Рішення № 96533609, 27.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року справа № 580/2112/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача – Ковтуна Ю.О. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа – АТ “Ідея-Банк” про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі – позивач) до Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 4, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №59191939 від 22 січня 2021 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ “Приватбанк”, як заробітна плата.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №59191939 від 22 січня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку позивача в АТ КБ “Приватбанк” № НОМЕР_1 . Позивач звертає увагу, що на даний рахунок їй перераховуються виключно заробітна плата, що підтверджується довідкою банку. Крім того, після отримання державним виконавцем від скаржника документально підтвердженого повідомлення щодо режиму використання рахунку в АТ КБ “Приватбанк”, ним не усунуто порушення національного законодавства та не знято арешт із рахунку позивачки, який має спеціальний режим призначення та на який законом заборонено накладення арешту.

Позивач а також його представник в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача, в термін встановлений судом надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши при цьому, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України “Про виконавче провадження”. Зазначено, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що рахунок позивача має спеціальний режим використання та доказів, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із чинним законодавством України. З огляду на викладене у державного виконавця відсутні передбачені ст. 59 Закону підстави для зняття арешту з коштів боржника в межах виконавчого провадження. Крім того, у відзиві зазначено, що Черкаським районним судом у справі №707/204/21 вирішено питання щодо зняття арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ “Приватбанк”.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Предствник АТ “Ідея-Банк” письмових пояснень до суду не подав, в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Постановою старшого державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнбка С.В. від 22.01.2021 ВП №59191939 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1

19.03.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила зняти арешт з рахунку, який відкрито в ПАТ КБ “Приватбанк” та має спеціальний режим використання – для отримання заробітної плати”.

29.03.2021 листом №8127/1 відповідач відмовив у знятті арешту з рахунку позивача, який відкрито в ПАТ КБ “Приватбанк” та має спеціальний режим використання – для отримання заробітної плати”, оскільки у боржника відсутні підтверджуючі документи, що рахунок боржника має спеціальний режим використання.

Згідно довідки АТ КБ “Приватбанк” від 09.04.2021 №7HM6ULR7R97F82NV, рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , який відкритий в АТ КБ “Приватбанк” використовується для отримання заробітної плати КП “Центральна районна лікарня” та на вказаний рахунок може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

Однак, згідно виписки АТ КБ “Приватбанк” по рахунку № НОМЕР_1 за період з 10.09.2020 по 10.03.2021 зараховувалася виключно заробітна плата від КП “Центральна районна лікарня”.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин 1-4 ст. 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України “Про електроенергетику”, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України “Про теплопостачання”, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України “Про теплопостачання”, статті 18-1 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України “Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Приписами частин 1, 2 ст. 56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

З аналізу вказаних положень судом вбачається, що державний виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах та на рахунках у банках.

Як встановлено судом, постановою про арешт коштів боржника від 22.01.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 56597,71грн.

Таким чином, суд доходить висновку, що постанова про арешт коштів від 22.01.2021 у ВП №59191939 прийнята державним виконавцем у межах та порядку визначеному положеннями Закону України “Про виконавче провадження”. Вказаною постановою накладено арешт не виключно на кошти на рахунку № НОМЕР_1 , а на кошти на всіх рахунках належних позивачу, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому, підставами позовних вимог зазначено протиправність арешту коштів виключно на рахунку № НОМЕР_1 , на який позивач отримує заробітну плату.

Суд врахував, що законодавцем окремо у розділі IX Закону №1404-VIII визначено порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, приписами частин 1, 3 ст. 68 Закону №1404-VIII визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 1 ст. 69 Закону №1404-VIII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Розмір відрахувань, зокрема, із заробітної плати встановлений статтею 70 Закону №1404-VIII .

Так, відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону №1404-VIII з із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Отже, Законом №1404-VIII визначено окремий порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.06.2019 (ВП №59191939), згідно якої постановлено здійснювати відрахування із доходів позивача на користь стягувача у розмірі 20% з усіх видів доходів боржника на погашення боргу.

Згідно звіту КП “Центральна районна лікарня” з ОСОБА_1 здійснюється утримання 20% від заробітної плати на виконання постанови від 21.06.2019 у ВП №59191939.

Таким чином, з заробітної плати позивача вже здійснюється відрахування на користь стягувача у розмірі 20% на погашення боргу.

Суд врахував, що відповідно до довідки АТ КБ “Приватбанк” від 09.04.2021 №7HM6ULR7R97F82NV, рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , який відкритий в АТ КБ “Приватбанк” використовується для отримання заробітної плати КП “Центральна районна лікарня”, і виключно заробітна плата від КП “Центральна районна лікарня” зараховувалася на даний рахунок (виписки АТ КБ “Приватбанк” по рахунку).

Суд врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо скасування арешту коштів пенсійних виплат, викладені у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №340/3042/19, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у вказаному рішення зазначив, що враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом №1404-VIII, та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття арешту.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що на рахунок в АТ КБ “ПриватБанк” позивач отримує виключно заробітну плату, при цьому з неї вже здійснюється відрахування на користь стягувача у розмірі 20% на погашення боргу, суд доходить висновку про протиправність накладення на вказаний рахунок арешту.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19 дійшла висновку про наявність підстав для зняття арешту з рахунку боржника на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених в ході розгляду даної справи обставин, суд доходить висновку про доцільність зобов`язання відповідача зняти арешт з коштів на рахунку позивача в АТ КБ “ПриватБанк” № НОМЕР_1 .

Таким чином, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 908,00 грн., суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Черкаський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ - 34997607) зняти арешт з коштів на рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) в АТ КБ “ПриватБанк” № НОМЕР_1 (картка для виплати заробітної плати), який накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2021 у виконавчому провадженню №59191939.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ - 34997607) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя П.Г. Паламар