Рішення № 96518803, 27.10.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/2933/20

2/311/1017/2020

27.10.2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого — судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого відовідведення),

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2020 року Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради звернулось до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого відовідведення).

В обґрунтування заявлених позовних вимог КП «Облводоканал» ЗОР зазначає, що Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення є виробничим структурним підрозділом КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради. Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №339 від 21.10.2008 року «Про визначення виконавця та виробника житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення», Таврійський ЕЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР є виконавцем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення. КП «Облводоканал» ЗОР надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії, наданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25 квітня 2014 року. Нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюються позивачем за тарифами, встановленими рішенням Запорізької обласної ради № 40 від 24.11.2011 року «Про коригування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал» ЗОР, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП), постановою НКРЕКП № 1574 від 28.12.2017 року, постановою НКРЕКП № 2003 від 21.12.2018 року, постановою НКРЕКП № 1039 від 18.06.2019 року, постановою НКРЕКП № 2444 від 19.11.2019 року, постановою НКРЕКП № 283 від 04.02.2020 року.

У позові зазначають, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира споживача ОСОБА_1 приєднана до внутрішньобудинкової централізованої мережі водопостачання та водовідведення, та відповідачу ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . На момент укладання з ОСОБА_1 договору №469 від 01.07.2008 року про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, разом з нею проживають та зареєстровані за цією адресою: АДРЕСА_1 наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11.03.2006 року по теперішній час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 28.01.2010 року по теперішній час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 14.11.2016 року по теперішній час.

31.10.2019 року КП «Облводоканал» ЗОР направив до Василівського районного суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житло-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення).

Позивач вказує, що відповідачем ОСОБА_1 сплачено у червні 2015 року 721,81 гривень, де 141,40 гривень поточний платіж, а 580,41 гривень в рахунок боргу, у липні 2015 року 499,47 гривень, де 141,40 гривень поточний платіж, а 358,07 гривень в рахунок боргу, у грудні 2015 року 734,82 гривень, де 141,40 гривень поточний платіж, а 593,42 гривень, а всього 1956,10 гривень, що свідчить про переривання строку позовної давності.

Станом на даний час борг за послуги водопостачання та водовідведення відповідачів становить 22698,84 гривень, відповідно до розрахунку суми заборгованості. На попередження про необхідність сплати заборгованості відповідач не реагує (попередження від 27.09.2017 року, від 21.08.2019 року, від 26.01.2019 року, від 19.09.2018 року), чим порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги. У зв`язку з викладеним, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить 1) стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради заборгованість за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення у розмірі 22698,84 гривень на п/рахунок НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 03327115; 2) стягнути солідарно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 - витрати на оплату судового збору в розмірі 2102,00 гривень на п/рахунок A833133990000026008060945906 код ЄДРПОУ 03327115. Витребувати з Василівського управління Державної податкової служби у Запорізькій області реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести їх до судового рішення.

Ухвалою Василівського районного суду від 24 вересня 2020 року відкрито провадження у даній справі, визначено проведення розгляду справи за правилам спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано заяву представника позивача КП «Облводоканал» ЗОР Денщік І.І., в якій викладено клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів, не заперечують (а.с.56).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомлено, проте на адресу суду надійшла письмова заява ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі та в якій відповідачка ОСОБА_1 просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог КП «Облводоканал» (а.с.58-59).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомлено, проте на адресу суду надано письмову заяву ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутність, та у поданій заяві заявив клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог КП «Облводоканал» (а.с.60-62

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання (перебування), однак причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачки ОСОБА_3 на адресу суду не надано, відзив на позов не подано.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання (перебування), проте про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем ОСОБА_4 суду не надано, відзив на позов не подано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення є виробничим структурним підрозділом КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради (п.2.3 статуту). Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №339 від 21 жовтня 2008 року «Про визначення виконавця та виробника житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення» Таврійський ЕЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР є виконавцем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення (а.с.9,10). Позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії, наданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25 квітня 2014 року (а.с.11,12-14,15,16).

Відповідно до ч.6 ст.21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону, які є чинними на день набрання чинності цим законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими. Нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюються позивачем за тарифами, встановленими відповідно до: рішення Запорізької обласної ради №40 від 24.11.2011 року «Про коригування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал» ЗОР, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постанови НКРЕКП №1574 від 28.12.2017 року, постанови НКРЕКП №2003 від 21.12.2018 року, постанови НКРЕКП №1039 від 18.06.2019 року, постанови НКРЕП №2444 від 19.11.2019 року.

З наданого позивачем договору № 469 від 01 липня 2008 року про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення вбачається, що вказаний договір укладений між КП «Облводоканал ЗОР та ОСОБА_1 , яка на час укладення договору проживала за адресою: АДРЕСА_1 копія договору є в матеріалах справи (а.с.18-20).

Вищевказана квартира за адресою: АДРЕСА_1 приєднана до внутрішньо-будинкової централізованої мережі водопостачання та водовідведення.

На ОСОБА_1 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.10.1 договору № 469 від 01 липня 2008 року про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, він вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

З 29.01.2010 року по теперішній час відповідачка ОСОБА_1 за вказаною вище адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована та фактично не проживає, про що свідчать відомості реєстратора Василівської міської ради, з яких вбачається, що ОСОБА_1 за вказаною адресою була зареєстрована в період часу з 12.04.1989 року по 24.04.2007 року (а.с.45), дані паспорту ОСОБА_1 , відповідно до яких зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 29.01.2010 року по теперішній час є адреса: АДРЕСА_2 (а.с.59 зворот), а також відомості за Актом встановлення факту проживання, складеним 27.10.2020 року квартальним ОСОБА_5 , депутатом міської ради Савченко А.В. та сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з яких вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 на теперішній час фактично проживає лише ОСОБА_2 , 1977 року народження (а.с.61).

Відповідно до Інформації про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за №382 від 10.03.2020 року, виданої виконавчим комітетом Василівської міської ради Запорізької області, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 14.11.2016 року по теперішній час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ІНФОРМАЦІЯ_5 по теперішній час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 28.01.2010 року по теперішній час, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 14.11.2016 року по теперішній час (а.с.26).

З Акту встановлення факту проживання, який складений 27.10.2020 року квартальним ОСОБА_5 , депутатом міської ради ОСОБА_9 та за підписами сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 27.10.2020 року зареєстровані: , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , 1994 року народження, ОСОБА_3 , 1984 року народження, ОСОБА_8 , 2016 року народження. Проте, фактично за вищевказаною адресою на теперішній час проживає ОСОБА_2 , 1977 року народження. У складеному Акті також зазначено, що ОСОБА_3 , 1984 року народження, ОСОБА_4 , 1994 року народження, ОСОБА_8 , 2016 року народження фактично весь час проживають за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.61).

За розрахунком заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 нараховано за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.09.2012 року по 01.09.2020 року суму в загальному розмірі 22698,84 грн. (а.с.7).

Як вбачається з попереджень Василівського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради, долучених до матеріалів справи за №6 від 27.09.2020 року, №349 від 21.08.2020 року, №б/н від 26.01.2019 року, №б/н від 19.09.2020 року, виписаних на ім`я ОСОБА_1 , споживач попереджався про наявність заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення та про можливість призупинення надання послуг водопостачання (а.с.21,22,23,24).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 19.11.2020 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення ,копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.27).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги, які спрямовані на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням є комунальними послугами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

У відповідності з ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч.6 ст.21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року, ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у ст.7 цього Закону, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковим.

Згідно п.18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

У відповідності з ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1) ; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).

Згідно зі ст.631 ЦК України строком договору саме є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Наданий відповідачем ОСОБА_2 . Акт про фактичне проживання від 27.10.2020 року, яким встановлено фактичне проживання за адресою: АДРЕСА_1 відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки вказаний Акт проживання складений уповноваженою посадовою особою (відповідною посадовою особою органу місцевого самоврядування, за підписом квартального та сусідів), з повідомленням та участю відповідача ОСОБА_2 .

Та з огляду на те, що станом на 27.10.2020 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 4 (чотири) особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , що також вбачається з вищезазначеного Акту про фактичне проживання від 27.10.2020 року (а.с.61), проте наданий позивачем розрахунок заборгованості та нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснено на 2 (двох) зареєстрованих осіб, кого саме з відповідачів у розрахунку та у позовній заяві не зазначено (а.с.7).

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованим є нарахування заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період три роки з 01.09.2017 року по 01.09.2020 року відповідачу ОСОБА_2 , а саме з розрахунку на одну особу – ОСОБА_2 (а.с.7-8), який безпосередньо зареєстрований та фактично мешкає саном на 27.10.2020 року за вказаною адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно з цим, відповідач ОСОБА_2 під час судового розгляду звернувся до суду з письмовою заявою про застосування строків позовної давності (а.с.60).

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1,ч.5 ст.261 ЦК України).

Згідно з ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.252-255 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

З дослідженого судом розрахунку заборгованості (а.с.7-8) встановлено, що позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.09.2012 року по 01.09.2020 року.

Враховуючи, що КП «Облводоканал» звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення 17.09.2020 року, заяви про поновлення строку позовної давності матеріали справи не містять, документів на підтвердження поважності пропуску строку позовної давності в ході судового розгляду справи позивачем не надано та в судовому засіданні не доведено, а тому суд вважає, що позовні вимоги заявлені з пропуском загального трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України.

Клопотання про визнання пропущення сроку позовної давності з поважних причин, від позивача КП «Облводоканал» до суду не надходило.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення) за період з 01.09.2012 року по 01.09.2020 року після спливу позовної давності, що відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України є самостійною підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки позивач Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради звернувся до суду з позовом з пропуском строку для звернення про захист цивільного права або інтересу, відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, при цьому клопотань щодо його поновлення та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано та в судовому засіданні не доведено. На застосуванні строку позовної давності відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 наполягають, а тому в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Облводоканал» ЗОР про стягнення боргу за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.09.2012 року по 01.09.2020 року слід відмовити за пропуском строку звернення до суду (позовної давності).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст.141 ЦПК України, суд відмовляє також і в задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору в сумі 2102,00 гривень (1909,00 гривень +192,10 гривень), сплаченого при зверненні до суду з даним позовом (а.с.4,5,6).

Керуючись ст.ст. ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 265-268, 279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого відовідведення) – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Повний текст судового рішення складено – 02 листопада 2020 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО