Рішення № 96527152, 26.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 р. Справа№200/2121/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Просив: 1) визнати протиправними дії Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції, які полягають у поверненні без погодження матеріалів на засудженого ОСОБА_1 , в тому числі подання Державної установи «Селидівська виправна колонія № 82» від 13.07.2020 року щодо зміни умов тримання засудженого ОСОБА_1 шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до виправної колонії середнього рівня безпеки, для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі; 2) зобов`язати Південно – Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції повторно розглянути подання Державної установи «Селидівська виправна колонія № 82» від 13.07.2020 року щодо зміни умов тримання засудженого ОСОБА_1 шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до виправної колонії середнього рівня безпеки, для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було повернуто без погодження матеріали на ОСОБА_1 щодо подання Державної установи «Селидівська виправна колонія № 82» про зміну умов тримання засудженого ОСОБА_1 шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до виправної колонії середнього рівня безпеки, для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, у зв`язку із тим, що керівництво Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції вважає недоцільним застосування по позивача норм статей 100, 101 КВК України.

Отже, позивач вважає, що дії відповідача у вигляді повернення подання без погодження є протиправними, суперечать вимогам чинного законодавства, а тому порушують його законні права та інтереси.

26 лютого 2020 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача, був належним чином повідомлений про розгляду справи судом, про що свідчить поштове повідомлення, свої правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з чим суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання в Державній установі «Селидівська виправна колонія № 82».

13 липня 2020 року Державна установа «Селидівська виправна колонія № 82» листом вих. № 2/4-3460 звернулась до Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із поданням від 13.07.2020 року щодо зміни умов тримання засудження ОСОБА_1 шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до виправної колонії середнього рівня безпеки, для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.

До подання було додано: витяг від 13.07.2020 року з протоколу № 29 від 10.07.2020 року спільного засідання комісії Державної установи «Селидівська виправна колонія № 82» і спостережної комісії при Селидівському міськвиконкомі, згідно з яким вирішено клопотати перед Міжрегіональною комісією з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань щодо переведення позивача з максимального рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, на підставі ст.ст. 100, 101 КВК України; опитувальний лист щодо можливості застосування статей 100, 101 КВК України для переведення до колонії середнього рівня безпеки; характеристика на позивача від 13.07.2020 року, відповідно до якої позивач підпадає під застосування статті 101 КВК України щодо змін умов тримання по відбуттю ? частини строку покарання – з 04.07.2020 року; відомості про наявність заохочень та стягнень у позивача від 13.07.2020 року; довідка по особовій справі № 19-С-19, відповідно до якої позивач підлягає застосуванню статті 101 КВК України щодо змін умов тримання по відбуттю ? частини строку покарання – з 04.07.2020 року; психологічна характеристика на позивача від 13.07.2020 року; довідка про наявність майнових позовів від 13.07.2020 року № 431; виписка із медичної карти амбулаторного хворого позивача від 13.07.2020 року; довідка від 13.07.2020 року № 2/4-235.

28 липня 2020 року листом за вих. № 5301/Сх-20 (вх. Колонія від 05.08.2020 року № 3174) відповідач повернув без погодження матеріали на ОСОБА_1 та вказав, що керівництво Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції вважає недоцільним застосування до позивача норм статей 100 та 101 КВК України.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність відповідача щодо повернення без погодження матеріалів на засудженого в тому числі подання щодо заміни умов тримання засудженого шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до виправної колонії середнього рівня безпеки, для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 року № 1129-IV (далі – КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі регламентовано ст. 100 КВК України.

Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником управління (відділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області. У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до установи виконання покарань з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією (ч.3 ст. 100 КВК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КВК України засуджені, які стають на шлях виправлення, переводяться:

- з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання;

- із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання;

- у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки - до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття:

1) не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості;

2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Положення про визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 року № 680/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 року за № 265/30133 (далі – Положення № 265/30133).

Відповідно до п. 3 розділу IV Положення № 265/30133 зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральною комісією за поданням адміністрації виправної колонії щодо зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки, погодженим керівником міжрегіонального управління. У випадках, коли подання передбачає переведення засудженого у більш суворі умови тримання або збільшує обсяг установлених правообмежень, воно обов`язково погоджується зі спостережною комісією.

Згідно з п. 4 розділу V Положення № 265/30133 при вирішенні питання переведення засуджених, які стають на шлях виправлення, з приміщень камерного типу у звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонії середнього рівня безпеки слід керуватись строками, установленими статтею 101 Кримінально-виконавчого кодексу України стосовно засуджених, направлених для відбування покарання до цих установ із слідчого ізолятора.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 року № 680/5 також затверджено Положення про центральну, міжрегіональну комісії та комісію слідчого ізолятора з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 року за № 266/30134 (далі – Положення № 266/30134).

Положення № 266/30134 встановлює завдання, функції, права, обов`язки і порядок діяльності міжрегіональних та центральної комісій з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання.

Міжрегіональна комісія – колегіальний орган, що утворюється в міжрегіональному управлінні, визначає рівень безпеки виправної колонії, де засуджена до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк особа відбуватиме покарання згідно з обвинувальним вироком суду, та здійснює направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту чи обмеження волі в межах зони діяльності міжрегіонального управління (абз. 5 п. 3 розділу І Положення № 266/30134, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 1-3 п. 1 розділу ІІ Положення № 266/30134 міжрегіональна комісія утворюється керівником міжрегіонального управління у кількості не менше семи осіб.

До складу міжрегіональної комісії обов`язково включаються начальники підрозділів контролю за виконанням судових рішень та оперативної роботи міжрегіонального управління.

Керівник міжрегіонального управління затверджує склад міжрегіональної комісії, призначає голову і заступника голови комісії. Головою міжрегіональної комісії, призначається перший заступник керівника міжрегіонального управління.

Згідно з абз. 9 п. 1 розділу ІІ Положення № 266/30134 Міжрегіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань: направляє матеріали на розгляд центральної комісії з питань щодо переведення засуджених згідно з вимогами статей 50, 57, 93, 100, 101, 147 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Пунктом 2 розділу IV Положення № 266/30134 передбачено, що формою роботи комісій є засідання. Засідання скликаються залежно від потреби прийняття рішення, надходження заяв, скарг, запитів, але не рідше одного разу на місяць та не пізніше ніж протягом 30 днів з дня надходження звернення.

Відповідно до п. 1, 2 розділу V Положення № 266/30134 рішення комісій оформлюються протоколами, які підписуються усіма присутніми на засіданні членами комісії. Протокол комісії веде секретар.

Про прийняте комісією рішення уповноваженим органам, установам чи заінтересованим особам надається витяг з протоколу засідання комісії, а засудженому - оголошується під підпис (п. 4 розділу V Положення № 266/30134).

Згідно з п. 6, 7 розділу V Положення № 266/30134 про оголошення засудженому під підпис прийнятого комісією рішення до облікової справи долучається копія витягу з протоколу з відповідною відміткою та підписами засудженого й особи, якою здійснено оголошення рішення.

Рішення про переведення невідкладно оголошується засудженому під підпис на витягу з протоколу, який долучається до матеріалів його особової справи. У разі відмови засудженого від підписання витягу з протоколу особа, яка здійснила оголошення рішення, вчиняє відповідний запис на витягу з протоколу, який скріплює своїм підписом.

Особа, відносно якої прийнято рішення комісією, або особа, яка подала скаргу в разі незгоди з прийнятим рішенням, оскаржує його за власним бажанням до вищої комісії згідно із цим Положенням чи до суду у порядку, передбаченому законодавством України. Скарга на рішення комісії подається протягом року з дня його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням (п. 1, 2 розділу VІ Положення № 266/30134).

З аналізу наведених норм судом встановлено, що переведення засудженого із приміщень камерного типу колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки проводиться за умови відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання та у випадку коли засуджений стає на шлях виправлення. За наявності вказаних умов адміністрація виправної колонії подає поданням щодо зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки. Водночас, зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральною комісією на підставі погодженого начальником міжрегіонального управління подання колонії та матеріалів, що надходять від міжрегіональної комісії.

Як було встановлено судом, державною установою «Селидівська виправна колонія (№82)» було подано подання до Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції щодо зміни умов тримання засудженого ОСОБА_1 шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до колонії середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.

Підставою для відмови у переведенні позивача до виправної колонії середнього рівня безпеки згідно статей 100, 101 Кримінального – виконавчого кодексу України слугував висновок керівництва Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції про те, що вони вважають недоцільним застосування до позивача норм вказаних статей КВК України.

Оскільки, засудженим ОСОБА_1 відбуто 1/4 строку покарання призначеного судом, то ним дотримано одну з підстав для переведення до виправної колонії середнього рівня безпеки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме характеристики на засудженого ОСОБА_1 від 13.07.2020 року та відомостей про заохочення, позивач дотримується режиму виконання та відбування покарання, доказом чого є відсутність у позивача непогашених стягнень за порушення режиму. Крім того позивач має 16 заохочень за сумлінне ставлення до праці, примірну поведінку та за благоустрій установи.

Положення статті 6 КВК України визначають, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що повернення Південно – Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції без погодження матеріалів за ОСОБА_1 , у тому числі подання Державної установи «Селидівська виправна колонія (№82)» від 13.07.2020 року щодо змін утримання ОСОБА_1 є таким, що суперечить діючому законодавству, відповідачем не було враховано всіх обставин, які характеризують особу засудженого та з перевищенням повноважень, що визначені Положенням № 266/30134.

В той же, час суд зазначає, що оскільки прийняття вказаного рішення відноситься до компетенції відповідача, то вимога позивача про зобов`язання Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції повторно розглянути подання Державної установи «Селидівська виправна колонія № 82» від 13.07.2020 року щодо зміни умов тримання засудженого ОСОБА_1 шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до виправної колонії середнього рівня безпеки, для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, є такою що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності прийнятого рішення, більш того, відповідачем навіть не надано відзиву на адміністративний позов.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як зазначає позивач у своєму позові, за результатами попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, встановлено, що їх розмір складає 6608,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем документально доведено судові витрати у розмірі 908,00 грн. (судовий збір – Квитанція № МЕ87-556Т-КА38-КМ73 від 25.02.2021).

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: Державна установа «Селидівська виправна колонія (№ 82)» 85493, Донецька область, м. Селидове, смт. Гостре, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції (місцезнаходження: 49007, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 40867332) про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції (місцезнаходження: 49007, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 40867332), які полягають у поверненні без погодження матеріалів на засудженого ОСОБА_1 (місцезнаходження: Державна установа «Селидівська виправна колонія (№ 82)» 85493, Донецька область, м. Селидове, смт. Гостре, РНОКПП 3031313752), в тому числі подання Державної установи «Селидівська виправна колонія № 82» від 13.07.2020 року щодо зміни умов тримання засудженого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до виправної колонії середнього рівня безпеки, для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.

Зобов`язати Південно – Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції (місцезнаходження: 49007, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 40867332) повторно розглянути подання Державної установи «Селидівська виправна колонія № 82» від 13.07.2020 року щодо зміни умов тримання засудженого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом переведення його з сектору максимального рівня безпеки приміщень камерного типу до виправної колонії середнього рівня безпеки, для чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно – Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції (місцезнаходження: 49007, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 40867332) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: Державна установа «Селидівська виправна колонія (№ 82)» 85493, Донецька область, м. Селидове, смт. Гостре, РНОКПП 3031313752) судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко