Ухвала суду № 96487992, 23.04.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2254/21

2-з/215/47/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2021 позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов про визнання виконавчого напису №38522 від 08.09.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення із неї заборгованості за кредитним договором №005-26510-130214 від 13.02.2014 у сумі 19997,49 грн. на користь ТОВ ФК «АЛАНД», таким, що не підлягає виконанню.

З метою забезпечення позову позивачем подано заяву про зупинення стягнення по вказаному виконавчому напису.

Ухвалою від 09.04.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто останній у зв`язку з недотриманням нею при оформленні вказаної заяви вимог, визначених чч.1-2 статті 151 ЦПК України.

З метою забезпечення позову позивачем повторно подано заяву від 21.04.2021 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по оскаржуваному виконавчому напису нотаріуса.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вважаю, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з п.п.2,6 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною 2 статті 150 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить визнати виконавчий напис №38522 від 08.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення заборгованості у сумі 19997,49 грн. із ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «АЛАНД» таким, що не підлягає виконанню.

Також із заяви про забезпечення позову вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клименка Романа Васильовича знаходиться виконавче провадження з виконання оскаржуваного виконавчого напису.

Враховуючи наведене, а також те, що між сторонами виник спір, предметом якого є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вважаю, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити та зупинити стягнення за виконавчим написом від 08.09.2020, зареєстрованим в реєстрі за номером 38522, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «АЛАНД» заборгованості у розмірі 19997,49 грн., до набрання рішенням суду законної сили, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом від 08.09.2020, зареєстрованим в реєстрі за номером 38522, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «АЛАНД» заборгованості у розмірі 19997,49 грн. до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала складена та підписана 23.04.2021.

Суддя