Вирок № 96485875, 22.04.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6790/19

Провадження № 1-кп/442/51/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді – Медведика Л.О.,

за участю секретарів Чолавін Н.П., Михавко І., Далявської Л.І., Паньків Н.В.

прокурорів Матолича О.М., Медведя М.Й., Кріцака Л.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Галишина А.В., Годись Н.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №1201914011001189 від 29.06.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполь Донецької області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, раніше не судимого,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2019 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи на сходовій клітці другого поверху будинку номер АДРЕСА_2 діючи з прямим умислом на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_2 , з метою заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, утримуючи у правій руці ніж, наніс потерпілому один удар лезом ножа у верхню губу, спричинивши колото-різану рану верхньої губи, яка відноситься до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, після чого наніс ОСОБА_2 ще один удар лезом ножа в живіт, спричинивши йому проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з локалізацією рани на передній черевній стінці вище пупка, лівіше середньої лінії, з ушкодженням сальника, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як таке, що є небезпечним для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений показав, що того дня 29.06.2019 року повертався додому (проживав у свого колеги) і зайшов до будинку з двору із своїми друзями Графами на другий поверх, то потерпілий збив їх з ніг, підбіг до нього, звалив із ніг та поволочив на спині на вулицю, а його дружина йшла поруч. Друга спроба зайти до квартири вже через парадний вхід була теж невдалою. Згадана дружина потерпілого знову помітила його та сказала чоловікові. Потерпілий схопив його за ліву руку, правою він тримався за дверну ручку. Дружина кричала: «викинь його з балкону». Встиг вдарити потерпілого в лице, а той його в скроню. В цей момент відкрилися двері і він забіг до квартири та ліг спати. Потерпілий сам піднявся до нього на другий поверх, він його не кликав.

Згодом обвинуваченого розбудили люди в чорному та забрали з собою. Серед них був ОСОБА_3 . Водили по лікарні і казали, що він когось зарізав. Відбиралася кров, експертизи токсикологічної не проводилося.

При собі ножа не мав, а тільки маленьку відкривачку, яку віддав слідчому. При огляді ножа в судовому засіданні обвинувачений зауважив, що це можливо той ніж, що біля нього лежав, коли він спав. Носити такий із собою не міг, бо він би порізав кишеню.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_2 повідомив таке. Того дня обвинувачений іще з двома невідомими особами жіночої та чоловічої статі піднімалися по сходах. Його дружина їх зупинила. Вони послухались і вийшли, а ОСОБА_1 її відштовхував, говорячи: «какіє-то проблєми?». Тому сам потерпілий змушений був провести обвинуваченого на вихід. Нікого з ніг не збивав, і обвинуваченого за ноги не волочив.

Через 5-10 хвилин вже один ОСОБА_1 знову зайшов у під`їзд. Дружина потерпілого це побачила і він сам підійшов. У цей момент отримав удар в губу, а потім у живіт. Обвинувачений зайшов до квартири.

Дружина викликала потерпілому швидку допомогу. Лікарі зашили губу, а потім побачили рану на животі та почали проводити операцію.

Обвинувачений приходить до їх будинку десь біля двох років. У них в квартирі безлад, сварки та бійки. Їх дитина дивиться на це все та боїться.

Допитана як свідок дружина потерпілого ОСОБА_4 показала суду, що обвинувачений проживав у їх будинку 2-3 роки та вів антигромадський спосіб життя. З друзями приходили серед ночі, голосно говорили і стукали. Того дня біля 18 год почули рух на сходах і вийшли. Там були якісь чоловік та жінка з обвинуваченим. Ми їх попросили вийти, бо не живуть у нас і вони вийшли, а обвинувачений не хотів і відштовхнув її. Чоловік взяв його за комір, той вирвався, але пішов.

Через якийсь час знову побачила, що обвинувачений заходить та сказала чоловікові. Коли чоловік підійшов то отримав від обвинуваченого два удари. Вона викликала поліцію і швидку. Обвинувачений зайшов до себе в квартиру, а вона побігла до себе за медикаментами, щоб зупинити кров на обличчі чоловіка. Про ножове поранення в живіт дізналася вже аж у лікарні.

Власником квартири, де жив ОСОБА_1 , є сестра його колеги, з яким він там мешкав. Говорила їй, але безрезультатно. Та дала слово батькам, що не вижене свого брата.

Допитана як свідок сусідка ОСОБА_5 показала суду, що сусідка ОСОБА_6 прибігла до неї ввечері за перекисом водню. Вона вийшла і побачила калюжу крові на підлозі і в потерпілого одяг в крові. Приїхала швидка і поліція. Поліцейський вийшов вверх по сходах і показав їй ніж вузький на землі. За той час стукали в квартиру до ОСОБА_1 . Поліція писала, що знайшли ніж і вона це підписувала. Сусідка ОСОБА_7 без одного ока, а на друге погано бачить. Теж була на площадці. Постійно при цьому не була, могла відходити. Ствердила свій підпис на конверті з ножем. Тампони теж в конверт клали.

Допитаний як свідок слідчий ОСОБА_8 показав суду, що був на місці події з експертом-криміналістом ОСОБА_9 та опером ОСОБА_10 . Не вніс ОСОБА_11 до протоколу ОМП механічно у цій метушні. Завжди роз`яснює права для учасників, робив це і для ОСОБА_11 . Той застосовував фотоапарат ОСОБА_12 . Носій не зазначав, фото потім виготовляв і понятим звичайно не показував. Поняті були постійно: від початку до кінця, при огляді точно і при пакуванні теж. Десь потім міг хтось із них відлучитись. Протокол зачитав, запропонував переглянути.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_13 пояснив суду, що у цей день чергував у СОГ та виїжджав на виклик по цьому інциденту. Це був будинок п-подібної форми з дерев`яними сходами всередині. На сходах і площадках були сліди крові. Виявили та вилучили тоді РБК та ніж, показували їх понятим. Упакував їх він. Понятими були дві жінки. Слідчий роз`яснював усім їх права та обов`язки. Всі фото були записані на флешках, але потім на них перезаписали обвал будинку у Дрогобичі по вул. Грушевського.

Допитаний як свідок в судовому засіданні ОСОБА_14 повідомив суду таке. Прибули на місце події до 5 хвилин. Потерпілого не бачив, бо вже тоді був у приймальному покої. Зайшли в будинок, побачили кров на сходовій клітці. ОСОБА_15 і ОСОБА_16 займались оглядом місця події, а він стукав у двері, поки їх не відчинив ОСОБА_17 . Останній не зізнавався, привезли його у приміщення Дрогобицького ВП та повідомили центр безоплатної правової допомоги. Потім хтось інший повіз обвинуваченого до лікарні.

Прокурор наполягав на реальній мірі покарання, з огляду на те, що дії обвинуваченого могли призвести до вбивства потерпілого.

Захисник просила виправдати ОСОБА_1 , вказуючи на численні порушення його прав під час досудового слідства при оформленні доказів. Поряд з цим адвокат Годись Н.В., зважаючи на позицію свого підзахисного та вимоги Закону щодо цього, просила суд його виправдати та на підтвердження цього заявила клопотання про визнання доказів недопустимими. Серед наведених у ньому посилань із обгрунтуванням спертим на вимоги КПК України та практику ЄСПЛ суд вбачає частину із них слушними, а частину відкидає з огляду на таке.

Витяг з ЄРДР долучений до матеріалів судового провадження не на підтвердження вини обвинуваченого, а для демонстрації факту обгрунтованості початку досудового розслідування. Недоліки протоколу огляду місця події зазначені такі: виправлення дати його складання; зазначення ініціалів ім`я та по-батькові слідчого, замість повного їх написання; неповне зазначення технічної характеристики засобу фіксації, окрім назви фотоаппарата Нікон Д7100; відсутність зазначення підстави початку проведення ОМП до внесення відомостей в ЄРДР; відсутність чітких відомостей про спосіб ідентифікації вилучених речей; відсутність у протоколі ОМП даних про фототаблиці як додаток до нього.

Вони спростовуються чи пояснюються: механічними описками слідчого, нормативним обгрунтуванням ч.3 ст.214 КПК України про невідкладність проведення ОМП до внесення відомостей в ЄРДР; поясненнями допитаного в судовому засіданні слідчого, інших присутніх осіб, допитаного експерта, який ствердив свою присутність та допомогу в проведенні ОМП, виготовлення ним фототаблиць, причину незазначення цифрового носія інформації; способом належної ідентийфікації вилучених предметів, що передбачає їх упакування у спосіб та в порядку встановленому законом: заклеювання, проставленням підписів та інших реквізитів; фізичною необхідністю розмежування в часі складання протоколу ОМП та фототаблиць до нього, а відтак і відсутністю згадки про них в самому документі, тощо. В зв`язку з цим - як усі разом, так і кожне окреме зауваження до протоколу не може розглядатися таким, що тягне за собою визнання цього документа неналежним доказом.

Невиконання вимоги про відкриття при виконанні вимог ст.290 КПК України ножа, як речового доказу – не слід формально та відірвано від наступних обставин розглядати як порушення цього процесу, що має відповідні наслідки. Адже такий речовий доказ в цей час перебував на експертизі і був відкритий стороні захисту у відповідності до ч.11 ст.290 КПК України під час судового розгляду, що ніким не заперечується.

Висновок про стан алкогольного сп`яніння є документом, який стверджує факт сп`яніння обвинуваченого, незважаючи на те, що проведений за формою визначеною для справ про адміністративне правопорушення. Згідно пояснень прокурора проводився згідно вимог, передбачених для поміщення ОСОБА_1 в ІТТ та не спростований стороною захисту. Пояснення свідків на підтвердження цього факту суд не приймає як доказ, оскільки такі не є спеціалістами для встановлення такого роду обставин, а їх суб`єктивне сприйняття не має законодавчого регулювання.

Показання ОСОБА_1 надані прокурору Федині Л.М. не тільки на переконання сторони захисту, але й для суду не є допустимим доказом, оскільки їх зміст не сприйнятий безпосередньо в судовому засіданні.

Щодо зазначеної в клопотанні тези про недопустимість як доказу висновку експерта №188 від 02.09.2019 року, то підстави для цього зазначені стороною захисту відхиляються з огляду на те, що за відсутності ухвали слідчого судді та самостійної ініціативи експерта на збирання доказів, - медична документація потерпілого була ним самим добровільно надана експерту.

Щодо останніх п`яти висновків експерта суд зазначає наступне. Відсутність у них інформації, яка безпосередньо вказує на провину обвинуваченого не є підставою, що тягне за собою визнання їх неналежними та недопустимими доказами. Подання їх для долучення до матеріалів судового провадження вказує на виконання прокурором та слідчим свого обов`язку передбаченого ч.2 ст.9 КПК України. У цьому контексті слід зазначити, що законодавство держави Україна іще з часів Договорів і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького 1710 року є визнаним світовим взірцем права з яким не можуть зрівнятись жодні концептуальні доктрини.

Неважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення вона, доводиться наступними доказами по справі:

- показами допитаних в судовому засіданні потерпілого, свідків та самого обвинуваченого, які за своїм змістом узгоджуються між собою та доповнюють один одного щодо хронології та обставин розвитку події злочину, дій учасників інциденту;

- протоколом оглядом місця події від 29.06.2019 з фототаблицями подвір"я будинку АДРЕСА_2 ;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №184, згідно якого встановлено перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в момент вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння;

- висновком експерта №188 про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, які виникли внаслідок дворазової взаємодії з гострим предметом чи предметами, що мали колюче-ріжучі властивості та не виключено в термін 29.06.2019 року;

- висновком експерта №264 про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, які виникли внаслідок дворазової взаємодії з гострим предметом чи предметами, що мали колючо-ріжучі властивості та могли утворитися за механізмами, показаними свідком ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_2 під час слідчих експериментів;

- протоколами проведення слідчих експериментів від 14.08.2019 року, згідно яких потерпілий та свідок вказували на механізм завданих ударів ОСОБА_1 та порядок розвитку подій;

- висновком молекулярно-генетичної експертизи №10/1116 від 28.12.2019 року, за яким зокрема, генетичні ознаки слідів крові на клинку ножа збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_18 ; на його руків`ї виявлено клітини обвинуваченого;

- ножем як речовим доказом, на лезі якого виявлено кров потерпілого, а на його руків`ї виявлено клітини обвинуваченого.

Таким чином, із врахуванням усього вищенаведеного, суд приходить до переконання, що дії обвинуваченого у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, правильно кваліфіковано на досудовому слідстві за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , в порядку регламентованому частиною 2 статті 66 Кримінального кодексу України, суд визнає обставини, які встановлені згідно висновку судово-психіатричної експертизи №127 від 18.09.2019 року, про те, що в період інкримінованих йому дій обвинувачений хронічним психічним захворюванням недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, виявляв шизотиповий розлад, тощо, внаслідок чого ОСОБА_17 неповною мірою міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування медичних заходів примусового характеру не потребує.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , передбаченою статтею 67 Кримінального кодексу України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, те, що він на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, похилий вік обвинуваченого, раніше не судимий, відсутність претензій майнового та морального характеру від потерпілого та відсутність конкретики останнього щодо призначення міри покарання, відсутність сім`ї, родичів(за винятком сестри у Маріуполі), будь-якого побуту, часткову спокуту своєї вини обмеженнями, пов`язаними з триманням під вартою близько двох років, за час цього порушень вимог режиму не допускав.

З урахуванням наведеного, а також обставин аналізу особи винного як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, встановлених судом конкретних обставин події, оцінки поведінки обвинуваченого та відсутності дослідження поведінки потерпілого органом досудового розслідування під час вчинення злочину, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити мінімальне покарання в межах санкції статті КК України.

Разом з тим, виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування основного покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України,адже, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Разом з тим, з огляду на вимоги ст.377 КПК України, суд зобов`язаний звільнити обвинуваченого з-під варти в залі судового засідання. Враховуючи те, що оголошення вироку здійснюється у режимі відеоконференції, то обвинувачений підлягає негайному звільненню з ДУ "Львівська установа виконання покарань (№19)", а запобіжний захід в зв`язку з цим втрачає свою силу.

З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 :1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 785,05 грн витрат за проведення комплексної судової дактилоскопічної та молекулярно-генетичної експертизи.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Павлів З.С. від 02.07.2019 року на штани сірого кольору, сорочку голубого кольору в білу полоску, та з набранням вироку законної сили дані речі повернути ОСОБА_1 , як власнику.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Павлів З.С. від 02.07.2019 року на шорти кофейного кольору та тапочки темно-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожі на кров, та з набранням вироку законної сили дані речі повернути ОСОБА_2 , як власнику.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Грицай М.М. від 03.07.2019 року на ніж з руків`ям чорного кольору та плямами речовин бурого кольору, схожої на кров, та з набранням вироку законної сили даний ніж - знищити.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення, а також направити такий для виконання ДУ "Львівська установа виконання покарань (№19)".

Суддя Медведик Л.О.