Постанова № 9650499, 17.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2010 року 11:14 № 2а-4002/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Красновій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Деліс»

про стягнення заборгованості в розмірі 24050,03грн.

за участю представників сторін:

від позивача Нестеренко Д.О.

від відповідача не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Деліс»про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 24050,03 грн., з яких 14235,79грн. борг по страховим внескам, 4122,97грн. сума фінансових санкцій та 5691,27грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року в сумі 24050,03 грн. Вказана заборгованість підтверджується даними картки особового рахунку страхувальника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 8 квітня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 8 квітня 2010 року, відповідач або його уповноважені представники не зявились, в звязку чим та враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 17 травня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Деліс»зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва за № 04-20992 як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України від 09.07.2003р. № 1058 IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон України від 09.07.2003р. № 1058 - IV).

Частиною 1 статті 15 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1., 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV платники збору на обовязкове пенсійне державне страхування зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень-грудень 2009 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства. У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків в розмірі 3215,52 грн. за вересень 2009р.; 3238,40 грн. за жовтень 2009р.; 3764,99 грн. за листопад 2009р.; 4026,88 грн. за грудень 2009р., однак у встановлені строки відповідачем дані суми не сплачені.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV направлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-543/1304 від 1 лютого 2010 року. Належним чином засвідчена копія вказаної вимоги наявна в матеріалах даної справи.

При цьому, вимога про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент винесення рішення) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансовий санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»УПФ України в Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення від 28 вересня 2009 року № 2093, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у розмірі 121,07грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»УПФ України в Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення від 28 вересня 2009 року № 2094, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 5019,18грн. та нараховано пеню у розмірі 7137,99грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 20 вересня 2006 року по 14 вересня 2009 року. Належним чином засвідчені копії вказаних рішень з відміткою про їх отримання наявні в матеріалах даної справи.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішень УПФ України в Шевченківському районі м. Києва від 28 вересня 2009 року № 2093 та від 28 вересня 2010 року № 2094 до органів Пенсійного фонду або суду.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням часткової сплати суми у розмірі 2 464 грн. складає 24050,03 грн., яка підлягає сплаті відповідачем за вересень - грудень 2009 року.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується, також, даними картки особового рахунку страхувальника, належна копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Деліс»(04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код 30187648) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (01050, м. Києва, вул. Воровського, 29, р/р № 256093122614 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області ВАТ «Державний Ощадбанк України», МФО 322669) заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 24 050 (двадцять чотири тисячі пятдесят) грн. 03 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.І. Савченко

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 21 травня 2010 року.