Рішення № 96500900, 19.04.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/662/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" ЛОЗІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ до Фізична особа БАРАНОВА ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача - Зайцева І.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В березні 2021 року Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області звернулося до господарського суду та просить стягнути з ФОП Баранової Вікторії Анатоліївни суму основного боргу у розмірі 52.599,20 грн.на п/рахунок № НОМЕР_1 в ТВБВ № 10020/0514 філії Харківського обласного управління АТ" Ощадбанк", код 38076191, пеню в розмірі 1 021,45 грн., три проценти річних у розмірі 255,36 грн., та суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 1 052, 75 грн. на п/рахунок № НОМЕР_2 в ТВБВ № 10020/0514 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", код 38076191, за період з 01.10.2020 року по 01.02.2021 за договором про постачання теплової енергії № 217 від 10.01.2020 року.

Ухвалою від 02.03.2021 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 22.03.2021 р. о 11:00. Засідання відкладалося з 22.03.2021 по 06.04.2021, з 06.04.2021 по 19.04.2021.

В судовому засіданні 19.04.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та подав до додаткові документи для долучення до матеріалів справи (вх. 8814) разом із клопотанням про поновлення строку на подання доказів. В клопотанні про поновлення строку позивач зазначає, що строк було пропущено з причин неможливості подати документи через технічні роботи в комп`ютерній системі позивача.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів, суд виходить такого.

Відповідно до положень ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Взявши до уваги доводи позивача про неможливість своєчасного подання вказаних доказів через технічні роботи в комп`ютерній системі позивача, суд, з метою забезпечення повноти встановлення обставин по справі, вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи надані документи.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що судом вживалися усі необхідні заходи з повідомлення відповідача про розгляд справи в господарському суді, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки АТ «Укрпошта» та відмітки на зворотній частині ухвал суду про їх направлення відповідачу за адресою, що була повідомлена суду за запитом щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідно до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Між комунальним підприємством «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області (надалі - Позивач) та фізичною особою-підприємцем Барановою Вікторією Анатоліївною (надалі - Відповідач), зареєстрованою фізичною особою-підприємцем 17.01.2017 року, номер запису 24760000000009996, укладено договір про постачання теплової енергії № 217 від 10 січня 2020 року (надалі - Договір), відповідно до якого Позивач здійснював постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, яке орендується Відповідачем, розташованого за адресою: Харківська область, м.Лозова, мікрорайон 3, буд. 36, н/п 2 (додаток № 1в до Договору). Відповідно до укладеного Договору, КП «Теплоенерго» - Енергопостачальна організація зобов`язалась постачати Споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язався оплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором. Договірні обсяги постачання теплової енергії визначені Позивачем та Відповідачем в додатку № 1а до Договору. Розрахунок спожитої теплової енергії здійснюється відповідно до даних приладу обліку теплової енергії житлового будинку № 36 на мікрорайоні 3, пропорційно опалювальній площі нежитлового приміщення, яке орендується Відповідачем.

Позивач за період з жовтня 2020 року по січень 2021 року поставив Відповідачу необхідний обсяг теплової енергії. Акти постачання теплової енергії за відповідний період надсилались Відповідачу щомісяця для підписання, але жодного разу не були повернуті. Претензій чи скарг з боку Відповідача з жовтня 2020 року по січень 2021 року, як зазначає позивач, не надходило.

Згідно п. 6.3. Договору, Споживач за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням, самостійно сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Положення ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачають обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Крім того, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку (ст. 25 Закону).

Однак, відповідач свої зобов`язання по оплаті спожитої теплової енергії не виконував, внаслідок чого станом на 01.02.2021 утворилася заборгованість Відповідача за Договором в розмірі 52599,20 грн (згідно розрахунку вартості заборгованості).

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

На підтвердження факту та обсягу поставленої теплової енергії позивачем надано копію рішення про початок опалювального сезону 2020-2021 № 957 від 20.10.2020, копію рішення про встановлення тарифів на послуги з постачання теплової енергії та на теплову енергію № 833 від 08.09.2020, розрахунок вартості послуг, наданих відповідачу за період жовтень 2020 - січень 2021, копію акту постачання теплової енергії № 0217 від 31.12.2020 та довідку про нарахування теплової енергії житлового будинку 36 за період жовтень 2020 - січень 2021.

В свою чергу, відповідачем не було надано доказів на підтвердження належного виконання обов`язку з оплати вартості отриманої теплової енергії або доказів на спростування вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позивачем було надано розрахунок вартості послуг, наданих Відповідачу за період з 01.10.2020 року по 01.02.2021 року, та розрахунки сум пені в розмірі 1 021,45 грн, інфляційних витрат в розмірі 1 052,75 грн і трьох процентів річних в розмірі 255,36 грн.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних, інфляційних втрат і пені, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи БАРАНОВОЇ ВІКТОРІЇ АНАТОЛІЇВНИ ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" ЛОЗІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Україна, 64602, Харківська обл., місто Лозова, ВУЛИЦЯ ЛОМОНОСОВА, будинок 23, ідентифікаційний код особи 38076191) заборгованість в розмірі 52 599,20 грн, пеню - 1 021,45 грн, три відсотки річних - 255,36 грн, інфляційні втрати - 1 052,75 грн та 2270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "26" квітня 2021 р.

Суддя Л.С. Лаврова