Рішення № 96527681, 13.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/3325/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Марущак Г.Д.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" - представники - Артимич Микола Михайлович;

відповідач - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради - представник - Шатров Віктор Владиславович;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба у справах дітей Ужгородської міської ради - представник - Петрук Сергій Петрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ 87, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) в особі представника Артимича Миколи Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба у справах дітей Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 42858487), в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: "1. Відкрити провадження в адміністративній справі за даною позовною заявою та призначити справу до розгляду; 2. Визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, оформлену рішенням комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08 липня 2020 року за № 250 "Про надання дозволів на вчинення правочинів про відчуження та набуття майна, право власності на яке або право користування яким мають діти", у наданні дозволу приватному виконавцю Закарпатського виконавчого округу Лукечі О.В. на звернення стягнення на предмет іпотеки: - об`єкт незавершеного будівництва, трикімнатний житловий будинок, загальною площею 149,0 кв.м., житловою площею 53,1 кв.м., готовністю 98 %, та земельну ділянку, площею 0, 0610 га. кадастровий номер 2110100000:62:002:0055, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , належні іпотекодавцю ОСОБА_1 , право користування яким мають діти - ОСОБА_2 , 2008 р.н. та ОСОБА_3 , 2011 р.н.; 3. Стягнути з Відповідача - Виконавчого комітету Ужгородської міської ради - (код ЄДРПОУ 04053699, юридична адреса: 88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3), на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280) понесені позивачем у справі судові витрати у розмірі 2102,00 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позов було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу у справах дітей Ужгородської міської ради.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 11 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з яким позичальнику було надано кредит в розмірі 110000 доларів США. В забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором між банком та майновим поручителем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно з яким іпотекодавцем було передано в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0, 0610 га, кадастровий номер 2110100000:62:002:0055, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також все що на ній знаходиться, а саме - об`єкт незавершеного будівництва трикімнатний житловий будинок літ.А, житловою площею 53.1 кв.м., загальною площею 149.0 кв.м. готовністю 98 % з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року № 2-2247/11 стягнуто заборгованість та звернуто стягнення на предмет іпотеки. Виконавчі листи по справі № 2-2247/11 були пред`явлено до примусового виконання. В ході здійснення виконавчих дій приватним виконавцем було з`ясовано, що за адресою розміщення предмета іпотеки зареєстровані неповнолітні діти - ОСОБА_2 , 2008 р.н. та ОСОБА_3 , 2011 р.н. Тому, приватний виконавець звернувся до Служби у справах дітей Ужгородської міської ради з клопотанням про надання дозволу на реалізацію будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Однак орган опіки та піклування у наданні дозволу відмовив без жодних обґрунтувань такої. Вважає відмову протиправною, яка порушує право банку на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором. Зокрема, зазначає, що на момент укладення договору іпотеки дитина не була зареєстрована у спірному будинку. Ні неповнолітній, ані батьки не є власниками майна, що є предметом іпотеки. Тому вважає, що реєстрація неповнолітнього за адресою предмета іпотеки є порушенням умов договору іпотеки та прав іпотекодержателя. Звертає увагу суду на те, що у власності іпотекодавця є також інше нерухоме майно, що не обтяжене будь-якими зобов`язаннями, а тому така могла зареєструвати неповнолітню дитину за іншою адресою. Однак вказані обставини не були враховані уповноваженим органом.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідно до вказаного відзиву відповідач зазначив, що заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Мотивуючи свої заперечення проти заявлених позовних вимог, вказав на правомірність прийнятого комісією рішення та неможливості надання приватному виконавцю дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки, враховуючи зареєстроване право користування неповнолітніми дітьми.

Служба у справах дітей подала до суду пояснення щодо позову, в якому проти задоволення позову заперечила. Так, зазначила, що орган опіки та піклування у своїй діяльності керується єдиним принципом - дотримання найвищих інтересів дитини. Тому вважає, що відмовляючи приватному виконавцю у наданні дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, право користування яким має неповнолітній ОСОБА_2 , 2008 р.н. та ОСОБА_3 , 2011 р.н., орган опіки та піклування діяв в межах наявних повноважень та в порядку, встановленому законом.

У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні такого.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

11 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі по тесту - позивач, АБ "Укргазбанк") та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 06/08 МК (далі по тексту - Кредитний договір), згідно якого Позичальнику було надано кредит в розмірі 110000 (сто десять тисяч) доларів США строком користування до 10 лютого 2018 року. Додатковою угодою від 19 серпня 2010 року до Кредитного договору було внесено зміни в частині зміни валюти кредиту з доларів США на гривні в сумі 837427,28 грн строком користування до 10 лютого 2018 року (а.с.а.с. 14-20).

В забезпечення належного виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, між АБ "Укргазбанк" та Позичальником 11 лютого 2008 року було укладено договір іпотеки за № 06/08 МК-01. З урахуванням змінами та доповнень, що внесені договором про внесення змін від 19 серпня 2010 року (далі по тексту - Договір іпотеки), Позичальником було передано в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,0610 га, кадастровий номер 21 10100000:62:002:0055, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також все що на ній знаходиться, а саме - об`єкт незавершеного будівництва трикімнатний житловий будинок літ.А, житловою площею 53.1 кв.м., загальною площею 149.0 кв.м. готовністю 98 % з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 (далі - Предмет іпотеки) (а.с.а.с. 21-27).

Іпотека в розумінні норм Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003 (далі по тексту - Закон України № 898) - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 частини 6 Закону України № 898, у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно із статтею 33 частинами 1, 4 Закону України № 898 у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, АБ "Укргазбанк" завернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором та звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року, що ухвалене у справі № 2-2247/11 за позовом АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, позов банку задоволено, присуджено стягнути з Позичальника заборгованість за Кредитним договором в розмірі 1029429,91 грн, штраф в розмірі 40185 грн за невиконання Договору іпотеки та 1820 грн судових витрат (а.с.а.с. 28-30).

06 червня 2012 року, на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року, судом було видано виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , який було пред`явлено до виконання (а.с. 31).

Заявою від 14 листопада 2019 року за № 518/683/2019 АБ "Укргазбанк" звернувся до приватного виконавця округу Закарпатської області Лукеча О.В., про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого 06 червня 2012 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області по справі № 2/712/4170/12 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором в розмірі 1029429,91 грн., штрафу в розмірі 40185 грн за невиконання Договору іпотеки та 1820 грн судових витрат. 15 листопада 2019 року приватним виконавцем Лукеча О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60622380 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа (а.с. 32).

Під час здійснення виконавчого провадження № 60622380 стягнення було звернено на заставне майно боржника - предмет іпотеки. 17 грудня 2019 року в межах ВП № 60622380 приватним виконавцем Лукеча О.В. було здійснено опис майна ОСОБА_1 - земельної ділянки, площею 0,0610 га, кадастровий номер 2110100000:62:002:0055, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, з розташованим на ній трикімнатним житловим будинком літ.А, житловою площею 53,1 кв.м., загальною площею 149,0 кв.м. з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , про що було складено постанову про опис та арешт майна боржника (а.с. 33).

Відповідно до статті 18 частини 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено. ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження", як засіб забезпечення повного та своєчасного виконання рішення суду, передбачено передачу на реалізацію майна боржника.

Передачі нерухомого майна на реалізацію передує перевірка складу осіб зареєстрованих/проживаючих за місцезнаходженням нерухомого майна, оскільки відповідно до пункту 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до Закону.

Згідно розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, до заявки на реалізації арештованого майна додається копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

З метою перевірки складу осіб зареєстрованих/проживаючих за місцезнаходженням предмету іпотеки, приватним виконавцем Лукеча О.В. було направлено відповідний запит до органу реєстрації.

У відповідності до довідки, наданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28 грудня 2019 року за № 1358/18-06, на запит приватного виконавця Лукеча О.В. від 17 грудня 2019 року за № 60622380, за адресою АДРЕСА_2 , станом на 28 грудня 2019 року зареєстровані: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 34).

В той же час у довідці від 13 лютого 2020 року за № 253, наданій ТзОВ "Управління житлом" ОСОБА_1 та яка пред`явлена останнім приватному виконавцю ОСОБА_9 , зазначено, що разом з ОСОБА_1 , 1978 р.н. за адресою АДРЕСА_2 . зареєстровані: сестра - ОСОБА_6 , 1977 р.н.; племінниця - ОСОБА_7 , 1998р.н., племінниця - ОСОБА_10 , 2001 р.н.; брат - ОСОБА_8 , 1977 р.н.; дружина - ОСОБА_4 , 1984 р.н.; донька - ОСОБА_2 , 2008 р.н.; син - ОСОБА_3 , 2011 р.н., син племінниці - ОСОБА_11 , 2015р.н.; дідусь - ОСОБА_5 . 1928 р.н. (а.с. 35).

Натомість, згідно відповіді ТзОВ "Управління житлом" від 17 лютого 2020 року за № 15, наданої на запит приватного виконавця Лукеча О.В. від 12 лютого 2020 року № 60622380, ТзОВ "Управління житлом" довідку про осіб зареєстрованих за адресою АДРЕСА_2 надати не може, позаяк будинок за вказаною адресою не знаходиться на балансі та утриманні ТОВ "Управління житлом". Для отримання запитуваної інформації, особи, які зареєстровані у будинку, мають надати TOB "Управління житлом" будинкову книгу, з якої робиться виписка (а.с. 36).

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень приватний виконавець Лукеча О.В., клопотанням від 17 червня 2020 року за № 60622380/3810, звернувся до Служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому, щодо надання дозволу на реалізацію будинку що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . У поданому зверненні приватний виконавець Лукеча О.В. зазначив, що дружині боржника ОСОБА_4 належить на праві власності інше нерухоме майно житлового призначення, а саме - трикімнатний житловий будинок з двома земельними ділянками розташовані за адресою АДРЕСА_3 , а отже права дітей на житло в разі реалізації вищеназваного предмету іпотеки будуть забезпечені іншим житлом (а.с. 39).

Листом від 10 липня 2020 року за. № 473/23/01-12 Служба у справах дітей Ужгородської міської ради надіслала приватному виконавцю ОСОБА_9 витяг з рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі по тесту - орган опіки та піклування) від 08 липня 2020 року № 250, яким відмовлено приватному виконавцю у наданні дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки - об`єкт незавершеного будівництва, трикімнатний житловий будинок загальною площею 149,0 кв.м., житловою площею 53,1 м.кв. та земельної ділянки площею 0,0610 га кадастровий №2110100000:62:002:0055, розташованих за адресою АДРЕСА_2 , право користування яким мають малолітні ОСОБА_2 , 2008р.н., ОСОБА_3 , 201 1 р.н. та ОСОБА_12 , 2015 р.н.(а.с.а.с. 40, 41).

Не погоджуючись з вказаною відмовою, вважаючи, що така відмова суб`єкта владних повноважень порушує його права - д звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу наміру іпотекодержателя реалізувати предмет іпотеки, переданий в якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, в якому зареєстроване місце проживання малолітньої дитини.

Норми статті 18 частини 3 Закону України "Про охорону дитинства" № 2402-III гарантують право дитини на житло, яке досягається, в тому числі, шляхом здійснення контролю органів опіки та піклування за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

В контексті спірних правовідносин таке право забезпечується шляхом необхідності отримання органом, що здійснює примусове виконання рішень, попереднього дозволу органів опіки та піклування у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти (пункт 28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5).

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, регламентується нормами Постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 (далі по тексту - Постанова № 866).

Так, пунктом 67 Постанови № 866 передбачено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з`ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

Зазначене кореспондується також з положеннями статті 177 (управління майном дитини) частиною 4 Сімейного кодексу України, відповідно до якої дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 177 Сімейного кодексу України.

Згідно із статтею 177 (управління майном дитини) її частиною 5 Сімейного кодекс України, органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що: 1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу; 2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу; 3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу; 4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні; 5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини; 6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них); 7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Судом з`ясовано, що предмет іпотеки підлягає стягненню за рішенням суду у зв`язку з невиконанням зобов`язання за укладеним ОСОБА_1 з АБ "Укргазбанк" кредитним договором.

При цьому судом також встановлено, що на момент укладення договору іпотеки неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були зареєстровані в житловому будинку, що є предметом іпотеки.

Також необхідно зазначити, що стаття 177 Сімейного кодексу України, на яку посилається, окрім іншого, посилається відповідач - "управління майном дитини" стосується виключно правочинів, що можуть вчинятися саме батьками малолітньої дитини та саме з майном, яке належить цій малолітній дитині.

Спірні ж відносини не передбачають вчинення правочинів з майном, що належить малолітнім дітям батьками цих дітей.

Стаття 9 частина 1 Закону України № 898 передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, серед іншого, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором (стаття 10 частина 2 Закону України № 898).

Вказане узгоджується також з положеннями пункту 3.3.5 договору іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець зобов`язався не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб, не передавати в наступну іпотеку тощо, не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб та не передавати в оренду без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що будь-якого дозволу від банку щодо реєстрації місце проживання неповнолітніх дітей в житловому будинку - предметі іпотеки іпотекодержатель не просив, що в свою чергу є порушенням умов договору іпотеки.

Статтею 40 Закону України № 898 встановлено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

При цьому судом встановлено, що 100% власності на житловий будинок, що є предметом іпотеки, належить ОСОБА_1 .. В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як його неповнолітнім дітям належить виключно право користування таким нерухомим майном за фактом реєстрації місця проживання. Отже, на таких не поширюються обмеження, встановлені статті 40 Закону України № 898.

Згідно із статтею 29 частиною 4 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

З матеріалів справи вбачається, що мати неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в житловому будинку, що є предметом іпотеки, не зареєстрована.

Так, при перевірці звернення приватного виконавця Лукечі О.О. взагалі не було взято до уваги той факт, що ОСОБА_4 , як дружина боржника ОСОБА_1 та як матір малолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , на час розгляду звернення мала на праві власності, і продовжує мати в даний час, трикімнатний житловий будинок, загальною площею 96,1 кв.м., житловою площею 51,1 м.кв., розташований за адресою АДРЕСА_3 , а отже, права дітей на житло фактом реалізації предмету іпотеки, не будуть порушені, так як вони забезпечені іншим житлом, належним на праві власності їхній матері, що підтверджується відповідними інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 197333297 від 23 січня 2020 року та за № 227064967 від 06 жовтня 2020 року (а.с.а.с. 37, 38, 42, 43).

Крім того, малолітній ОСОБА_11 , 2015 р.н., не є членом сім`ї ОСОБА_1 , ні сам малолітній, ні батьки малолітнього не є власниками майна що є Предметом іпотеки, в якому зареєстровано місце проживання малолітньої особи.

Разом з тим, при прийнятті оскарженого рішення органом опіки та піклування дані обставини враховані не були. Більше того, взагалі не досліджувалося питання наявності чи володіння батьками неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 іншим житловим приміщенням на території України, за рахунок якого може бути забезпечено проживання їх дітей в порядку, передбаченому статті 18 Закону "Про охорону дитинства". Окрім того, не було з`ясовано питання можливості місця проживання та реєстрації неповнолітніх дітей за місцем реєстрації матерії, яке, відповідно до норм статті 29 частини 4 Цивільного кодексу України, також може бути законним місцем проживання дитини.

З наданих відповідачем доказів правомірності прийнятого рішення судом встановлено, що таке прийнято виключно за результатами дослідження Комісією відомостей Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

За наведених обставин суд вважає, що висновок відповідача стосовно не забезпечення права на житло неповнолітньої дитини є передчасним та таким, що постановлений за відсутності з`ясування всіх вище зазначених обставин, та як наслідок рішення Комісії про відмову у наданні дозволу на відчуження предмету іпотеки також є передчасним, оскільки ухвалено без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого.

Суд вважає, що таке рішення безпосередньо впливає на права позивача, як іпотекодержателя та кредитора за кредитним договором № 06/08 МК від 11 лютого 2008 року, з огляду не неможливість реалізувати своє право на забезпечення повернення кредитних коштів, а тому позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із статтею 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено 2102 грн судового збору, тому вказана сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У період із 19 квітня 2021 року по 23 квітня 2021 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у черговій оплачуваній відпустці. Перший робочий день - 26 квітня 2021 року.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ 87, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба у справах дітей Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 42858487) про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, оформлену рішенням комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08 липня 2020 року за № 250 "Про надання дозволів на вчинення правочинів про відчуження та набуття майна, право власності на яке або право користування яким мають діти", у наданні дозволу приватному виконавцю Закарпатського виконавчого округу Лукечі О.В. на звернення стягнення на предмет іпотеки: - об`єкт незавершеного будівництва, трикімнатний житловий будинок, загальною площею 149,0 кв.м., житловою площею 53,1 кв.м., готовністю 98 %, та земельну ділянку, площею 0, 0610 га. кадастровий номер 2110100000:62:002:0055, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , належні іпотекодавцю ОСОБА_1 , право користування яким мають діти - ОСОБА_2 , 2008 року народження та ОСОБА_3 , 2011 року народження.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ 87, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 13 квітня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було виготовлено 26 квітня 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко