Ухвала суду № 96517810, 16.04.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/12022/17

Провадження № 1-кс/234/2865/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

16 квітня 2021 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., секретар судового засідання Максимова В.В.,

за участю прокурора Ільєнко А.Є.,

слідчого Ляхової І.С.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Косинського В.І.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Ляхової І.С., яке погоджено прокурором Краматорської окружної прокуратури Ільєнко А.Є. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гаврилівка Барвінківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, який місця реєстрації не має, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2021 року старший слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Ляхова І.С. звернулась до суду із клопотанням, яке погоджене з прокурором Краматорської окружної прокуратури Ільєнко А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить до видачі (екстрадиції) ОСОБА_1 компетентним органом іноземної держави органам досудового розслідування України.

Підозрюваний ОСОБА_1 15.04.2021 року о 14.30 годині затриманий на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 20217 року.

17.06.2013 року ОСОБА_1 було письмово повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник отримали копію підозри 16.04.2021 року о 09 год. 09 хв., та копію клопотання з матеріалами- 16.04.2021 року о 09 год. 15 хв., про що свідчить розписка про отримання підозри та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що 28.05.2009 року приблизно о 23 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в групі з неповнолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходилися біля під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_1 . Тут вони побачили раніше незнайому їм ОСОБА_4 , у якої в руці була жіноча сумка. У цей момент у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів вступив у злочинну змову з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , розподіливши при цьому між собою ролі. ОСОБА_1 , діючи спільно і узгоджено, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , підбіг ззаду до гр-ки ОСОБА_4 , після чого з метою придушення волі до опору потерпілої ОСОБА_5 , застосовуючи насильство, не небезпечне для життя і здоров`я, став утримувати її правою рукою за шию. У цей час ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, діючи спільно і узгоджено, за попередньою змовою, розуміючи, що гр-ка ОСОБА_4 сприймає їх дії, як злочинні, шляхом ривка вирвали з лівої руки останньої, приналежну їй жіночу сумку, заподіявши тим самим легкі тілесні ушкодження.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: садна нижньої щелепи, лівої кисті, синець 2 пальця лівої кисті, які утворилися від дії тупих предметів, подряпини лівої кисті, які утворилися від дії тупих предметів, які згідно висновку експерта № 184 \ 508 відносяться до легких тілесних ушкоджень .

Придушивши таким чином, волю до опору потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , діючи спільно і узгоджено, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , умисно, з корисливих мотивів, застосовуючи насильство, не небезпечне для життя і здоров`я потерпілої, відкрито викрали чуже майно, що належить гр-ці ОСОБА_4 , а саме:

- жіночу сумку, вартістю 129.20 грн.;

- жіночий гаманець, вартістю 40.80 грн;.

- грошові кошти в сумі 1800 грн.;

- окуляри для зору "Хамелион", вартістю 269,50 грн.;

- футляр для окулярів, вартістю 53,90 грн.;

- компактну пудру "Оріфлейм", вартістю 57,75 грн.;

- мобільний телефон "Моторола Л-6", вартістю 276 грн.;

- сім карту оператора "МТС", номер НОМЕР_1 , що не представляє матеріальної цінності для потерпілої, з грошовими коштами на рахунку 8 грн.;

- ключі від квартири в кількості 2 шт. що не представляють матеріальної цінності для потерпілої,

заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 2635,15 грн., після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Таким чином ОСОБА_1 , своїми умисними діями вчинив відкрите заволодіння чужого майна (грабіж), скоєний за попередньою змовою у групі осіб, поєднаний із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.186 ч.2 КК України.

За даним фактом 05.06.2009 р. СВ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області порушено кримінальну справу № 40-53082 за ст. 186 ч. 2 КК України.

13.09.2010 р. у зв`язку з тим, що досудове слідство у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчувалося і підлягало направленню до суду в порядку ст.225 КПК України (в редакції 1961 року), а місцезнаходження ОСОБА_1 не було встановлено, з матеріалів кримінальної справи № 40-53082 за ст.186 ч.2 КК України були виділені в окреме провадження, матеріали кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 було присвоєно № 40-362.

13.09.2010 р. досудове слідство по кримінальній справі відносно ОСОБА_1 було зупинено згідно ст. 206 п. 1 КПК України (в редакції 1961 року). В той же день ОСОБА_1 було оголошено у розшук відповідно до ст. 139 КПК України (в редакції 1961 року).

21.01.2013 р. відомості про скоєння злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України гр-м ОСОБА_1 , внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012050390000268.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народився у с. Гаврилівка Барвінківського р-ну Харківської обл., Україна, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживав за адресою: АДРЕСА_3 .

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме матеріалами кримінальної справи № 40-362.

Крім того, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується іншими матеріали кримінального провадження.

17.06.2013р. складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 на території будь якого населеного пункту, де органи державної влади не повністю здійснюють свої повноваження, таким чином встановлено, що він переховується від органів досудового слідства.

21.06.2013 ОСОБА_1 було оголошено у розшук та досудове слідство у кримінальному провадженні було зупинено.

14.12.2017 слідчим суддею Демидовою В.К. було винесена ухвала № 1-кс/234/4248/17, відповідно до якої: відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання особи не пізніше, ніж через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або її зміни на більш м`який запобіжний захід.

04.04.2020 до СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області поступило повідомлення від НЦБ Інтерпол в Російській Федерації про те, що на території Російській Федерації затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і направлений запит про надання документів для здійснення екстрадиції зазначеної особи.

15.04.2021 ОСОБА_1 було затримано в порядку на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду і його було доставлено до ІТТ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області тобто до місця кримінального провадження.

15.04.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні було відновлено.

16.04.2021 ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбачено ч.2 ст.186 КК України.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та карається позбавленням волі на строк від 4 до 6 років,у зв`язку з чим до нього відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, встановлено, що ОСОБА_1 ніде не працює, постійного місця мешкання не має, тривалий час переховувався від органів досудового слідства, вчинив корисливий злочин тому становить небезпеку для оточуючих в цілому.

Перебуваючи на свободі останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків. Неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні викликана тим, що ОСОБА_1 та свідки по даному кримінальному провадженню знаходяться у дружніх стосунках, тому ОСОБА_1 усвідомлюючи суворість покарання, яке передбачене йому за дане правопорушення може незаконно впливати на свідків, щоб остання змінили свої

показання, приховавши всі обставини скоєного відносно потерпілої ОСОБА_4 кримінального правопорушення, які мають суттєве значення для кримінального провадження. Характер вчиненого злочину свідчить про те, що ОСОБА_1 становить небезпеку для оточуючих в цілому.

Все цесвідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування до підозрюваної інших більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав, наведених у клопотанні, та просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання бабусі за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 дійсно скоїв кримінальне правопорушення. На час скоєння правопорушення підозрюваний був неповнолітньою особою. У РФ ОСОБА_1 виїхав разом зі своєю матір`ю. Підозрюваний втратив паспорт громадянина України, документів не має. На території України у нього є бабуся та сестра, з якими підозрюваний може проживати, бабуся надала письмову згоду на проживання ОСОБА_1 та не заперечує проти домашнього арешту за її адресою.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013050390000268 від 21.01.2013 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У рамках зазначеного кримінального провадження 17 червня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

15 квітня 2021 року ОСОБА_1 було затримано на підставі ухвали слідчого судді та доставлений до ІТТ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри, слідчий суддя прийшов до висновку, що у розумінні вимог ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий обґрунтовували наступні ризики:

1)Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2)Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

3) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії.

Слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні прокурором доведено, що існує ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, так, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, він дійсно може переховуватися від поліції та суду, оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим. Крім того, слідчий суддя враховує і той факт, що ОСОБА_1 було затримано на підставі ухвали суду та органом досудового розслідування ОСОБА_1 було оголошено у розшук. ОСОБА_1 після оголошення йому підозри та проведення з ним відтворення обстановки та обставин події ще у 2010 році виїхав до території РФ та тривалий час перебував на території РФ, що свідчить про переховування від органів досудового розслідування та суду.

Разом з цим, прокурором не надано доказів на підтвердження заявлених у клопотанні ризиків: ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Даний ризик не доведений прокурором та слідчим у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Виходячи з практики та аналізу обставин, на які посилається прокурор під час доведення ризиків, варто зауважити, що прокурор вказав загальні підстави.

Існування загального переліку ризиків, передбачених ст. 177 КПК, недостатньо. На законодавчому рівні закріплений обов`язок прокурора викласти обставини, що підтверджують наявність ризиків та посилання на матеріали, які підтверджують ці обставини. (п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України).

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, суд встановлює, що поняття ризику можна розуміти як прояв використання підозрюваним можливостей та спроб перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. При цьому події повинні бути підтверджені як такі, що вже відбувалися, а також що дії або бездіяльність підозрюваного, або схильність до вчинення останнім протягом досудового розслідування дають підстави прокурору вважати, що існує високий коефіцієнт настання відповідних ризиків, закріплених у ст. 177 КПК України.

Зі змісту п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» вбачається, що суд, оцінюючи докази, керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

В підтвердженні наявності ризиків можуть бути фактичні дані, які свідчать про неналежну поведінку суб`єкта кримінального процесу або можливість такої поведінки. При цьому переконання щодо можливості неналежної поведінки особи повинно ґрунтуватися на даних, які свідчать про реальний намір особи вчинити такі дії. Орган досудового розслідування в судовому засіданні таких даних не надав.

Органом досудового розслідування не надано в судовому засіданні переконливих доказів стосовно ризику впливу на свідків. Даний ризик не доведений прокурором у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Крім того, суд враховує, що свідки не заявляли про вплив на них з боку підозрюваного будь - яким шляхом.

Суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального провадження також не підтверджується матеріалами справи.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, після переховування від органу досудового розслідування на протязі тривалого часу не скоював кримінальні правопорушення та не притягувався до кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Під час розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 хронічними захворюваннями не страждає, стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора не потребує, групи інвалідності не має.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; підозрюваний за сімейним станом не одружений, не працює, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 розмір застави, що складає 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 20 х 2270,00 = 45 400 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Ляхової І.С., яке погоджено прокурором Краматорської окружної прокуратури Ільєнко А.Є. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6» підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме: з 15 квітня 2021 року до 13 червня 2021 року включно.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відраховувати з 15.04.2021 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 13 червня 2021 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять чотириста грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 червня2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя А.О. Чернобай