Рішення № 96504589, 26.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 р. № 400/3341/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 31, м.Київ 94,02094

треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Фінанс", вул. Січових Стрільців, 37/41,Київ,04053

про:визнання протиправною та скасування постанови від 02.07.2020 ВП № 62445982,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (надалі - відповідач), третя особа ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №62445982 від 02.07.2020.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позивач вказав Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що відповідач відкрив виконавче провадження в порушенням норм Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 1404) та Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» (надалі Закон № 1403). За твердженнями позивача, він ніколи не проживав та не був зареєстрований за київською адресою, що зазначена в оскаржуваних постановах, не є власником майна, розташованого у м. Київ, тому відповідач не мав права приймати до виконання виконавчий документ.

У відзиві приватний виконавець Клименко Р.В. вказав на безпідставність позовних вимог та зазначив, що у поданому представником Товариства виконавчому написі було вказано, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тобто в межах виконавчого округу міста Києва, тому перешкод для відкриття виконавчого провадження не було. Відповідач заперечив доводи позивача про те, що обов`язком виконавця є перевірка до відкриття виконавчого провадження відомостей, зазначених у виконавчому документі. Відповідач до відзиву надав копії документів виконавчого провадження № 62445982.

Третя особа пояснень щодо позову не подала.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, 01.07.2020 представник Товариства подав приватному виконавцю Клименку Р.В. заяву (від 26.06.2020 №30620322, надалі Заява) про примусове виконання рішення виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Київської області Гораєм Олегом Станіславовичем за №3199 від 20.06.2020, про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 28838,62 грн.

Проте, у матеріалах виконавчого провадження, копії яких відповідач надав суду, наявна «Додаткова угода №1 до договору №013000000039286» від 23.01.2013 (надалі Угода). Відповідно до Угоди, ПАТ «Брокбізнесбанк» відкриває позивачу спеціальний картковий рахунок, що обслуговується за кредитною схемою в розмірі 11000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується не пізніше 22.01.2015 повернути кредит на сплатити нараховані проценти.

В Угоді вказана адреса реєстрації позивача (м. Миколаїв), але відсутня будь-яка інформація про те, що ОСОБА_1 проживає (перебуває) у м. Київ.

У виконавчому написі (надалі Виконавчий напис) про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (якому, згідно з текстом виконавчого напису, ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило право вимоги) заборгованості за Кредитним договором в сумі 28338,62 грн. вказані: адреса реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 ; місце проживання : АДРЕСА_2 .

02.07.2020 приватний виконавець Клименко Р.В. відкрив виконавче провадження № 62445982 з виконання виконавчого напису № 3199, виданого 20.06.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Київської області Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 28838, 62 грн.

У всіх постанові адресою боржника вказана АДРЕСА_2 .

Згідно з копіями сторінок паспорта, зареєстрованим місцем проживання позивача з 12.01.2007 є адреса: АДРЕСА_3 .

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Частиною другою статті 25 Закону № 1403 встановлено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (частина друга статті 24 Закону № 1404).

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

У відзиві приватний виконавець Клименко Р.В. вказав, що у нього не було підстав для повернення Виконавчого напису без виконання, оскільки саме у Виконавчому написі вказано місце проживання боржника, що розташоване в межах виконавчого округу відповідача.

Згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Суд погодився з аргументами відповідача в тому, що норми Закону № 1404 не зобов`язують виконавця перевіряти достовірність зазначеної у виконавчому документі інформації до відкриття виконавчого провадження.

Проте, як з`ясовано судом, факт проживання (перебування) позивача у м. Київ не підтверджений.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Єдиним доказом, виходячи з Відзиву, є Виконавчий напис, який відповідач перевірив «… на відповідність вимогам чинному законодавству України …».

З цього приводу суд зазначив таке.

Виконавчі написи нотаріусів, згідно зі статтею 3 Закону № 1404, є виконавчими документами.

У Виконавчому написі вказано, що його було вчинено на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстав виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно зі статтею 87 Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Перелік був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (надалі Постанова № 1172).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 затверджений Постановою № 1172 Перелік був змінений, зокрема, доповнений пунктом 2 («Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»). Саме цей пункт вказаний у Виконавчому написі.

Проте, постановою від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 Київський апеляційний адміністративний суд визнав частково незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку пунктом 2.

Таким чином, з 22.02.2017 стягнення безспірної заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, не може здійснюватись на підставі виконавчих написів.

Виконавчий напис, що був поданий відповідачу із заявою про примусове виконання рішення, був вчинений всупереч статті 87 Закону «Про нотаріат», тому факт його подання відповідачу не міг бути підставою для відкриття виконавчого провадження.

Однією із засад виконавчого провадження, як вказано у статті 2 Закону № 1404, є законність.

Викладені обставини свідчать про те, що примусове виконання приватним нотаріусом Клименком Р.В. Виконавчого напису суперечить вимогам Закону № 1404 та Закону № 1403, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (вул.. Юрія Поправки, 6, офіс 31, м. Київ, 02094, код РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 02.07.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62445982.

3. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (вул.. Юрія Поправки, 6, офіс 31, м. Київ, 02094, код РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник