Ухвала суду № 96493396, 22.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без руху

22 квітня 2021 р. справа №520/15083/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позиач, заявник) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб"єкт, Відділ) про скасування постанови, зобов`язання зняти арешт з майна -

встановив:

Даний адміністративний позов з вимогами про: 1) скасування Постанови про арешт майна боржника від 16.05.2017р. за виконавчим провадженням № 37072843; 2) зобов`язання Відповідача зняти арешт з майна боржника за виконавчим провадженням № 37072843, шляхом винесення відповідної Постанови та направити її копію органу, установі чи посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника, а у випадках, передбачених законом, вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна первинно надійшов до суду 02.11.2020 р.

За ці вимоги заявником було сплачено усього 840,00грн. судового збору, що узгоджувалось із однією вимогою немайнового характеру (а саме: вимогою про скасування правового акту індивідуальної дії у разі визнання цієї вимоги основною вимогою позову) та однією вимогою про спонукання до вчинення певної дії (у разі визнання цієї вимоги похідною вимогою позову).

Ухвалою суду від 03.11.2020р. позов було залишено без руху у зв`язку із наявністю недоліків в оформленні, а саме: 1) існуванням ознак пропущення особою 10-денного строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду; 2) відсутністю усупереч приписам ч.2 ст.79, п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 КАС України мотивів і доказів стосовно обставин заявлення вимоги про скасування Постанови про арешт майна боржника від 16.05.2017р. за виконавчим провадженням № 37072843; 3) відсутністю конкретизації за колом суб`єктів владних повноважень (3-1), а також за колом учасників суспільних відносин, інтересів котрих може стосуватись (3-2), за змістом та приводами для вчинення владними суб`єктами управлінських волевиявлень (3-3) вимоги про зобов`язання зняти арешт з майна боржника за виконавчим провадженням № 37072843 шляхом винесення відповідної Постанови та направлення її копії органу, установі чи посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника, а у випадках, передбачених законом, про вчинення дій з приводу реєстрації припинення обтяження такого майна; 4) існуванням ознаки того, що заявник не згоден із існуючими обмеженнями правомочностей власника відносно свого майна і наполягає на усуненні перепон у безперешкодній реалізації права власності у повному обсязі.

Заявнику було надано час для усунення недоліків в оформленні позову у 10 днів з дати вручення цієї ухвали і встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду: 1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з викладенням поважних причин та підтвердження обставин поважності належними, допустимими, достатніми доказами; 2) правового та документального обґрунтування наявності у спірних правовідносинах в частині вимоги про зняття арешту з майна боржника саме публічно-правового спору; 3) викладення документально підтверджених обставин невідповідності закону Постанови про арешт майна боржника від 16.05.2017р. за виконавчим провадженням № 37072843.

Дану ухвалу заявником було отримано 13.11.2020р.

23.11.2020 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

До вказаної заяви була долучена заява про поновлення строку звернення до суду, де містилось твердження, що строк на звернення до суду має рахуватись з дати, коли була отримана письмова відповідь державного виконавця.

Також у заяві про усунення недоліків позову були викладені міркування стосовно того, що даний спір має ознаки публічно-правового і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Водночас із тим, до заяви про усунення недоліків в оформленні первісного позову був долучений вже уточнений позов, де додатково були викладені інші нові вимоги, а саме: 1) скасувати Постанову про арешт майна боржника від 16.05.2017р. за виконавчим провадженням № 37072843; 2) скасувати Постанову про арешт майна боржника від 17.07.2017р. за виконавчим провадженням № 37072843; 3) визнати протиправною бездіяльність Відповідача та зобов`язання Відповідача зняти арешти з майна боржника за виконавчим провадженням №37072843, шляхом винесення відповідних постанов.

З викладеного вбачається, що позивачем фактично збільшеного позовні вимоги за рахунок додаткового заявлення окремої та самостійної вимоги про скасування ще одного правового акту індивідуальної дії - Постанови про арешт майна боржника від 17.07.2017р., а також за рахунок заявлення вимоги про визнання протиправною бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Відтак, в уточненому позові заявлено три окремі та самостійні основні вимоги нематеріального характеру, а оплату судового збору здійснено лише за одну вимогу немайнового характеру.

До того ж, і вимога уточненого позову про визнання протиправною бездіяльності Відповідача не конкретизована за жодним параметром.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про неусунення недоліків первинно заявленого позову і повернення матеріалів позову заявникові, про що виніс ухвалу від 24.11.2020 р.

Утім, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021р. вказану ухвалу окружного адміністративного суду було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, на виконання вказівки апеляційного адміністративного суду суд першої інстанції вирішує питання наявності підстав для прийняття для розгляду позову по даній справі.

Судом встановлено, що в оформленні матеріалів уточненого позову від 23.11.2020р. відсутні докази повної сплати судового збору за три окремі та самостійні основні вимоги нематеріального характеру, а оплату судового збору здійснено лише за одну вимогу немайнового характеру.

З огляду на зміст заявлених вимог та положення Закону України "Про судовий збір" для усунення недоліку позивачу належить подати до суду оригінал документу про доплату судового збору до розміру 2522,40 грн. (при фактичній оплаті 840,80 грн.) на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 , код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Також, вимога позову про визнання протиправною бездіяльності Відповідача не конкретизована за жодним параметром, як-то: за колом суб`єктів владних повноважень, за колом учасників суспільних відносин, інтересів котрих може стосуватись, за змістом та приводами для вчинення владними суб`єктами управлінських волевиявлень.

Окрім того, заявником не подано об"єктивних даних з приводу реальної необізнаності із існуванням виконавчого провадження у контексті ст.ст.122, 123 і 287 КАС України, а також доказів відсутності ймовірності порушення інтересів стягувача (котрий не згаданий ані у тексті первісного позову, ані у тексті уточненого позову).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 16.04.2021р. у справі №160/8626/19 рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

За змістом процедур примусового стягнення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" зняття арешту з майна боржника не відповідає інтересам стягувача.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Позов - залишити без руху.

Надати час для усунення недоліків в оформленні позову - 10 днів з дати вручення цієї ухвали.

Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду: 1) доказів сплати судового збору у повному обсязі; 2) юридично умотивованого та документально доведеного клопотання про пропуск строку на звернення до суду з причини дії факторів нездоланного характеру, відвернення яких знаходилось поза волею та фізичними можливостями позивача; 3) відомостей про повне найменування та місцезнаходження стягувача за виконавчим провадженням, у межах якого було накладено арешт на майно заявника; 4) матеріалів процесуального документу у вигляді позову, оформленого відповідно до вимог п.4 ч.4 ст.160 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України у кількості примірників співвідносно із кількістю учасників справи.

Роз`яснити, що не виправлення недоліків зумовлює прийняття рішення про повернення позову заявникові.

Копію даної ухвали направити заявникові.

Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Сліденко А.В.