Рішення № 96493555, 23.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5716/20

РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.08.2020 №968250813761 про відмову у переведені позивача на інший вид пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період служби у лавах Радянської Армії з 06.05.1973 по 23.05.1975, період роботи на посаді інструктора відділу пропаганди і агітації райкому з 02.11.1983 по 23.10.1990;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу з 19.08.2020 пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" в редакції від 16.12.1993 №3723-ХІІ з врахуванням довідок від 17.07.2020 №574-Ф та №575-Ф.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 14.05.2008 отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ).

Позивач 19.08.2020 звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII). До заяви додав довідки від 17.07.2020 №574-Ф та №575-Ф.

Проте отримав відмову в переведенні на пенсію за віком згідно з Законом №889-VIII. Відмова мотивована тим, що позивачу вже призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ.

На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки він досягнув пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (60 років), та має страховий стаж понад 30 років, у тому числі понад 22 роки стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Тобто має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Звертає увагу на те, що до 22-річного стажу державної служби відповідач протиправно не зарахував період роботи з 02.11.1983 по 23.10.1990 на посаді інструктора відділу пропаганди та агітації райкому Компартії України та період проходження строкової військової служби з 06.05.1973 по 23.05.1975.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачу з 14.05.2008 призначена пенсія по інвалідності згідно з Законом №3723-ХІІ.

Пенсії відповідно до Закону №889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, призначаються у разі: досягнення пенсійного віку; наявності страхового стажу, зокрема, у чоловіків - 35 років; не призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ. Ці умови повинні бути дотримані одночасно. Проте остання умова не дотримана позивачем, що зумовлює відсутність підстав його для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII з врахуванням довідок про заробітну плату від 17.07.2020 №574-Ф та №575-Ф.

Вказує, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, станом на 01.05.2016 складає 12 років 3 місяці 13 днів.

За раніше діючим законодавством згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього, до стажу державної служби зараховувались періоди роботи в організаціях, передбачених абзацом 4 пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049), а саме, час роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), зокрема, у партійних, профспілкових та комсомольських організаціях на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції СРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР, тобто, до 24.10.1990, та час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Разом з цим Порядок №283 і додаток до нього з 01.05.2016 втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби".

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького адміністративного суду від 28.09.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 14.05.2008 призначено пенсію по інвалідності згідно з Законом №3723-ХІІ.

Позивач 19.08.2020 звернувся до відповідача з заявою щодо переведення на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 17.07.2020 №574-Ф та від 17.07.2020 №575-Ф. Ці довідки були надані пенсійному органу разом з заявою.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.08.2020 №968250813761 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності за Законом №3723-ХІІ на пенсію за віком згідно Закону №889-VIII відповідно до поданої заяви від 19.08.2020, оскільки була призначена пенсія по інвалідності згідно Закону №3723-ХІІ.

Листом №2200-0301-8/37810 від 25.08.2020 відповідач повідомив позивача про вказане рішення.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом №889-VIII.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Приписами частини 1 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зі змісту викладених норм слідує, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №687/545/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановив суд, відповідач визначив, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, станом на 01.05.2016 складає 12 років 3 місяці 13 днів.

При цьому, відповідач не зарахував до стажу державної служби період служби у лавах Радянської Армії з 06.05.1973 по 23.05.1975 та період роботи на посаді інструктора відділу пропаганди і агітації райкому з 02.11.1983 по 23.10.1990.

Щодо не зарахування до стажу державної служби період військової служби позивача з 06.05.1973 по 23.05.1975, суд зазначає наступне.

За змістом військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_1 в період з 06.05.1973 по 23.05.1975 проходив службу в Збройних Силах.

Положеннями статті 46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в цьому випадку слід керуватися Порядком №283.

Відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Також, згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статі 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Тобто період проходження військової служби з 06.05.1973 по 23.05.1975 слід зарахувати до стажу державної служби.

Щодо не зарахування до стажу державної служби період роботи позивача з 02.11.1983 по 23.10.1990 на посаді інструктора відділу пропаганди і агітації райкому Компартії України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку №283, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Доводи відповідача щодо втрати чинності Порядку №283, у зв`язку з затвердженням 25.03.2016 постановою №229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби, суд вважає безпідставними, оскільки його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби.

Порядок №229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку №283.

Положеннями пункту 3 Порядку №283 встановлено, що до державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачений абзацом 4 пункту 3 Положення №1049.

В свою чергу, відповідно до абзацу 4 пункту 3 Положення №1049, до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, зокрема, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.

За правилами статті 118 КЗпП України до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років зараховується, зокрема, стаж роботи в партійних, профспілкових і комсомольських організаціях на виборних посадах.

Верховний Суд у постановах від 15.01.2020 у справі №334/4034/16-а, від 13.05.2020 у справі №2240/2515/18, від 15.05.2020 у справі №309/882/17 зазначив та зробив висновок про те, що згідно з роз`ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженим з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24.10.1990). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Таким чином, законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.

У трудовій книжці позивача зазначено, що Постановою бюро Віньковецького Райкому КП України Хмельницької області від 15.11.1983, прот. №Б-47/8 він був затверджений інструктором відділу пропаганди і агітації райкому Компартії України. Тому ця посада вважається відповідальною (прийняття здійснювалось колегіальним органом - бюро). Як наслідок, період роботи позивача з 02.11.1983 по 23.10.1990 на посаді інструктора відділу пропаганди і агітації райкому Компартії України, також слід зарахувати до стажу державної служби.

Щодо твердження відповідача у відзиві на позов, що оскільки позивачу вже призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII, то у пенсійного органу відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, суд зазначає наступне.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII встановлено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ визначено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Тобто, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.

Зі змісту положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ слідує, що з набранням чинності Законом №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, законодавцем встановлено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, позивач досяг пенсійного віку встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має страховий стаж понад 30 років, в тому числі понад 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ.

Тобто, позивач має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ, а тому, оскаржене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший є протиправним.

Крім цього, суд враховує, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям "призначення пенсії", яким є первинне її призначення та поняттям "переведення пенсії з виду на вид", яким є всі подальші зміни виду пенсії.

Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, по інвалідності, на інший вид - пенсію за віком, хоч і в межах одного і того ж закону.

Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.

Зазначеним також заперечується твердження відповідача про відсутність у позивача права на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу" у зв`язку з тим, що йому вже призначена пенсія по інвалідності. Також наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію.

Постановою Правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" №1-3 від 17.01.2017 (далі - Постанова №1-3), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

За змістом довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.07.2020 №574-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та від 17.07.2020 №575-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), вони видані за формами, які визначені Постановою №1-3.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що ці довідки не можуть бути враховані внаслідок того, що стаж державної служби позивача становить 12 років 3 місяці 3 дні, оскільки вказане спростовується встановленими судом обставинами щодо наявності підстав для зарахування до стажу державної служби позивача періодів з 06.05.1973 по 23.05.1975 та з 02.11.1983 по 23.10.1990.

Таким чином, оскільки у позивача наявний трудовий стаж на державній службі станом на 01.05.2016, що в загальному складає понад 20 років, та враховуючи, що станом на 01.05.2016 позивач не працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.07.2020 №574-Ф та від 17.07.2020 №575-Ф.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.08.2020 №968250813761 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди з 06.05.1973 по 23.05.1975 та з 02.11.1983 по 23.10.1990.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 19.08.2020 на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк