Рішення № 96525384, 23.04.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3596/20

Провадження № 2-347/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

при секретарі Ковтуненко Ю.В.

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом стягнення заборгованості з оплати за електроенергію, мотивуючи свої вимоги наступним. З відповідачем ОСОБА_1 23.06.2000 укладено договір №215-006, відповідно до умов якого боржник є споживачем електричної енергії. Відповідно до п.1 договору заявником взято на себе зобов`язання постачати боржнику електричну енергію відповідно до умов договору, а боржником взято зобов`язання оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни. Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання сплачувати за користування електричною енергією не виконав, станом на 30.06.2020 року утворилась заборгованість в розмірі 7553 грн. 65 коп., яку просив позивач стягнути з відповідача в судовому порядку та судові витрати.

01.12.2020 від представника позивача надійшла заява про уточнення позову, в якому остання фактично збільшила позовні вимоги. На обґрунтування зазначила, що 18.04.2020 під час проведення рейдової роботи виявлено, що побутовий споживач ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , приєдналася до електричних мереж на сходових клітинах, поза засобами обліку. Спожита електроенергія не враховувалась електролічильником. Споживач був відключений за борг. В присутності трьох представників товариства, свідків та за допомогою фото фіксації, в зв`язку із відмовою споживача від підпису, було складено акт про порушення № 039479. В подальшому було проведено засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що засвідчено протоколом № 006. На підставі виявленого правопорушення відповідачу нараховано суму спричинених збитків в розмірі 1925 грн. та виставлено рахунок, який ним оплачено не було. Враховуючи те, що відповідач добровільно не сплатив суму спричинених збитків та суму заборгованості за спожиту електроенергію позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення коштів в судовому порядку, а також просив стягнути суму сплаченого судового збору.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив, заяв, клопотань суду не надав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що підтверджується копією договору № 215-006 від 23.06.2000 року.

На ім`я відповідача відкрито особовий рахунок на використання електроенергії № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 та укладено договір про користування електричною енергією №583-212 від 22.02.2000 року.

ПАТ «Київобленерго», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромежі» постачає електричну енергію відповідачу ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач споживаючи електричну енергію, що підтверджується зміною показників його споживання, оплату за спожиту електроенергію не проводить і станом на 30.06.2020 у нього виникла заборгованість за спожиту електроенергію, яка склала 7553 грн. 65 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Згідно абз. 2 п.4.10 ПРРЕЕ, побутові споживачі та суб`єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Виходячи з положень п.4.12 ПРРЕЕ, рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п.4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактичну спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Як передбачено в п. 5.5.5 ПРРЕЕ, боржника зобов`язано, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі Договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно ч.1 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України «Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість за спожиту електроенергію не сплачує, суд вважає за необхідне задовольнити позов цій частині та стягнути з нього заборгованість у сумі 7553 грн. 65 грн.

Щодо вимоги про стягнення вартості не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН, слід зазначити наступне.

18.04.2018 року представниками Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» при проведені перевірки дотримання споживачами ПКЕЕН, за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено факт порушення - пп. 48 п. 24 ПКЕЕН, а саме: споживач ОСОБА_2 приєдналася до електричних мереж, що не є власністю електропостачальника поза засобами обліку. Спожита електроенергія не враховувалась електролічильником. Споживач був відключений за борг. Про вказані порушення було складено Акт № К039479, який ОСОБА_2 відмовилася підписувати.

Відповідачу нараховано суму вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 1924,99 грн. та виставлено рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Процесуальний закон також містить норми, відповідно до яких судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес (статті 1-4 ЦПК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Звертаючись до суду із позовною вимогою про стягнення вартості не облікованої електричної енергії позивач визначив, як відповідача ОСОБА_1 , як особу, яка заключила договір на постачання електричної енергії. Проте, в уточненій позовній заяві позивач зазначив, що до електричних мереж поза засобами обліку приєдналася ОСОБА_2 , що також зафіксовано в акті про порушення № К039479.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обов`язок відповідача ОСОБА_1 нести відповідальність за порушення вчиненні іншою особою.

Як вбачається зі змісту ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Підтримуючи позов, представник позивача правом подати заяву про заміну відповідача не скористалася.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов обґрунтованого висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 1924 грн. 99 коп. вартості не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2102 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст., ст. 526, 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77-82, 141, 263, 264-265, 268 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромежі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромежі» заборгованість з оплати електроенергії в сумі 7553 грн. 65 коп. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102 гривні.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромежі», код ЄДРПОУ 23243188, юридична адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-б, поштова адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , дату народження суду не відомо, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП та паспортні дані суду невідомі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 квітня 2021 року.

Суддя: Тиханський О.Б.