Вирок № 96528281, 23.04.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 207/4251/15-к

Провадження № 1-кп/209/75/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Байбари Г.А., суддів Багбая Є.Д., Шендрика К.Л.,

за участю секретарів Кулік О.О., Догадайло Ю.С.,

прокурора Матісової О.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Редька С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Куценка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за 12015040780000916, відносно обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 162 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одружений, працює муляром в АТ "Дніпропетровськгаз", мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

був засуджений:

- 27.06.2008 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.3 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 14.04.2009 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.4 ст. 70 КК України цим покаранням поглинуте покарання призначене за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.06.2008 року, остаточно до відбування визначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; звільнений 25.06.2011 року умовно-достроково, не відбутий термін 1 рік 5 місяців,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння 02 липня 2015 року приблизно о 04 годині 30 хвилин біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , маючи намір на незаконне проникнення в житло, а саме квартиру НОМЕР_1 , де мешкає та зареєстрована його колишня співмешканка ОСОБА_2 , та яка належить її батькові ОСОБА_4 , всупереч її волі, заліз по балконам, та розбивши скло вікна, незаконно проник до вищевказаної квартири з метою з`ясування стосунків з ОСОБА_2 .

Крім того ОСОБА_3 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння 02.07.2015 року, приблизно о 06-30 годин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 , під час сварки з колишньою співмешканкою ОСОБА_2 та її матір`ю ОСОБА_1 на ґрунті неприязних стосунків, маючи намір на заподіяння умисних тілесних ушкоджень, маючи при собі знаряддя вчинення кримінального правопорушення - ніж, діючи умисно, наніс ОСОБА_2 удар ножем в область шиї, спричинивши згідно висновку експерта № 712-Е від 14.07.2015 тілесні ушкодження у вигляді рани в верхній третині шиї праворуч, рани передньої черевної стінки праворуч, які відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я, як такі, що викликали розлад здоров`я більше 6, але менше 21 днів, синець на шиї - відноситься до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, а також діючи навмисно наніс ОСОБА_1 декілька ударів рукояткою та лезом ножа у життєво важливі органи, спричинивши згідно висновку експерта № 838-Е від 21.07.2015 тілесні ушкодження у вигляді нижньої рани шиї з ушкодженням під`язичної артерії, що супроводжувалась кровотечею тяжкого ступеню, парезом правого поворотного гортанного нерву - відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя. Пошкодження в вигляді наскрізної рани підборіддя, що сполучається з верхньою раною шиї, відкритого перелому кісток носу - відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я, як такі, що викликали розлад здоров`я більше 6, але менш 21 дня. Рана слизової верхньої губи - відноситься до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

ОСОБА_3 визнаний судом винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України

Обвинувачений ОСОБА_3 частково визнав вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1 ч.2 ст. 115 КК України, а також частково визнав заявлені потерпілими цивільні позови та надав показання про те, що він проживав з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу приблизно три роки в квартирі його матері, а потім приблизно пів року в квартирі її батьків за адресою: АДРЕСА_4 . Його мати продала свою квартиру і частину отриманих від продажу грошей він витратив на ремонт квартири ОСОБА_6 . Приблизно за три місяці до скоєння кримінального правопорушення у вагітної ОСОБА_6 стався викидиш і вона його вигнала з квартири, мотивуючи це тим, що він дає їй мало грошей. Після цього вони не бачилися, він телефонував їй, але вона не відповідала на дзвінки. До цього її батьки не вмішувалися в їх стосунки. 02 липня 2015 року він прийшов до будинку АДРЕСА_5 приблизно о 21 годині. Кинув камінь і розбив вікно кухні у квартирі, де була ОСОБА_6 з якимсь хлопцем. Вона бачила його, але не захотіла розмовляти. Після цього він поїхав в лівобережну частину міста, гуляв на дискотеці, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потім у орендованій квартирі, де проживав в той період часу, він взяв ніж, яким хотів відкрити вікно, і знову на таксі поїхав до квартири, де жила ОСОБА_6 . Хотів поговорити з нею і помиритися, а також хотів побачити того хлопця, який був у неї в квартирі. При цьому розумів, що там може виникнути конфлікт, але не хотів робити їм боляче. Він знав, що ОСОБА_6 його не впустить в квартиру і вирішив залізти туди через вікно. Приблизно о п`ятій годині він приїхав до будинку, де жила ОСОБА_6 , по козирьку над входом в опорний пункт, а потім по гратах вікна на другому поверсі заліз на 3-й поверх, розбив вікно кухні квартири АДРЕСА_5 і почав залазити в кухню. В цей час в кухню прибігла ОСОБА_5 зі своїм новим хлопцем. Коли він залазив у кухню і вже став ногою на підлогу, ОСОБА_6 підбігла до нього і він наніс їй боковий удар в стегно ножем, який він тримав у руці, щоб відкривати вікно. Після цього ОСОБА_6 відійшла до дверей кухні і держалась рукою за свій правий бік у верхній частині стегна, а він заліз в квартиру. Він сказав, що рана не смертельна і кинув їй рушник, що був в кухні. Він сказав ОСОБА_6 і хлопцю щоб вони йшли в спальню справа від кухні. Там сказав щоб вони сіли. Вони сіли на матрац, що лежав на підлозі, бо дивана чи ліжка не було, а сам сів на стілець і почав з ними розмовляти. Запитав як звати хлопця і він назвався ОСОБА_7 . Він ОСОБА_7 не погрожував, а сказав, що це їх з ОСОБА_6 справи і щоб він пішов з квартири. ОСОБА_7 вийшов, закривши вхідні металеві двері і замкнув їх на ключ, який був у нього. Це було чути по звуку. Він приблизно 35 хвилин розмовляв з ОСОБА_6 , яка спочатку сиділа на підлозі, а потім стояла біля трюмо. Він сидів на стільці, приносив їй води. Він ОСОБА_6 не погрожував вбивством, або тілесними пошкодженнями. Їй телефонувала мати, а вона їй говорила, що все добре. Через деякий час він почув, що відкрилися вхідні двері і в квартиру зайшла мати ОСОБА_6 - ОСОБА_8 . Коли вона підійшла до дверей кімнати де вони знаходилися, він сидів на табуреті обличчям до дверей, а руки були схрещені на грудях, ніж тримав в лівій руці, якого не було видно. ОСОБА_8 грубо і нецензурно запитувала, що він тут робить, кричала на нього нецензурно. Він встав з табурета, а вона побачивши у нього в руці ніж, перестала його ображати і говорила більш спокійно та просила щоб він пішов з квартири. Вона відходила по коридору до вхідних дверей, а він сказав ОСОБА_6 , яка була в спальні, щоб вона йшла до вхідних дверей, бо хотів вийти разом з нею з квартири. Мати не хотіла щоб ОСОБА_6 йшла з ним, та просила щоб він ішов сам, а він хоті ще поговорити з ОСОБА_6 . З цього приводу між ним та ОСОБА_8 виникла сварка, вони почали ображати один одного нецензурно. ОСОБА_8 , яка була поруч нього справа, образила нецензурно його та його матір і він кулаком лівої руки, в якому був ніж, наніс їй два прямих удари в ніс. Раніше він займався боксом і ці удари наніс машинально. ОСОБА_6 , яка в цей час була позаду нього, побачила це, схопила його за праве плече і потягла на себе. Від цього він повернувся направо до ОСОБА_6 , намагаючись встояти на ногах, а ніж, що був у лівій руці машинально направив вперед в сторону ОСОБА_9 , щоб вона не підходила до нього. При цьому не дивився на неї і не бачив як поранив її. Він в цей час дивився на ОСОБА_6 , яка, тягнучи його на себе, нагнула його та впала на підлогу і почала кричати, що він наробив. Коли він випрямився, побачив що ОСОБА_8 держиться рукою за шию, а з під руки тече кров. Він цього не передбачав і не думав, що так станеться. Він став як вкопаний. ОСОБА_6 встала і підбігла до матері, почала відкривати двері і вони вдвох швидко вийшли з квартири, а він деякий час стояв в квартирі біля вхідних дверей, переварюючи, що сталося. Потім гостряком леза ножа вдарив собі в горло спереду і не витягуючи ножа, а тримаючи його в рані, не швидко вийшов з квартири та пішов по сходах вниз. Коли вийшов з під`їзду, побачив ОСОБА_7 , який на відстані приблизно 15 метрів від нього на руках ніс ОСОБА_6 від під`їзду по доріжці вліво, а збоку поруч ОСОБА_7 ішла ОСОБА_10 , держачись руками за горло. Він нічого не кричав і не говорив їм, бо не міг говорити через своє поранення. Стояв приблизно дві хвилини, бачив як вони присіли на погріб на відстані приблизно 20 метрів від під`їзду, де він стояв. Він не намагався підійти до них, а пішов вправо від під`їзду до свого кума, який викликав швидку допомогу для нього і для ОСОБА_11 , бо він сказав, що поранив їх. До приїзду швидкої допомоги він втратив свідомість від крововтрати і прийшов до пам`яті після операції. Він не знає як поранив обличчя ОСОБА_6 . Він не наносив їй інших поранень крім поранення стегна. ОСОБА_6 ввесь час у квартирі держалася за правий бік, але рани і крові він там не бачив. Звідки поранення у ОСОБА_6 на обличчі він пояснити не може. На руках її несли можливо через отриманий стрес. Він нікого не хотів вбивати, але визнає, що ОСОБА_8 наніс тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження. Визнає позови в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди, а позови про відшкодування моральної шкоди визнає частково - в сумі 2000 грн., тобто по 1000 грн. на кожну потерпілу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується показаннями потерпілих, свідків іншими доказами зібраними у кримінальному провадження та дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_8 надала показання про те, що ОСОБА_12 познайомився з її дочкою ОСОБА_5 через сайт знайомств у 2012 році. З 2012 року дочка почала жити разом з ним, його матір`ю та бабусею в квартирі по АДРЕСА_6 . З січня 2015 року ОСОБА_6 і ОСОБА_12 почали жити в квартирі АДРЕСА_5 , яка належить її, потерпілої, чоловіку та в якій зареєстрований її чоловік і ОСОБА_6 . В лютому вона побачила, що з ОСОБА_6 щось не так. Почала розпитувати її і вона розповіла, що ОСОБА_12 бив її головою об стіну і вона не знає, що з ним робити. 31.03.2015 року ОСОБА_6 сказала, що ОСОБА_13 вимагав від неї гроші, погрожував їй. Вона, потерпіла, прийшла до них в квартиру, ОСОБА_12 був п`яний, неадекватний, закрився у ванній і казав, що поріже собі вени. 1.04.2015 року ОСОБА_6 сказала їй, що не буде жити з ОСОБА_12 . 4.04.2015 року вона прийшла до них в квартиру, де вже не було речей ОСОБА_12 , а залишалася тільки пральна машина, яку він купляв у кредит. Без дільничого інспектора вона не дала йому виносити пральну машину. З четвертого на п`яте квітня вона ночувала в тій квартирі з чоловіком. 5.04.2015 року ОСОБА_12 прийшов щоб забрати пральну машину, а вона сказала, що не віддасть без дільничого або свідків. Він почав бити її і чоловіка, в результаті чого вона була госпіталізована у 8-му лікарню де лікувалася протягом тижня. В той період часу він, при дільничому інспектору поліції забрав пральну машину. Вона сказала дочці щоб вона не спілкувалася з ОСОБА_12 , а він слав їй SMS з погрозами, Він і раніше їй погрожував, обзивав матом, казав, що розчленить і спустить в унітаз. 1 липня 2015 року ввечері зателефонувала дочка і сказала, що ОСОБА_12 дзвонив їй у двері, побив вікна. Ввечері того ж дня вона приїздила до дочки, ОСОБА_12 там не було. Вони по телефону викликали поліції, а їй сказали, що приїдуть вранці. 02 липня 2015 року о 05.05 год. вона зателефонувала дочці і запитала чи не приїздила поліція. Вона сказала, що ні, але мова була не така, і відключилася. Вона знову зателефонувала дочці, а та відповіла, що все нормально. Потім їй надійшов дзвінок від дочки і вона в телефоні почула голос ОСОБА_12 і його погрози. В ту ніч у дочки ночував її хлопець ОСОБА_14 , і вона подумала, як же дочка впустила ОСОБА_12 . Вона на таксі приїхала до них і в дворі біля будинку побачила ОСОБА_14 . Вона піднялася до квартири, своїм ключем відкрила вхідні двері, зайшла в квартиру, закривши зовнішні металеві двері. На табуретці сидів ОСОБА_12 , руки якого були сплетені спереду і ножа в руці вона не бачила, бо рука прикривала ніж. За пів метра від нього стояла дочка, держачи руки на животі, а лікті на стегнах. Вона запитала ОСОБА_12 , як він зайшов, він відповів матом, що це не її діло, і також сказав щоб вона йшла звідси, бо він їй зробить. Вона підійшла до вхідних дверей, щоб прикрити внутрішні дерев`яні двері. Коли прикрила і повернулася побачила за пів метра від себе ОСОБА_12 , який правою рукою, що була на животі у ОСОБА_6 , прижимав її спиною до себе, а в лівій руці тримав ніж, лезо якого приставляв їй до горла. Вона, потерпіла, злякалася, сказала, що ти робиш, відпусти її і йди. ОСОБА_12 сказав, що піде з нею і кулаком руки, в якій був ніж, вдарив її в лоб, а в перенісся прийшовся удар рукояткою ножа. Вона вдарилася головою об стінку і присіла, але свідомість не втрачала. Вона побіля стіни піднялася, а він вдарив її рукояткою ножа в зуби і вона відчула, що зуби вилетіли. Через мить він вдарив її лезом ножа по бороді, а другий удар наніс ножем по шиї спереду з права. В неї хлинула кров і вона схватилася руками за шию. Дочка, яку він продовжував утримувати спиною до себе, сказала дурень, що ти наробив. Після її слів він зразу різонув її лезом ножа знизу щелепи праворуч. Вона його вдарила ліктем і він відлетів до ванної, Вона, потерпіла, схватила дочку за руку, відкрила двері і потягла з квартири. Вони по східцях побігли вниз і на вулицю. Там був ОСОБА_15 , який взяв дочку на руки і поніс від під`їзду. Вона сказала їм щоб вони тікали і спасалися, а сама побігла за ними, але ноги стали як ватяні через втрату крові. Крикнула їм щоб вони вернулися, бо їй погано. ОСОБА_12 в квартирі кричав щоб вони вернулися бо він себе поріже, потім вибіг з під`їзду і також кричав матом щоб вони повернулися бо він поріже себе. Куди він потім дівся вони не бачили. Вони добігли до сусіднього будинку на відстань приблизно 30 метрів і почали телефонувати в поліцію і швидку допомогу. ОСОБА_14 дав їй свою футболку щоб вона закрила нею рану на горлі. Прийшла якась жінка з рушником і водою в пляшці. Вона дала їй ключі, щоб та закрила квартиру. Швидка допомога приїхала приблизно через 30 хвилин, а потім поліція. Їх перев`язали, їй в автомобілі поставили капельницю. У неї був дуже низький тиск, після капельниць її прооперували. Майже два тижні вона знаходилася в лікарні, а потім лікувалася амбулаторно, брала відпустку і тільки в жовтні змогла вийти на роботу. З поліклініки її направляли в обласну лікарню на консультацію. Вона півтори року не могла нормально говорити, лікувалася у логопеда-фонопеда, яка вчила розмовляти. Вважає, що удари ОСОБА_12 наносив з метою вбивства її і дочки. Думає, що ОСОБА_12 вирішив вбити її, коли вона зайшла в квартиру.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 надала показання про те, що з 2012 року вона проживала спільно з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, в квартирі його матері, а з початку 2015 року по кінець березня 2015 року вони жили в квартирі її батька, де вона також зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_4 . Вказана квартира має дві кімнати і знаходиться на третьому поверсі, вікна виходять на протилежну від під`їзду сторону. ОСОБА_12 бив, ображав її, через що вони розійшлися. Він забрав з квартири всі свої речі і після цього йому ніхто не дозволяв користуватися цією квартирою. ОСОБА_12 продовжував телефонувати їй, присилав СМСки , погрожував, що вб`є її. В травні 2015 року вона познайомилася з ОСОБА_17 , він бував у неї у вказаній вище квартирі. 1 липня 2015 року приблизно о 20 годині вона і ОСОБА_14 прийшли до неї в квартиру, а приблизно о 22 - 23 годині ОСОБА_12 почав кидати камінці у вікна квартири, розбив стекло вікна на кухні. Вона зателефонувала в поліцію, але їй сказали що вони приїдуть вранці. Вона також зателефонувала батькам, які приїхали до неї, побули в квартирі, деякий час, потім поїхали додому, а ОСОБА_14 залишався з нею. Приблизно о 5-й годині ранку 02.07.2015 року вона почула шкрябання у вікна кухні. Вона пішла на кухню і побачила ОСОБА_18 , який залазив через вікно в кухню. ОСОБА_14 також не спав і був в кімнаті, що знаходиться зліва від входу в квартиру. ОСОБА_12 з ножем в лівій руці підійшов до неї в кухні і вдарив гостряком леза ножа в її нижнє ребро з правого боку. Сказав, що їй кінець, що він поріже її. Потім вони пішли в кімнату де знаходився ОСОБА_14 , який побачивши ніж в руці ОСОБА_12 , злякався і нічого не робив. ОСОБА_12 лівша і тримав ніж в лівій руці. Погрожуючи ножем ОСОБА_12 заставив її і ОСОБА_19 сісти на підлогу, а сам сів на табуретку на відстані одного метра від них і погрожував їй, що поріже і вб`є її. Вона йому нічого не говорила. Що він говорив ОСОБА_7 вона точно не пам`ятає, але не погрожував йому. Приблизно о 5 годині 15 хвилин ОСОБА_12 вигнав ОСОБА_7 з квартири. Потім ОСОБА_20 примусив її до статевого акту. Вона про це зразу не повідомляла і не заявляла в поліцію, але розповідала батькам. Потім їй зателефонувала мати і спитала чи все добре, вона відповідала, що так. Мати засумнівалася і знову їй зателефонувала та почула голос ОСОБА_12 і запитала чому він тут. Вона не відповіла матері і поклала телефон, але не виключила його, щоб мати чула, що вона з ОСОБА_12 та прийшла до них. Мати мабуть все чула по телефону і приїхала приблизно через 20 хвилин після уходу ОСОБА_14 та після другої розмови з нею по телефону. Мати своїм ключем відімкнула зовнішні металеві вхідні двері квартири та зайшла в квартиру і побачила в кімнаті ОСОБА_12 , який сидів на табуретці обличчям до дверей, схрестивши на грудях руки, в одній із яких тримав ніж, якого не було видно, а вона стояла біля входу в кімнату на відстані приблизно одного метра від нього. Побачивши як в квартиру зайшла її мати, ОСОБА_20 , підійшов до неї, ОСОБА_21 , ззаду, обхватив її правою рукою за живіт і приставив їй до шиї ножа, що був у лівій руці. Він сказав матері, щоб вона відкрила двері і вони підуть. Так вони підходили до вхідних дверей, де стояла мати, яка сказала, щоб він йшов сам, а її, дочку, залишив. ОСОБА_12 підштовхнув її до матері і кулаком лівої руки, в якій тримав ніж, наніс два удари матері. Перший удар прийшовся в лоб і перенісся, а другий в зуби. Потім він наніс матері удар лезом ножа по бороді, трохи зверху і навскоси, а другий удар лезом ножа він наніс по шиї, як би на відмах. У матері текла кров з бороди, шиї, рота і вона присідала, як навприсядки. В цей час ОСОБА_12 наніс їй, ОСОБА_2 , удар лезом ножа в нижню частину правої щоки, ближче до шиї. Як саме був нанесений цей удар вона сказати не може, бо в цей час ОСОБА_12 був лівіше позаду неї. Вона розвернулася до нього і правою рукою відштовхнула його і з мамою почала вибігати з квартири, потім побігли по сходах вниз, кричали про допомогу. Вибігши з під`їзду, побачили ОСОБА_22 і всі разом побігли від під`їзду ліворуч навскіс до сусіднього будинку, при цьому ОСОБА_14 взяв її на руки і біг з нею на руках. ОСОБА_12 вибіг з під`їзду, коли вони вже зупинилися біля стіни іншого будинку, на відстані приблизно 50-70 метрів. Він кричав нецензурно щоб вони вернулися, а потім вона за ним не спостерігала і не бачила куди він пішов. Вони викликали швидку допомогу та поліцію. Мати дала ключі якійсь жінці щоб та замкнула їх квартиру. Автомобіль швидкої допомоги приїхав приблизно через пів години. ЇЇ і матір доставили у 8-му міську лікарню. Там її прооперували і вона знаходилася на стаціонарному лікування 10 днів, спочатку в операційному блоці, потім в реанімації і в хірургічному відділенні, а також приблизно 10 днів лікувалася амбулаторно. Мати знаходилася там на стаціонарному лікування два тижні, а потім лікувалася амбулаторно приблизно 1 місяць, не могла говорити. . Вона підтримує заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування, а також про відшкодування моральної шкоди, яка полягає у стражданнях завданих фізичним болем та моральних стражданнях від пережитого. Вона не могла спати вночі, переживала страхи. На питання захисника відповіла, що не може пояснити, чи мав можливість ОСОБА_12 після нанесених їм ударів ще наносити удари. Вона не бачила як він вийшов з квартири і йшов вниз по сходах. Він виходив з квартири, коли вони були вже на першому поверсі.

Свідок ОСОБА_4 надав показання про те, що йог дочка ОСОБА_5 з 2012 року проживала спільно з ОСОБА_23 , спочатку в квартирі його матері по АДРЕСА_6 , а потім, з січня по квітень 2015 року, в належній йому, свідкові, приватизованій квартирі АДРЕСА_5 , що знаходиться на 3 поверсі. В цій квартирі дочка була зареєстрована. Він сам в цій квартирі не жив, а тільки інколи туди заходив, а більше там бувала дружина. Після переселення ОСОБА_6 і ОСОБА_24 в цю квартиру, його мати продала свою квартиру і дала йому частину отриманих грошей. ОСОБА_12 в цій, належній йому, свідкові, квартирі зробив частковий ремонт, оздобив плиткою ванну і туалет. Між дочкою та ОСОБА_12 виникали сварки, бійки, він почав зловживати спиртними напоями і в кінці березня чи на початку квітня 2015 року вони розійшлися. ОСОБА_12 забрав з квартири всі свої речі і більше там не жив та не мав доступу до квартири. Йому, свідку, невідомо чи дочка продовжувала спілкуватися з ним. 02.07.2016 року він знаходився на роботі. Приблизно о 6 годині 15 хвилин йому зателефонувала дружина і сказала, що ОСОБА_12 порізав її та дочку і вони знаходяться біля сусіднього будинку. Приблизно через 20 хвилин він приїхав туди і побачив їх закровлених. Дружина ганчіркою закривала шию, а дочка однією рукою держалася за шию, а іншою за бік. Після нього приблизно через 5 хвилин приїхала швидка допомога. Дружину, яка втратила багато крові і втрачала свідомість, на ношах поклали в автомобіль і їх обох повезли у 8-му лікарню, де вони обидві лікувалися, Потім дружина лікувалася в м. Дніпрі у логопеда приблизно протягом року, а поки у неї відновилася нормальна мова пройшло півтори року. У них обох було порушено емоційний стан, дружина переживала за своє здоров`я. ОСОБА_12 незаконно проник в його квартиру, де проживала його дочка. Дочка після цих подій продовжувала проживати в цій квартирі.

Ссвідок ОСОБА_25 надав показання про те, що він мешкає на другому поверсі в квартирі АДРЕСА_7 , яка знаходиться поверхом нижче під квартирою, в якій живе ОСОБА_5 . Вікна їх квартир виходять на протилежний від під`їздів бік будинку. 02.07.2015 року приблизно о 5 годині ранку він почув, як щось впало на козирьок, який знаходиться біля його балкону, над входом до опорного пункту, що розташований на першому поверсі. Виглянувши з балкону він побачив, що то була москітна сітка з вікна, а вгорі побачив ноги людини, яка залазила у вікно кухні квартири, де жили потерпілі. Потім він чув якусь сварку в квартирі поверхом вище, але, що там було не знає, бо ліг спати. Потім його розбудив дзвінок у двері, це були поліцейські. Він бачив плями крові в під`їзді, а також біля сусіднього будинку на відстані приблизно 20 метрів від їх будинку. Потерпілих в той день він не бачив. Разом з ОСОБА_6 приблизно пів року в квартирі проживав ОСОБА_20 . Які між ними були стосунки він не знає. Він не чув сварок між ними, а часто чув з їх квартири гучну музику. Під час спільного проживання вони робили ремонт в квартирі. Приблизно за місяць до цих подій ОСОБА_12 вивозив з тієї квартири пральну машину. Перед цими подіями з ОСОБА_6 жив інший молодий чоловік.

Свідок ОСОБА_26 надав показання про те, що він в той період часу зустрічався з ОСОБА_27 , а в ніч з 1-го на 2-ге липня 2015 року ночував у її квартирі по АДРЕСА_8, яка знаходиться, як йому здається, на 4-му чи 5 поверсі. Приблизно о четвертій годині ОСОБА_6 почула шум в кухні, а коли зайшла туди, то побачила, що в кухню заліз обвинувачений. Він, свідок, залишався в кімнаті, куди зайшла ОСОБА_6 і ОСОБА_12 , у якого в руці був ніж. Тілесних пошкоджень у ОСОБА_6 він не бачив. Він уже не пам`ятає про, що говорили ОСОБА_12 і ОСОБА_6 , він погрожував її, казав, що заріже її, а потім себе, але в тюрму не сяде. Вони розмовляли приблизно протягом 15- 20 хвилин, потім ОСОБА_12 сказав ОСОБА_6 , давай відпустимо пацана, він тут ні до чого. Він свідок вийшов з квартири і зійшов по сходах вниз та вийшов на вулицю. Потім зателефонував у поліцію на номер 102 та повідомив, що хтось заліз у вікно та погрожує ножем, а йому відповіли, що якщо щось станеться, то дзвоніть. Він залишався біля під`їзду, а приблизно через 20 хвилин приїхала мати ОСОБА_6 і сказала щоб він телефонував у скору і поліцію, бо він її там вбиває, а сама пішла в квартиру. Він знову зателефонував і зайшов у під`їзд на перший поверх, приблизно через 5 хвилин, як туди зайшла мати ОСОБА_6 . Побачив як по сходах вниз бігла ОСОБА_6 , держачись рукою за обличчя справа, звідки текла кров. Він взяв її на руки і відніс в кінець двору за огорожу на відстань приблизно 50 метрів. ОСОБА_6 була закровлена, але він не бачив де були поріз. ОСОБА_6 сказала, що там мама і він знову пішов до під`їзду. Не дійшовши до під`їзду 15-20 метрів, він побачив, як з під`їзду вийшла мати ОСОБА_6 . Він взяв її під руку і відвів до ОСОБА_6 . Слідом за матір`ю, з під`їзду вийшов ОСОБА_12 , який рукою держав себе за шию, а що там було він не бачив. ОСОБА_12 нічого не говорив, а постояв 5 - 10 секунд, подивився на них і пішов з двору в напрямку, перпендикулярному їх руху. Він дав матері ОСОБА_6 футболку, щоб зупинити кров. Кров у неї текла з підборіддя, яке було як розірване. У ОСОБА_6 була порізана щока. Потім приїхала швидка допомога і поліція. Батько ОСОБА_6 приїхав коли їх забирала швидка допомога. Коли приїхала поліція, до них підійшов сусід, який говорив, що бачив як ОСОБА_12 ліз у вікно.

Свідок ОСОБА_28 надала показання про те, що ОСОБА_20 це її син. Він не страждає на психічні захворювання. Поведінка його була нормальною. Три роки син жив з ОСОБА_27 , а також з нею в квартирі по АДРЕСА_6 . Цю квартиру вони продали, бо вона, свідок, не хотіла жити з ОСОБА_6 . Куди вони переселилися їй невідомо. Які між ними були стосунки вона не знає, син їй не скаржився на ОСОБА_6 . Раніше син жив з іншою жінкою, у них є дочка, батьком якої він зареєстрований.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні документами кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за 12015040780000916, які є доказами у справі:

Протоколом огляду місця події від 02.07.2015 року, зі схемою та фототаблицею, відповідно до якого в присутності понятих було оглянуто квартиру АДРЕСА_5 , під час проведення якого були виявлені пошкодження зовнішнього скла двійного склопакету на вікні кухні у вигляді наскрізного отвору, від якого також відходять тріщини, частина осколків знаходиться між стеклами вікна, а частина на бетонному козирьку внизу, де також знаходиться москітна сітка. На підлозі в коридорі квартири мається багато крапель підсохлої речовини бурого кольору круглої форми діаметром від 5 до 45 мл. Біля порогу вхідних дверей на підлозі в коридорі велика пляма речовини червоно-бурого кольору розміром 100 на 230 мм. Від цієї плями в бік входу до ванної також розходяться віялоподібні бризки підсохлої речовини червоно-бурого кольору розмірами від 2х3 мм до 15х3 мм. Під час огляду було вилучено відбитки пальців, змиви речовини бурого кольору, кухонний ніж (т.1 а. с. 17-33).

Протоколом огляду місця події від 02.07.2015 року, згідно якого був оглянутий під`їзд № 4 будинку АДРЕСА_8 , де на сходах, перилах та міжповерхових майданчиках були виявлені чисельні плями речовини темно-бурого кольору по всьому під`їзду, від кв. 52 до виходу з під`їзду. Також навпроти під`їзду на відстані близька 15 метрів біля ґрунтової доріжки в районі погребу виявлено групу слідів темно бурого кольору. Грунтова доріжка веде вліво по діагоналі від вказаного під`їзду і закінчується біля вікна сусіднього будинку, розташованого перпендикулярно будинку АДРЕСА_8 . В кінці доріжки на асфальтовому покритті виявлено згустки речовини темно-бурого кольору вологі на вигляд. Під час огляду здійснювалися змиви речовини темно-бурого кольору (т.1 а.с.34-37).

Згідно довідки Комунального закладу Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги від 02.07.2015 року. ОСОБА_8 знаходиться у анестезіологічному відділенні з приводу: поранення шиї з пошкодженням під`язичної артерії, різані рани підборіддя, шиї, перенісся, кровотеча важкого ступеню (т.1 а. с.52).

Згідно довідки Комунального закладу Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги від 02.07.2015 року, ОСОБА_4 знаходиться у анестезіологічному відділенні з приводу: колото-різана рани шиї зправа, непроникаюче поранення передньої черевневої стінки, поранення підщелепної артерії зправа, поранення підщелепної слинної артерії з права (т.1 а.с.54).

Згідно довідки Комунального закладу Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги від 02.07.2015 року ОСОБА_3 знаходився в хірургічному відділенні з приводу: Різана рана шиї. Хворому проведено ПХО рани, накладені шви, життєво-важливі органи не зачеплені, стаціонарного лікування не потребує. У нього в крові 1,49 % етилового алкоголю (а.с. 37 т.1).

Протоколами про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.07.2015 року (а.с. 61, 68 т.1) підтверджується звернення потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_21 з заявами про вчинені відносно них кримінальні правопорушення.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину під 02.07.2015 року, у ОСОБА_29 під час його затримання було вилучено джинси світло синього кольору, сорочка голубого кольору з короткими рукавами (а.с.76-78 т.1).

Протоколом огляду від 02.07.2015 року підтверджується проведення огляду в кабінеті Баглійського РВ вилучених у ОСОБА_3 сорочки та джинсів, на яких були виявлені плями бурого кольору (т.1 а.с. 82-83).

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 02.07.2015 року, були зроблені змиви з правої та лівої руки ОСОБА_3 ( т.1 а.с.92);

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 21.07.2015 року, у ОСОБА_3 були відібрані зразки крові (т.1 а.с.92);

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 21.07.2015 року, у ОСОБА_2 були відібрані зразки крові (т.1 а.с. 96).

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 21.07.2015 року, у ОСОБА_1 були відібрані зразки крові (т.1 а.с. 96);

Висновком експерта № 1142 від 28.07.2015 року підтверджується, що в змивах, вилучених на марлевих серветках з місця події, а саме: в коридорі (об`єкт № 1) та біля вікна будинку АДРЕСА_9 ) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні вказаних слідів, в них виявлений антиген Н що не виключає можливості походження їх за рахунок крові особи (особі) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти -А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. У тому числі не виключена можливість і походження вказаних слідів за рахунок крові як потерпілої ОСОБА_1 , так і за рахунок крові потерпілої ОСОБА_2 , оскільки виявлений в цих слідах антиген К є групоспецифічним для крові обох потерпілих. Оскільки в цих слідах, поряд з виявленим антигеном Н не були виявлені антигени А і В, які є групо специфічними для крові ОСОБА_3 , тому даних про можливість утворення вказаних слідів за рахунок його крові не отримано (т.1 а.с. 108-111);

Висновком експерта № 1143 від 28.07.2015 року підтверджується, що в змивах, вилучених на марлевих серветках з правої руки ОСОБА_3 (об`єкт № 1) та з його лівої руки (об`єкт № 2) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні вказаних слідів в них виявлені антигени А.В .0. У тому числі не виключає можливості походження їх за рахунок кров: особи (осіб) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0. У тому числі не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок крові ОСОБА_3 , оскільки всі виявлені в цих слідах антигени, а саме АВ і Н є групо специфічними для його крові. Але не виключена можливість суміші крові в цих слідах від двох і більше осіб з виявленим груповими властивостями крові, а саме: від осіб з групою крові АВ з супутнім антигеном Н ( або без нього), А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н (або без нього), В ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н( або без нього), 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, всі за ізосерологічною системою ABO. І тільки в цьому випадку не можна виключити можливість домішки крові в цих слідах й від потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки поряд з антигеном Н, який є групо специфічним для їх крові, виявлені антигени - і В, не властиві їм (т.1 а.с. 113-116);

Згідно висновку експерта № 1144 від 28.07.2015 року, в слідах на сорочці ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1-5,5-10, в слідах на його джинсових штанах ( об`єкти 6- 17) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові на сорочці ( об`єкти № 6,7,9,10,13) в них виявлені антигени АВН, що не виключає можливості походженні їх за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АБО. У тому числі не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок і крові ОСОБА_3 , оскільки всі виявлені в цих слідах антигени, а саме АВ і Н є групоспецифічими для його крові, але не виключена можливість суміші крові в цих слідах двох і більше осіб з виявленими груповими властивостями крові, а саме: від осіб з групою крові АВ з супутнім антигеном Н (або без нього), А з ізогемаглютиніном анти- В, з супутнім антигеном Н (або без нього), В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н (або без нього), 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти В, всі за ізосерологічною системою ABO. І тільки в цьому випадку не можна виключати можливість домішки крові в цих слідах й від потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки поряд з антигеном Н, які є групо специфічним для їх крові, виявлені антигени А і В, які властиві їм. При серологічному дослідженні решти слідів на вищевказаних джинсових штанях (об`єкти №№ 8,11,12,14-17), в них виявлені лише антиген Н, що не виключає можливості походження їх за рахунок крові особи (осіб) з групою кров з ізогемаглютинінамй акти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АБО. У тому числі не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок крові як потерпілої ОСОБА_1 так і рахунок крові потерпілої ОСОБА_2 , оскільки виявлений в цих слідах антиген Н є групоспецифічним для крові обох потерпілих. Оскільки в цих слідах, поряд з виявленим антигеном Н, не були виявлені антигени А і В, які є групо специфічними для крові ОСОБА_3 , тому даних про можливість утворення вказаних слідів за рахунок його крові не отримано (т.1 а.с.118-123).

Згідно висновку експерта № 340 к від 24.07.2015 року, кров потерпілої ОСОБА_2 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В , за ізосерологічною системою АВО (т.1 а.с.125).

Згідно висновку експерта № 342 к від 24.07.2015 року, кров ОСОБА_3 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с.126).

Згідно висновку експерта № 738 від 11.08.2015 року, на клинку ножа, представленого на дослідження, знайдені мікрофрагменти жирової тканини(об`єкти №№ 1,1-1) та епітеліальні клітини з ядрами (об`єкт №1). На рукоятці (об`єкт № 2) цього ножа встановлена наявність крові, виявлені епітеліальні клітини з ядрами, мікрочастки тканин людини не знайдені. При визначенні видової належності слідів (об`єкти № 1,1-1,2) виявлений білок людини.

Статева належність крові в слідах на ножі не визначена через відсутність (об`єкт № 1) та недостатню кількість (об`єкти № 1,2) її формених елементів. Отримані результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові на клинку (об`єкти №№ 1,1-1) представленого ножа від потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Результати дослідження слідів крові на рукоятці дозволяють висловитись про їх походження - або від однієї особи з групою крові АВ із вмістом супутнього антигену Н, якою в даному випадку є ОСОБА_3 , або можливе змішування крові від двох чи більше осіб, груповим характеристикам крові яких властиві виявлені антигени В =АВН і в цьому випадку не можна виключити можливість змішування крові в цих слідах від ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховуючи групову приналежність їх крові (т.1 а.с. 128-133).

Висновком експерта № 712-Е від 20.07.2015 року підтверджується, що у ОСОБА_2 виявлені пошкодження: рана в верхній третині шиї праворуч з розповсюдженням на обличчя, від якої справа наліво, згори вниз та спереду назад прямує раневий канал, пошкоджуючи за своїм ходом праву піднижньощелепну слинну залозу та артерії; рана передньої черевної стінки праворуч, прямуючий від якої раневий канал сліпо закінчується в м`язах передньої черевної стінки; синець на шиї. Виявлені в неї рани на шиї та тулубі - враховуючи її характер (рівні краї, гострі кути ран, перевагу глибини ран над довжиною є колото-різаними ранами; спричинені дією твердого предмету, предметів, з обмеженою загостреною контактуючою поверхнею, володіючого колючо-ріжучнми властивостями. Синець на шиї спричинений дією тупого твердого предмету, предметів. Давність утворення пошкоджень може відповідати терміну, вказаному в медичних документах. Виявлені у неї тілесні пошкодження у вигляді рани в верхній третині шиї праворуч, рани передньої черевної стінки праворуч - відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я, як викликавши розлад здоров`я більш 6, але менш 21 дня Синець на шиї - відноситься до легких - тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (т.1 а.с. 137- 138).

Висновком експерта № 838-Е від 18.08.2015 року, підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлені пошкодження: наскрізна рана на підборідді, що сполучається з верхньої раною шиї, нижня рана шиї з пошкодженням під`язичної артерії, що супроводжувалось кровотечею тяжкого ступеню, парезом правого поворотного гортанного нерву, відкритий перелом кісток носу, рана слизової верхньої губи (слідом загоєння вказаних ран є виявлені рубці). Давність утворення виявлених в неї пошкоджень може відповідати терміну указаному в наданих на її ім`я медичних документах. Пошкодження у вигляді нижньої рани шиї з ушкодженням під`язичної артерії, що супроводжувалась кровотечею тяжкого ступеню, парезом правого поворотного гортанного нерву - відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя ( п.п.2.1.3 Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Пошкодження в вигляді наскрізної рани на підборідді, що сполучається з верхньою раною шиї, відкритого перелому кісток носу - відносяться, до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я, як викликавші розлад здоров`я більше 6, але менше 21 дня ( п.2.3.3. Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Рана слизової верхньої губи - відносяться до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (п.п.2.3.5 МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року). Пошкодження у вигляді наскрізної рани на підборідді, що сполучається з верхньою раною шиї, нижньої рани шиї з пошкодженням під`язичної артерії та правого поворотного гортанного нерву - спричинені дією твердого предмету, предметів, з обмеженою загостреною контактуючою поверхнею.

Інші виявлені в неї пошкодження виникли від дії твердого предмету, предметів, що не виключено, могли володіти обмеженою контактуючою поверхнею (т.1 а.с. 141-143).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 08.09.2015 року за участі потерпілої ОСОБА_1 , вона в присутності понятих та за участі спеціаліста СМЕ пояснила та показала на місці, що приїхавши до дочки на адресу АДРЕСА_4 о 5-50 ранку вона своїм ключем відкрила двері та зайшовши в квартиру побачила, що по центу кімнати на табуреті сидів ОСОБА_20 , а за метр від нього стояла дочка ОСОБА_6 . Руки у нього були складені на животі навхрест, що в нього в руках вона не бачила. Коли вона підійшла то спитала у нього, що він тут робить і звідки він взявся, на що він відповів, що це не її справа. Вона йому сказала щоб він йшов звідси, бо сюди приїде міліція і його заберуть, і пішла прикрити двері, а коли розвернулася, то побачила на порозі кімнати в коридорі, як ОСОБА_31 стояв і тримав правою рукою дочку і прижимав її до себе, а в лівій руці тримав ніж. Вона відійшла до дверей, а він сказав: " Сука відкривай двері і випусти мене звідси". Вона йому відкрила двері і сказала щоб він ішов, а дочку залиш, для чого вона тобі, і в короткий час відчула удар в лоб, їй стало погано і вона посунулася по стіні і присіла на підлогу, свідомість не втрачала. Через декілька секунд вона піднялася по стінці, після чого слідом прийшовся ще один удар в зуби рукояткою ножа, їй стало погано, вона відчула один удар по підборіддю і один по шиї, відчула як тече кров, на що дочка крикнула, що він зробив, після чого він ножем вдарив дочку по шиї. ОСОБА_3 відскочив, а вона схопила дочку за руку і побігла з під`їзду (т.1 а.с 145- 147).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 08.09.2015 року за участі потерпілої ОСОБА_2 (а.с.148-150 т.1), вона в присутності понятих та спеціаліста СМЕ показувала та розповіла на місці про те, як ОСОБА_3 приблизно о п`ятій годині проник до квартири АДРЕСА_5 та наніс їй удар ножем в область ребра та словесно погрожував їй, ОСОБА_33 приїхала її мати та, відімкнувши своїм ключем двері, зайшла в квартиру, ОСОБА_12 сидів на стільці, а вона стояла. Мати запитала, що він тут робить, як він сюди попав. Коли мати пішла в коридор до дверей, ОСОБА_12 схватив її, ОСОБА_2 , ніж приставив до горла, і вони пішли до дверей. Він сказав щоб мати відкрила двері, бо вони йдуть. Мати стояла біля дверей, а він тримав її - ОСОБА_2 , і просив матір відійти. Потім він, тримаючи її, наніс матері удар в область лобу, перенісся, підборіддя, після чого наніс їй, ОСОБА_2 , один удар в область шиї.

Висновком судово-медичного експерта № 999-Е від 15.09.2015 року підтверджується, що, враховуючи характер та розташування пошкоджень у потерпілої ОСОБА_2 , вони могли виникнути при взаємному розташуванні потерпілої та нападника, та за механізмом, як вказано в протоколі слідчого експерименту (т.1 а.с. 153).

Висновком судово-медичного експерта № 998-Е віз 15.09.2015 року, підтверджується, що враховуючи характер та розташування пошкоджень у потерпілої ОСОБА_1 , вони могли виникнути при взаємному розташуванні потерпілої та нападника, та за механізмом, як вказано в протокол слідчого експерименту (т.1 а. с.154).

Будь-яких клопотань під час судового розгляду стосовно обсягу й повноти доказів від учасників судового розгляду не надходило.

Оцінюючи зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зазначених вище доказів - достатньою та взаємопов`язаною для визнання ОСОБА_3 винним у скоєнні вказаних вище кримінальних правопорушень та ухвалення відносно нього обвинувального вироку.

Відповідно частини першої та третьої статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В частині другій вказаної статті зазначено, що під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Зміна обвинувачення в суді регламентована статтею 333 КПК України.

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що находячись в стані алкогольного сп`яніння 02.07.2015 року, приблизно о 06-30 годин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 , під час сварки з колишньою співмешканкою ОСОБА_2 та її матір`ю ОСОБА_1 на ґрунті неприязних стосунків, маючи намір на умисне противоправне заподіяння смерті двом іншим особам, маючи при собі знаряддя вчинення кримінального правопорушення - ніж, діючи навмисно, наніс ОСОБА_2 удар ножем в область шиї, спричинивши згідно висновку експерта № 712-Е від 14.07.2015 тілесні ушкодження у вигляді рани в верхній третині шиї праворуч, рани передньої черевної стінки праворуч, які відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я, як викликавших розлад здоров`я більше 6, але менш 21 днів, синець на шиї - відноситься до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, а також діючи навмисно наніс ОСОБА_1 декілька ударів ножем у життєво важливі органи, спричинивши згідно висновку експерта № 838-Е від 21.07.2015 тілесні ушкодження у вигляді нижньої рани шиї з ушкодженням під`язичної артерії, що супроводжувалась кровотечею тяжкого ступеню, парезом правого поворотного гортанного нерву - відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя. Пошкодження в вигляді наскрізної рани підборіддя, що сполучається з верхньою раною шиї, відкритого перелому кісток носу - відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я, як викликавших розлад здоров`я більше 6, але менш 21 дня. Рана слизової верхньої губи - відноситься до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Однак свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, у зв`язку з наданням потерпілими опору, та з місця скоєння злочину втік.

Вказані умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб, були кваліфіковані за ч.3 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Не зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції двічі скасовувалися вироки суду першої інстанції у кримінальному провадженні та в ухвалах суду апеляційної інстанції зверталася увага на те, що судом не було встановлено і у вироках не викладено обставин та дії потерпілих з надання опору ОСОБА_3 , у зв`язку з якими він не довів до кінця свій злочинний умисел на вбивство двох осіб, суперечливим є формулювання щодо умислу обвинуваченого на вбивство двох осіб, прокурором при новому судовому розгляді кримінального провадження обвинувачення ОСОБА_3 не змінювалося, не уточнювалося коли саме у обвинуваченого виник умисел на вбивство двох осіб, а також не вказано в чому саме, в яких конкретно діях полягав опір потерпілих

В пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2002 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» роз`яснено, що питання про умисел на вбивство чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Із показань обвинуваченого ОСОБА_3 , показань потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_26 витікає, що після того, як ОСОБА_3 приблизно о 4 годині 30 хвилин через вікно проник в квартиру АДРЕСА_5 , де знаходилася ОСОБА_2 та ОСОБА_26 , він ножем, який був при ньому, наніс колото-різане поранення передньої черевної стінки праворуч ОСОБА_2, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Потім ОСОБА_3 , в присутності ОСОБА_26 та після того, як той пішов з квартири, розмовляв протягом більше годин з ОСОБА_2 , тримаючи в руці ніж і погрожуючи їй, але не намагався наносити їй удари ножем з метою заподіяння смерті, тому у суду немає підстав вважати, що в цей час у нього був умисел на її вбивство.

Коли приблизно о шостій годині до квартири зайшла ОСОБА_1 та запитала ОСОБА_3 , як він попав у квартиру і що він тут робить, вимагала щоб він пішов з квартири, бо приїде міліція і його заберуть, та коли вона пішла до вхідних дверей щоб закрити їх, він обхватив ОСОБА_2 приставив їй ніж до шиї та пішов до вхідних дверей вимагаючи у ОСОБА_1 щоб вона випустила їх з квартири. ОСОБА_1 сказала щоб він виходив сам, а дочку залишив, після чого ОСОБА_3 наніс їй два удари кулаком та рукояткою ножа по обличчю та два удари лезом ножа по підборіддю і по шиї, заподіявши тяжке тілесне ушкодження. Потім він наніс ножове поранення ОСОБА_2 в область шиї, заподіявши легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вибігли з квартири.

Інших ударів потерпілим ОСОБА_3 не наносив і не намагався наносити, перебуваючи разом з ними в безпосередній близькості біля вхідних дверей в обмеженому просторі коридору квартири.

В судовому засіданні не встановлено, що потерпілі чинили якийсь активний опір протиправним діям обвинуваченого ОСОБА_3 , що могло б перешкодити йому довести свій злочинний умисел до кінця. В разі наявності у нього умислу на вбивство потерпілих він міг продовжити наносити їм удари ножем, що був у нього в руці.

Суд критично оцінює показання потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні стосовно того, що після заподіяних ОСОБА_3 їй тілесних ушкоджень, та після нанесення ножового поранення в шию дочці, вона (дочка) вдарила його ліктем і він відлетів до ванної, а вона, потерпіла, схватила дочку за руку, відкрила двері і потягла її з квартири.

Суд також критично оцінює показання потерпілої ОСОБА_34 стосовно того, що після нанесення тілесних пошкоджень матері та нанесення їй ножового поранення в нижню частину правої щоки, ближче до шиї, вона розвернулася до нього і правою рукою відштовхнула його та з мамою почала вибігати з квартири, а потім побігли по сходах вниз.

Вказані показання потерпілих не співпадають між собою, стосовно того вдарила, чи відштовхнула ОСОБА_2 ОСОБА_3 після нанесення ним її матері та їй самій тілесних ушкоджень. Вказані показання потерпілих в суді суперечать їх показанням в процесі слідчого експерименту, коли вони взагалі не вказували про здійснення ними будь якого фізичного опору неправомірним діям ОСОБА_3 (т.1 а.с 145- 147, 148 - 150).

Із показань потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_26 та обвинуваченого ОСОБА_3 витікає, що після нанесення тілесних пошкоджень потерпілим, ОСОБА_3 не перешкоджав їм покинути квартиру, спуститись по сходах з третього поверху, вийти з під`їзду та відійти до сусіднього будинку. Він не переслідував потерпілих, а тільки кричав у квартирі щоб вони повернулися, бо він себе поріже. Потім заподіявши собі тілесне пошкодження, він через деякий час, після потерпілих, вийшов з під`їзду, подивився на них і, не намагаючись переслідувати їх, пішов від під`їзду в іншому напрямку.

ОСОБА_3 обвинувачується за ч.3 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, тобто в незакінченому замаху на вбивство двох осіб.

В ч.3 ст. 15 КК України вказано, що замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Під час судового розгляду стороною обвинуваченні не доведено та судом не встановлено того, що існували якісь причини, які не залежали від волі ОСОБА_3 , через які він не закінчив замах на вбивство двох осіб.

Аналізуючи в сукупності всі досліджені докази у кримінальному провадженні та встановлені в судовому засіданні обставини вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, суд не вбачає в його діяннях умислу не вбивство потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Тільки те, що ОСОБА_3 було нанесено один удар ножем в область шиї потерпілій ОСОБА_2 та два удари ножем в підборіддя та в шию потерпілої ОСОБА_1 , не доводить наявності у нього умислу на вбивство двох осіб, бо і при заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, поранення, як правило, заподіюються в життєво важливі органи людини.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 суд керується також роз`ясненнями викладеними в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2002 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» стосовно того, що замах на злочин, в тому числі на умисне вбивство, може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Отже злочин не може кваліфікуватися як замах на вбивство, якщо винний діяв з непрямим умислом, а також у випадку коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідками, які фактично були заподіяні.

У вказаному вище пункті Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено також, що особа, яка добровільно відмовилась від убивства потерпілого або заподіяння шкоди його здоров`ю, підлягає кримінальній відповідальності лише за умови, що фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

Аналізуючи позицію обвинувачення, згідно якої ОСОБА_3 мав умисел на вбивство потерпілих, але після нанесених ОСОБА_1 двох ударів, а ОСОБА_2 одного удару ножем, за обставин, коли йому ніхто не перешкоджав продовжити нанесення інших ударів потерпілим з метою доведення злочину до кінця, припинив наносити такі удари і не перешкоджав потерпілим вийти з квартири, спустилися з третього поверху та вийти з будинку, то в такому випадку він добровільно відмовився від вбивства і повинен відповідати за фактично вчинені ним інші злочини - заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим відповідної тяжкості.

ОСОБА_3 не обвинувачується за ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України в скоєнні закінченого замаху на вбивство потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому не може йти мова про те, що відмова від вбивства могла мати місце вже після вчинення дій, які обвинувачений вважав за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але

його не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та обставини скоєних ОСОБА_3 кримінальних правопорушень щодо нанесення ножових поранень потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд вважає, що його дії стороною обвинувачення помилково кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів доведено умисне заподіяння обвинуваченим ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_35 та легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, потерпілій ОСОБА_2 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 кваліфікуються судом за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Показаннями потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_36 , свідка ОСОБА_26 , обвинуваченого ОСОБА_3 та іншими доказами у кримінальному провадженні підтверджується незаконне проникнення ОСОБА_3 приблизно о 4 годині 30 хвилин 02 липня 2015 року до квартири АДРЕСА_5 , де проживала ОСОБА_2 та яка належить на праві власності її батькові ОСОБА_4 .

При ухваленні вироку колегія суддів не приймає до уваги позицію захисника Куценка В.А., який вважає, що ОСОБА_3 має бути оправданим за звинуваченням його у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, провадження за яким здійснюється у формі приватного обвинувачення, оскільки квартира, в яку він незаконно проник, належить ОСОБА_4 , а він не визнаний потерпілим у кримінальному провадженні та не звертався до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Диспозиція ч.1 ст. 162 КК України передбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла.

У вказаній вище квартирі на час проникнення туди ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована ОСОБА_2 , тобто вказана квартира була і є її житлом.

ОСОБА_2 зверталася з заявою до старшого слідчого Баглійського районного відділу Субочевої Н.С. з відповідною заявою, в якій вона просила прийняти міри до гр. ОСОБА_3 , який 02.07.2015 року приблизно о 4 годині 40 хвилин ножем наніс удари в життєво важливі органи, проник на адресу: АДРЕСА_4 , через вікно кухні, що підтверджується протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.07.2015 року (а.с. 68 т. 1)

Відомості до ЄРДР щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 162 КК України (а.с. 1 т.1) були внесені на підставі заяви потерпілої ОСОБА_2 та на підставі її заяви було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за вказаною правовою кваліфікацією у справі приватного обвинувачення, як це передбачено у ст.477 КПК України.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 02.07.2015 приблизно о 04 годині 30 хвилин незаконно проник до житла ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_5 .

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , відповідно ст. 65 КК України, суд враховує обставини і тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, відповідно ст. 12 КК України одне з яких, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, відноситься до тяжких злочинів, а кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України, відносяться до кримінальних проступків.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше неодноразово засуджувався та має непогашені судимості, не одружений, не має дітей, працює, не перебував на обліку у лікаря нарколога та психіатра, перебував на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: легка розумова відсталість з 1989 року, а у 2009 році рішенням лікарсько-консультативної комісії був знятий з обліку (т.1 а.с.204), перебуває на обліку у Кам`янському об`єднаному центрі комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (військоматі), як непридатний до військової служби в мирний час, обмежено здатний у воєнний час, негативно характеризувався за місцем проживання та позитивно характеризувався за місцем роботи.

Згідно висновку судової психіатричної експертизи № 196 від 21.08.2015 року ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає. Виявляв раніше та виявляє на даний час емоційне нестійкий розлад особистості. В період інкримінованих йому діянь він міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. На теперішній час він також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. В застосуванні відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с. 169-172).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Обставинами, передбаченими статтею 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України.

За ч. 2 ст. 125 КК України та за ч.1 ст. 162 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.

В ч. 5 ст. 74 КК України передбачено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Оскільки з дня вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, пройшло більше трьох років, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 від покарання у виді обмеження волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому вони просять стягнути з ОСОБА_3 на їх користь 4595,14 грн. на відшкодування майнової шкоди, яка складається з витрат понесених ними на придбання ліків та на їх лікування, а також стягнути по 100000 грн. кожній на відшкодування моральної шкоди, яка полягала в фізичному болю та стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку з ушкодженням їх здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку з протиправними діяннями обвинуваченого ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ч.4 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розрахунку позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Витрати потерпілих на лікування підтверджуються долученими до позовної заяви чеками та квитанціями на придбання ліків та медпрепаратів (а.с.40-42 т.2).

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав заявлений до нього позов в частині відшкодування майнової шкоди. Визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому в частині позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.

Отже на відшкодування майнової шкоди з ОСОБА_3 має бути стягнуто 2282,57 грн. на користь потерпілої ОСОБА_2 , а також - 2282,57 грн. на користь потерпілої ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В пунктах 1, 2 частини 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Суд вважає, що в результаті протиправних дій ОСОБА_3 , який проник до житла та умисно заподіяв тілесні пошкодження потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони зазнали значного фізичного болю та страждань, а також душевних страждань, перенісши емоційний стрес, страх за своє здоров`я та життя, хірургічні операції та подальше лікування, відновлення потерпілою ОСОБА_1 своєї мови.

З урахуванням обставин та тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, заподіяного фізичного болю потерпілим та глибини їх душевних страждань, ступеню вини обвинуваченого, а також з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_1 - 60000 грн. та на користь потерпілої ОСОБА_2 - 40000 грн.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 491 грн. 04 коп. необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі.

Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 10 (десять) місяців 26 (двадцять шість) днів.

- за ч.2 ст. 125 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки

- за ч.1 ст.162 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі 2 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі призначеного йому за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України.

Остаточно визначити ОСОБА_20 покарання у виді позбавлення волі строком на строк 9 (дев`ять) років 10 (десять) місяців 26 (двадцять шість) днів.

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), зарахувати ОСОБА_20 у строк відбуття призначеного за ч.1 ст. 121 КК України покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу з дня його затримання - 02.07.2015 року по день звільнення з під варти - 15 червня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що складає 9 років 10 місяців 26 днів.

Вважати ОСОБА_3 таким, що відбув покарання у виді позбавлення волі призначене йому за цим вироком.

Не обирати запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили.

Задовольнити частково заявлений у кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цивільний позов.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 2297,00 грн. в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 60000,00 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а всього - 62297,00 грн. (шістдесят дві тисячі двісті дев`яносто сім гривень).

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2297,00 грн. в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та 40000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 42297,00 грн. (сорок дві тисячі двісті дев`яносто сім гривень).

Стягнути з ОСОБА_20 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 491,04 грн.

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДРР за №12015040780000916, чоловічу сорочку та джинси, що були передані на зберігання до Баглійського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 02.07.2015 року за квитанцією №001098 (книга обліку 3114, порядковий номер 144), - передати за належністю ОСОБА_20 .

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДРР за №12015040780000916: ніж, змиви крові, що були передані на зберігання до Баглійського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 02.07.2015 року за квитанцією №001098 (книга обліку 3114, порядковий номер 144),- знищити.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подано апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Копію вироку негайно надати прокурору та обвинуваченому.

Головуючий суддя Байбара Г.А

Судді Багбає Є.Д.

Шендрик К.С.