Рішення № 96505764, 26.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/414/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування наказу від 27.11.2020 року № 963 про проведення фактичної перевірки,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агростеп" (далі - ТОВ "Агростеп", позивач) звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить

- визнати дії Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС) щодо проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" та щодо складання акту (довідки) фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний №0431/21/22(РРО)34933318 з актом відмови від 03.12.2020 № 0241/21/22 неправомірними;

- скасувати наказ № 963 від 27.11.2020 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Агростеп" з додатком.

Позовна заява обґрунтована тим, що згідно доводів позивача в його адресу не було надіслано направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, що є суттєвим порушенням п.81.1 ст. 81 Податкового Кодексу України. Окрім вказаного, в матеріалах перевірки міститься акт відмови від 03.12.2020 №0241/21/22, який складено відносно осіб, які не є представниками ТОВ "Агростеп". Також, позивач посилається на те, що контролюючим органом зроблені хибні висновки за результатом перевірки.

На підставі наведеного ТОВ "Агростеп" просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 26.02.2021 провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.03.2021 року відповідачем подано відзив на позов, згідно якого позовні вимоги він не визнає. Зазначає, що співробітниками ГУ ДПС на підставі наказу від 27.11.2020 року №963 та направлень на фактичну перевірку від 01.12.2020 року №1241 та №1242, проведено перевірку ТОВ "Агростеп".

Підставами для проведення перевірки стали норми ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Вважає, що сам наказ відповідає вимогам пп.81.1 ст.81 ПК України. Пояснює, що під час перевірки 02.12.2020 року здійснено виїзд за адресою, вповноважених осіб повідомлено про проведення перевірки, пред`явлено посвідчення, ознайомлено з направленнями та наказом. Вказано, що керівник буде 03.12.2020 року. Наступного дня представниками відповідача здійснено повторний виїзд, але вповноважені особи повідомили про те, що керівник відмовляється від перевірки, ознайомлення з направленням та наказом. Зазначає про наявність спору щодо підстави призначення перевірки.

Враховуючи відмову розписатися в направленнях на перевірку та отримати копію наказу, посадовими особами контролюючого органу складено акт відмови від 03.12.2020 №0241/21/22, який, як вважає відповідач, є підставою для початку проведення фактичної перевірки.

Підсумовуючи викладене, ГУ ДПС вважає, що при проведенні перевірки дотримано всіх умов, що передують її проведенню.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі видано наказ №963 від 27.11.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Агростеп", відповідно якого, керуючись ст. 20, пп.75.1.3 п.75.1 ст. 75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України з метою дотримання суб`єктами господарювання норм законодавства у сфері обігу підакцизних товарів та пального на території Херсонської області наказано провести працівникам ГУ ДПС з 01.12.2020 року фактичну перевірку тривалістю 10 діб, ТОВ "Агростеп".

На підставі наказу та направлень від 01.12.2020 №1241, №1242 посадовими особами відповідача: Мальованим Р.В. та Кузьміновим С.В. проведено фактичну перевірку ТОВ "Агростеп" за адресою: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Лазурна, 151, результати якої оформлено актом фактичної перевірки №0431/21/22/РРО/34933318.

Також, вповноваженими особами відповідача під час перевірки складено акт відмови про те, що Шерскина Галина Миколаївна та Казьмирова Інна Василівна (за твердженням відповідача - вповноважені особи ТОВ "Агростеп") відмовились від отримання направлень, копії наказу, надання пояснень, заперечень та приймання акту перевірки.

Позивач вважає протиправним наказ на проведення перевірки та дії представників відповідача щодо проведення самої перевірки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, по-перше, суд зазначає, що заявлені ТОВ "Агростеп" позовні вимоги підлягають вирішенню в порядку формування спірних правовідносин, які мають бути досліджені в рамках даного позову.

Тобто, першочергово підлягає оцінці правомірність наказу відповідача № 963 від 27 листопада 2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ "Агростеп".

Відповідно пп. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і в подальшому станом на дату виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з приписами п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК України).

Підпункт 80.2.5. пункту 80.2 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім наведеного, суд звертає увагу на те, що оскаржений наказ ГУ ДПС у Херсонській області є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційним Судом України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначено, що Принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Так, зокрема, в ньому відсутнє посилання на фактичну підставу для проведення перевірки, відповідачем не зазначено яка саме інформація стала підставою для її призначення. Вказано лише загальний перелік норм, який передбачає право контролюючого органу на проведення фактичної перевірки, що породжує неоднозначне трактування спірного наказу, не дає можливості встановити конкретну підставу для призначення перевірки та, як наслідок, впливає на можливість реалізації позивачем права на оскарження наказу в разі незгоди з його правомірністю.

Законодавчою підставою для проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

В даному конкретному випадку, з аналізу змісту наказу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №963 від 27.11.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Агростеп" вбачається, що він не містить конкретної підстави для проведення перевірки, вказано лише загальний перелік норм, який передбачає право контролюючого органу на проведення фактичної перевірки.

З метою з`ясувати, яка саме інформація про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального стала підставою для проведення перевірки, судом, ухвалою від 26.02.2021 року ГУ ДПС зобов`язано надати в строк до 12.03.2021 року завірені належним чином копії матеріалів, використаних при прийняття наказу № 963 від 27 листопада 2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ "Агростеп".

В визначений судом строк, як і в подальшому - до прийняття рішення в справі, така інформація відповідачем не надана до суду.

Поведінка відповідача, в силу наведеного вище обґрунтування, є проявом свідомого ігнорування вимог щодо надання ключових доказів у справі - підтвердження наявності в контролюючого органу інформації, існування якої передбачено законодавцем як підстава для проведення фактичної перевірки.

Тому суд вважає за доцільне застосувати в такому випадку наслідки неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин передбачені ч.9 ст.80 КАС України - визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.

Окрім викладеного, в відзиві відповідачем також не вказано конкретної інформації, що стала підставою для прийняття спірного наказу, а додатки до відзиву не відображають її наявність у відповідача взагалі.

Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення Товариством вимог законодавства.

У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Отже, ГУ ДПС не довело наявність підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки Товариства, що обумовлює скасування наказу від 27.11.2020 року №963 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Агростеп" як протиправного.

Аналогічного висновку, щодо наслідків відсутності доказів існування підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки дотримується Верховний Суд, про що ним зазначено, зокрема, у постановах від 18.12.2018 року у справі № 820/4895/18, від 08.09.2020 року в справі №640/21536/19.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Агростеп" у відповідній частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання дій Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" та щодо складання акту (довідки) фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0431/21/22(РРО)34933318 з актом відмови від 03.12.2020 № 0241/21/22 неправомірними, суд зазначає наступне.

Так, порядок та умови проведення перевірок передбачені положеннями ПК України.

Згідно вже наведених вище пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Згідно з п. 80.1. ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (п. 80.2. ст. 80 ПК України).

Згідно з п. 80.5. ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно статті 81 цього Кодексу.

У свою чергу, п. 81.1. ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, передбачених наведеною статтею документів.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п.80.10 ст. 80 ПК України).

Згідно п.86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З аналізу викладеного вбачається, що орган доходів і зборів наділений контролюючими повноваженнями, зокрема щодо призначення та проведення фактичних перевірок. В свою чергу алгоритм реалізації цих повноважень чітко регламентований нормами ПК України, як і наслідки його недотримання учасниками правовідносин.

Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Порядок підтвердження факту виконання посадовими особами обов`язку щодо пред`явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про її проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки також встановлений п. 81.1. ст. 81 ПК України. Таким підтвердженням є або підпис вповноваженої особи платника податків у направленні із зазначенням його прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення, або (у разі відмови розписатися) акт, який засвідчує факт відмови.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (п.86.7 ст.86 ПК України).

Відповідно п.86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, за наслідками проведення перевірки та складеного акту перевірки, податковим органом формується податкове повідомлення-рішення, а також акти індивідуальної дії, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Викладене свідчить, що дії контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків, передбачених законодавством.

Враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, спірні дії щодо викладу посадовими особами своїх доводів в акті перевірки та акті про відмову від 03.12.2020 року не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, визнання незаконними завершених та реалізованих дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржувані дії відповідача не є юридично значимими для позивача.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Відповідна правова позиція з цього процесуального питання викладена в численних постановах Верховного суду Касаційного адміністративного суду, наприклад в постанові від 30 березня 2018 року №К/9901/27004/18, від 26 березня 2018 року №К/9001/3448/18 та інших.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об`єктом судового оскарження.

Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, а оскаржувані дії (рішення щодо затвердження плану графіку) в даному випадку не породжують для останнього настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо не впливають на його права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним наказу № 963 від 27 листопада 2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ "Агростеп", з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ "Активгаз Восток" підлягають задоволенню в цій частині. Разом з тим, в іншій частині позову об`єкт судового захисту в межах спірних правовідносин - відсутній, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 3,4 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Так, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн згідно платіжного доручення №21 від 16.02.2021 року.

З огляду на те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначеного суд встановлює вказану пропорційність розміру судових витрат, шляхом розрахунку співвідношенння суми позовних вимог, в якій позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог до загальної ціни позову.

Так, ТОВ "Агростеп" в рамках даного позову заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру. Позов задоволено в частині однієї з двох позовних вимог.

Таким чином, на підставі приписів ч.1 ст. 139 КАС України, відшкодуванню сплаченого позивачем судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у 2270,00 грн (4540,00 грн/2=2270,00 грн).

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ: 34933318, адреса: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, буд.75) № 963 від 27 листопада 2020 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Агростеп".

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Головного уравління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ: 34933318, адреса: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, буд.75) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" (код ЄДРПОУ: 34933318, 75500, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Лазурна, буд. 151) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 111000000