Рішення № 96527705, 20.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/544/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.

та осіб, які беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - Меженна В.І.

представник відповідача - Іваницький М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

1. визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не включення йому до стажу державної служби періоду роботи на посадах: інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України з 06.07.1980 р. по 24.08.1981р. (стаж державної служби 1 рік 1 місяць 19 днів); завідувача відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМ України з 25.08.1981 р. по 16.08.1982 р. (стаж державної служби 0 років 11 місяців 22 дні); другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України з 17.08.1982 р. по 25.07.1984 р. (стаж державної служби 1 рік 11 місяців 9 днів) та період роботи в Тячівському райкомі КП України на посадах інструктора оргвідділу Тячівського райкому КП України з 26.07.1984 р. по 22.11.1985 р. (стаж державної служби 1 рік 3 місяці 27 днів); завідувача відділу пропаганди та агітації Тячівського райкому КП України з 23.11.1985 р. по 11.11.1988 р. (стаж державної служби 2 роки 11 місяців 19 днів) та завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України з 12.11.1982 р. по 24.10.1990 р. (стаж державної служби 7 років 11 місяців 11 днів);

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати йому до стажу роботи на державній службі період роботи на посадах: інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України з 06.07.1980 р. по 24.08.1981р. (стаж державної служби 1 рік 1 місяць 19 днів); завідувача відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМ України з 25.08.1981 р. по 16.08.1982 р. (стаж державної служби 0 років 11 місяців 22 дні); другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України з 17.08.1982 р. по 25.07.1984 р. (стаж державної служби 1 рік 11 місяців 9 днів), інструктора оргвідділу Тячівського райкому КП України з 26.07.1984 р. по 22. 11. 1985 р. (стаж державної служби 1 рік 3 місяці 27 днів), завідувача відділу пропаганди та агітації Тячівського райкому КП України з 23.11.1985 р. по 11.11.1988 р. (стаж державної служби 2 роки 11 місяців 19 днів); завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України з 12.11.1982 р. по 24.10.1990 р. (стаж державної служби 7 років 11 місяців 11 днів);

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути питання про переведення його на пенсію за віком в порядку встановленому відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.93 р. №3723-ХІІ «Про державну службу» як особи, що набула стаж державної служби не менше 20 років на момент вступу в дію Закону України «Про державну службу» № 889 –VIII від 10.12.2015 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 04.06.2013 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України й отримував пенсію на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV. 11.06.2020 року він звернувся з заявою до відповідача про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України « Про державну службу», за результатами розгляду якої з 11.06.2020 року його було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України « Про державну службу», однак як особу, що набула стажу державної служби не менше 10 років на момент вступу в дію Закону України "Про державну службу" № 889 –VIII від 10.12.2015 року, не зарахувавши йому в стаж державної служби період роботи в Тячівському райкомі ЛКСМ України, а саме період роботи на посаді: інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України з 06.07.1980 р. по 24.08.1981р. (стаж державної служби 1 рік 1 місяць 19 днів); завідувача відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМ України з 25.08.1981 р. по 16.08.1982 р. (стаж державної служби 0 років 11 місяців 22 дні); другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України з 17.08.1982 р. по 25.07.1984 р. (стаж державної служби 1 рік 11 місяців 9 днів) та період роботи в Тячівському райкомі КП України, а саме на посадах: інструктора оргвідділу Тячівського райкому КП України з 26.07.1984 р. по 22. 11. 1985 р. (стаж державної служби 1 рік 3 місяці 27 днів); завідувача відділу пропаганди та агітації Тячівського райкому КП України з 23.11.1985 р. по 11.11.1988 р. (стаж державної служби 2 роки 11 місяців 19 днів); завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України з 12.11.1982 р. по 02.09.1991 р. (стаж державної служби 8 років 9 місяців 21 день), що давало б йому підстави для переведення на пенсію за віком як особи, що набула стажу державної служби не менше 20 років на момент вступу в дію Закону України "Про державну службу" № 889 –VIII від 10.12.2015 року. Робота ( служба) на зазначених посадах підтверджується його трудовою книжкою.

Окрім того, вказує, що згідно Довідки Тячівської РДА від 20.10.2020 р. № 10/02/-34 виданої на підставі трудової книжки його стаж державної служби становить 27 років 9 місяців 19 днів, а згідно Довідки відповідач форми РС від 25.01.2021року його стаж державної служби становить 16 років 7 місяців 23 дні.

На звернення до відповідача з приводу надання роз`яснень щодо обчислення його стажу державної служби для призначення пенсії отримано відповіді зокрема, від 17.08.2020 року та 20.01.2021 року з яких вбачається, що відповідачем у стаж державної служби не враховується період його роботи в Тячівському райкомі ЛКСМ та Тячівському райкомі КП України, оскільки, чинним ЗУ Закону України "Про державну службу" № 889 –VIII від 10.12.2015 року не передбачено зарахування до стажу державної служби роботи в партійних, комсомольських, профспілкових організаціях.

Вважає, що дії відповідача щодо не зарахування йому у стаж державної служби періоди роботи на посадах в Тячівському райкомі ЛКСМ та Тячівському райкомі КП України протиправними та такими, що порушують його конституційне право на соціальний захист, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року відкрито спрощене провадження у справі з повідомлення (викликом) учасників справи.

22 березня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що заперечує проти позовних вимог. Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на наступне.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, у якому передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців, зокрема, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ визнано, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до розділу IX Закону № 889-VIII передбачено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, та можуть розраховувати дві категорії: державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889- VІІІ (01 травня 2016 року) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України (пункт 10); особи, які на день набрання чинності Закону № 889-VІІІ (01 травня 2016 року) мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України (пункт 12).

Після 01.05.2016 року відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 - VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889- VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889- VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Вказує, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.06.2020 року про перехід із пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", доданих до неї документів та матеріалів пенсійної справи встановлено, що загальний стаж його роботи становить 42 роки 5 місяців 8 днів, у тому числі стаж державної служби складає 16 років 07 місяців 23 дні, зокрема до стажу державної служби не зараховані періоди роботи: інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України з 06.07.1980 р. по 24.08.1981р.; завідувача відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМ України з 25.08.1981 р. по 16.08.1982 р.; другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України з 17.08.1982 р. по 25.07.1984 р.; інструктора оргвідділу Тячівського райкому КП України з 26.07.1984 р. по 22.11.1985 р.; завідувача відділу пропаганди та агітації Тячівського райкому КП України з 23.11.1985 р. по 11.11.1988 р. та завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України з 12.11.1982 р. по 02.09.1991 р.

Зауважує, що з набранням чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року втратили чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ та Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 на який посилається позивач.

29 березня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідачем у відзиві не спростовано твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог, а наведені ним заперечення підлягають відхиленню, оскільки на виконання статті 46 Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року затверджено Порядку обчислення стажу державної служби № 229, п. 6 якого передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII обчислюється відповідно до п.8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року (до моменту вступу в дію Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд даний адміністративний позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як інвалід ІІ групи (загальне захворювання) з 04.06.2013 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримував пенсію по інвалідності, а з досягненням пенсійного віку – пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.

11 червня 2020 року позивач звернувся з заявою до відповідача про перехід із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", за результатами розгляду якої, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.06.2021 року № 921140170992 з 11.06.2020 року його було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889 –VIII від 10.12.2015 року, як особу, що на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889 –VIII від 10.12.2015 року, а саме 01.05.2016 р. займав посаду державної служби та має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу", а саме 16 років 07 місяців 23 днів.

Відповідачем до стажу державної служби ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи: інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України з 06.07.1980 р. по 24.08.1981р.; завідувача відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМ України з 25.08.1981 р. по 16.08.1982 р.; другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України з 17.08.1982 р. по 25.07.1984 р.; інструктора оргвідділу Тячівського райкому КП України з 26.07.1984 р. по 22.11.1985 р.; завідувача відділу пропаганди та агітації Тячівського райкому КП України з 23.11.1985 р. по 11.11.1988 р. та завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України з 12.11.1982 р. по 02.09.1991 р.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача в частині не зарахування до стажу державної служби позивача вищезазначених періодів роботи.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках.

Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" № 889 –VIII від 10.12.2015 року, день набрання чинності 01.05.2016 р. (далі Закон № 889-VІІІ).

Відповідно до п. 2 розд. XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16. 12. 1993 р. (далі Закон № 3723-ХІІ) крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п.п. 10, 12 розд. XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, вiдповiдно до чинних законодавчих актів, пенсiї державним службовцям призначаються вiдповiдно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявностi вiдповiдного страхового стажу (35 pоків для чоловiкiв) тa, не менше нiж 20 pоків стажу на посадах, вiднесених до вiдповiдних категорiй посад державної служби, визначених статтею 24 Закону №3723 та актами Кабiнету Miнicтpiв Укрaїни незалежно вiд факту роботи на державнiй службi станом на 1 травня 2016 року.

Стаж державної служби, до набрання чинності Закону № 889-VІІІ обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 (далі Порядок № 283).

Відповідно до абзацу 10 пункту 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. №1049.

На підставі приписів абзацу 4 пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. № 1049, до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.

За змістом статті 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 3 червня 1994 року № 4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Цими статтями за партійними, профспілковими і комсомольськими органами закріплювалося право на участь у здійсненні управлінських функцій. Відповідальною вважають посаду, на яку приймають колегіальним органом (постановою конференції, зборів, комітету, бюро) партійних, комсомольських та профспілкових організацій.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах, зокрема, керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Так, у вказаному додатку міститься перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, періоди роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, до яких віднесено серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Діяльність ВЛКСМ була врегульована Статутом, прийнятим XIV з`їздом ВЛКСМ, із змінами, внесеними XV, XVII и XVIII з`їздами ВЛСМ.

Пунктом 11 цього Статуту було встановлено, що одним із керівних принципів організаційної побудови комсомолу є демократичний централізм, що означає, зокрема виборність усіх керівних органів комсомолу знизу доверху.

Пунктами 13,14 цього Статуту визначено, що вищим керівним органом комсомольської організації є: загальні збори (для первинних організацій), конференція (для районних, міських, окружних, обласних, крайових організацій), з`їзд (для комсомольських організацій союзних республік, для ВЛКСМ). Загальні збори, конференція або з`їзд обирають бюро або комітет, які є їх виконавчим органом та здійснює керівництво усією поточною роботою комсомольської організації.

Пунктом 41 цього Статуту встановлено, що окружний, міський, районний комітет комсомолу обирає бюро, в тому числі секретарів комітету.

Згідно записів трудової книжки позивача такий, з 06.07.1980 року постановою бюро №16 від 10.07.80 р. затверджений на посаду інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України, на якій працював до 24.08.1981 року, з 25.08.1981 р., постановою бюро № 41 від 18.07.1981р. затверджений завідувачем відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМУ на посаді якого працював до 16.08.1982 року, 17.08.1982 р. постановою бюро № 15 від 17.08.1982 р. обраний на посаду другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України яку обіймав до 25.07.1984 р.

З зазначеного вбачається, що вищезазначені посади які обіймав позивач відностяться до відповідальних посад, оскільки призначення на таку приймалось колегіальним органом (постановою бюро) комсомольської організацій.

Окрім того, як вбачається з трудової книжки позивач 26.07.1984 р. постановою бюро РК КПУ від 26.07.1984 р № Б-10/33 затверджений на посаду інструктора оргвідділу Тячівського райкома КП України, яку обіймав до 22. 11. 1985 р., з 23.11.1985 р. Постановою Пленуму РК КП України від 23.11.85 р. № ПЛ – 1/2 затверджений на посаду завідувача відділу пропаганди та агітації, на якій перебував до 11.11.1988 р., а з 12.11.1982 р. на підставі Постанови бюро РК КП України від 12.11.1988 р. № Б-68/2 затверджений на посаду завідувача ідеологічним відділом райкому КП України на якій працював по 02.09.1991 р.

Враховуючи, спосіб призначення позивача на вищезазначені посади, а саме затвердження за рішенням колегіального органу, такі також відноситься до відповідальних, а отже повинні бути включені до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі №822/524/18, постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №569/350/17 та постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 334/4034/16-а(2-а/334/217/16), які у відповідності до ч.5 ст. 242 КАС України слід врахувати.

Суд констатує, що на момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії 11.06.2020 року порядок призначення пенсії для державних службовців врегульований Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 року.

На виконання статті 46 Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року затверджено Порядок обчислення стажу державної служби № 229 ( далі Порядок №229).

Згідно п.6 Порядку № 229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до п.8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про державну службу.

А як уже зазначалось вище Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року (до моменту вступу в дію Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі Порядок № 283).

Відповідно до абзацу десятого п. 3 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховуються періоди роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим п. 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. №1049.

У зазначеному абзаці встановлено, що до стажу включається робота в організаціях (крім кооперативних та інших громадських організацій), передбачених ст. 118 Кодексу законів про працю України.

У свою чергу ст. 118 Кодексу законів про працю України визначає наступні організації: партійні, профспілкові та комсомольські.

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 року №622 (далі по тексту-Порядок №622), передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-/ТІІ "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку №622 передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають чоловіки, які досягли віку 62 роки.

Пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини 2 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.12.1993 року № 1049 передбачено, що надбавки за вислугу років виплачуються керівникам, спеціалістам і службовцям органів виконавчої влади та інших державних органів залежно від стажу роботи, а саме: понад 20 років стажу державної служби у розмірі не менше 30 % щомісячної надбавки від посадового окладу.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1996 року № 912 обчислення стажу державної служби належить до компетенції кадрової служби державного органу, з яким державний службовець перебував у трудових відносинах. Кадрова служба у кожному конкретному випадку на підставі чинного законодавства, вивчення записів трудової книжки, відповідних довідок чи архівних документів має самостійно прийняти рішення щодо зарахування окремих періодів роботи до стажу державної служби.

Згідно Довідки відділу освіти Тячівської районної державної адміністрації розвитку від 29.05.2020 року за № 917 ОСОБА_1 виплачувалася надбавка за вислугу років (за стаж на державній службі 20 років) в розмірі 50% посадового окладу.

З зазначеної довідки вбачається, що кадрова служба за останнім місцем роботи (відділ освіти Тячівської районної державної адміністрації) впродовж перебування з ОСОБА_1 у трудових відносинах зарахувала оспорюваний період стажу державної служби відповідно і виплачувала за вказані роки надбавку за вислугу років на державній службі (понад 20 років).

Таким чином, відповідно до вказаних нормативних актів спірні періоди роботи позивача повинні були бути зараховані до стажу державної служби, який становить понад 20 років, що спростовує твердження відповідача про правомірність його дій.

Відтак, суд приходить до переконання, що дії відповідача щодо не включення до стажу державної служби позивача періоду роботи на посадах інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України з 06.07.1980 р. по 24.08.1981р. (стаж державної служби 1 рік 1 місяць 19 днів); завідувача відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМ України з 25.08.1981 р. по 16.08.1982 р. (стаж державної служби 0 років 11 місяців 22 дні); другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України з 17.08.1982 р. по 25.07.1984 р. (стаж державної служби 1 рік 11 місяців 9 днів) та період роботи в Тячівському райкомі КП України на посадах інструктора оргвідділу Тячівського райкому КП України з 26.07.1984 р. по 22. 11. 1985 р. (стаж державної служби 1 рік 3 місяці 27 днів); завідувача відділу пропаганди та агітації Тячівського райкому КП України з 23.11.1985 р. по 11.11.1988 р. ( стаж державної служби 2 роки 11 місяців 19 днів) та завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України з 12.11.1982 р. по 24.10.1990 р. (стаж державної служби становить 7 років 11 місяців 11 днів) є протиправними.

При цьому суд зазначає, що позивачем, попри те, що на посаді завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України він працював з 12.11.1982 р. по 02.09.1991 року, враховуючи роз`яснення Міністерства юстиції України від 3 червня 1994 року № 4-5-1156 вірно зазначено, що стаж державної служби на цій посаді йому слід рахувати до 24 жовтня 1990 року ( до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР).

Суд констатує, що у ході судового розгляду справи шляхом перевірки аргументів сторін доказами, встановлено, що на час звернення до відповідача із заявою про перехід із пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" позивач досяг віку понад 62 роки, має 42 роки 5 місяців 8 дні страхового стажу (згідно довідки пенсійного органу форми РС від 04.01.21 р.) та згідно записів трудової книжки - 26 років 11 місяців 9 днів стажу державної служби, що дає йому право на призначення пенсії в порядку встановленому відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" як особі, що набула стажу державної служби не менше 20 років на момент вступу в дію Закону України "Про державну службу" № 889 –VIII від 10.12.2015 року.

Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача, щодо того, що з набранням чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року втратив чинність Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 та такий не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки, на виконання статті 46 Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року затверджено Порядок обчислення стажу державної служби № 229, п.6 якого передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII обчислюється відповідно до п.8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року, а таким визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, а отже обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року (до моменту вступу в дію Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд.,4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 0453063 щодо не включення до стажу державної служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) періоду роботи на посадах: інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України з 06.07.1980 р. по 24.08.1981р. (стаж державної служби 1 рік 1 місяць 19 днів); завідувача відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМ України з 25.08.1981 р. по 16.08.1982 р. (стаж державної служби 0 років 11 місяців 22 дні); другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України з 17.08.1982 р. по 25.07.1984 р. ( стаж державної служби 1 рік 11 місяців 9 днів) та період роботи в Тячівському райкомі КП України на посадах інструктора оргвідділу Тячівського райкому КП України з 26.07.1984 р. по 22. 11. 1985 р. (стаж державної служби 1 рік 3 місяці 27 днів); завідувача відділу пропаганди та агітації Тячівського райкому КП України з 23.11.1985 р. по 11.11.1988 р. (стаж державної служби 2 роки 11 місяців 19 днів) та завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України з 12.11.1982 р. по 24.10.1990 р. (стаж державної служби 7 років 11 місяців 11 днів).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд.,4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 0453063) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до стажу роботи на державній службі період роботи на посадах: інструктора Тячівського райкому ЛКСМ України з 06.07.1980 р. по 24.08.1981р. (стаж державної служби 1 рік 1 місяць 19 днів); завідувача відділом комсомольської організації Тячівського РК ЛКСМ України з 25.08.1981 р. по 16.08.1982 р. (стаж державної служби 0 років 11 місяців 22 дні); другого секретаря Тячівського райкому ЛКСМ України з 17.08.1982 р. по 25.07.1984 р. (стаж державної служби 1 рік 11 місяців 9 днів), інструктора оргвідділу Тячівського райкому КП України з 26.07.1984 р. по 22. 11. 1985 р. (стаж державної служби 1 рік 3 місяці 27 днів), завідувача відділу пропаганди та агітації Тячівського райкому КП України з 23.11.1985 р. по 11.11.1988 р. (стаж державної служби 2 роки 11 місяців 19 днів); завідувача ідеологічним відділом Тячівського райкому КП України з 12.11.1982 р. по 24.10.1990 р. (стаж державної служби 7 років 11 місяців 11 днів).

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд.,4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 0453063) повторно розглянути питання про переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на пенсію за віком в порядку встановленому відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.93 р. №3723-ХІІ "Про державну службу" як особи, що набула стаж державної служби не менше 20 років на момент вступу в дію Закону України "Про державну службу" № 889 –VIII від 10.12.2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 квітня 2021 року.

СуддяС.А. Гебеш