Рішення № 96489585, 21.04.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 715/2588/20

Провадження № 2/727/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Семенишина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Приватний нотаріус Глибоцького районного нотаріального округу Бреславська-Григорчак Світлана Олександрівна, Акціонерний комерційний банк «Аркада» про визнання права власності на спадкове майно та на частку у спільному майні подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно та на частку у спільному майні подружжя.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер.

Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: - Ѕ частку житлового будинку по АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами; - земельну ділянку, площею 0,0743 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7321082700:01:003:1116; - Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 ; Ѕ частку автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; частка в статутному капіталі ТОВ «Консультант Центр».

Спадкоємцями майна померлого, окрім неї та їх спільного неповнолітнього сина ОСОБА_2 , є також діти спадкодавця: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та мати померлого ОСОБА_6 .

За заявами спадкоємців нотаріусом було видано їм свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 по 11/400 частці у кожного.

Окрім того, нотаріусом було видано позивачу свідоцтво про право на частку в майні подружжя на 33/200 частки вказаного житлового будинку та зареєстровано відповідне паво власності.

Також, нотаріусом видано їм свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі ТОВ «Консультант Центр».

Однак, стосовно решти спадкового майна нотаріусом 21.05.2020 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Зокрема, у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки, площею 0,0743 га по АДРЕСА_1 , нотаріусом було відмовлено у зв`язку з тим, що на вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, який перебуває у спільній частковій власності спадкоємців та ОСОБА_8 , якій належать 67/100 часток.

З приводу вказаної обставин позивач посилалась на те, що спір з приводу даної земельної ділянки вирішувався судом у 2009 році. Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 22.10.2009 року у задоволенні позову ОСОБА_8 було відмовлено.

Таким чином, спірна земельна ділянка була набута ОСОБА_7 на законних підставах та може бути предметом спадкування.

Також, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва на частку в майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину на частку в квартирі АДРЕСА_2 з тих підстав, що квартира була придбана в кредит та перебуває в іпотеці Акціонерного комерційного банку «Аркада».

Позивач підтвердила зазначену обставину та повідомила, що строк виконання основного зобов`язання сплив 01.11.2020 року. На даний час залишок боргу становить 65328 гривень. Вона не відмовляється від виконання кредитних зобов`язань спадкодавця у своїй частині, проте до оформлення права на спадщину на частину у квартирі та права на частку у майні подружжя, позивач не може вважатись боржником за зобов`язанням та задовольнити вимоги кредитора.

Тому вважає, що перебування майна в іпотеці не є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, а навпаки, після оформлення спадкових прав у іпотекодержателя виникне право вимоги до спадкоємців.

Також, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на частку в майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину на частку автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Підставою для відмови стала відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на автомобіль, який у позивача відсутній.

ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідно до вимог ст.70 СК України має право на Ѕ частку в майні подружжя, а саме: Ѕ автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а також Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 .

Просила визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у спільному майні подружжя, а саме на: Ѕ автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а також Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 .

Крім того, просила визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право власності на частку у спадковому майні ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме визнати за кожним право власності на: 1/16 частку земельної ділянки, площею 0,0743 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7321082700:01:003:1116; 1/12 частку квартири АДРЕСА_2 ; 1/12 автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 18.02.2021 року справу було прийнято до провадження судді Одовічен Я.В. та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У подальшому, ухвалою суду від 14.04.2021 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачами відзиву на позов подано не було.

Третіми особами Акціонерним комерційним банком «Аркада» та приватним нотаріусом письмові пояснення на позов подано не було.

Позивачу у поданій до суду заяві позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, у поданій до суду заяві позов визнали, просили розглянути справу у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_6 також звернувся до суду з заявою, в якій позов визнав, не заперечував проти його задоволення.

Третя особа приватний нотаріус Бреславська-Григорчак С.О. у судове засідання не з`явилась, у поданій до суду заяві просила розглянути справу у її відсутності.

Представник третьої особи Акціонерного комерційного банку «Аркада» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає їх обґрунтованими та виходить із наступних мотивів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.06.1998 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 .

Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15-16)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (а.с.14).

Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: - Ѕ частку житлового будинку по АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами; - земельну ділянку, площею 0,0743 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7321082700:01:003:1116 (а.с.26-27); - Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 (а.с.22); Ѕ частку автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (а.с.24); частка в статутному капіталі ТОВ «Консультант Центр».

Спадкоємцями майна померлого, є ОСОБА_1 , неповнолітній ОСОБА_2 , є також повнолітні діти спадкодавця: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та мати померлого ОСОБА_6 .

За заявами спадкоємців нотаріусом було видано їм свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 по 11/400 частці у кожного.

Окрім того, нотаріусом було видано позивачу свідоцтво про право на частку в майні подружжя на 33/200 частки вказаного житлового будинку та зареєстровано відповідне паво власності.

Також, нотаріусом видано спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі ТОВ «Консультант Центр».

Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвами про право на спадщину, які наявні у матеріалах справи.

У той же час, у видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно: земельну ділянку, площею 0,0743 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7321082700:01:003:1116; квартиру АДРЕСА_2 ; автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 – постановою нотаріуса від 21.05.2020 року було відмовлено (а.с.17-18).

Отже, правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або законом( ст.1217 ЦК України).

За змістом ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Положеннями ст.1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно п.1 Глави 13 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Згідно п. 2 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

Зі змісту ст.ст.15, 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (п.23) зазначив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачем такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за законом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.

Розглядаючи позовні вимоги з приводу визнання права власності на спадкове майно, а саме: на земельну ділянку, площею 0,0743 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7321082700:01:003:1116, суд виходить із наступних міркувань.

Так, із дослідженого судом державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №542137, виданого 21.07.2005 року, судом встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0743 га, що розташована в с.Коровія, Глибоцького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321082700:01:003:0116 належала на праві власності ОСОБА_7 (а.с.26-30). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

На вказаній земельній ділянці в АДРЕСА_1 розташований житловий будинок та господарські споруди, співвласником якого були: ОСОБА_7 – 33/100 частин та ОСОБА_8 – 67/100 частин. На даний час, згідно свідоцтв про право на спадщину від 03.03.2020 року, співвласниками 33/100 частин будинковолодіння, що належали спадкодавцю, є його спадкоємці: ОСОБА_1 – 33/200 частки, неповнолітній ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – по 11/400 частці у кожного (а.с.19-20).

Після набуття у власність 67/100 часток вказаного будинковолодіння ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним рішення Коровійської сільської ради від 15.01.2005 року, а також визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на спірну земельну ділянку на ім`я ОСОБА_7 від 21.07.2005 року.

Позовні вимоги ОСОБА_8 обґрунтовувала тим, що 30.12.2006 року вона набула у власність 67/100 частин будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , а тому при передачі безоплатно у власність земельної ділянки лише ОСОБА_7 були порушені її права.

Проте, рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 22.10.2009 року у задоволенні позову ОСОБА_8 було відмовлено та встановлено, що на момент прийняття рішення Коровійської сільської ради від 15.01.2005 року щодо передачі ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,07 га, що розташована по АДРЕСА_1 та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 не мала права власності на частину вказаного будинку та не мала права власності або права користування спірною земельною ділянкою. Тому внаслідок прийняття оспорюваних актів не були порушені законні права та інтереси позивача (а.с.35-36).

Таким чином, рішення у даній справі не може вплинути на права та інтереси ОСОБА_8 , а тому остання не залучалась судом до участі у справі у якості третьої особи.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що земельна ділянка, площею 0,0743 га, що розташована в с.Коровія, Глибоцького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321082700:01:003:0116 входить до складу спадщини, а тому спадкоємці майна померлого мають право її успадкувати.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно та на частку у спільному майні подружжя, а саме: квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 суд приходить до наступного.

Зокрема, судом було встановлено, що ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_7 з 27.06.1998 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу, на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 , виданого 11.09.2008 року, спадкодавець ОСОБА_7 набув у власність квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 86,4 кв.м., в тому числі житловою площею 54,8 кв.м. (а.с.22).

Також під час шлюбу померлим було набуто у власність автомобіль марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою регіонального сервісного центру в Чернівецькій області (а.с. ).

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно із частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності, а за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю, при цьому тягар доказування, що вказане майно не належить до спільної сумісної власності, покладається на того з подружжя, хто набув спірне майно за кошти, що належали йому особисто.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Таким чином, з урахуванням положень ст.60 СК України суд вважає, що зазначена вище майно: квартира АДРЕСА_2 та автомобіль марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , є спільною сумісною власністю подружжя, а тому ОСОБА_1 належить право власності по Ѕ частці на зазначене майно.

Із дослідженої судом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.05.2020 року видно, що квартира АДРЕСА_2 з 25.10.2007 року перебуває в іпотеці Акціонерного комерційного банку «Аркада», строк виконання основного зобов`язання до 01.11.2020 року (а.с.22-23).

Згідно договору іпотеки №114 від 25.10.2007 року, укладеного між АКБ «Аркада» та ОСОБА_7 , за цим договором іпотекодавець забезпечує вимогу іпотекодержателя виконати основне зобов`язання, а також можливу неустойку у розмірах і у випадках, передбачених договором про іпотечний кредит №Н4 від 25.10.2007 року, укладеного між ОСОБА_7 та АКБ «Аркада» (а.с.45-50). Зміст основного зобов`язання іпотекодавця полягає у задоволенні в повному обсязі вимог іпотеко держателя, які визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи: повернення суми кредиту у розмірі, що становить 268319 грн. 27 коп., сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 18% річних.

За змістом ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (стаття 1282 Кодексу).

Отже, кредитор та іпотекодержатель спадкодавця наділений правом пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, а спадкоємці у свою чергу зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Тому, суд вважає, що права іпотекодержателя під час здійснення спадкування порушені не будуть.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як було встановлено судом у позивача відсутній оригінал документу, що засвідчує право власності спадкодавця на автомобіль марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а тому у позасудовому порядку захистити своє право вона можливості не має.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 197, 206, 259, 263-265, 273 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та на частку у спільному майні - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_4 ), яка проживає по АДРЕСА_3 , право власності на частку у спільному майні подружжя, а саме на: Ѕ автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а також Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), які проживають по АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_6 ), який проживає по АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_5 (РНОКПП – НОМЕР_8 ), які проживають по АДРЕСА_4 та ОСОБА_6 (РНОКПП – НОМЕР_9 ), яка проживає в АДРЕСА_5 , право власності на частку у спадковому майні ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: визнати за кожним із них право власності на: 1/16 частку земельної ділянки, площею 0,0743 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7321082700:01:003:1116; 1/12 частку квартири АДРЕСА_2 ; 1/12 автомобіля марки AUDI А4, 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Шевченківського

районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В.