Рішення № 96485801, 21.04.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

21.04.2021

ЄУН 337/900/21

Провадження № 2/337/857/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 квітня 2021 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Сидорової М.В.

за участю секретаря – Сабліної А.А.

позивачки – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом який мотивує тим, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить їй на праві власності. В зазначеній квартирі з 07.05.2009 року зареєстрований її двоюрідний брат – відповідач ОСОБА_2 , який з дня реєстрації по теперішній час в спірній квартирі не мешкає, за відомою позивачці інформацією він виїхав до Російської Федерації, фактичне місцезнаходження відповідача їй невідоме.

Вважає, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням спірної квартири, оскільки він зареєстрований в квартирі формально, фактично за місцем своєї реєстрації ніколи не проживав, реєстрація відповідача в спірній квартирі порушує права та законні інтереси позивачки, як власника квартири, щодо володіння, користування та розпорядження вказаним житлом.

Просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням - квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04.03.2021 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду. Також задоволено клопотання позивачки ОСОБА_3 про виклик в судове засідання свідків.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві та додатково пояснила, що відповідач ОСОБА_2 ніколи в її квартирі не проживав, його речей в квартирі немає, перешкод у користуванні квартирою вона ОСОБА_2 не чинила. Де він мешкає не знає, виїхав до Російської Федерації. Через реєстрацію відповідача у належній їй квартирі вона не може оформити субсидію оскільки, для цього необхідна довідка про доходи відповідача ОСОБА_2 . Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації та через оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України. Відзиву на позов або зустрічного позову не подав.

Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Представник третьої особи - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської радив судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, свідка, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд встановив, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 (арк.15-17).

У вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 з 07.05.2009 року по теперішній час (арк.21).

Згідно з актом про фактичне проживання №б/н від 24.12.2020 року, який складений головою правління ОСББ «Запоріжсталь 19» Соколюк Т.В. за участю сусідів, в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_2 зареєстрований з 07.05.2009р., але фактично у вказану квартиру не засилився, виїхавши до Російської Федерації де проживає по теперішній час. Особистих речей ОСОБА_2 в квартирі немає, сусіди ніколи його не бачили.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що знає ОСОБА_1 на протязі 40 років, мешкає по сусідству в одному під`їзді, постійно спілкується з позивачкою, відвідує її майже щодня. Відповідача та його особистих речей у спірній квартирі ніколи не бачила, перешкод для користування квартирою позивачка йому не чинила.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеного законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження його майна. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З`ясувавши всебічно, повно та об`єктивно обставини справи, оцінивши сукупність наданих доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність, допустимість та достовірність, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Так, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_2 , який є двоюрідним братом позивачки, тривалий час (з 07.05.2009 року) в спірній квартирі не мешкає, за власним бажанням та волевиявленням мешкає за межами України, його особисті речі в квартирі відсутні, будь-яких перешкод з боку позивачки в користуванні спірною квартирою, зокрема, що позивачка не впускала відповідача до квартири і він не мав вільного доступу до квартири, створювала умови які б унеможливлювали його проживання, судом не встановлено, житлово-комунальні послуги відповідач не сплачуює, однак з реєстраційного обліку не знявся.

При цьому, суд вважає, що відповідач обґрунтованого заперечення та відзиву на позов не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував. Належних та допустимих доказів тому, що він не втратив інтерес до спірної квартири, бажає там мешкати, але з поважних причин не може цього зробити, суду не надав.

При викладених обставинах, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивачки про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, тому що її інтереси порушені, вона не має змоги вільно користуватися належним їй майном за своїм розсудом, а відповідач тривалий строк – понад одинадцять років не користуються спірним житловим приміщенням, інших домовленостей між сторонами немає.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити.

Повний текст рішення виготовлено 23.04.2021 року.

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,280,282 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.В. Сидорова