Рішення № 96493561, 15.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/220/21

РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Зарічан М.В. представника позивача підлісного О.В. представника відповідача Зозулі В.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті на підставі акта перевірки №885/22-01-09- 01/ НОМЕР_1 від 19.11.2020 податкові повідомлення-рішення від 10.12.2020 року №1674/0901, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 60 000,00 грн за порушення пункту 12 підрозділу 5 розділу XX і підпункту 230.1.2 пункту 230 статті 230 Податкового кодексу України (далі- ПК України), і №1673/0901, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 225 000,00 грн за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що фактична перевірка, результати якої слугували підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень – рішення, проведена з порядку проведення фактичних перевірок та оформлення їх результатів, визначеного ПК України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за №1300/27745, (далі - Порядок №727), а висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам. А саме:

в порушення підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України до початку перевірки ані наказу, ані направлення йому ніхто не вручав, на місці проведення перевірки був відсутній, жодних підписів на жодних документах не ставив;

в порушення пункту 86.5. статті 86 ПК України і Порядку №727 акт про результати фактичної перевірки акт перевірки №885/22-01-09-01/ НОМЕР_1 від 19.11.2020 йому не вручений, працівнику авто заправної станції - ОСОБА_2 , було вручено акт без зазначеного номеру реєстрації та без дати його складання, щодо проведення фактичної перевірки розпочатої о 10 год. 30 хв. 10.11.2020 та закінченої 13.11.2020 о 16 год. 00 хв, заповнений різними методами, частково гелевою/кульковою ручкою чорного кольору, а частково олівцем синього кольору або з допомогою кальки (перебивачки) синього кольору;

відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України (податкове повідомлення - рішення №1674/0901), оскільки саме акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00,2711 12 97 00,2711 13 10 00,2711 13 30 00,2711 13 91 00,2711 13 97 00,2711 14 00 00,2711 19 00 00, 2901 10 00 10 також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. У березні 2020 позивач уклав ряд договорів з ТОВ Фірма «Ален» на придбання та проведення оцінки відповідності рівнемірів, які отримані лише 30.09.2020 (видаткові накладні №1783 та №1784) та після оцінки відповідності їх вимогам технічних регламентів встановлені 04.12.2020. Тобто, фактично рівноміри готові до виконання своїх функцій з 04.12.2020;

відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України (податкове повідомлення - рішення №1673/0901), вимоги якого є похідними від вимог, передбачених підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 цього Кодексу;

Законом України від 17.03.2020 №530-ХІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” внесені зміни до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово- промислові палати в Україні”, та до переліку форс-мажорних обставин віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. Карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України, став для контрагента Позивача та самого Позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо поставки ТОВ Фірма «Ален» Позивачу рівнемірів та обладнання Позивачем акцизного складу рівнемірами-лічильниками. Вказана обставина була непередбачуваною та перешкоджала Позивачу здійснити обладнання акцизного складу рівнемірами-лічильниками. Законодавством не врегульовано - які дії при вказаних форс-мажорних обставинах суб`єкт господарювання повинен був здійснити.

Вважає податкові повідомлення – рішення неправомірними. Просить позов про їх скасування задовольнити.

Ухвалою від 23.10.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надав відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з дня вручення йому відзиву на позов.

21.01.2021 відповідач надіслав до суду відзив на позов , якому зазначив, що наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2020 № 2170 «Про проведення фактичної перевірки» на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України про проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та направлення на перевірку № 220, №221 і №222 від 09.11.2020 року. З наказом про проведення фактичної перевірки позивач ознайомився, копію наказу отримав 12.11.2020 року, про що свідчить відмітка та підписи ОСОБА_1 на направленнях на перевірку, що і стало підставою для початку проведення такої перевірки. Посадові особи контролюючого органу до проведення фактичної перевірки були допущені. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 19.11.2020 №885/22-01- 32-01/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення вимог підпунктів 230.1.2 і 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме, що на трьох відокремлених колонках для заправки бензином А-92, а-95 та дизельним пальним відсутні витратоміри-лічильники та відсутня реєстрація в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників. Крім того, перевіркою встановлено факти неподання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну і митну політику, - електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та облік обігу пального за період з 01.04.2020 по 11.11.2020 у кількості 225 (30+31+30+31+31+30+31+11) довідок. Після ознайомлення зі змістом акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 отримав акт, та вчинив запис проте, що немає зауважень до акту перевірки про що свідчить його підпис. Відповідно до статті 230 ПК України, Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 891 (далі - Порядок №891), суб`єкти господарювання зобов`язані зареєструвати витратоміри лічильники та рівнеміри лічильники рівня пального у резервуарі в разі здійснення діяльності пов`язаної з обігом пального на акцизному складі на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, а також подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну і митну політику, - електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та облік обігу пального.

Згідно з пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра- лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу. Згідно з пунктом 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ. Вважає податкові повідомлення – рішення законними. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 25.02.2021 усною ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву позивача про виклик та допит свідків та у відповідності до статей 72-73 КАС України постановив викликати в судове засідання та заслухати як свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є працівниками автозаправочної станції, на якій проводилась фактична перевірка. Цією ж ухвалою суд за власною ініціативою постановив викликати як свідків посадових осіб ГУ ДПС в Хмельницькій області, які провадити фактичну перевірку - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

В судовому засіданні 15.04.2021 усною ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву відповідача від 15.04.2021 та замінив відповідача у справі № 560/220/21 - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (Код ЄДРПОУ: 43142957) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (Код ЄДРПОУ ВП: 44070171). Вирішуючи зазначену заяву суд враховував, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі Головне управління ДПС у Хмельницької області згідно додатку до постанови №893. Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», відповідно до статті 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та Положення про Державну податкову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Хмельницькій області. Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи згідно із наказом ДПС від 30 вересня 2020 року № 529, здійснюють повноваження та функції територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 893. Отже, всі права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Хмельницькій, що є правонаступником відповідача.

У письмових поясненнях від 15.04.2021 позивач, посилаючись на підпункти 4.1.1 і 4.1.3 пункту 4.1, підпункти 4.2.1, 4.2.5.1 і 4.2.5.4 пункту 4.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496, вказує, що відповідно до формулярів паливно-роздавальних колонок, які використовуються позивачем, останні проходять повірку, а отже є засобом вимірювальної техніки та можуть вести облік нафтопродуктів, виконуючи при цьому функцію витратоміра у відповідності до абзацу 5 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України. А згідно з наданими суду копій реєстраційного посвідчення № НОМЕР_2 від 14.08.2018р. (про реєстрацію РРО) та інших документів, що підтверджують купівлю, встановлення, обслуговування та використання РРО, ПРК наявні у позивача під час реалізації споживачам нафтопродуктів використовуються лише з реєстратором розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України І "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а отже об`єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимі дистанційного керування ПРК, через спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат, який фіксує дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі.

Крім того, вказує, що у відповідності до пункту 7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 (далі - Порядок №891), дані з витратомірів та рівнемірів вносяться до електронних документів не в ручному режимі, а автоматично. Пунктом 12 Порядку №891 визначено, що Формат даних. структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Мінфіном. Відповідно до пункту 1 Розділу II Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.11.2018 №944, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 р. за № 4/32975, (далі - Наказ №944), Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді, зокрема, довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, яка містить інформацію щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального у літрах приведених до температури 15 °С. Однак, за змістом абзацу 8 п. 6 Порядку №891 фактичні показання витратомірів та рівнемірів щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15 °С, крім показань паливороздавальних та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів. Зазначає, що вказана норма кореспондується з абзацом 11 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, відповідно до якого фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників. Тобто, показники паливороздавальних колонок не переводяться (не перераховуються) у літри. Наказом №944 та Довідкою 2 (щоденний звіт по витратомірах та рівнемірах) не передбачене внесення інформації не переведеної (не перерахованої) у літри. Тобто, внесення даних з ПРК, які виконують функцію витратоміра-лічильника, до звітної Довідки 2 - чинним законодавством не передбачено. У зв`язку з цим вважає, що наповнення Довідки 2, даними в автоматичному режимі та відсутність необхідних граф для внесення інформації з ПРК (не переведеної (не перерахованої) у літри) виключає вину позивача та застосування до останнього санкції визначеної пунктом 128-1.3 ПК України. Крім того, дані (інформація про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального), за неподання якої визначена відповідальність пунктом 128-1.3 ПК України, подавалась через РРО щодня, шляхом відправлення Z-звiтy.

15.04.2021 відповідач також надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів визначає Порядок №891. Згідно з абз.12 пункту 2 Загальних положень «Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» затверджених наказом Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. № 199 Х-звіт - денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам`яті реєстратора. Згідно з пунктом 2 Додатку 7 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом «Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно- касових апаратів для автозаправних станцій» від 27.06.2002 р. № 13 (далі - «Технічні вимоги») спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат (далі - ЕККА) повинен відповідати цим Вимогам і Вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. № 199. Відповідно до пункту 18 «Технічних вимог» у режимі звітування здійснюється формування та друкування звітів установленої форми. При цьому чеки періодичних звітів за певний період повинні додатково містити дані про об`єм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного найменування за кожною формою оплати окремо та загальну вартість відпущеного пального (у гривнях), а чеки X- і 2-звітів ЕККА повинні додатково містити такі дані: фактичний об`єм (у літрах) пального кожного найменування, прийнятого в розхідні резервуари АЗС протягом звітного періоду; загальні об`єм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного найменування, відпущеного за готівковою та кожною безготівковою формою оплати протягом звітного періоду; фактичні залишки пального (у літрах) кожного найменування (у кожному з розхідних резервуарів) на момент формування звітів; загальний об`єм (у літрах) пального кожного найменування, відпущеного протягом звітного періоду в процесі повірки ПРК на точність відпускання пального; конфігурацію обладнання АЗС (номери ПРК і підключених до них розхідних резервуарів, а також найменування пального у кожному з них). Надав зразки довідок про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри та про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, які подаються розпорядиками акцизного складу в електронному режимі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріали справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Хмельницькій області.

19.11.2020 на підставі наказу від 26.10.2020 № 2170 ГУ ДПС у Хмельницькій області від 02.09.2020 №1670 “Про проведення фактичної перевірки”, направлень на перевірку від 09.11.2020 року № 220, №221 і №222 посадовими особами Головного управління проведена фактична перевірка фізичної особи ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами фактичної перевірки складений акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним від 19.11.2020 №885/22-01- 32-01/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 230.1.2 і 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

10.12.2020 на підставі Акту перевірки № 102-01-32-01/41135032 від 07 вересня 2020 року відповідач прийняв податкові повідомлення- рішення №1674/0901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 60 000,00 грн, та № 1673/0901, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 225 000,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд враховує таке.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі статтею 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

За змістом пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Перед початком проведення фактичної перевірки, оператор АЗС, що належить позивачу, ОСОБА_2 (батько позивача), ознайомлений з наказом про проведення перевірки, отримав його копію та підписав направлення на проведення фактичної перевірки, що слугувало підставою для початку її проведення (пункт 81.1 статті 81 ПК України). З зазначеними документами до початку перевірки ознайомився також позивач, що підтверджується його підписом на акті перевірки з зазначенням, що зауважень до перевіряючих немає, та поясненнями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Перевірка проведена в присутності службових осіб позивача - оператора АЗС ОСОБА_2 (батька позивача) та оператора АЗС ОСОБА_9 (дружини позивача), що підтверджується їх поясненнями як свідків в судовому засіданні.

Отже, фактична перевірка позивача, проведена з дотриманням відповідачем порядку проведення перевірок, передбаченого ПК України.

Доводи позивача щодо відсутності у відповідача підстав для здійснення фактичної перевірки у зв`язку з порушенням пункту 81.1 статті 81 ПК України та врученням копії наказу і ознайомленням з направленнями на перевірку не позивачу, а оператору АЗС, який не має відповідних повноважень на їх отримання, суд вважає безпідставними.

За змістом пункту 81.1 статті 81 ПК України підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки є непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Отже, пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначене коло осіб, яким можуть бути вручені (пред`явлені) наказ та направлення на проведення фактичної перевірки. Такими особами, зокрема, є службові особи суб`єкта господарювання. При цьому, зазначеною нормою не передбачені вимоги щодо підтвердження повноважень службових осіб на отримання цих документів. Той факт, що батько позивача ОСОБА_2 та дружина позивача ОСОБА_9 є операторами АЗС – службовими особами, які перебувають з позивачем у трудових відносинах, підтверджується їх поясненнями, як свідків, та самим позивачем у позовній заяві і його представником в судовому засіданні. Тому, отримання оператором АЗС ОСОБА_2 копії наказу на проведення фактичної перевірки та ознайомлення з направленням на її проведення з накладанням підпису на оригіналі направлення правомірно сприйняте посадовими особами відповідача як допуск до проведення фактичної перевірки позивача.

За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Отже, пунктом 86.5 статті 86 ПК України, який визначає особливості складання, реєстрації та вручення акту фактичної перевірки, не передбачена реєстрація акта до вручення його платнику податків, якщо таке вручення відбувається за місцем проведення перевірки у день її проведення.

Акт фактичної перевірки вручений позивачу після її завершення у місці проведення перевірки (на АЗС), що підтверджується його підписом на акті перевірки, та поясненнями в судовому засіданні представника позивача. Тому, реєстрація зазначеного акту перевірки після вручення позивачу не є порушенням вимог пункту 86.5 статті 86 ПК України щодо його оформлення.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Підставою для податкового повідомлення - рішення від 10.12.2020 №1674/0901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 60 000,00 грн, слугували викладені в Акті фактичної перевірки № 102-01-32-01/41135032 від 07 вересня 2020 року висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у зв`язку відсутністю на трьох відокремлених колонках для заправки бензином А-92, а-95 та дизельним пальним витратомірів-лічильників та відсутністю реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів лічильників та рівномірів лічильників рівня пального встановлених у резервуарах АЗС рівнемірів-лічильників.

Відповідно до пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

За визначенням підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщенні або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

За змістом підпункту 230.1.2 пункту 320.1 статті 320 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Положеннями підпункту 230.1.2 пункту 320.1 статті 320 ПК України також передбачено, що платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно з абзацом 9 підпункту 230.1.2 пункту 320.1 статті 320 ПК України забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Пунктом 128-1.1 статті 128 ПК України передбачено, що відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра- лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Відповідно до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми 128-1.1 статті 128 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

Позивач не заперечує той факт, що на дату фактичної перевірки 07.09.2020 встановлені у резервуарах рівнеміри, не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі рівномірів та витратомірів, а 3 паливні колонки на АЗС не були обладнані зареєстрованими витратомірами.

Тому, штрафні санкції, передбачені пунктом 128-1.1 статті 128 ПК України, застосовані до позивача правомірно.

Доводи позивача, мотивовані абзацом 5 підпункту 230.1.2 пункту 320.1 статті 320 ПК України, щодо відсутності у нього обов`язку щодо на паливороздавальні колонки витратомірів та їх реєстрації Єдиному державному реєстрі рівномірів та витратомірів та, відповідно, безпідставного застосування до нього передбаченої пунктом 128-1.1 статті 128 ПК України відповідальності, суд вважає необгрунтованими.

Вимоги щодо обладнання витратомірами-лічильниками кожного місця відпуску пального наливом з акцизного складу та рівнемірами - лічильниками рівня пального у резервуарі (далі - рівнеміри-лічильники) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованих на акцизних складах, на території яких здійснюється, зокрема, реалізація пального, та вимоги, яким повинні відповідати витратоміри-лічильники та рівнеміри - лічильники визначені встановлені підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 2 Порядку №891, затвердженого на виконання статті 230 ПК України, витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах. Рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Реєстрація витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Реєстрі здійснюється на підставі довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 N 944.

Відповідно до абзацу п`ятого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Отож, кожний введений в експлуатацію стаціонарний резервуар, розташований на акцизному складі, повинен бути обладнаний рівнеміром-лічильником, який повинен відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.

Кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу, розташоване на акцизному складі, повинно бути обладнане витратомірами-лічильниками. Функції витратомірів-лічильників виконують встановлені на акцизних складах паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства.

За визначенням статті 1 закону України від 15.01.2015 № 124 "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" оцінка відповідності - процес доведення того, що задані вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу, були виконані; документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

Отже, обов`язковими умовами виконання встановленими на акцизних складах паливороздавальними та/або оливороздавальні колонками функцій витратомірів-лічильників, є наявність позитивних результатів їх повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства, та підтверджених відповідними документами, що підтверджують відповідність цих колонок вимогам до витратомірів-лічильників, та їх реєстрація в Реєстрі .

Під час судового розгляду справи позивач не виконав вимогу суду та не надав документи, які підтверджують відповідність паливороздавальних колонок, встановлених ним на АЗС, вимогам 1 закону України від 15.01.2015 № 124 "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" і підпунктів 1 і 2 пункту 2 Порядку №891, та здатність виконувати функції витратоміра – лічильника.

Якщо відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності, або калібрування рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, в т. ч. паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, то акцизні склади вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Надані позивачем результати періодичної повірки РРО, що якого під`єднані паливороздавальні колонки, не можуть слугувати доказом повірки або оцінки відповідності зазначених колонок на відповідність вимогам до витратомірів – лічильників, оскільки не підтверджені документами, передбаченими статтею 1 закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Крім того, РРО та паливороздавальні колонки є окремими технічними пристроями, виготовленими різними виробниками та мають різне функціональне призначення, спільна оцінка відповідності яких законодавством не передбачена.

Таким чином, позивачем не доведено, що паливороздавальні колонки, що використовуються ним на АЗС, здатні виконувати функції витратоміра – лічильника.

Позивач також не заперечує той факт, що на дату фактичної перевірки 19.11.2020 та дату застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених підпунктом 230.1.2 пункту 320.1 статті 320 ПК України, встановлені у резервуарах рівнеміри, не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі рівномірів.

Тому, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 320.1 статті 320 ПК України у зв`язку з не обладнанням витратомірами-лічильниками кожного місця відпуску пального наливом з акцизного складу та використанням незареєстрованих рівнемірів- лічильників.

Підставою для податкового повідомлення - рішення від 10.12.2020 №1673/0901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 225 000,00 грн, слугували викладені в Акті фактичної перевірки № 102-01-32-01/41135032 від 07 вересня 2020 року висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України у зв`язку з неподанням до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну і митну політику, електронних документів (довідок), що містять дані про фактичні залишки пального та облік обігу пального за період з 01.04.2020 по 11.11.2020 у кількості 225 (30+31+30+31+31+30+31+11).

Відповідно до підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Нормами підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

Згідно з підпунктом 230.1.4 пункту 230.1 статті 230 ПК України порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України. У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри- лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 N944 "Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі" (далі – Наказ №944) затверджені форми довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (Довідки 1) та довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (Довідка 2).

У відповідності до пункту 2 Наказу №944 до Довідки 2 , та , відповідно до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників, вноситься інформація щодо обсягів залишків пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на початок та кінець звітної доби у розрізі резервуарів, розташованих на акцизному складі пального, за показниками рівнемірів (літри, приведені до температури 15° C), загальних обсягів залишків пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на початок та кінець звітної доби на акцизному складі (літри, приведені до температури 15° C), добового обсягу реалізованого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу за показниками витратомірів, встановлених на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованих на такому акцизному складі (літри, приведені до температури 15° C), крім абзацу п`ятого цього підпункту, загального обсягу реалізованого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу з акцизного складу (літри, приведені до температури 15° C), добового обсягу отриманого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу на акцизному складі (літри, приведені до температури 15° C), обсягів залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, щодо добового обсягу отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15° C), визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги реалізованого пального під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра чи витратоміра (здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства.

Згідно з пунктами 3 і 5 Наказу №944 довідки подаються окремо щодо кожного акцизного складу пального. Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Порушення позивачем вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України щодо щоденного (крім днів, в які акцизний склад не працює) формування даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, приведених до температури 15 °С, встановлене фактичною перевіркою та відображене в акті.

Посилання позивача на абзац 8 пункту 6 Порядку №891 та абзац 11 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, в відсутності у нього обов`язку щоденного (крім днів, в які акцизний склад не працює) формування зазначених вище даних та надіслання їх до реєстру у формі Довідки 2, суд вважає безпідставним.

За змістом абзацу 8 пункту 6 Порядку №891 фактичні показання витратомірів та рівнемірів щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15 °С, крім показань паливороздавальних та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів.

Положеннями абзацу 11 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, передбачено, що фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Отже, зазначеними нормами абзацу 8 пункту 6 Порядку №891 та абзацу 11 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України визначений порядок надання до Єдиного реєстру інформації щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального з паливороздавальних колонок, що виконують функції витратоміра, показники яких не перераховуються у літри, приведені до температури 15° С.

Водночас, зазначені норми не звільняють суб`єкта господарювання від обов`язку щодо подачі інформації, передбаченої підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Крім того, приписи абзацу 8 пункту 6 Порядку №891 та абзацу 11 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України не поширюються на позивача, паливороздавальні колонки якого не пройшли повірку та, відповідно, не відповідають вимогам витратоміра-лічильника, визначених податковим законодавствам.

Суд не бере до уваги посилання позивача на підпункти 4.1.1 і 4.1.3 пункту 4.1, підпункти 4.2.1, 4.2.5.1 і 4.2.5.4 пункту 4.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496 (далі – Інструкція), для обгрунування здатності паливно-роздавальних колонок, які використовуються позивачем, виконувати функції засобу вимірювальної техніки - витратоміра у відповідності до абзацу 5 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України та здійснювати облік нафтопродуктів.

Згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Інструкції переліки засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і підлягають повірці згідно з Порядком складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і підлягають повірці, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 15 вересня 2005 року N 262, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 жовтня 2005 року за N 1139/11419.

Зазначений наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 вересня 2005 року N 262 втратив чинність згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 червня 2016 року N 972.

Отже, повірка паливороздавальних колонок позивача, здійснена на підставі недіючого нормативно-правового акту, не може вважатись такою, що відповідає вимогам закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до частини 6 статті 17 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Згідно до пунктами 1 і 2 розділу IV Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Наказом Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, від 08.02.2016, № 193 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 р. за N 278/28408, результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки. Результати повірки ЗВТ вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та технічних регламентів щодо ЗВТ.

За визнанням статті 1 закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності. Отже, відсутність, передбаченого статтею 1 вказаного Закону документу, який підтверджує його відповідність встановленим законодавством вимогам до засобів вимірювальної техніки, вказує на відсутність такої повірки.

Надані позивачем формуляри паливно-роздавальних колонок, які використовуються позивачем, про проходження повірки суд вважає неналежними доказами відповідності цих колонок вимогам до засобів вимірювальної техніки, які можуть вести облік нафтопродуктів, виконуючи при цьому функцію витратоміра у відповідності до абзацу 5 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, оскільки не містять передбаченої цими формулярами технічної інформації про покази сумарного лічильника та похибку. Тому, суд вважає, що паливороздавальні колонки позивача не пройшли повірку у порядку, передбаченому законодавством.

За змістом підпункту 4.1.3 пункту 4.1 Інструкції використання для вимірювань об`єму та маси нафтопродуктів засобів вимірювальної техніки, що не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.

Підпункту 4.1.3 пункту 4.1 Інструкції також передбачено, що програмне забезпечення засобів вимірювальної техніки підлягає атестації відповідно до порядку, встановленого Держспоживстандартом України.

Позивачем не надані докази проведення атестації програмного забезпечення паливороздавальних колонок.

Крім іншого, в обгрунтування неправомірного застосування до нього штрафних санкції за неподання щоденно по кожному акцизному складу даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального, позивач посилається на використання РРО, який щоденно відправляє податковому органу Z-звiт, який містить інформацію про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, за неподання якої визначена відповідальність пунктом 128-1.3 ПК України, та у режимі дистанційного керування ПРК, через спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат, фіксує дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі.

За визначенням статті 1 закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.

За змістом підпункту 4.2.5.4 пункту 4.2 Інструкції технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС , використовуються для дистанційного керування паливороздавальними колонками.

Водночас, відповідно до пунктів 6 і 23 статті 1 закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності; тип засобу вимірювальної техніки - сукупність засобів вимірювальної техніки того самого призначення, які мають один і той самий принцип дії, подібну конструкцію та виготовлені за тією самою технічною документацією.

Формат даних та структуру Реєстру затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 4/32975 (далі - наказ N 944).

Так, на виконання пункту 3 Порядку № 891 і пункту 2 наказу № 944 ДПС розроблено програмне забезпечення для створення та ведення Реєстру, яке надає безкоштовну можливість платникам податків подавати до контролюючого органу довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (електронний документ за формою J0210301) та довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі (електронні документи за формою J0210401) засобами ITC "Електронний кабінет" та ITC "Єдине вікно подання електронної звітності".

З врахуванням вищезазначеного, нормами діючого законодавства встановлено заборону здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (абз.9 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України).

Отже, реєстратори розрахункових операцій та витратоміри - лічильники і рівнеміри –лічильники мають різне функціональне призначення. Тому, використання реєстратора розрахункових операцій для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) не звільняє позивача від передбаченого підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України обов`язку на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) за період з 01.04.2020 по 12.11.2020 позивач не додав 225 електронних документів (довідок), що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.

Тому, штрафні санкції в сумі 225000,00 грн за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України застосовані до позивача правомірно.

Суд не бере до уваги посилання позивача на Закон України від 17.03.2020 №530-ХІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким до переліку форс-мажорних обставин, передбаченого частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово- промислові палати в Україні”, включений карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, який став для контрагента позивача та самого позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо поставки обладнання позивачем акцизного складу рівнемірами-лічильниками.

За визначенням пункту 1.1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає цей Кодекс.

ПК України не передбачене звільнення платників податків від відповідальності на порушення підпунктів 230.1.2 і 230.1.3 пункту 230 статті 230 ПК України, вчинені в період дії карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду спору відповідачем доведена правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 10.12.2020 року №1674/0901, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 60 000,00 грн за порушення пункту 12 підрозділу 5 розділу XX і підпункту 230.1.2 пункту 230 статті 230 ПК України, і №1673/0901, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 225 000,00 грн за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Тому, у задоволенні позовних вимог про його скасування необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 квітня 2021 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Головуючий суддя О.К. Ковальчук