, тільки для того щоб не відключати електричної енергії на об’єктах споживання.

Про те у відповідності із п.1,3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання, тощо, з моменту досягання домовленості про зміну договору. У відповідності із статтею 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється у такій самій формі, що й договір який змінюється. У відповідності із пунктами 1,2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, якими обмінялися сторони та підписаний сторонам. Відтак , угода про зміну строків оплати була укладена сторонами. А отже, сторони змінивши строк оплати, відповідно змінили термін настання відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язання, тому вимови позивача частково неправомірні та частково не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене з відповідача - Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради - на користь позивача - Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” стягненню підлягає 1276 грн. 30 коп. - пені, 320 грн. 72 коп. - інфляційних збитків та 3% річних в сумі 223 грн. 19 коп.,

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради ( 40030, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; код 03352455) на користь відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” (40024, м. Суми, вул. Прокоф’єва, 9; код 24000329) 1276 грн. 30 коп. пені, 320 грн. 72 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 223 грн. 19 коп., 31 грн. 28 коп. державного мита, 36 грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.С. Лущик