Постанова № 9648629, 25.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року <ЧАС > м.Полтава Справа № 2а-408/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Олійник Ю.В.,

за участю:

представника відповідача - Постирнака В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської областідо Відкритого акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика"про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської областізвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика"про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8840,80 грн, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 530,79 грн, посилаючись на недотримання відповідачем вимог частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо сплати страхових внесків, нарахованих за відповідний базовий період, та порушення ним порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив про сплату заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8310,01 грн.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - закон № 1058-IV) в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Встановлено, що відповідач взятий на облік як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400 і розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та становить 33,2 % від фонду оплати праці та 0,5 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-VI передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Відповідач надав до органів Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого загальна сума страхових внесків за період з грудня 2009 року по січень 2010 року становить 8438,08 грн.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону № 1058-VI від 09.07.2003 та пункту 5.1.3 та 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2009 року по січень 2010 року в сумі 8438,08 грн. В установлені частиною 6 статті 20 Закону № 1058-IV строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем сплачені у розмірі 128,07 грн, що підтверджується витягом з картки особового рахунку.

Станом на дату розгляду справи заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 8310,01 грн відповідачем погашена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 319 від 16.03.2010, № 320 від 16.03.2010, № 322 від 16.03.2010, № 323 від 16.03.2010 та заявою Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області № 1144/07-14 від 15.04.2010.

У зв"язку з цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8310,01 грн задоволенню не підлягають.

Оцінюючи обгрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 та абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ і організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування за ставкою, що дорівнює 100 % від об'єкта оподаткування, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктами "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць та водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв мають право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області витрати на витрату та доставку пенсій, призначених за списком № 2, у розмірі 100 % фактичних витрат.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Судом встановлено, що розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам відповідно до пункту "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області відповідачу надсилались.

Згідно з дослідженими судом копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відшкодуванню за період з грудня 2009 року по січень 2010 року підлягають витрати на виплату та доставку пенсій у розмірі 705,79 грн.

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Проте, відповідачем в порушення вимог зазначеної Інструкції витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в добровільному порядку відшкодовані частково у розмірі 175,00 грн, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Отже, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в повному обсязі не погашена та становить 530,79 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до Відкритого акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 530 (п'ятсот тридцять) гривень 79 (сімдесят дев'ять) копійок на користь Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області (р/р №25605301291 в ОПЕРВ Облуправління Ощадбанку, МФО 331467, код ЄДРПОУ 22534587).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2010 року.

СуддяС.М. Серга