Постанова № 9650643, 12.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2010 року 15:24 № 2а-1721/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Попові В.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторсировина»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Гусака А.М., Ковальчук А.О., представників

від відповідача: Мокрицької К.В., представника

від прокурора : Дерези В.О., ст.пом. прокурора

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвторсировина»з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.02.2008р. №0000562306/0.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що вищезазначене рішення прийнято поза межами строку, встановленого статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки ним донараховано зобовязання позивача за вересень 2004 року. Також позивач посилається на те, що оскаржуване рішення винесено без фактичного дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, розрахунок суми не відповідає фактичним обставинам справи, а акт перевірки не містить посилань на порушення позивачем порядку формування податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно, оскільки постачальниками контрагентів позивача не було сплачено до бюджету сум податку на додану вартість, а самим позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів не надано.

Крім того, відповідач посилається на пропуск строків звернення до суду, встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем, та просить застосувати наслідки пропущення строків, визначені статтею 100 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Укрвторсировина» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за період вересень 2004 року, за результатами якої було складено Акт № 1730/23-06/30010898 від 04.02.2008 р. (далі -Акт перевірки).

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у Соломянському районі міста Києва (далі відповідач) було 05.02.2008 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000562306/0 , яким товариству з обмеженою відповідальністю «Укрвторсировина»(далі позивач) визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2526720,00 грн., з яких 1684480,00 грн. - основного платежу та 842240,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття зазначеного податкового повідомлення рішення мотивовано висновками акту перевірки про те, що ТОВ "Укрвторсировина" на порушення п 1.8, ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірно віднесено до складу податкового кредиту вересня 2004 року ПДВ в сумі 1 745 129 гривень.

Таких висновків відповідач дійшов за наступних обставин. Перевіркою було встановлено, що постачальниками позивача у вересні 2004 року були ТОВ "Ломресурс" та ТОВ "Металспецекспорт", проте дані підприємства є посередниками реалізованої продукції. При проведені зустрічних перевірок по 3-4 ланцюгу поставки, встановлено взаєморозрахунки з підприємствами: ТОВ „Голден Сенд", реєстрацію якого скасовано рішенням Господарського суду від 07.09.2005; ТОВ „Прогрес", яке знаходиться в розшуку;ППКФ „ЛАС", яке знаходиться в розшуку, прокуратурою Дніпропетровської області порушено кримінальну справу від 30.11.2005 за ст. 212 ч.3, порушено провадження про банкрутство; ПП „Богатир", щодо якого готуються позовні матеріали до Господарського суду АР Крим про визначення недійсними установчих документів підприємства; ПП „Пассадент", яке знято з обліку 29.03.2006р; ПП „Україна", реєстрацію якого скасовано рішенням Господарського суду від 29.09.2004; ПП „Універсалторгсервіс", яке ліквідовано за рішенням засновника від 30.09.2004 та знято з обліку 17.06.2005р.

З правомірністю донарахування позивачу податкових зобовязань на підставі вищезазначених висновків суд не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Як вбачається з наданих позивачем документів, позивачем було укладено з ТОВ "Металспецекспорт" договір № 01/04 купівлі-продажу промислових товарів від 29 квітня 2004 р., додаткову угода від 20 серпня 2004 р. до договору № 01/04 від 29 квітня 2004 р. , додаткову угоду від 5 серпня 2004 р. до договору № 01/04 від 29 квітня 2004 р.

На підставі даного договору, за актами приймання передачі від 20 серпня 2004 р., від 25 серпня 2004 р., від 31 серпня 2004 р., від 3 вересня 2004 р. позивачем було прийнято товар брухт металу.

Позивач стверджує, що податковий кредит у вересні 2004 року ним було сформовано за податковими накладними від 18.08.2004 № 136, від 19.08.2004 № 137, від 19.08.2004 № 138, від 20.08.2004 № 7, від 20.08.2004 № 139, від 20.08.2004 № 140, від 25.08.2004 № 8, від 31.08.2004 № 10, від 03.09.2004 № 11, від 23.09.2004 № 1105, та з урахуванням розрахунку № 7/138 коригування кількості і вартості показників до податкової накладної від 19.08.04 № 138, виписаних контрагентами позивача ТОВ "Ломресурс", ТОВ "Металспецекспорт" та ТОВ «КМК- Метал».

Відповідачем не спростовувалася наявність прав на виписку податкових накладних вказаними підприємствами. В процесі розгляду справи судом було витребувано інформацію щодо юридичних осіб, зазначених в акті перевірки. З наданих суду відповідей не вбачається за можливе дійти до однозначного висновку про відсутність обставини сплати податку на додану вартість даними підприємствами, натомість інформації про відсутність в них статусу платника ПДВ у 2004 року суду не надано.

Іншою підставою для задоволення позовних вимог судом вбачається наступне.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1. статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, вищезазначеними нормами Закону прямо встановлено строк для донарахування податку, який повязано з датою подання декларації. Декларація з податку на додану вартість за вересень 2004 року подана позивачем 20.10.2004р., про що прямо зазначено в акті перевірки (розд. 3), натоміть оскаржуване рішення прийняте відповідачем 05.02.2008 р., тобто через 1203 дні з дати подання декларації.

Підпунктом 15.1.2. пункту 15.1 статті 15 вищезазначеного Закону визначено, що податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано (п.п. «а»); судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання (п.п «б»).

Оскільки обставина подання декларації матеріалами справи підтверджена, а у відзиві відповідачем зазначено про те, що в порушення кримінальної справи щодо посадових осіб позивача відмовлено, то у відповідача не було підстав не застосувати граничні строки, встановлені статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строків звернення до суду, встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відзначає наступне.

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і становить один рік. Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. В свою чергу, строки давності визначені статтею 15 зазначеного Закону і становлять 1095 днів.

При вирішенні невідповідості між положеннями частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і нормами статей 5 та 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд враховує приписи частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання визначається на підставі норм статей 5 та 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

На підставі викладеного судом вбачається, що відповідачем рішення прийнято необґрунтовано, без врахування всіх фактичних обставин справи, та з порушенням встановленого Законом строку його прийняття.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторсировина" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 05.02.2008р. №0000562306/0

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.К. Каракашьян