Рішення № 96494034, 23.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/1114/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Чернігівська обласна організація професійної спілки атестованих працівників ОВС Українипро визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа: Чернігівська обласна організація професійної спілки атестованих працівників ОВС України, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить:

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 14.01.2021 № 37 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення забезпечення роботи спеціальні майданчиків ЦЗ ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівські області від 14.01.2021 № 11 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляд звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 , начальника відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центр забезпечення ГУНП, 14 січня 2021 року;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 01.03.2021 № 57 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 начальника відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центр забезпечення ГУНП, 23 січня 2021 року;

поновити позивача, капітана поліції, з 24.01.2021 на посаді начальника відділення забезпечення роботи спеціальний майданчиків центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області;

стягнути з ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.01.2021 і до прийняття судом рішення по справі.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відсутній жодний належний та допустимий доказ грубого порушення позивачем службової дисципліни в частині надання вказівки підлеглим щодо видачі із території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер», н.з. НОМЕР_1 (далі – автомобіль або транспортний засіб), який будучи вилученим зберігався в якості доказу до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, зазначає, що вказаний транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_2 , а адміністративний протокол складений відносно ОСОБА_3 . Враховуючи викладене, відмова працівників спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів у поверненні автомобіля його власнику була б протиправною. Вважає, що факт складення адміністративного матеріалу відносно громадянина ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП не може бути підставою для тимчасового затримання та поміщення належного іншій особі транспортного засобу на спеціальний майданчик та утримання там за кошти власника автомобіля ОСОБА_2 до винесення рішення по адміністративному протоколу відносно ОСОБА_3 . Посилання ОСОБА_1 у своїх поясненнях, що долучені до матеріалів службового розслідування, на постанови КМУ № 1102 від 17.12.2008 та № 1104 від 19.11.2012 є цілком аргументованим, оскільки вказаними нормативними актами регулюється зберігання тимчасово затриманого транспорту на території спеціального майданчика, та якими позивач керувався у своїй службовій діяльності. Жоден документ, який би визначав коло посадових обов`язків позивача (в тому числі і право надання будь-яких вказівок) у матеріалах проведення службової перевірки, відсутній. Позивач мав можливість і надав ОСОБА_4 , як відповідальній за видачу особі, єдино можливу вказівку: розглянути та прийняти рішення по заяві ОСОБА_2 відповідно до чинного законодавства. Тому, саме до пояснень, наданих ОСОБА_4 слід ставитись критично, розцінювати як намагання уникнути відповідальності та перекласти її на позивача. Крім того, підпис ОСОБА_1 на жодному з документів щодо видачі транспортного засобу відсутній. Ніяких протиправних вказівок він не надавав. При чому, зазначає, що позивач надав вказівку, яка має інформаційно-методичний характер, а не наказ, який є розпорядчим документом.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому висловив незгоду із заявленими позовними вимогами та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки вважає, що позивач умисно (чи не усвідомлюючи) намагається переконати суд у тому, що автомобіль був затриманий, поміщений на територію спеціального майданчика та зберігався там на підставі Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1102. Водночас зазначає, що автомобіль «Мерседес Бенс «Спрінтер» н.з. НОМЕР_2 - є знаряддям правопорушення, виявленим під час затримання особи, яка підозрювалась у вчиненні адміністративного правопорушення, та під час процедури огляду речей був вилучений посадовими особами Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. Порядок зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів затверджений постановою КМУ від 16.01.2012 № 17. Крім того, питання про повернення автомобіля «Мерседес Бенс «Спринтер»» н.з. НОМЕР_2 власникові (або уповноваженій ним особі) мало бути вирішено за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Начальник відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків Центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 як керівник відділення є прямим і безпосереднім керівником молодшого інспектора поліції ОСОБА_4 , а отже уповноважений надати наказ, який може віддаватися усно чи видаватися письмово. 01.12.2020 позивач, перебуваючи на посаді начальника відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків Центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області використовуючи своє керівне положення вчинив неправомірні дії - надав підлеглому усний наказ видати автомобіль власнику ОСОБА_2 без відповідного рішення уповноваженої особи або суду. Доказів, які б спростовували вказаний факт позивач ні в рамках службового розслідування, ні до суду він не надав.

У відповіді на відзив представник позивача з-поміж іншого зазначив, що пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть бути належними та допустимими доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Жодний доказ того, що транспортний засіб визнаний знаряддям вчинення адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутній. Відповідачем у відзиві не обґрунтовано за яких обставин позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді звільнення з поліції без погодження з Чернігівською обласною організацією професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, членом якої є позивач.

Третя особа правом подання до суду пояснень не скористалася. Про відкриття провадження у справі та її розгляд повідомлена належним чином.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.03.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 17.06.2019 був призначений на посаду начальника відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області (далі - ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області).

За результатами проведеного службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни поліцейськими ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області складено Висновок від 13.01.2021 (а.с. 88-93), в якому, зокрема, зазначено про те, що 14.12.2020 на розгляд керівництву ГУНП в Чернігівській області надійшов рапорт начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_7 від 14.12.2020 № 2349-Р (а.с. 102) щодо можливого порушення службової дисципліни поліцейськими ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області. Зокрема, у рапорті зазначено, що 11.12.2020 поліцейськими ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області було видано транспортний засіб «Мерседес Бенс «Спрінгер» н.з. НОМЕР_3 , який перебував на території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області, за адресою м. Чернігів, пров. Вокзальний, 17, з порушенням вимог діючого законодавства.

З метою підтвердження або спростування відомостей викладених у вказаному рапорті наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.12.2020 № 2058 (а.с. 101) призначено проведення службового розслідування.

У ході службового розслідування встановлено, що 07.12.2020 ДОП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_8 було складено за ст. 164 КУпАП відносно гр. ОСОБА_9 , з вилученням знаряддя вчинення адміністративного правопорушення, а саме автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 . Того ж дня даний автомобіль було оглянуто та вилучено з подальшим його поміщенням на територію спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області, за адресою м. Чернігів, провулок Вокзальний 17, що підтверджується актом огляду (а.с. 113) та актом прийому-передачі транспортного засобу (а.с. 100) на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області, де зазначений вище автомобіль перебував до 11.12.2020, а саме до того часу, коли власник автомобіля гр. ОСОБА_2 , прибув на територію спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області та забрав його, що підтверджується заявою про видачу транспортного засобу від 11.12.2020 та розпискою гр. ОСОБА_2 (а.с. 96).

Службовим розслідуванням також встановлено, що гр. ОСОБА_2 сплатив кошти лише за перебування транспортного засобу на території спеціального майданчику, без сплати коштів за транспортування автомобіля на територію спеціального майданчику.

Опитаний з даного приводу начальник відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків ЦЗ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 пояснив, що в період з 07.12.2020 по 11.12.2020 на території спеціального майданчику ГУНП в Чернігівській області перебував автомобіль «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 , який був поміщений на спеціальний майданчик за ст. 164 КУпАП. Даний автомобіль був виданий 11.12.2020 у відповідності до постанови КМУ № 1102.

Опитаний з даного приводу молодший інспектор ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 пояснив, що 11.12.2020 близько 15:25 на територію спеціального майданчика прибув начальник ОСОБА_10 через 10 хвилин до воріт спеціального майданчика прийшли громадяни з приводу видачі автомобіля «Мерседес Спринтер» н.з. НОМЕР_1 . Перевіривши документи у останніх, про мету їхнього прибуття було повідомлено ОСОБА_11 . Також останньому було повідомлено, що власник відмовляється оплачувати послугу з евакуювання. В подальшому ОСОБА_1 поспілкувавшись з даними громадянами надав вказівки видати транспортний засіб, що і було зроблено.

Опитаний з даного приводу поліцейський ВКЕЗ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції Маренець А.А. надав аналогічні пояснення за змістом з поясненнями ОСОБА_4 та повідомив, що особисто чув, як ОСОБА_1 надавав вказівку видати автомобіль (а.с. 117).

Опитаний начальник ЦЗ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 пояснив, що дійсно в період з 07.12.2020 по 11.12.2020 на території спеціального майданчику ЦЗ ГУНП в Чернігівській області перебував автомобіль, який був виданий з території майданчику ОСОБА_1 без його відома, дозвіл на видачу зазначеного автомобіля він не надавав (а.с. 115).

Службовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання» мається виключний перелік статей КУпАП, згідно яких проводиться тимчасове затримання транспортних засобів, натомість вилучення автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 відбувалось за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП та в порядку ст. 265 КУпАП. Тому твердження ОСОБА_1 щодо видачі зазначеного вище автомобіля згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102 є намаганням уникнути відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Причиною порушення службової дисципліни ОСОБА_1 є особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до обов`язку дотримуватись вимог загального законодавства, вимог наказів Національної поліції України та ГУНП в Чернігівській області, грубе ігнорування Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Присяги працівника поліції.

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що причиною порушення службової дисципліни ОСОБА_1 є особиста недисциплінованість, а також нехтування Правилами етичної поведінки та складеною Присягою поліцейського.

Умовою, що сприяла вчиненню дисциплінарного проступку ОСОБА_1 стала відсутність належного контролю за підпорядкованим особовим складом та слабка профілактична робота з попередження можливих порушень службової дисципліни серед підпорядкованого особового складу, керівництва ЦЗ ГУНП в Чернігівській області.

Також службовим розслідуванням встановлено, що дана подія, у ході якої було видано із території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області автомобіля, який будучи вилученим, зберігався на ньому в якості доказу до розгляду справи про адміністративне правопорушення, стала можливою у зв`язку з виданням усного наказу капітаном поліції ОСОБА_1 своїм підлеглим.

Виходячи з того, що капітан поліції ОСОБА_1 надаючи підлеглим наказ видати із території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 , який будучи вилученим, зберігався на ньому в якості доказу до розгляду справи про адміністративне правопорушення, явно зловживав своїми повноваженнями та перевищив їх.

На підставі викладеного комісія дійшла висновку про те, що: відомості які стали підставою для проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження; за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, вимог ст. 265 КУпАП, в частині надання наказу підлеглим щодо видачі із території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 , який будучи вилученим зберігався в якості доказу до розгляду справи про адміністративне правопорушення, начальник відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків ЦЗ ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Копією Журналу обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів підтверджується доставка 07.12.2020 автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 на територію спеціального майданчика ЦЗ ГУНП в Чернігівській області (а.с. 94-95).

Копією квитанції від 11.12.2020 підтверджується сплата ОСОБА_2 коштів за зберігання на спеціальному майданчику транспортного засобу (а.с. 97).

У своїх поясненнях від 12.01.2021 позивач зазначив, що він з 17.06.2019 обіймав посаду начальника відділення забезпечення роботи спеціалізованих майданчиків ЦЗ ГУНП. До кола його посадових обов`язків входить організація роботи спеціальних майданчиків, організація роботи особового складу в частині їх неухильного виконання покладених на них посадових обов`язків. У своїй роботі керувався постановами Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102 та від 19.11.2012 № 1104. Також зазначив, що автомобіль з 07.12.2020 по 11.12.2020 перебував на зберіганні у відповідності до Акту на поміщення транспортного засобу на спеціальний майданчик за ст. 164 КУпАП. 11.12.2020 транспортний засіб повернуто законному володільцю у відповідності до постанови КМУ № 1102 (написано відповідну заяву, оплачеано зберігання). Свої дії, а також дії особового складу в частині видачі транспортного засобу вважає законними (а.с. 116).

ОСОБА_4 , який займає посаду молодшого інсектора відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків ЦЗ ГУНП в Чернігівській області, у поясненнях, наданих 12.01.2021, зазначив, що 11.12.2020 близько 15:25 на територію спеціального майданчика прибув начальник ВЗРСМ капітан поліції ОСОБА_12 . Приблизно через 10 хвилин до воріт спеціального майданчика прийшли громадяни з приводу видачі т/з «Мерседес Спринтер» н.з. НОМЕР_1 . Перевіривши документи у громадянина, яким виявився ОСОБА_2 , він доповів начальнику ВЗРСМ ОСОБА_13 , що даний громадянин хоче забрати належний йому т/з, але оплачувати послугу з евакуювання він відмовляється. Сапоненко в його присутності та поліцейського Маренця А.А. розмовляв з ОСОБА_2 і його адвокатом щодо видачі транспортного засобу. Після чого начальник ВЗРСМ наказав йому виписати квитанцію за зберігання та видати т/з. Видати транспортний засіб він відмовився, так як у гр. ОСОБА_2 була відсутня оплата за транспортування т/з. Він запропонував начальнику особисто видати т/з або надати йому письмовий дозвіл для видачі автомобіля. Також порадив йому звернутися до юридичного відділу ГУНП для консультації з приводу видачі. Сапоненко відмовився надавати йому письмовий дозвіл та повідомив, що він дуже поспішає для вирішення якихось питань. Після відмови ОСОБА_4 видати транспортний засіб без його участі ОСОБА_14 відповів, що звернеться до юридичного відділу ГУНП та надасть подальшу вказівку щодо видачі авто. Після цього він поїхав з території майданчика. Через деякий час ОСОБА_14 зателефонував на його мобільний телефон та повідомив, що він дуже зайнятий та приїхати до спеціального майданчика він не може. Також він повідомив, що був у юридичному відділі ГУНП та надав ОСОБА_4 усний наказ по телефону видати автомобіль «Мерседес Спрингер». Його розмову з Сапоненко щодо видачі т/з чув поліцейський ВКЕЗ ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та його син, яким він видавав їхній т/з. Після даного наказу ОСОБА_4 видав т/з гр. ОСОБА_2 . Також зазначив, що ОСОБА_1 забрав із території спеціального майданчику посадові обов`язки на всіх поліцейських та положення про спеціальний майданчик, повідомивши, що дані документи будуть зберігатися у нього (а.с. 114).

Начальник ЦЗ ГУНП в Чернігівській області, розглянувши лист начальника ГУНП в Чернігівській області від 06.01.2021 № 33/124/20/01-2021, листом від 01.02.2021 № 37/124/31/01-2021, повідомив останнього про те, що в ЦЗ ГУНП в Чернігівській області відсутнє положення про ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області за 2019-2020 роки так, як не було затвердженого положення про роботу спеціальних майданчиків на території Україні з Національної поліції України. Станом на 01.02.2021 положення про ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області розроблено та затверджено наказом ГУНП в Чернігівській області від 01.02.2021 року № 181. Функціональні обов`язки начальника ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 в канцелярії ЦЗ ГУНП в Чернігівській області відсутні, так як останній взяв їх в червні місяці 2020 року для виготовлення копії, але так і не повернув (а.с. 112).

Копіями наказів ГУНП в Чернігівській області від 16.11.2018 № 2199, від 23.01.2019 № 138, від 27.06.2019 № 1242, від 20.05.2020 № 681 підтверджується періодичне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (а.с. 76-87).

14.01.2021 ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ЦЗ ГУНП в Чернігівській області» № 37, згідно якого за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 3 ст. 1, ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог ст. 265 КУпАП, п.1 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, в частині надання вказівки підлеглим щодо видачі із території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 , який будучи вилученим зберігався в якості доказу до розгляду справи про адміністративне правопорушення, начальник відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків ЦЗ ГУНП в Чернігівській області наказано капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (а.с. 72-73).

14.01.2021 ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 11 о/с, із витягу якого вбачається, що наказано звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 , начальника відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення ГУНП, 14 січня 2021 року. Підстава: наказ ГУНП в Чернігівській області від 14.01.2021 № 37, висновок службового розслідування від 13.01.2021 (а.с. 71).

Із зазначеними вище наказами відповідач ознайомив позивача шляхом надіслання витягів із них через установу поштового зв`язку за супровідним листом від 14.01.2021 № 97/124/20/01-2021. Вказане підтверджується копією квитанції АТ «Укрпошта» трек № 1400050444629 (а.с. 74) та копією рекомендованого повідомлення про вручення, із даних якого вбачається отримання позивачем листа 15.01.2021 (а.с. 75)

01.03.2021 ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 57 о/с (а.с. 70), із витягу якого вбачається, що наказано з 23.01.2021 вважати ОСОБА_1 звільненим. Підстава: доповідна записка від 24.02.2021, довідка про тимчасову непрацездатність КНП «Чернігівська міська лікарня № 3» ЧМР від 14.01.2021 № 16 (а.с. 45).

Із копії листа Чернігівської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України від 09 грудня 2020 року № 7 вбачається, що ОСОБА_1 є членом Чернігівської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України з 01 вересня 2017 року. Будь-яких матеріалів з питань притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення його зі служби в поліції, в порядку ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» до комітетів Чернігівської обласної організації та первинної профспілкової організації апарату ГУНП в Чернігівській області ЧОО ПАП ОВС України не надходило. Видання наказу ГУНП в Чернігівській області від 14.01.2021 № 37 з виборним профспілковим органом не погоджувалось. Наказ ГУНП в Чернігівській області від 14.01.2021 № 11о/с погоджено головою Чернігівської обласної організації ПАП ОВС України за виключенням пункту відносно звільнення ОСОБА_1 (а.с. 22).

Згідно з Довідкою ГУНП в Чернігівській області від 29.01.2021 № 356/124/21/01-2021 розмір грошового забезпечення колишнього начальника відділення ЦЗ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 складає: середньоденне грошове забезпечення з розрахунку календарних днів - 368,07 грн; середньомісячне грошове забезпечення - 11226,19 грн (а.с. 27).

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон України «Про Національну поліцію»).

В частині першій статті 1 вказаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закон України «Про Національну поліцію»).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

15.03.2018 Законом України № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі – Дисциплінарний статут), в частинах першій, третій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі – Правила), з вимогами яких, згідно з пунктом 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

У пунктах 3, 4 розділу V Правил передбачено, що керівник органу (підрозділу) поліції, зокрема, повинен: бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України. Керівник органу (підрозділу) поліції не має права: перекладати свою відповідальність на підлеглих; використовувати службове становище в особистих інтересах або інтересах третіх осіб.

В частинах першій, другій статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами першою – четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша статті 15 Дисциплінарного статуту).

Згідно частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Аналіз положень Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.

Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.

Судом встановлено, що на підставі рапорта начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області майора поліції Папченка І.О. від 14.12.2020 № 2349-Р щодо можливого порушення службової дисципліни поліцейськими ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області з метою підтвердження або спростування відомостей викладених у ньому згідно наказу ГУНП в Чернігівській області від 14.12.2020 № 2058 було призначено проведення службового розслідування, за результатами якого складено Висновок від 13.01.2021 (далі - Висновок службового розслідування).

З огляду на обставини, які встановлені службовим розслідуванням, комісією було зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 надаючи підлеглим наказ видати із території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 , який будучи вилученим, зберігався на ньому в якості доказу до розгляду справи про адміністративне правопорушення, явно зловживав своїми повноваженнями та перевищив їх, а отже позивачем вчинено дисциплінарний проступок, що виразився у грубому порушенні службової дисципліни, недотриманні вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, вимог статті 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в частині надання наказу підлеглим щодо видачі із території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській облав автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 , який будучи вилученим зберігався в якості доказу до розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто був встановлений факт недотримання з боку позивача вимог законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Суд констатує, що висновки до який дійшла комісія за результатами проведеного службового розслідування, які викладені у Висновку службового розслідування від 13.01.2021, підтверджується копіями: Журналу обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів, Акту прийому-передачі транспортного засобу від 07.12.2020, Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, Заяви ОСОБА_2 про видачу транспортного засобу від 11.12.2020, квитанції від 11.12.2020 про сплату ОСОБА_2 коштів за зберігання на спеціальному майданчику транспортного засобу, розписки ОСОБА_2 про отримання транспортного засобу від 11.12.2020, Поясненнями молодшого інспектора відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків ЦЗ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 12.01.2021, начальника ЦЗ ГУНП в Чернігівській області Огненка О.Л. від 22.12.2020, поліцейського ВКЕЗ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області Маренця А.А. від 12.01.2021, а також ОСОБА_1 від 12.01.2021.

При цьому, суд звертає увагу, що пояснення зазначених вище осіб є взаємопов`язаними, не містять протиріч та не спростовують одне одного.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що долучені відповідачем до матеріалів справи докази є належними та допустимими в розумінні КАС України.

Частина перша статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до частини першої статті 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Пунктом 1 частини першої статті 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення затримання провадиться, зокрема, органами внутрішніх справ (Національною поліцією).

Загальні правила зберігання, у тому числі обліку речей і документів, вилучених посадовими особами органів, визначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - уповноважені органи), під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені, прийнятим відповідно до статті 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядком зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2012 № 17.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2020 ДОП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Семенченком А.О. було складено протокол за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно гр. ОСОБА_9 , з вилученням знаряддя вчинення адміністративного правопорушення, а саме автомобіля «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 . Того ж дня даний автомобіль було оглянуто та вилучено з подальшим його поміщенням на територію спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області, за адресою м. Чернігів, провулок Вокзальний 17.

11.12.2020 транспортний засіб було повернуто громадянину ОСОБА_2 .

Справа про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно гр. ОСОБА_9 , Деснянським районним судом міста Чернігова була розглянута і за результатами розгляду прийнято рішення 12.01.2021 (справа № 750/11285/20).

Отже, суд зауважує, що автомобіль «Мерседес Бенс «Спрінтер»» н.з. НОМЕР_1 було повернуто власнику до того як справа № 750/11285/20 була розглянута Деснянським районним судом міста Чернігова і прийнято за результатами такого розгляду рішення.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний автомобіль був повернутий громадянину ОСОБА_2 молодшим інспектором Будяком Т.В. на підставі усного наказу його керівника - ОСОБА_1 .

Вказане, з-поміж іншого підтверджується тим, що самим позивачем, у наданих ним поясненнях від 12.01.2021 не заперечується про те, що автомобіль з 07.12.2020 по 11.12.2020 перебував на зберіганні у відповідності до Акту на поміщення транспортного засобу на спеціальний майданчик за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 11.12.2020 транспортний засіб повернуто законному володільцю у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1102 (написано відповідну заяву, оплачеано зберігання). Позивач зазначив, що свої дії, а також дії особового складу в частині видачі транспортного засобу вважає законними.

Крім цього, позивач у наданих ним поясненнях зазначив, що до кола його посадових обов`язків входить організація роботи спеціальних майданчиків, організація роботи особового складу в частині їх неухильного виконання покладених на них посадових обов`язків.

Також, суд звертає увагу, що частинами першою, третьою статті 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Тому, суд не погоджується з аргументами представника позивача щодо того, що наказ це розпорядчий документ.

З приводу посилань позивача, що автомобіль був виданий на підставі правових норм, передбачених Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, суд зазначає, що вказаний Порядок прийнято відповідно до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини перша, сьома якої закріплюють: «У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, п`ятою, шостою і сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122-5, 124, 126, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих. Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання встановлюється Кабінетом Міністрів України.». Аналогічна правова норма закріплена і в пункті 2 вказаного Порядку.

Тобто, Порядок № 1102 не підлягає застосуванню у разі наявності підстав вважати, що особою вчинено порушення, передбачене частиною першої статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приписами частин першої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За результатами проведеного службового розслідування, комісія, зокрема, дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку до начальника відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків ЦЗ ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

В частині третій статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Судом встановлено, що наказами ГУНП в Чернігівській області від 16.11.2018 № 2199, від 23.01.2019 № 138, від 27.06.2019 № 1242, від 20.05.2020 № 681 підтверджується періодичне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності під час проходження служби в поліції.

Положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських. А пункт 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських покладає на керівника органу (підрозділу) поліції обов`язок бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.

Оцінюючи обставини, викладені у Висновку службового розслідування, матеріали службового розслідування та вказані вище правові норми, суд дійшов висновку, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні правових та службово-дисциплінарних норм поведінки поліцейського. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати вчинків, що свідчать про зловживання своїми повноваженнями, їх перевищення та носять протиправний характер.

В частині сьомій статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина перша, друга статті 22 Дисциплінарного статуту).

Враховуючи Висновок службового розслідування ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ЦЗ ГУНП в Чернігівській області» від 14.01.2021 № 37, згідно якого наказано звільнити зі служби в поліції начальника відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків ЦЗ ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 72-73).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судом встановлено, що 14.01.2021 ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 11 о/с, із витягу якого вбачається, що наказано звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 , начальника відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення ГУНП, 14 січня 2021 року.

Враховуючи довідку про тимчасову непрацездатність позивача від 14.01.2021 № 16, видану КНП «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради, 01.03.2021 ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 57 о/с, із витягу якого вбачається, що наказано з 23.01.2021 вважати ОСОБА_1 звільненим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки матеріалами службового розслідування встановлено та підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних Наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. А отже, накази ГУНП в Чернігівській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ЦЗ ГУНП в Чернігівській області» від 14.01.2021 № 37 (в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді звільнення зі служби в поліції), від 14.01.2021 № 11 о/с та від 01.03.2021 № 57 о/с (в частині звільнення позивача зі служби в поліції) скасуванню не підлягають.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді звільнення зі служби з поліції без погодження з Чернігівською обласною організацією професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, членом якої є, оскільки згідно з частиною дев`ятою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» гарантії для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, поліцейських, працівників Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Тобто, ці доводи є безпідставними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.06.2020 у справі № 806/2014/16.

Позовні вимоги щодо поновлення позивача на службі в поліції на посаді начальника відділення забезпечення роботи спеціальний майданчиків центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області з 24.01.2021 та щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24.01.2021 і до прийняття судом рішення по справі також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними вимогами від вимог зазначених вище.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначене вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651.

Третя особа: Чернігівська обласна організація професійної спілки атестованих працівників ОВС України, проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000.

Дата складення повного рішення суду - 23.04.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб