Рішення № 96508086, 04.01.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9786/20

Провадження № 2/932/1298/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Левчинській А.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про визнання актів такими, що не породжують правових наслідків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просив визнати Акти № 004454 від 09.02.2012р., № 008289 від 05.06.12р., № 108672 від 04.07.13р. такими, що не породжують правових наслідків ані для його померлих батьків, ані для нього самого. В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що з 13.08.2020 року відповідач, який є монополістом у м. Дніпро з надання своїх послуг, вимагає від нього сплати боргів за актами № 004454 від 09.02.2012р., № 008289 від 05.06.12р., № 108672 від 04.07.13р. стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мешкають за його – позивача адресою. За його заявою від 13.08.2020 року відповідач 21.08.2020 року надав копії цих актів, які не відповідають дійсності та вимогам закону, зважаючи на наступне. Позивач зазначає, що за місцем складання цих актів мешкали у свій час окрім нього самого його батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 , які померли відповідно 19.01.2001 року та 21.06.2006 року. Отже, акти складені стосовно осіб, які не могли вчинити вказані в актах дії, жодної особи на прізвище « ОСОБА_6 » за цією адресою не мешкало ані фактично, ані зареєстровано, копій актів жодного разу йому вручено не було. Єдиною особою, яка могла відмовитися підписати акт, був він – позивач у даній справі, а померлі особи не могли відмовитися від підпису, тобто відомості про відмову від підпису є неправдивими. Крім того, за повідомленням відповідача від 27.07.2020 року за цією ж адресою за два тижні до пред`явлення вимоги за вказаними актами борг складав 1442,53 грн., тобто приблизно на 21 тис. грн. менше, ніж за вказаними актами.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 31.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2020 року була задоволена заява позивача про забезпечення позову.

30.11.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому представник позивача зазначив, що за адресою АДРЕСА_1 , у АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 . Згідно даних особового рахунку електропостачання за вказаною адресою було припинено 24.02.2020 року у зв`язку з заборгованістю в сумі 1442,63 грн. за період з липня 2003 по вересень 2009 р., після відключення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» не здійснювало підключення до своїх мереж вказаного споживача. Станом на 24.11.2020 року заборгованість за електроенергію відсутня в зв`язку із сплатою вказаних грошових коштів. Згідно даних особового рахунку № НОМЕР_1 на даний час в наявності заборгованість по актам про порушення правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 зі змінами та доповненнями, які були чинними на момент складання актів, а саме, у зв`язку з виявленими порушеннями були складені акти: № 004454 від 09.02.2012 на суму 17055,70 грн., № 008289 від 05.06.12 на суму 1642,04 грн., № 108672 від 04.07.13 на суму 4219,13 грн., загальна сума по актам складає 229916,99 грн., дані акти складалися у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2014 року у справі № 201/7450/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 суму збитків у розмірі 23524,05 грн., що утворилася в результаті розрахунків за вищевказаними актами. Зважаючи на те, що вказане рішення не виконано, персоналом Дніпровського району електричних мереж за вищевказаною адресою неодноразово були проведені повторні відключення, останнє з яких виконано 04.08.2020 року. Представник зазначив, що якщо ОСОБА_1 є новим власником помешкання за вищевказаною адресою, для врегулювання договірних відносин та відновлення електропостачання йому необхідно звернутись до Дніпровського міського центру обслуговування клієнтів та надати необхідні документи для укладання договору у відповідності до вимог ПРРЕЕ. від 17.08.2020 року було роз`яснено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладання договору з електропостачальником. Посилаючись на зазначене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до матеріалів справи, позивач від позову не відмовився, у наданому суду відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, сторони не звертались до суду із заявами про врегулювання спору за участю судді, спір між сторонами не врегульовано.

За правилами ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши докази у справі, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 .

На адресу позивача ОСОБА_1 надійшли Повідомлення відповідача від 13.08.2020 року на ім`я ОСОБА_2 про сплату за необліковану електроенергію за порушення ПРРЕЕ, зафіксовані Актом № 004454 від 09.02.2012 року, Актом № 008289 від 05.06.2012 року, Актом № 108672 від 04.07.13 року, складеними ПАТ «Дніпрообленерго».

Крім того, позивачем було отримано від відповідача «Повідомлення про відключення побутового споживача після несанкціонованого відновлення електроживлення» від 27.07.2020 року на ім`я ОСОБА_2 , в якому повідомлялося про припинення подачі електроенергії в квартиру за адресою АДРЕСА_1 в зв`язку з виявленим несанкціонованим відновленням електроживлення після раніше проведеного відключення за заборгованість перед оператором системи розподілу в сумі 1442,53 грн.

В зв`язку з зазначеним позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою від 13.08.2020 року, у відповідь на яку йому надано копії цих актів.

Як зазначено в Акті НОМЕР_2 від 09.02.2012 року, цей Акт було складено працівниками ПАТ «Дніпрообленерго» за участю споживачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за допущення порушення за адресою АДРЕСА_2 п.48 Правил користування електричною енергією шляхом викрадання електричної енергії до допомогою самочинного підключення після відключення поза приладом обліку обладнання дублюючого вводу прихованим засобом. Відповідно до Акту споживач від підпису в акті відмовився.

Відповідно до Акту Н № 008289 від 05.06.12 року, цей Акт було складено працівниками ПАТ «Дніпрообленерго» за участю споживача ОСОБА_7 за допущення порушення при користуванні електричною енергією за адресою АДРЕСА_2 п.48 Правил, самочинне підключення після відключення поза приладом обліку, електроенергія використовувалася, приладом обліку не враховувалася. Відповідно до Акту споживач від підпису в акті відмовився.

Як зазначено в Акті Н № № 108672 від 04.07.13 року, цей Акт було складено працівниками ПАТ «Дніпрообленерго» за участю уповноваженої особи споживача ОСОБА_7 за допущення порушення за адресою АДРЕСА_3 Правил шляхом викрадання електричної енергії до допомогою самочинного підключення після відключення поза приладом обліку прихованою проводкою, електроенергія використовувалася, приладом обліку не враховувалася. Відповідно до Акту уповноажена особа споживача від підпису в акті відмовився.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 30.08.1993 року квартира АДРЕСА_4 належала на праві власності, російською мовою, « ОСОБА_8 », а також « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 », прізвища яких українською мовою є «Заїченко»,

Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є батьками позивача, померли ІНФОРМАЦІЯ_1 та 21.06.2006 року відповідно.

Відносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 (надалі – Правила), які діяли на час складання вищезазначених Актів.

Відповідно до п.37 Правил енергопостачальник, зокрема, має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Пунктом 48 Правил передбачена відповідальність споживача електричної енергії згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до п. 53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Отже, вищезазначені акти був складені відносно споживачів « ОСОБА_6 », які за вищевказаною адресою ніколи не мешкали та не були зареєстровані і особовий рахунок на осіб з таким прізвищем як на споживачів послуг, що надавалися за вказаною адресою відповідачем, не відкривався, що не спростовано. Крім того, на час складання вказаних актів співвласники зазначеної квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були померлими і відповідно з ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Вказані Акти, що є предметом спору, складені представниками відповідача без погодження будь-якої іншої особи, тобто згідно з частиною 3 ст. 202 ЦК України є односторонніми правочинами. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Тобто на дату складання спірних актів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не могли бути учасниками цивільних відносин з відповідачем. Звідси прямо випливає, що відомості таких актів не відповідають дійсності. Стосовно позивача в поясненнях представника відповідача відсутні будь-які обгрунтування зміни його прізвища на ОСОБА_6 , в наданій суду відповідачем копії рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2014 року зазначено, що позов поданий та задоволений до осіб з прізвищем ОСОБА_6 , тому вказане рішення суду в даній справі не має преюдиціального значення, оскільки стосується інших осіб.

Відповідно до досліджених судом доказів позивач дізнався про існування спірних актів лише 13.08.2020 року, а копії самих актів отримав 21.08.2020 року, що спростовує відомості цих актів щодо позивача. Суперечливими також є відомості рахунків відповідача, що складені відповідно до вказаних актів, оскільки рахунок від 27.07.2020 року містить відомості про борг ОСОБА_2 у сумі 1442,53 грн. і це не відповідає інформації, вказаної у наведених трьох рахунках від 13.08.2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Таким чином, зміст спірних актів, який суперечить ст.ст. 25, 202 і 294 ЦК України, свідчить про недійсність цих актів та відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Таким чином, будь-яких доказів правомірності вказаних Актів про порушення Правил користування електричною енергією, складених на прізвище « ОСОБА_6 », проте відносно квартири за адресою АДРЕСА_5 , відповідачем суду не надано. Всі інші докази у справі свідчать за переконанням суду про недійсність нікчемних Актів № 004454 від 09.02.12, № 008289 від 05.06.12 і № 108672 від 04.07.13, які, тим самим, не породжують правових наслідків ані для батьків позивача, ані для нього самого.

Зважаючи на викладене, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та положень Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 89, 229, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання актів такими, що не породжують правових наслідків, - задовольнити.

Встановити, що Акт Н№Д 004454 від 09.02.2012 року, Акт Н№Д 008289 від 05.06.2012 року, Акт Н № 108672 від 04.07.2013, складені ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», не породжують правових наслідків для ОСОБА_1 та для його батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Кудрявцева