Рішення № 96511151, 23.04.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1617/20

Номер провадження 2/404/445/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Добровольській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Однак, на сьогодні в квартирі, окрім нього, зареєстровані також відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є його колишньою невісткою та онуком. Відповідачі у вказаній квартирі не проживають з лютого 2019 року без поважних причин, їх особистих речей немає. Виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, також є проблеми з оформленням субсидії, чим об"єктивно порушуються його права, а тому за їх захистом змушений звернутись до суду.

Згідно ухвали судду Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які позивач усунув /а.с. 11-12, 14-16/.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2020 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання /а.с. 17-18/.

Згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с. 64-65/.

В судове засідання позивач, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалась.

В підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_2 повідомила суду про те, що з 2019 року вона та ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1 , не проживають, мешкають в селі Голубієвичі, Компаніївського району, Кіровоградської області.

Від третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судом отримано клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечили.

Представником третьої особи: Органу опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького на електронну адресу суду також направлено клопотання про розгляд справи у його відсутності, заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки це призведе до порушення житлових прав малолітньої дитини.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 16.12.1996 /а.с.3/.

У квартирі АДРЕСА_1 , із 03.12.2014 року та 23.01.2015 року зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /а.с. 10, 21/.

Згідно з довідкою Комунального підприємства «ЖЕО №4 Міської ради міста Кропивницького» від 21 лютого 2020 року № 1379, виданою ОСОБА_1 , склад сім`ї складається з 5 осіб, а саме: ОСОБА_1 (власник), ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_2 (невістка), ОСОБА_3 (онук) /а.с. 7/.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2019 року, яке набрало законної сили 28.11.2019 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 20 вересня 2014 року Виконавчим комітетом Голубієвицької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, актовий запис №3 розірвано /а.с. 6/.

Доказами, які б підтверджували не проживання відповідачів за місцем їх реєстрації можуть бути покази свідків, та акти про відсутність відповідачів у місці реєстрації.

Позивач надав до суду, як доказ відсутності відповідачів за місцем реєстрації, акт від 20.02.2020 року, складений за участю сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , мешканців будинку за адресою АДРЕСА_2 , справжність підписів яких засвідчено начальником КП ЖЕО № 4 міської ради міста Кропивницького Запорожець Л.М.., які підтвердили факт того, що відповідачі з 16 лютого 2019 року по теперішній час в квартирі не проживають, особисті речі в квартирі відсутні /а.с. 5/.

Конституція України встановила основні засади права власності.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В свою чергу, ст. 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, а члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону, при цьому член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ст. 405 ЦК України).

Більш того, на підставі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Таким чином, ч. 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження права користування житлом лише для членів сім`ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.

Оскільки під час судового розгляду достеменно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які набули права користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , не проживають з лютого 2019 року, та не використовують житло за цільовим призначенням для проживання, а так само не встановлено, що вони намагалися вселитися в квартиру, або ж відсутні за вказаною вище адресою з поважних причин, приймаючи також до уваги, що між сторонами не було встановлено іншого порядку втрати права на користування житлом, ніж той, який встановлений Законом, суд приходить до висновку про те, що існують передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про визнання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, судом при вирішенні справи враховується також правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16.01.2012 р. у справі №6-57цс11, відповідно до якого у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача- 840,80 грн. /а.с. 8/.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків- не встановлено;

третя особа: Орган опіки та піклування міської ради міста Кропивницького, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДПОУ 04055251;

третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

третя особа: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 26.04.2021 року.

Суддя Кіровського В. В. Мохонько

районного суду

м.Кіровограда