Рішення № 96490157, 21.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16312/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 205 964,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 205 964,98 грн з Єдиного податку з фізичних осіб.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

02.02.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Рішення про поновлення прощеної (списаної)/визнаної погашеною заборгованості (форс-мажор) № 21882-17 від 30.11.2017 не надходило ФОП ОСОБА_2 , не було повідомлено про наявність такого рішення, окрім того, кримінальне провадження № 42017030000000375 від 21.09.2017 не завершене та триває досі, а тому жодних законних підстав для поновлення не було. Крім того, жодних перевірок щодо діяльності ФОП ОСОБА_2 проведено не було, податкові рішення чи повідомлення-рішєння винесені, надіслані та вручені не були, а тому жодних підстав стягнення по неіснуючому «узгодженому податковому зобов`язанню» в ГУ ДПС у Волинській області не було і немає.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 вирішено судовий розгляд справи за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово. Продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Призначено підготовче засідання у справі на 11:00 год. 16.02.2021. Запропоновано позивачу, Головному управлінню ДПС у Волинській області, подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із обов`язковим обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.

04.02.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що допущений відповідачем податковий борг з єдиного податку, виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених платником самостійно, згідно поданої декларації платника єдиного податку від 10.12.2015 № 1500011121 в сумі 205923,09 грн. Податковий борг платником самостійно сплачений не був.

Статтею 101 Податкового кодексу України визначено підстави проведення списання безнадійного боргу. Проте в порушення зазначених норм, працівником ГУ ДФС у Волинській області здійснено зловживання службовим становищем та прийнято рішення про списання безнадійного боргу ФОП ОСОБА_1 . Рішенням про поновлення прощеної (списаної)/визнаної погашеною заборгованості № 21882-17 від 30.11.2017 грошове зобов`язання за вказаними податковою декларацією та заявою про застосування спрощеної системи оподаткування поновлено неправомірно списані суми податкового боргу. Податковим кодексом не передбачено надсилання податковим органом зазначеного рішення. Враховуючи зазначене вище, а також той факт, що несплачені суми узгодженого зобов`язання відповідно до вимог пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України 21.05.2019 набули статусу податкового боргу, керуючись п. 59.1 ст.59 ПК України на адресу ОСОБА_1 направлено податкову вимогу від 13.12.2017 №24141-17, яка отримана платником 04.01.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, оскільки платником отримано податкову вимогу то він був повідомлений про наявність податкового боргу. Разом з тим, ОСОБА_1 , отримавши податкову вимогу не скористався правом на її оскарження у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу, чим фактично визнав наявність податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, та з огляду на те, що податковий борг платником податку не погашений в добровільному порядку, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

26.02.2021 представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку для подання позову.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 202 451,18 грн залишено без розгляду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 закрито підготовче провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та призначено справу до судового розгляду по суті на 15:00 год. 15.04.2021.

15.04.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 11:00 год. 21.04.2021.

У судове засідання призначене на 11:00 год. 21.04.2021 сторони не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням приписів частини третьої статті 194, пункту 1 частини третьої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 14.09.2011 по 13.01.2016, а також з 13.09.2017 по 19.02.2018. Дані фактичні обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з розрахунком сум податкового боргу, наданого позивачем, за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3513,80 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.09.2017 №10091/н в сумі 640 грн з терміном сплати 20.11.2017, в сумі 640 грн з терміном сплати 20.12.2017, в сумі 744,60 грн з терміном сплати 20.01.2018, в сумі 744,60 грн з терміном сплати 20.02.2018, в сумі 744,60 грн з терміном сплати 20.03.2018.

Вказані обставини контролюючий орган також підтверджує інтегрованою карткою платника податків за вказаним платежем.

Таким чином, загальний податковий борг до стягнення становить 3513,80 грн.

З метою стягнення наявної заборгованості, ГУ ДПС у Волинській області, керуючись підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пунктом 87.11 статті 87, пунктом 95.3 статті 95 ПК України, звернулось із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.

За приписами підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З врахуванням викладеного несплачена у встановлені законодавством строки сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу Головне управління ДПС у Волинській області сформувало податкову вимогу форми Ф № 24141-17 від 13.12.2017 на суму 206 034,89 грн, яка була надіслана у встановленому порядку за місцем проживання відповідача та як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення відділенням поштового - вручена 04.01.2018.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги..

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 295.4. статті 295 ПК України, передбачено, що сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3513,80 грн, доказів сплати якої відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення вказаного боргу в дохід бюджету.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 229, 243-246, 255, 257, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути в дохід бюджету з ОСОБА_1 податковий борг в загальному розмірі 3513 (три тисячі п`ятсот тринадцять) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя О.А. Лозовський