Вирок № 96522382, 26.04.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2072/19

Провадження № 1-кп/0158/9/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

з участю прокурора - Кирди А.М.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників - Петрушина А.Є., Полячука С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12019030100000140 від 17.03.2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ківерці Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, непрацюючого, з вищою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що 17 березня 2019 року у період часу з 00:30 по 05:00 год ОСОБА_1 , перебуваючи у кафе «Гопачок», що по вул. Шевченка, 2а в м. Ківерці Волинської області, діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки у громадських закладах, порядності та добропристойності, підійшов до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які сиділи за столом у приміщенні даного кафе та вживали пиво, де безпричинно та без згоди вказаних громадян забрав з їхнього столу дві пляшки ємністю по 0,5 літра, в результаті чого між вказаними особами виник словесний конфлікт, під час якого останні повернули собі пиво.

Після цього ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці перед входом до вищевказаного кафе, підійшов до ОСОБА_3 та ігноруючи загальноприйняті у суспільстві норми моралі та правила поведінки у громадських місцях, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи згаданий вище конфлікт з останнім як нікчемний привід для вчинення злочину, умисно, з особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, наніс ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область голови, а саме обличчя, внаслідок чого заподіяв йому фізичний біль та тілесні ушкодження.

У подальшому, під час руху ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 по вул. Шевченка у бік місцевого парку, ОСОБА_2 почав нецензурно висловлюватись та наблизившись до приміщення місцевої пошти, що у АДРЕСА_4 , де діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки у громадських місцях, порядності та добропристойності, наніс ОСОБА_3 удар по ногах, від якого останній впав на землю, заподіявши йому фізичний біль та піднявши з землі ОСОБА_3 , відвів останнього за приміщення перукарні, яка знаходиться у АДРЕСА_5 , де продовжуючи свої протиправні дії, наносив ОСОБА_3 упродовж 40-50 хвилин почергово по 1-2 удари кулаками обох рук в область голови, а саме по обличчю, яких в загальній кількості було не менше 15 разів, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження.

Під час вчинення зазначених вище дій ОСОБА_2 , до них підійшов ОСОБА_1 , який продовжуючи свої злочинні дії щодо ОСОБА_3 , розпочаті ним у кафе «Гопачок», діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки у громадських місцях, порядності та добропристойності, у групі осіб з ОСОБА_2 нецензурно висловлюючись в адресу останнього, завдав не менше 3 ударів кулаком правої руки в область голови ОСОБА_3 , внаслідок яких заподіяв йому тілесні ушкодження.

У подальшому ОСОБА_2 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел знову збив з ніг ОСОБА_3 на землю, де під час перебування останнього в горизонтальному положенні на землі, ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_2 завдав не менше 10 ударів по всьому тілу потерпілого, внаслідок яких останньому заподіяно фізичний біль та тілесні ушкодження.

Після цього не припиняючи свої протиправні дії ОСОБА_2 , умисно, з особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, наніс ОСОБА_3 один удар долонею лівої руки в праве вухо, внаслідок чого заподіяв йому фізичний біль та тілесне ушкодження.

У результаті вказаних вище злочинних дій ОСОБА_1 у групі осіб із ОСОБА_2 , потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, легких тілесних ушкоджень та фізичний біль.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав повністю. Дав суду показання про те, що потерпілому будь-яких ударів не наносив. В пізню пору доби прийшов у кафе «Гопачок», заклад вже зачинявся, тому він не мав змоги щось собі придбати. За сусіднім столиком відпочивав потерпілий ОСОБА_3 з друзями, хтось з них пригостив його пивом, а інший був незадоволений цим, тому між ними виник конфлікт. З метою владнати конфлікт він повернув пиво, на цьому конфлікт вичерпався. Коли він вийшов на вулицю, то зліва від виходу побачив велику кількість людей, мабуть там відбувалась бійка, в яку намагався втрутитись ОСОБА_3 , однак він відмовив його це робити. Сам він пішов у «Спорт-Лото», де замовив каву та чекав таксі. Після чого відразу поїхав додому. Таким чином не міг наносити будь-яких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав повністю. Дав суду показання про те, що він відпочив з товаришами спочатку в кафе «Гопачок», де бачив компанію потерпілого, який вів себе неадекватно та агресивно, так як всі вони були в стані алкогольного сп`яніння. В кафе також бачив обвинуваченого ОСОБА_1 , з яким привітався. Через деякий час попрощався з товаришами і пішов у «Спорт-лото», де пив каву, коли почув з вулиці якісь крики. Поблизу приміщення пошти невідомі йому особи били потерпілого ОСОБА_3 , так як він їх чимсь образив. Він намагався розборонити бійку, врешті йому вдалося забрати потерпілого та надати йому першу медичну допомогу. Будь-яких тілесних ушкоджень він потерпілому не наносив, усі завдані тілесні ушкодження були здійснені невідомими йому особами. На даний час батько потерпілого вимагає від нього гроші, в іншому разі погрожує негативними наслідками.

Незважаючи на повне невизнання вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, є доведеною сукупністю доказів, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 надав суду показання, що ввечері 17 березня 2019 року він з друзями відпочивали у кафе «Гопачок», пили пиво, замовили собі ще пива, а коли офіціант приніс замовлене пиво, то обвинувачений ОСОБА_1 , який сидів за сусіднім столиком, повернувся та забрав з їхнього столу пиво. Один з його друзів - ОСОБА_4 сказав, що знає обвинуваченого і почав з ним розмовляти, розмова тривала близько 15 хвилин. Через деякий час він вийшов навулицю, поблизу входу в кафе обвинувачений ОСОБА_1 безпричинно наніс йому удар кулаком в обличчя, на цьому конфлікт закінчився. Далі він друзями вирішили піти до місцевого парку, коли рухались по вулиці Шевченка, то навпроти приміщення пошти до них крикнув ОСОБА_2 , вони зрозуміли, що він агресивно настроєний щодо них та почали втікати. Йому втекти не вдалося, обвинувачений ОСОБА_2 збив його з ніг, почав задавати незрозумілі питання. З обвинуваченим ОСОБА_2 ще було близько 4 осіб йому невідомих. Дана подія відбулася на проїзній частині вулиці, тому хтось сказав піти за приміщення перукарні, що знаходилось поруч. Його змусили йти у двір перукарні, де обвинувачений ОСОБА_2 продовжував наносити йому удари по всіх частинах тіла, декілька разів його збивали з ніг, за хвилин 40 приблизно прийшов обвинувачений ОСОБА_1 , який також наносив йому удари, ображав нецензурною лайкою.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав суду показання, що він з друзями ОСОБА_3 та ОСОБА_7 відпочивали в кафе «Гопачок» в березні 2019 року. Коли вони сиділи в кафе, обвинувачений ОСОБА_1 забрав з їхнього столу дві пляшки пива. Пізніше вони вийшли на вулицю, то між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 відбулась шарпанина. Пізніше по дорозі в парк близько 02:30 год. поблизу приміщення пошти почув крик, до них бігли декілька осіб, настроєні вороже, обвинувачений ОСОБА_2 збив з ніг потерпілого ОСОБА_3 тому він почав тікати, що відбувалось далі йому невідомо. До 04:00 намагався додзвонитись до ОСОБА_3 , однак останній не відповідав. Потім він сам передзвонив до нього, зустрілись поблизу військоммату, пішли додому до ОСОБА_3 , де він вмився, та він відвів його до батька потерпілого. Потерпілий ОСОБА_3 був дуже побитий. Потерпілий ОСОБА_3 розповідав, що його било декілька осіб.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтвердив покази свідка ОСОБА_8 , стверджував, що на вулиці поблизу входу в кафе «Гопачок» обвинувачений ОСОБА_1 шарпався з потерпілим ОСОБА_3 , їх розборонив ОСОБА_4 . Крім того, бачив, що по дорозі в парк перед ними на відстані не менше як 50 м йшли обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зайшли в приміщення «Спорт-лото». Коли він з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підійшли до приміщення пошти, то хтось кричав «Іди сюди», на що ОСОБА_4 відказав «Тобі треба - ти і йди». Після чого позаду нього він чув звуки бійки, хто бився з ким йому невідомо, так як було темно. Так як він не хотів брати участь в бійці, тому він заховався у дворі багатоповерхового будинку. Потім він намагався зідзвонитися з друзями, через деякий час зустрівся з ОСОБА_4 , а ще через годину з ОСОБА_3 , останній був побитий.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду показав, що близько 05 години ранку 17 березня 2019 року до нього зателефонував його син - потерпілий ОСОБА_3 , який повідомив, що його побили. Він завів його в лікарню, син був дуже побитий, весь в крові, одяг брудний та в крові, на обличчі та інших частинах тіла було видно сліди він взуття.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду показала, що є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_2 , знає останнього з раннього дитинства та характеризує його виключно з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду показав, що бачив бійку поблизу кафе «Гопачок» 17 березня 2019 року, бився потерпілий ОСОБА_3 з якоюсь компанією (де не було обвинувачених).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона працювала оператором в гральних автоматах «Спорт-лото». Одної ночі було людно, був присутній також ОСОБА_2 , пив каву, через деякий час приїхав ОСОБА_1 та попросив викликати таксі. Пізніше більша частина присутніх вийшли на вулицю, за кілька хвилин вона теж вийшла на вулицю, де почула в районі відділення «Нової пошти» звуки бійки, хто з ким бився вона не знає і не бачила. Через годину-півтори вона поблизу приміщення «Спорт-лото» побачила обвинуваченого ОСОБА_2 і потерпілого ОСОБА_3 , останній вже був побитий, в крові, обвинувачений набирав воду, щоб вмити потерпілого, витирав кров на ньому.

Крім показань потерпілого, свідків, вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ч. 2 ст. 296 КК України, стверджується іншими доказами у кримінальному провадженні:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17.03.2019 (а.с. 178), відповідно до якого ОСОБА_3 заявив про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення;

- висновком експерта № 267 від 22.04.2019 (а.с. 182) за результатами проведення судово-медичної експертизи, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_3 було виявлені тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2019 з фототаблицею до нього (а.с. 185-188) за участю потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого останній впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, що наносила йому тілесні ушкодження;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.05.2019 з фототаблицею до нього (а.с. 189-192) за участю потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого останній впізнав обвинуваченого ОСОБА_2 як особу, що наносила йому тілесні ушкодження;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.05.2019 (а.с. 193-196) за участю потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого останній детально розказав та показав де і як, яким чином обвинувачені щодо нього вчиняли неправомірні дії;

- висновком експерта № 347 від 29.05.2019 за результатами проведення судово-медичної експертизи, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_3 були наявні множинні тілесні ушкодження.

Оцінюючи наведені вище показання потерпілого, свідків, на предмет їх достовірності, суд дійшов висновку, що вони мають чіткий, логічний, послідовний характер, об`єктивно підтверджуються даними проколів слідчих дій, висновками експертів, узгоджуються між собою та іншими доказами.

Разом з тим, оцінюючи показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно повного не визнання вини щодо обвинувачення визнаного судом доведеним, суд зазначає про таке.

Судом не приймається до уваги посилання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що жоден з них тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 не завдавав, оскільки вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які були допитані в судовому засіданні, та вказали, що саме обвинувачений ОСОБА_1 наніс один удар потерпілому ОСОБА_3 ще біля кафе «Гопачок», а надалі саме обвинувачений ОСОБА_2 збив з ніг потерпілого ОСОБА_3 по дорозі поблизу пошти, тому посилання захисту на те, що ОСОБА_1 взагалі був відсутній у м. Ківерці на момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, а обвинувачений ОСОБА_2 навпаки обороняв потерпілого від нападу невідомих осіб є безпідставними. Вказані твердження обвинувачених спростовуються також і наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Судом не приймаються до уваги твердження захисту про відсутність складу злочину в діях обвинувачених, оскільки будь-якого громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю в можливих діях їх підзахисних немає, так як і відсутня група осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови ПВСУ від 22.12.2006 № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» зазначено, що за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею та ін.; п. 6 вищезазначеної Постанови зазначено, що хуліганство визнають учиненим групою осіб і кваліфікують за ч. 2 ст. 296 КК у разі участі в злочинних діях декількох (двох і більше) виконавців незалежно від того, яка форма співучасті (ст. 28 КК) мала місце.

В своїх показах потерпілий послідовно і чітко впродовж досудового слідства та судового розгляду вказав хто, як, куди і в якій послідовності з обвинувачених наносив йому удари. Зазначені покази опосередковано підтверджуються і показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 . Покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не спростовують показів потерпілого.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме хуліганстві, вчиненому групою осіб, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

За таких обставин, суд визнає показання потерпілого, свідків, дані, які містять протоколах слідчих дій, висновках експертів, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю відповідно до вимог статей 84-86 КПК України підтверджує існування обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у хуліганстві, вчиненому групою осіб, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, і кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 296 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд зазначає, що за змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів. Також суд ураховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання, а також які згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд не вбачає жодної.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів. Також суд ураховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, неодружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання, а також які згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд не вбачає жодної.

З огляду на наведене, враховуючи: характер і ступінь небезпеки скоєного злочину, які відносяться до категорії нетяжких злочинів; особи підсудного ОСОБА_1 , який за місцем проживання характеризується посередньо; раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався; враховуючи зміст досудової доповіді органу пробації щодо підсудного ОСОБА_1 , в якій вказується про наявність середнього ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже середнього рівня небезпеки для суспільства; повного невизнання ним своєї вини, відсутність розкаяння; невідшкодуванні збитків завданих потерпілому; відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин; конкретних обставин справи, суд призначає ОСОБА_1 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_1 від відбування покарання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

З огляду на наведене, враховуючи: характер і ступінь небезпеки скоєного злочину, які відносяться до категорії нетяжких злочинів; особи підсудного ОСОБА_2 , який за місцем проживання характеризується посередньо; раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався; враховуючи зміст досудової доповіді органу пробації щодо підсудного ОСОБА_2 , в якій вказується про наявність середнього ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже середнього рівня небезпеки для суспільства; повного невизнання ним своєї вини, відсутність розкаяння; невідшкодуванні збитків завданих потерпілому; відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин; конкретних обставин справи, суд призначає ОСОБА_2 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_2 від відбування покарання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжні заходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирались.

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

Потерпілий ОСОБА_3 заявив цивільний позов до обвинувачених про відшкодування майнової шкоди в розмірі 2783,69 грн. та моральної шкоди в розмірі 300000,00 грн., завданої внаслідок кримінального правопорушення. Розмір матеріальної шкоди обґрунтовує витратами на придбання ліків. Розмір моральної шкоди обґрунтовує сильними фізичними та душевними стражданнями, тривалістю нанесення йому тілесних ушкоджень (близько півтори години), їх кількістю, нездатністю вести звичний образ життя, тривалістю лікування. Внаслідок кримінального правопорушення змінився його спосіб життя, були порушені його нормальні життєві зв`язки.

Цивільний позов ОСОБА_3 до обвинувачених в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задоволити в повному обсязі, тка як вони цілком і повністю підтверджені доданими до матеріалів позовної заяви квитанціями.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_3 дійсно завдано моральну шкоду, але ним не обґрунтовано належним чином суму 300000,00 грн., а тому в цій частині позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи даний позов, суд виходить з вимог статті 1167 ЦК України, згідно з якою моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимоги потерпілого ОСОБА_3 та стягнення з солідарно з обвинувачених на його користь моральної шкоди в сумі по 50000,00 гривень.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, статтями 12, 50, 65-67 КК України, статтями 7, 17, 22, 26, 124, 368-371, 373-374, 392, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2783 (дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн 69 коп. матеріальної шкоди та 50000 (п`ятдесят тисяч) моральної шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку отримати в суді.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич