Рішення № 96504790, 26.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1290/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про:

- визнання протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розслідування нещасного випадку, який стався 25.02.2013 у період проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ України та під час якого останнім були отримані тілесні ушкодження;

- зобов`язання ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 , який стався 25.02.2013 у період проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ України, під час якого останнім були отримані тілесні ушкодження, та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

Позовні вимоги позивач мотивує протиправною бездіяльністю відповідача щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку та не складення актів службового розслідування нещасного випадку за формою Н-1, Н-5 з ОСОБА_1 , який стався 25.02.2013 у період проходження ним служби в органах внутрішніх справ України, під час якого останнім були отримані тілесні ушкодження, оскільки факт отримання ОСОБА_1 травм під час виконання службових обов`язків підтверджуються медичними документами, в яких зазначено обставини їх отримання під час виконання обов`язків.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

31.03.2021 судом одержано відзив Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на позов, у якому комісія заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 34-36). Зазначає, що проведення розслідування нещасного випадку покладається на той підрозділ, в якому працював потерпілий на момент нещасного випадку. В даному випадку, станом на 25.02.2013 ОСОБА_1 працював на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах дітей Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області. Наведе свідчить про те, що проведення розслідувань нещасного випадку належить виключно до компетенції Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, як до самостійно відокремленого підрозділу. Так, 06.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08674844). При цьому, Єдиний державний реєстр не містить даних про наявність у Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області правонаступника. Виходячи з приписів законодавства така функція (повноваження) Ленінського МВ як проведення розслідувань нещасних випадків відповідно до Порядку №1346 не могла бути передана до УМВС України в Полтавській області. Відтак, правові підстави для проведення вказаного розслідування саме УМВС, як окремою юридичною особою (яка не є правонаступником Ленінського МВ), відсутні.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

А відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Станом на 25.02.2013 ОСОБА_1 працював на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах дітей Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, що учасниками справи не заперечується та фактично визнається відповідачем.

29.09.2020 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області за вх.№Д-3134л.к. надійшла заява колишнього оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах дітей Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 , в якій останній просив призначити проведення службового розслідування та скласти відповідні акти по нещасному випадку, що стався з ним в період проходження служби в ОВС, а саме, 25.02.2013 близько 17-00 години під час перебування в додатковій слідчо-оперативній групі Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області для охорони і забезпечення громадського порядку у зв`язку з отриманням травми у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забійної рани правої кисті внаслідок агресивних дій правопорушників, що підтверджується записами в його медичній картці (а.с. 16-17).

Листом від 16.10.2020 №Д-3134л.к. Ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи. У зв`язку з тим, що станом на 25.02.2013 року ОСОБА_1 працював на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах дітей Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, проведення розслідування випадку, який з ним трапився, відносилося до компетенції Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області. Станом на 06.05.2019 було закінчено ліквідаційну процедуру та внесено запис про припинення Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області як юридичної особи публічного права, що унеможливлює направлення заяви ОСОБА_1 за належністю (а.с. 18).

04.11.2020 колишній оперуповноважений відділення кримінальної міліції у справах дітей Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Полтавській області із заявою, в якій просив провести службове розслідування по факту відмови у проведенні розслідування нещасного випадку, викладеній в листі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області №Д-3134л.к. від 16.10.2020, та надати оцінку правомірності такої відмови (а.с. 19-20).

Листом від 09.11.2020 №Д-794 ГУНП в Полтавській області поінформувало ОСОБА_1 про те, що його звернення від 04.11.2020 щодо проведення службового розслідування за фактом відмови в розслідуванні нещасного випадку надіслано за належністю до ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, оскільки викладені в ньому питання не відносяться до компетенції ГУНП в Полтавській області (а.с. 21).

У подальшому, листом від 15.12.2020 №Д-3213л.к. Ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області повідомила ОСОБА_1 про те, що результати розгляду його попереднього звернення, щодо яких його поінформовано листом від 16.10.2020 за №Д-3134лк, відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 22).

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області щодо відмови йому у проведенні розслідування нещасного випадку, який стався 25.02.2013 у період проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ України та під час якого останнім були отримані тілесні ушкодження, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для правильного вирішення публічно-правого спору, предметом оскарження в якому є рішення суб`єкта владних повноважень, обов`язковим є перевірка такого рішення на відповідність критеріям, визначеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, чи прийняте (вчинене) таке рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 14.10.1992 №2694-XIІ "Про охорону праці" (далі - Закон №2694-XIІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров`я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

За приписами статті 1 Закону №2694-XIІ охороною праці є система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 14 Закону №2694-XIІ працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 з метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, було затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Пунктом 2.2 Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2) (пункт 2.4 цього Порядку №1346).

За змістом пункту 3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Пунктом 3.4 Порядку №1346 визначено, що лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

У свою чергу, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення) (пункт 3.5 Порядку №1346).

Відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

З наведених положень Порядку №1346 слідує, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 01.11.2019 у справі № 823/346/17 та від 19.02.2020 у справі №580/864/19.

За змістом відзиву на позовну заяву, в якості підстави для відмови у проведенні розслідування нещасного випадку, що зі слів ОСОБА_1 стався з ним 25.02.2013, слугувало те, що функція (повноваження) Ленінського РВ як проведення розслідувань нещасних випадків відповідно до Порядку №1346 не могла бути передана до УМВС України в Полтавській області. Відтак, правові підстави для проведення спірного розслідування саме УМВС, як окремою юридичною особою (яка не є правонаступником Ленінського РВ), відсутні.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з пунктом 3.19 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

В аспекті наведеної правової норми чітко слідує, що нещасний випадок, який стався з позивачем 25.02.2013, має розслідуватися згідно із Порядком №1346.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 29.09.20200 звертався до відповідача із заявою про розслідування нещасного випадку, який стався з ним при виконанні службових обов`язків у період проходження служби, однак отримав відмову від 16.10.2020 №Д-3134л.к. у проведенні цього розслідування, у зв`язку з тим, що станом на 25.02.2013 ОСОБА_1 працював на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах дітей Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, а тому проведення розслідування випадку, який з ним трапився, відносилося до компетенції Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, як юридичної особи публічного права, що 06.05.2019 припинена.

Між тим, аналіз змісту наведених положень Порядку №1346 дає підстави для висновку, що єдиною підставою організації розслідування нещасного випадку є одержання керівником повідомлення про нещасний випадок, і керівник підрозділу, у свою чергу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією (пункт 3.5 Порядку).

Тож саме рішення (відмова) ліквідаційної комісії є формою виконання повноважень, покладених на даний орган.

Таким чином, при зверненні позивача із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який з ним стався 25.02.2013, відповідачу необхідно було створити комісію з розслідування нещасного випадку.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачу в проведенні розслідування нещасного випадку, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.

Приймаючи рішення у цій справі суд також враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, яка полягає у тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як наслідок, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом: - визнання протиправною відмови Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні службового розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 25.02.2013, викладеної у листі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 16.10.2020 №Д-3134л.к.; - зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області призначити та провести службове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 25.02.2013 згідно поданої заяви від 29.09.2020 вх.№Д3134л.к. та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору як особи, що має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 08592276), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні службового розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 25.02.2013, викладену у листі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 16.10.2020 №Д-3134л.к.

Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області призначити та провести службове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 25.02.2013 згідно поданої заяви від 29.09.2020 вх.№Д3134л.к. та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава