Рішення № 96505329, 26.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

26 квітня 2021 р. справа №520/2343/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків,61145, код ЄДРПОУ39792822) про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати відмову Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області викладену в Наказі від 28.01.2021р. М16-СГ у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, розташованої за межами населених пунктів на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, згідно заяви від 25.11.2020р. - незаконною та зобов`язати його задовольнити дану заяву, надавши відповідний дозвіл.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.11.2020 року він, реалізуючі своє право на землю, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,000 гектара, в межах норм безоплатної приватизації, яка розташована за межами населеного пункту на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області.

Відповідачем було прийнято наказ N 416-СГ від 28 січня 2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на відведення земельної ділянки площею до 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, так як дана земельна ділянка не підлягає передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вважає відмову у наданні дозволу з надуманих причин, яка не передбачена вимогами ч. 7 ст. 118 ЗК України и не має юридичних підстав, а тому оскаржуваний наказ вважає протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства

Ухвалою суду від 18.02.2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі, копія ухвали надіслана сторонам по справі.

Копія ухвали отримана відповідачем 24.02.2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність гр. ОСОБА_1 розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкта та представлена землями водного фонду, що відповідно до статті 58 ЗК України землі під прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм відносяться до земель водного фонду.

Відповідач вважає, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області були всі правові підстави відмовити позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Савинської селищної ради району Харківської області. Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити заяву ОСОБА_1 від 25.11,2020 р. надавиш останньому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000, яка розташована у населених пунктів на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, зазначає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації на території Харківської області, відповідно до вимог статей 15-1,116,118, 121, 122 Земельного Кодексу України, віднесено до виключних дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області для подальшого отримання її у власність (а.с. 5).

До вказаної заяви були додані наступні документи: копія паспорту; копія ідентифікаційного номеру; копія довіреності на ім`я ОСОБА_2 ; графічні матеріали розташування земельної ділянки (а.с. 6,7).

За результатами розгляду вищезазначеної заяви гр. ОСОБА_1 , Головним управлінням прийнято наказ № 416-СГ від 28.01.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» (а.с. 8).

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою в наказі в якості підстави зазначено, що за інформацією Відділу у Балаклійському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельна ділянка, яку бажає отримати у власність гр. ОСОБА_1 розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкта та представлена землями водного фонду.

В оскаржуваному рішенні відповідача зазначено також, що така ділянка не може бути отримана в порядку безоплатної приватизації та не має підстав для застосування порядку безоплатної приватизації земельних ділянок, встановлений статтею 118 ЗК України.

Не погоджуючись із такою відмовою, викладеної в наказі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Підставою виникнення спірних правовідносин став той факт, що відповідач, відмовляючи в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв, на думку останнього, всупереч норм Земельного кодексу України, оскільки відмовлено в наданні дозволу з підстави, яка не передбачена вказаним Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентуються Земельним кодексом України.

Згідно зі ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Суд звертає увагу на те, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелік яких є вичерпним.

Так, згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законом визначено лише два види рішень, які можуть бути прийняті суб`єктом владних повноважень у разі подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надання відповідного дозволу або відмова у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом.

Суд зауважує, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.9 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Так, наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 416-СГ від 28.01.2021 р. "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено позивачу в наданні такого дозволу на розробку землевпорядної документації із посиланням на ст. 58 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 58 ЗК України землі під прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм відносяться до земель водного фонду.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України.

Проте, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів, що вказана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим - обмеження в обороті (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України).

За таких обставин, судом робиться висновок, що відповідачем не було наведено законних підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення землевпорядної документації та наданні дозволу ОСОБА_1 на відведення земельної ділянки площею до 2,000 га для ведення особистого селянського господарства.

Між іншим, суд зазначає, що згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації і прав на землю

Враховуючи приписи п. б ч.1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає вказаному, водночас, при розгляді заяви позивача не було встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, крім того, позивачем було подано разом з заявою необхідний пакет документів, до яких у відповідача відсутні зауваження, тому відсутні законні підстави для винесення оскаржуваного рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання відмови Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області, викладену в Наказі від 28.01.2021р. М16-СГ у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, та з метою належного способу захисту прав позивача вважає скасування такого наказу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог ОСОБА_1 зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

З огляду на те, що перевірка на відповідність критеріям Земельного кодексу України належить до повноважень відповідача, яким така перевірка не здійснювалась, у суду відсутні підстави для перевірки наявності або відсутності підстав встановлених Земельним кодексом України для надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації та видання акту власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд вважає необхідним зобов`язати Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, з урахуванням висновків суду.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області, викладену у Наказі від 28.01.2021р. № 416-СГ у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, розташованої за межами населених пунктів на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, згідно заяви від 25.11.2020р.

Скасувати Наказ Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.01.2021р. № 416-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", прийнятого відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) сплачений судовий збір у розмірі 454,00 (чо тириста п`ятдесят чотири гривні) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 квітня 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.