Постанова № 9650846, 19.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.05.10 Справа №2а-718/10/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: Судді Майсак О.І., при секретарі: Слонімець Т.І,

за участю: представника позивача Іванової А. В. (довіреність № 86/13-02 від 11.01.2010 року); представника відповідача Шульги К. В. (довіреність № 71110/9/10-0 від 11.11.2009 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання податкових повідомлень-рішень від 14.07.2009 року № 000052601720/0 та від 17.09.2009 року № 000052601720/1 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 295600,50 грн. протиправними та скасувати їх повністю, визнання податкових повідомлень-рішень від 11.09.2009 року № 0005760172/0 та від 21.09.2009 року № 00057601720/1 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3195,00 грн. протиправними та скасувати їх повністю, визнання податкового повідомлення-рішення від 30.11.2009 року № 00057601720/2 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3053,00 грн. протиправним та скасувати його повністю,

встановив:

Підприємство «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання податкових повідомлень-рішень від 14.07.2009 року № 000052601720/0 та від 17.09.2009 року № 000052601720/1 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 295600,50 грн. протиправними та скасувати їх повністю, визнання податкових повідомлень-рішень від 11.09.2009 року № 0005760172/0 та від 21.09.2009 року № 00057601720/1 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3195,00 грн. протиправними та скасувати їх повністю, визнання податкового повідомлення-рішення від 30.11.2009 року № 00057601720/2 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3053,00 грн. протиправним та скасувати його повністю. Вказує, що протягом травня-червня, вересня 2009 року ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя була проведена виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої були складені акти. За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийнятті з порушенням норм діючого законодавства.

Позивач просить визнати податкові повідомлення-рішення від 14.07.2009 року № 000052601720/0 та від 17.09.2009 року № 000052601720/1 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 295600,50 грн. протиправними та скасувати їх повністю, визнати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2009 року № 0005760172/0 та від 21.09.2009 року № 00057601720/1 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3195,00 грн. протиправними та скасувати їх повністю, визнати податкові повідомлення-рішення від 30.11.2009 року № 00057601720/2 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3053,00 грн. протиправним та скасувати його повністю .

Ухвалою від 15 березня 2010 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 16 березня 2010 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що протягом травня-червня, вересня 2009 року ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя була проведена виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої були складені акти. За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийнятті з порушенням норм діючого законодавства. Також вказує, що позивач не проводив реєстрацію транспортних засобів за законодавством України і в Україні, у зв'язку з чим транспортні засоби позивача мають номерні знаки транспорту, не зареєстрованого в органах Державтоінспекції Міністерства Внутрішніх справ України та на їхньому обліку не значаться. Транспортні засоби є власністю Російської Федерації та зареєстровані у встановленому порядку у Російської Федерації, про що свідчать талони про реєстрацію транспортних засобів позивача, видані Міністерством оборони Російської Федерації. Розміщення військової автомобільної інспекції на території України не надає інспекції статусу військового формування України щодо якого діяльність підприємства повинна здійснювати відповідно до вимог законодавства України, оскільки національність установи визначається її реєстрацією, а в даному випадку позивач є організацією Російської Федерації, створеної на власності Міністерства оборони Російської Федерації. З цих підстав не є платником вказаного податку в межах законодавства України. Також вважає, що дії відповідача з проведення документальної невиїзної перевірки 11.09.2009 року, на підставі якої складено акт (а.с.18) та направлення на адресу позивача за результатами розгляду скарги податкового повідомлення-рішення № 00057602 є неправомірними.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просить у задоволенні відмовити. Вказує, що Підприємство «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»є підприємством, заснованим на повній формі власності юридичної особи іноземної держави Міністерства оборони СРСР від 16.03.1961 року № ПТ/882535; є правонаступником підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту»дочірнього підприємства «Головне управління спеціальне будівництво Міністерства оборони Російської Федерації». Зареєстроване Севастопольською міською державною адміністрацією 19.02.1999 року під № ДП 11/11029, перереєстроване 28.05.2004 року під № 4055587ЮОО10269. Згідно відомостям 157 Військової автомобільної інспекції Російської Федерації на балансі підприємства знаходилося 178 транспортних засобів. Транспортні засоби підприємства «БУ ЧФ МО РФ»зареєстровані відповідно до Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (яка ратифікована та є частиною законодавства України), 157 Військовою автомобільною інспекцією Російської Федерації, яка розташована в Україні та здійснює діяльність по Севастопольському гарнізону Чорноморського Флоту Російської Федерації. Транспортні засоби позивача зареєстровані відповідно до законодавства України, хоча орган реєстрації це установа Російської Федерації. Проте спеціальний закон про оподаткування не передбачає звільнення від сплати податку в залежності від органу реєстрації транспортних засобів.

Згідно пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне. Підприємство «Будівельне управлінню Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією 02.04.1993 року.

Протягом травня-червня Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року. За результатами якої було складено акт перевірки №70/23-1/30120798/3342/10 від 30.06.2009 року (а.с.12-16). За результатами перевірки було виявлено порушення Підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»було допущене порушення ст.ст. 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», яке виразилося в ненаданні розрахунків податку з власників транспортних засобів на 2009 рік з врахуванням розрахунків на знову придбанні та таки, що вибули, транспортні засоби, а також в несплаті до бюджету податку, що призвело до його заниження.

Протягом вересня 2009 року 11.09.2009 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя була проведена документальна невиїзна перевірка Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з питань своєчасності подання розрахунку податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік, а також нарахування та перерахування податку з власників транспортних засобів за 2-4 квартали 2008 року та 1 квартал 2009 року. За результатами перевірки було складено акт №150/17-227/30120798/4795/10 від 11.09.2009 року (а.с.18-19).

За результатами розгляду матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення: від 14.07.2009 року №00052601720/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 295600,50 грн. (а.с.20); від 11.09.2009 року №00057601720/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3195,00 грн. (а.с.22).

Підприємство не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх до органів Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Севастополі від 25.11.2009 року №1719/10/25-020 скарга підприємства в частині податкового повідомлення-рішення від 14.07.2009 року №00052601720/0 залишена без задоволення, в частині податкового повідомлення-рішення від 11.09.20009 року №00057601720/0 задоволена частково, сума податкового зобов'язання зменшена на суму штрафних (фінансових) санкцій 142,0грн., в інший частині - основний платіж 1922,0грн. та штрафна (фінансова) санкція 1131,0грн. залишено без змін (а.с.25-27).

За результатами розгляду скарг на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», Положення про порядок подачі та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби на адресу підприємства надіслані податкові повідомлення-рішення:

від 17.09.2009 року №00052601720/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 295 600,50 грн. (а.с.21); від 21.09.2009 року №00057601720/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3195,00 грн. (а.с.23); від 30.11.2009 року №00057601720/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 3053,00 грн. (а.с.24).

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 10.02.2010р. №1248/6/25-0215 про результати розгляду повторної скарги остання залишена без задоволення, оскаржені податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с.28-30).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач вказує, що зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення податкових органів про результати розгляду скарг прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а саме: ст.ст. 9, 19, п.14 перехідних положень Конституції України, ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», ч.ч. 1-3 статті 34 Закону України «Про дорожній рух», статті 12 Угоди між Російською Федерацією і Україною «Про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України», п.п. 8, 18 Постанови КМУ «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок».

Стаття 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»визначає, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби , які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»№ 1963 ХII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно зі ст. 2 Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри розподілу Чорноморського флоту від 28.05.1997 р. (ратифіковане 24.03.1999 р., набуло чинності 12.07.1999 р.) основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться у м. Севастополі. На основній базі Чорноморського флоту Російської федерації розміщуються його штаб і інші органи управління, а також військові формування, підприємства, організації і установи ЧФ РФ. Перелік і параметри обєктів, які використовуються Чорноморським флотом Російською Федерацією в м. Севастополі, містяться в Додатку №2. У розділ 23 „Будівельних організацій” вказаного додатку також включено Будівельне управління Чорноморського флоту.

Як встановлено в ході перевірки, станом на 01.04.2008 на балансі підприємства позивача перебувало 178 транспортних засобів, які всі зареєстровані в 157 Військовій автомобільній інспекції, яка розташована в України та здійснює діяльність по Севастопольському гарнізону Чорноморського Флоту Російської Федерації (вул. 4 Бастіонна, 34, місто Севастополь).

В порушення статі 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобі: та інших самохідних машин і механізмів»Підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»розрахунки з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя не подавались та податок не сплачувався.

Згідно зі статтею 12 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та мови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, підписаної 28.05.1997, ратифікованої Україною відповідним законом від 24.03.1999 N547-XIV, службові транспортні засоби Чорноморського флоту Російської Федерації повинні мати реєстраційний номер і чіткий знак. Використання для службових транспортних засобів номерних знаків України не допускається.

З наведеного слідує, що транспортні засоби позивача зареєстровані відповідно до законодавства України, хоча орган реєстрації - установа Російської Федерації. Однак спеціальний закон про оподаткування - Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»не передбачає звільнення від сплати податку в залежності від органу реєстрації транспортних засобів.

Відповідно до статей 6, 14 Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України господарська діяльність підприємств, організацій та установ Чорноморського флоту Російської Федерації не повинна суперечити законодавству України. Підприємства, організації і установи Чорноморського флоту Російської Федерації проводять податкові відрахування відповідно до законодавства України.

За приписами статті 19 Закону України «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України»від 22.02.2000 року № 1479-111 податки, збори та інші обов'язкові платежі, пов'язані з перебуванням підрозділів збройних сил іншої держави на території України, сплачуються відповідно до закону України, якщо міжнародним договором України не передбачене інше.

Відповідно до статей 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі світних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів . станом на 1 січня поточного року. Сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів здійснюється юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Суд не надає оцінку письмовим доказам наданим представником позивача, а саме Решению арбітражного суда Приморского края та Постановлению Правительства РФ від 12.08.1994 року (а.с.75-82) в межах розгляду даного адміністративного позову, як неналежні. Відповідно до статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Письмові докази містять інформацію щодо правил реєстрації транспортних засобів та відповідності податкового законодавства, діючого на території Російської Федерації. Адже саме застосуванню при розгляді вказаної адміністративної справи підлягає Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, підписаної 28.05.1997, яка ратифікована Україною відповідним законом від 24.03.1999 N547-XIV.

Щодо задоволення позовних вимог з підстав порушення порядку № 235 щодо неналежного оформлення (направлення) податкового повідомлення за результатами розгляду скарг, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (далі Порядок № 253) у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання з дотриманням вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 N 29 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.96 за № 723/1748 (в редакції наказу від 02.03.2001 N 82) із змінами та доповненнями, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання скарги (інформації про подання повторної скарги) вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 253 номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення. Наприклад, податкове повідомлення № 0000012301/0 - № первинного рішення. Податкове повідомлення № 0000012301/1 - № рішення на першу скаргу платника. Податкове повідомлення № 0000012301/2 - № рішення на другу скаргу платника. Податкове повідомлення № 0000012301/3 - № рішення на третю скаргу платника. Номер податкового повідомлення-рішення включає до себе і номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду повторної скарги позивача та у звязку з частковим скасуванням податкового повідомлення рішення від 21.09.2009р. № 00057601720/1 на адресу позивача було надіслано нове податкове повідомлення-рішення від 30.11.2009 року № 00057601720 /2.

Крім того, за результатами розгляду повторної скарги ДПА України ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя на адресу позивача було надіслано нове податкове повідомлення-рішення № 0006670172/3 від 19.02.2010 року про донарахування податку з власників транспортних засобів у розмірі 1922,00 грн. та застосування штрафних санкцій 1131 грн., що відповідає вимогам вищевказаного Порядку № 253.

Щодо задоволення позовних вимог з підстав протиправності проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки 11.09.2009 року, на підставі якої складено акт № 150/17-227/30120798/4795/10 від 14.09.2009 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків). З акту перевірки, матеріалів справи, пояснень представника відповідача вбачається її проведення на підставі додаткових даних, отриманих від 157 ВАІ ЧФ РФ за запитами відповідача після проведення планової виїзної перевірки (а.с.12) про наявність та рух транспортних засобів, що зареєстровані за підприємством БУ ЧФ РФ (а.с.48 -49,50) з питань своєчасності подання розрахунку податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік, а також нарахування та перерахування податку з власників транспортних засобів за 2-4 квартал 2008 р. та 1 квартал 2009 року. Викладене надає суду можливість зробить висновок що проведення документальної невиїзної перевірки не суперечить вимогам діючого законодавства та здійснено відповідачем у межах свої повноважень та у спосіб, передбачений податковим законодавством.

Постанова складена у повному обсязі 25 травня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя підпис О.І. Майсак