Вирок № 96489331, 23.04.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2196/21

Провадження № 1-кп/645/515/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Шарка О.П.

при секретарі судових засідань - Христенко А.В.,

розглянувши в приміщенні суду у м. Харкова в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12021225460000164 від 03.03.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, студента Регіонального центру професійної освіти електротехнічних, машинобудівних та сервісних технологій Харківської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 25 лютого 2021 року, точного часу в ході досудовоо розслідування не встановлено, перебував поблизу будинку №5/2, по пр-ту Петра Григоренка, у м.Харкові. де побачив металеві конструкції - огородження, яким були огороджені контейнери для збору побутових відходів, що належать Комунальному підприємству «Жилкомсервіс» (код ЄРПОУ 34467793, юридична адреса: 61052, м.Харків, вул. Конторська, буд. 35). В цей момент у ОСОБА_1 виник протиправний намір на таємне викрадення зазначеного майна. Реалізуючи свій раптово виниклий неправомірний намір, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, скориставшись тим, що металеві конструкції знаходяться на відкриті ділянці місцевості та за його протиправними діями ніхто не спостерігає, почав розгойдувати та згодом поодинці витягнув з ґрунту дві металеві конструкції. В цей час ОСОБА_1 зрозумів, що через вагому вагу металевих конструкцій, він невзмозі самостійно перемістити вказане майно та вирішив їх покласти на землю неподалік від контейнерів для побутових відходів, після чого попрямував додому з метою знайти візок або особу, за допомогою якої перенести з місця вчинення кримінального проступку викрадене майно та довести свій єдиний протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна до кінця. Покинувши місце події, ОСОБА_1 підшукував особу, за допомогою якої зміг би перенести вказані металеві конструкції з місця події. Наступного дня, 26.02.2021, точний час в ході досудового розслідування невстановлено, ОСОБА_1 , переслідуючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, продовжуючи реалізацію свого протиправного наміру, звернувся до свого знайомого ОСОБА_3 , якому заздалегідь не повідомляв про свій протиправний намір, допомогти перенести вищевказані металеві конструкції з місця вчинення кримінального проступку, на що останній погодився. Так, в цей же день, приблизно о 13.00, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 прийшов за вищевказаною адресою: АДРЕСА_3 разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 , який не був обізнаний про протиправний умисел ОСОБА_1 на таємне викрадення чужого майна, де ОСОБА_1 переконавшись, що поруч нікого не має та за його протиправними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, із корисливих мотивів, за допомогою ОСОБА_3 забрав, тим самим таємно викрав металеві конструкції - огородження з чорного металу вітчизняного виробництва в кількості двох штук вартістю 252 грн. 96 коп. кожна, які з місця вчинення кримінального проступку переніс до пункту прийому металу за адресою: АДРЕСА_4 , тим самим обернув викрадене майно на власну користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив КП «Жилкомсервіс», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/121/6- 6949-2021 від 30.03.2021 матеріальну шкоду на загальну суму 505грн. 92коп.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна.

Прокурор звернулася з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі.

До обвинувального акту відносно ОСОБА_1 долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника Неонета А.В., відповідно до якої ОСОБА_1 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Представник потерпілого Комунального підприємства «Жилкомсервіс» - Волошан Н.І. також надала відповідну заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 у у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не засуджений (довідка УІАЗ ГУНП в Харківській області від 04.03.2021 року), студента Регіонального центру професійної освіти електротехнічних, машинобудівних та сервісних технологій Харківської області (довідка №124 від 15.03.2021 року), як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 10.03.2021 року №1898, ОСОБА_1 наобліку в наркологічному диспансері не перебуває, згідно повідомлення КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» від 10.03.2021 року №2170, ОСОБА_1 впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «ХМПНД №3» не звертався.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, за змістом ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшує покарання, особу обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді громадських робіт.

Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Так, санкція КК України передбачає покарання у вигляді штрафу, але оскільки обвинувачений не працевлаштований, є студентом, суд не призначає йому вказаний вид покарання.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК.

У справі наявні процесуальні витрати, які у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово- товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/6714-ТВ від 29.03.2021 року у розмірі 490 грн. 35 коп. (чотириста дев`яносто гривень тридцять п`ять копійок).

Речові докази - дві металеві конструкції- огородження з чорного металу вітчизняного виробництва, які знаходяться на відповідальному зберіганні у представника Комунального підприємства «Жилкомсервіс» - Волошан Н.І., вважати повернутими Комунальному підприємству «Жилкомсервіс».

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя