Рішення № 96493560, 22.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2358/21

РІШЕННЯ

іменем України

22 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" до Подільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" звернулось до суду з позовом до Подільської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401160/2020/000612/2 від 22.12.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/01115 від 22.12.2020 року, та зобов`язати Подільську митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення за першим методом UA401160/2020/040253 від 21.12.2020 року за митною вартістю, визначеною декларантом (за першим методом).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 21 грудня 2020 року декларантом TOB "ТНК - БУД" ФОП ОСОБА_1 (згідно з договором про надання послуг по декларуванню товарів) до митного органу подана декларація UA401160/2020/040253, в якій за основним методом (за ціною договору згідно з виставленим інвойсом) визначено митну вартість товару в загальній сумі 405569,17 грн (ціна договору - 12800 USD по курсу 27,83 грн та складові митної вартості нарахування до ціни договору (транспортні витрати) - 49370,77 грн.). Товар ввезено на виконання умов контракту №7/2020/54 від 01.07.2020 року, укладеного між ТОВ "ТНК - БУД" та китайською компанією Qingdao HF Industry Co., LTD. До вказаної декларації декларантом подано пакет документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт №7/2020/5 4 від 01.07.2020 року, інвойс (рахунок - фактура) HF 20201029 від 29.10.2020 року, довідку про транспортні витрати №348121 від 14.12.2020 року, договір №ЛШ-261020 від 26.10.2020 року про транспортно-експедиторське обслуговування, коносамент №MRFB 20102303 від 29.10.2020 року, міжнародна товарно-транспортна накладна А№386259, декларація про походження товару HF20201029 від 29.10.2020, договір про надання послуг митного брокера від 12.05.2020 року, пакувальний лист б/н від 29.10.2020 року. Розглянувши зазначені документи відповідач вказав, що вказані документи згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності по двом ознакам: відсутність банківських платіжних документів про передоплату, що суперечить п.3 контракту №7/2020/54 від 01.07.2020 року; задекларована ціна товару на рівні 0,76$/кг не співвідноситься з вартістю сировини (вартість поліетиленів в первинних формах згідно біржових цін - від 1,1$/кг, вартість скловолокна відповідно до даних про здійснені митні оформлення на території України - від 1,5 $/кг). Згідно з частиною статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів, відповідач витребував додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість сировини; копію експортної МД країни відправлення. Вказує, що для додаткового підтвердження числового значення митної вартості товарів, надав копію експортної МД країни відправлення, рахунок проформу та банківські платіжні документи про попередню оплату товару. Проте, відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401160/2020/01115 та рішення №U401160/2020/000612/2 про коригування митної вартості товарів, скоригувавши заявлену митну вартість у бік збільшення. Вважає прийняті рішення протиправними, оскільки за умовами контракту оплата товарів здійснюється відповідно до виставлених продавцем інвойсів банківським переказом на умовах попередньої оплати. Даний факт документально підтверджений митному органу, розбіжностей в поданих документах в ціні за товар немає. Транспортні витрати повністю підтверджені наданими автотранспортною накладною АЗ86259, довідкою про транспортні витрати, договором №ЛШ-261020 від 26.10.2020 року про транспортно-експедиторське обслуговування. Усі числові значення складових митної вартості (ціна товару та транспортні витрати) повністю збігаються та правильно відтворені у поданій митній декларації. Наведені митним органом твердження, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідає наявній у митного органу інформації про вартість товару, що є підставою для застосування другорядного методу (визначення за схожими товарами), є необґрунтованими, протиправними та такими, що не відповідають дійсності. Наявність в інформаційних базах митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вважає, що митний орган не обґрунтовує та не доводить наявний сумнів щодо недостовірності визначеної ціни, а відмова і рішення про коригування митної вартості ґрунтується лише на наявній у митного органу інформації щодо вищої митної вартості на подібні товари китайського походження розмитнені в попередні періоди та не враховує поданих позивачем документів. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 19.04.2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Подільської митниці Держмитслужби про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У поданому відзиві на позов відповідач зазначає, що 21.12.2020 року на митний пост "Хмельницький" Подільської митниці Держмитслужби було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA401160/2020/040204 (далі - МД) на товар: "1.Плити з пластмаси, не пористі, не шаруваті, не самоклейні, без підкладки, та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, армовані скловолокном: -GMT пластикові полети (розміром 1400x950x30мм) -400шт., використовуються в якості підложки для переміщення готової продукції в процесі виробництва на лінії по виготовленню блоків. Торгівельна марка: нема даних Виробник: QINGDAO HF INDUSTRY CO., LTD" (далі - товар), фактурною вартістю 12800 дол. США, вагою нетто 19152 кг. Митна вартість заявлена декларантом ФОП ОСОБА_2 (договір про надання послуг по декларуванню товарів від 12.05.2020 №25) за першим (основним) методом визначення митної вартості. За вищезазначеною митною декларацією посадовою особою митниці, яка здійснювала митне оформлення вказаної МД, виконуючи митну процедуру "контроль із застосуванням системи управління ризиками", було з`ясовано що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АС АУР) згенеровано ризики 101-1, 103-1, 105-2, 106-2,107-3, 202-1 та 911-1. Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією від 21.12.2020 №UА401160/2020/040204 встановлено, що документи, подані згідно з частиною 2 статті 53 МКУ містять розбіжності в частині: відсутності банківських платіжних документів про передоплату, що суперечить п. 3 поданого контракту від 01.07.20 №7/2020/54; задекларована ціна товару на рівні 0,76 $/кг не співвідноситься з вартістю сировини (вартість поліетиленів в первинних формах (гранулах) згідно біржових цін - від 1,1 $/кг, вартість скловолокна відповідно до даних про здійснені митні оформлення на території України - від 1,5 $/кг). Так, зовнішньоекономічним договором - контрактом від 01.07.2020 №7/2020/54 - визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем відповідно до виставлених продавцем інвойсів, попередня оплата може бути здійснена декількома платежами. Згідно з частиною 2 статті 53 МКУ якщо рахунок сплачено, в такому випадку документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, однак вказані банківські документи до митного органу разом з митною декларацією надано не було. У митній декларації (графа 20) задекларовані наступні умови поставки - FOB CN QINGDAO, згідно яких витрати по доставці товару із м. QINGDAO, Китай до України були покладені на позивача (покупця товару). Для митного оформлення митниці було надано договір позивача з TOB "ЛАМАН ШИЛІНГ" про транспортно-експедиторське обслуговування від 26.10.2020 та довідку ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" про транспортні витрати від 14.12.2020 № 348121. У декларації митної вартості (далі - ДМВ), поданої разом з митною декларацією від 21.12.2020 №UA4011608/2020/040204, декларант визначив митну вартість задекларованого товару за першим методом визначення митної вартості, при цьому окрім фактурної вартості товару, у графі 20 ДМВ були заявлені витрати на транспортування до пункту пропуску "Чорноморський рибний порт", Україна. Згідно з Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та за реєстр, в МЮУ 18.06.2021 за №984/21296, у графі 20 ДМВ зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа З ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ). Після тексту "Витрати на транспортування до" зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації країн світу країни (адміністративно-територіальної одиниці у складі країни, що має власний літерний код за цією Класифікацією), на території якої міститься географічний пункт, до якого понесені витрати на транспортування товарів, наведені у цій графі, через пропуск - назва цього географічного пункту. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 26.10.2020 №ЛШ-261020 (пункт 2.1.6) в обов`язки експедитора (ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ") входить укладання Акту виконаних робіт (послуг) після надання послуг та надання його Клієнтові (ТОВ "ТНК-БУД"). Також, у розділі 4. "Порядок розрахунків" вказаного договору транспортно-експедиторське обслуговування зазначено: "4.1.6. Виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора. 4.1.7. Плата Експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку Експедитора, гарантійного листа Клієнта". Однак, жоден із вказаних у договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 26.10.2020 №ЛШ-261020 документів не було подано митниці для підтвердження витрат на транспортування всупереч вимог Правил заповнення декларації митної вартості на виконання частини 2 статті 53 МКУ. Під час здійснення контролю митної вартості посадові особи митниці мають право відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689, використовувати такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС. Згідно з наявної інформації у базі даних Держмитслужби вартість такої складової товару як скловолокно становить від 1,5 $/кг. Таким чином, згідно з наявною у митниці інформацією вартість сировини значно вища ніж вартість задекларованого у митній декларації від 21.12.2020 №UA401160/2020/040204 товару "плити з пластмаси , не пористі, не шаруваті, не самоклейні, без підкладки, та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, армовані скловолокном: - GMT пластикові палети", виготовленого із поліетилену та скловолокна. Згідно з частиною 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Оскільки документи, подані разом з митною декларацією №UА401160/2020/040204 на виконання частини 2 статті 53 МКУ не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили вказані вище розбіжності, тому декларанта було зобов`язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на повідомлення митного органу декларант надав копію експортної МД країни відправлення без її перекладу, рахунок проформу та банківські платіжні документи про попередню оплату. Проте, декларантом не подано інші витребовувані документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість сировини. Про неможливість їх надання декларантом надіслано електронне повідомлення. Таким чином, декларант не надав повний пакет документів для підтвердження правильності визначення митної вартості товару, а також не спростував розбіжність в частині заявленої вартості товару, що менша вартості сировини з якої його виготовлено. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до частин 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним резервним (6) методом відповідно до вимог статті 64 МКУ. За приписами частин 1, 2, 4 статті 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість товару, задекларованого у МД від 21.12.2020 №UA401160/2020/040204, не могла бути визначена за другорядними методами (стаття 59 МКУ) та (стаття 60 МКУ) оскільки у митного органу відсутня інформація про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (стаття 62 МКУ) та (стаття 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема за МД від 27.11.2020 №UА500020/2020/236541. Саме статтею 64 МКУ, яка встановлює правила застосування безпосередньо резервного методу визначення митної вартості, визначено, що митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком проведеної митним органом процедури контролю правильності визначення митної вартості цих товарів у кожному конкретному випадку їх імпорту за результатами оцінки на основі пред`явлених декларантом документів заявленої митної вартості. В зв`язку з тим, що сумніви митниці у достовірності заявленої митної вартості товару були обґрунтованими, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ та частини 1 статті 55 МКУ посадовою особою Митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 22.12.2020 №UА401160/2020/000612/2, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності. Враховуючи вищевикладене, митницею правомірно оформлено картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.12.2020 №UА401160/2020/01115, в якій були роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення, зокрема, необхідність задекларувати визначену в Рішенні про коригування митної вартості від 22.12.2020 №UА401160/2020/000612/2 вартість товару. Враховуючи викладене, в задоволені позову просить відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідно до статті 53 МК України, ТОВ "ТНК-БУД" надало митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей, а саме: зовнішньоекономічний контракт №7/2020/54 від 01.07.2020 року, інвойс (рахунок - фактура) HF 20201029 від 29.10.2020 року, довідку про транспортні витрати №348121 від 14.12.2020 року, договір №ЛШ-261020 від 26.10.2020 року про транспортно-експедиторське обслуговування, коносамент №MRFB 20102303 від 29.10.2020 року, міжнародну товарно- транспортну накладну А№386259, декларацію про походження товару HF20201029 від 29.10.2020, договір про надання послуг митного брокера від 12.05.2020 року, пакувальний лист б\н від 29.10.2020 року. Крім того, на вимогу митного органу та на додаткове підтвердження числового значення митної вартості товарів, надано копію експортної МД країни відправлення, рахунок проформу та банківські платіжні документи про попередню оплату товару. Вказує, що транспортні витрати повністю підтверджені наданими автотранспортною накладною A386259, довідкою про транспортні витрати, договором №ЛШ-261020 від 26.10.2020 року про транспортно-експедиторське обслуговування. Зазначає, що МК України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Тому усі числові значення складових митної вартості (ціна товару та транспортні витрати) визначені вірно та правильно відтворені у поданій митній декларації. Крім того, відповідачу були надані банківські документи про передоплату згідно з контракту №7/2020/54 від 01.07.2020 року подані до митного органу. Таким чином, розбіжність залишається лише в тому, що в інформаційних базах даних митного органу міститься інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості. Вважає, що спрацювання автоматизованої системи, яка в даному випадку вказала на вищу митну вартість аналогічних товарів не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів, оскільки різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

В поданих запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначає, що ні під час митного контролю та оформлення (на електронну вимогу митниці), ні після завершенняп митного оформлення позивач жодним чином не спростував, що вартість ввезеного ним товару значно нижча, ніж вартість сировини, з якої виготовляється такий товар. Для спростування цієї розбіжності декларант міг надати документи виробника, такі як: калькуляцію собівартості, процентний вміст сировини в готовій продукції, відомості про вартість сировини біржових організацій, закупівельні накладні на сировину, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями та який містить дослідження ринку оцінюваних товарів. Вимога щодо надання таких документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларантом не виконана, тому митний орган вважає що надані декларантом відомості не підтверджують заявлену за першим методом визначення митну вартість задекларованих товарів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

01.07.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" (позивач) та компанія Qingdao HF Industry Co, Ltd уклали зовнішньоекономічний контракт №7/2020/54, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати машини для виробництва блоків, пакетування, палети та додаткові аксесуари до них (далі - "товар") - вид, кількість а також індивідуальні характеристики (у разі наявності таких) будуть вказані в інвойсах що є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до умов вказаного контракту та інвойсу HF 20201029 від 29.10.2020 року Qingdao HF Industry Co, Ltd поставило товариству з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" товар.

Позивач 21.12.2020 року подав до митного оформлення митну декларацію ІМ40ДЕ №UA401160/2020/040204 у якій задекларував для митного оформлення Плити з пластмаси, не пористі, не шаруваті, не самоклейні, без підкладки, та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, армовані скловолокном: -GMT пластикові полети (розміром 1400x950x30мм) - 400 шт., використовуються в якості підложки для переміщення готової продукції в процесі виробництва на лінії по виготовленню блоків.

Декларант визначив митну вартість за основним методом, в загальній сумі 405569,17 грн (ціна договору - 12800 USD по курсу 27,83 грн та транспортні витрати - 49370,77 грн).

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом надав зовнішньоекономічний контракт №7/2020/5 4 від 01.07.2020 року, інвойс (рахунок - фактура) HF 20201029 від 29.10.2020 року, довідка про транспортні витрати №348121 від 14.12.2020 року, договір №ЛШ-261020 від 26.10.2020 року про транспортно-експедиторське обслуговування, коносамент №MRFB 20102303 від 29.10.2020 року, міжнародну товарно-транспортну накладну А№386259, декларацію про походження товару HF20201029 від 29.10.2020, договір про надання послуг митного брокера від 12.05.2020 року, пакувальний лист б/н від 29.10.2020 року.

21.12.2020 контролюючий орган надіслав товариству з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" повідомлення, в якому зазначив, що у зв`язку з спрацювання профілю ризику АСАУР, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження правильності визначення митної вартості товару необхідно надати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію експертної митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

21.12.2020 позивач на вимогу митного органу надав рахунок-проформу №HF20200721 від 21.07.20, платіжне доручення в іноземній валюті №7 від 29.07.2020, платіжне доручення в іноземній валюті №9 від 29.07.2020, копію митної декларації країни відправлення від 20.10.2020 №425820200000849371.

Головний державний інспектор оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.10.2019 №UA401160/2020/01115. Підставою для відмови слугувало неподання декларантом до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України.

22.12.2020 Подільська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості №UA401160/2020/000612/2, визначивши вартість товару в розмірі 14574,14 доларів США.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UА401160/2020/000612/2 від 22.12.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401160/2020/01115 від 22.12.2020 року протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 51 та частиною першою статті 52 Митного кодексу України (далі - МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд встановив, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару зовнішньоекономічний контракт №7/2020/5 4 від 01.07.2020 року, інвойс (рахунок - фактура) HF 20201029 від 29.10.2020 року, довідку про транспортні витрати №348121 від 14.12.2020 року, договір №ЛШ-261020 від 26.10.2020 року про транспортно-експедиторське обслуговування, коносамент №MRFB 20102303 від 29.10.2020 року, міжнародну товарно-транспортну накладну А№386259, декларацію про походження товару HF20201029 від 29.10.2020, договір про надання послуг митного брокера від 12.05.2020 року, пакувальний лист б/н від 29.10.2020 року.

Подані документи містили числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України. Крім того, декларант включив до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначив числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтвердив та обґрунтував документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар. Жодних розбіжностей у документах поданих для митного оформлення не було.

Підставою для прийняття відповідачем рішення про визначення митної вартості товару Плити з пластмаси, не пористі, не шаруваті, не самоклейні, без підкладки, та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, армовані скловолокном: - GMT пластикові полети (розміром 1400x950x30мм) - 400шт., використовуються в якості підложки для переміщення готової продукції в процесі виробництва на лінії по виготовленню блоків, за митною декларацією від 21.12.2020 №UA401160/2020/040253, слугувала відсутність банківських платіжних документів про передоплату, передбачених пунктом 3 поданого контракту від 01.07.20 №7/2020/54, а також те, що задекларована ціна товару на рівні 0,76 $/кг не співвідноситься з вартістю сировини (вартість поліетиленів в первинних формах (гранулах) згідно біржових цін - від 1,1 $/кг, вартість скловолокна відповідно до даних про здійснені митні оформлення на території України - від 1,5 $/кг).

Суд встановив, що з метою додаткового підтвердження числового значення митної вартості товарів товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" надало копію митної декларації країни відправлення від 20.10.2020 №425820200000849371, рахунок проформу №HF20200721 від 21.07.20 та банківські платіжні документи про попередню оплату товару №7 від 29.07.2020, №9 від 29.07.2020.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, документи подані позивачем до митної декларації від 21.12.2020 №UA401160/2020/040253, та додатково на вимогу відповідача, підтверджують числові значення задекларованої позивачем фактично сплаченої митної вартості, в тому числі і первинні документи, які підтверджують попередню оплату товару, передбачену контрактом від 01.07.2020, які вимагались відповідачем.

За змістом частини 2 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості повинно містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Всупереч вимогам частини 2 статті 55 МК України спірне рішення про коригування митної вартості не містить вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання відповідача на отримання із спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи інформації про вартість сировини задекларованого товару - Плити з пластмаси, не пористі, не шаруваті, не самоклейні, без підкладки, та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, армовані скловолокном: GMT пластикові полети (розміром 1400x950x30мм) - 400 шт., використовуються в якості підложки для переміщення готової продукції в процесі виробництва на лінії по виготовленню блоків, а саме що вартість поліетиленів в первинних формах (гранулах) згідно біржових цін - від 1,1 $/кг, вартість скловолокна відповідно до даних про здійснені митні оформлення на території України - від 1,5 $/кг, не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару, у виробництві якого використовується аналогічна сировина, оскільки під час прийняття рішення відповідач не витребував у виробника товару, що декларується, калькуляцію собівартості з урахуванням вартості сировини, використаної для його виробництва.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається на підставі вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу.

Посилання відповідача на неподання позивачем інших витребовуваних документів: виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість сировини, суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому, суд враховує, що під час судового розгляду спору відповідач не обґрунтував, які з неподаних документів є необхідними для перевірки числових значень митної вартості товару.

У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд вказав, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Посилання відповідача на не надання позивачем документів вказаних у договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 26.10.2020 №ЛШ-261020, для підтвердження витрат на транспортування, суд не бере до уваги, оскільки вказані обставини не були підставою для відмови у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості.

При цьому, суд враховує, що на підтвердження транспортних витрат позивач надав відповідачу автотранспортну накладну A386259, довідку про транспортні витрати, договір №ЛШ-261020 від 26.10.2020 року про транспортно-експедиторське обслуговування.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Крім того, суд враховує, що митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність рішення про коригування митної вартості товарів №UA401160/2020/000612/2 від 22.12.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/01115 від 22.12.2020 року. Тому, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування необхідно задовольнити.

Разом з тим, не підлягають до задоволення позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" про зобов`язання Подільської митниці Державної митної служби України здійснити митне оформлення митної декларації UA401160/2020/040253 від 21.12.2020 року за митною вартістю, визначеною декларантом (за першим методом), оскільки наслідком задоволення судом позовних вимог про скасування рішення Подільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA401160/2020/000612/2 від 22.12.2020 є відновлення митної вартості товару визначеної позивачем.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/01115 від 22.12.2020.

Визнати протиправним і скасувати рішення Подільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA401160/2020/000612/2 від 22.12.2020.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" 2270,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Державної митної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-БУД" (2А, Пашківці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31318 , код ЄДРПОУ - 42331513) Відповідач:Подільська митниця Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17,Вінниця,Вінницька область,21034 , код ЄДРПОУ - 43350542)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук