Рішення № 96483067, 13.04.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/449/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Слобожанське про та за зустрічним позовом до про стягнення 2 145 934,41 грн. Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Слобожанське Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром", м. Харків стягнення 556958,08 грн. за участю за участю представників справи:

позивача по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Калугін О.О.

відповідача по первісному позову (позивач за зустрічним позовом) - Чебаненко В.Л.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "Центренерго", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2145934,41 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018, з яких: 1790779,45 грн. - основний борг, 79278,10 грн. - три проценти річних, 138908,94 грн. - інфляційне збільшення боргу, 136967,92 грн. - пеня. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по вказаному договору щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Відповідач - ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "Центренерго" у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 02.03.2021, проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування заперечень вказував на те, що на теперішній час у матеріалах справи №922/449/21 немає жодних належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів того, що позивач виконав умови договору та надав відповідачу рахунок (рахунок-фактуру) для того, що б у останнього були законні підстави для виконання свого зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт. В наслідок цього, на теперішній час є всі підстави вважати, що відповідачем не було прострочено виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є безпідставними, необґрунтованими та такими, що повністю суперечать дійсним обставинам справи, договору та чинному законодавству. Окрім того, відповідач зазначив, що на його думку частина правочину, а саме п.13.14 додатку №1 до договору, суперечить діючому законодавству та фактично не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому розрахунок неустойки, у вигляді пені у розмірі 136967,92 грн. за невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання, який був зроблений позивачем є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, оскільки зроблений на підставі правочину, який суперечить діючому законодавству, а тому повинен бути визнаний судом недійсним. Також, враховуючи той факт, що умовами договору не встановлений належним чином розмір пені, то її стягнення є протиправним.

02.03.2021 до господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "Центренерго" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" про стягнення 556958,08 грн. штрафу. Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань по договору №16/251 від 12.06.2018 щодо своєчасного виконання робіт.

Ухвалою суду від 03.03.2021 зустрічний позов прийнятий судом та об`єднаний в одне провадження з первісним позовом для спільного розгляду.

У відзиві на зустрічну позовну заяву, наданому до суду 18.03.2021, відповідач за зустрічним позовом - ТОВ "Котлотурбопром", проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування заперечень вказував на те, що жодного зобов`язання щодо виконання робіт у домовлені строки відповідач за зустрічним позовом не порушив, зокрема, враховуючи, що усі зобов`язання сторін були продовжені до 31.12.2019, у відповідності до додаткової угоди №3 від 11.06.2019, якою було змінено строки виконання етапів робіт за графіком. При цьому, будь-яка несвоєчасність виконання етапів та й взагалі робіт ТОВ “Котлотурбопром” у відповідності до графіку виконання робіт, була пов`язана саме із невиконанням позивачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань з оплати робіт, згідно з умовами договору та несвоєчасного підписання відповідних документів з його сторони. При цьому жодним графіком не визначено конкретних календарних дат виконання робіт, а тому відповідачу за зустрічним позовом не відомо яким чином позивач за зустрічним позовом здійснив надані розрахунки.

Також сторонами до суду були подані відповіді на відзиви на первісний та зустрічний позови.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 13.04.2021 представник позивача по первісному позову підтримав первісний позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Присутній у судовому засіданні 13.04.2021 представник відповідача по первісному позову проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

12.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (надалі - замовник, відповідач по первісному позову, позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (надалі - виконавець, позивач по первісному позову, відповідач за зустрічним позовом) був укладений Договір на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 (далі - Договір).

Передумовою укладання даного Договору було проведення замовником публічних закупівель №UA-2018-04-18-001176-с, відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов`язався у 2018-2019 роках виконати на свій ризик роботи, що зазначені у Додатках до цього Договору, а замовник прийняти і оплатити роботи.

Роботи повинні бути виконанні у строки, зазначені у Додатку №1 до Договору. В разі відсутності в Додатку строку виконання робіт, роботи виконуються протягом строку дії Договору (п.1.2. договору).

Пунктами 3.1-3.4 Договору сторони визначили, що ціна цього Договору зазначена у Додатку №1 до Договору. Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами в кошторисній документації (калькуляції), що є Додатком №3 до даного Договору. Кошторис (калькуляція), передбачений Додатком до Договору є твердим та підлягає зміні виключно з підстав визначених законодавством за погодженням сторін. Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Пунктами 4.1. 4.2. Договору встановлено, що розрахунки за Договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України, в порядку передбаченому Додатком № 1 до Договору на підставі рахунку виконавця. До рахунку додаються акт прийому-передач виконаних робіт та інші документи, визначені в Додатку №1 до Договору, як такі, що додаються до рахунку.

Згідно з п. 5.4. Договору здавання-приймання виконаних робіт за Договором оформлюється шляхом підписання сторонами двостороннього акту прийому-передач виконаних робіт протягом 5 робочих днів із моменту одержання замовником повідомлення про готовність результатів робіт до приймання.

У випадку виявлення недоліків при прийняті робіт замовник підписує акт приймання передачі виконаних робіт із зазначенням переліку недоліків та термінів, протягом якого вони повинні бути усуненні. Роботи за цим Договором вважаються переданими замовнику з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі робіт без зауважень (п.п. 5.6.-5.10. Договору).

Відповідно до п.6.1.1 Договору виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановленні цим Договором.

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.4. Договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи та вимагати від замовника оплати належним чином виконаних робіт у розмірах і порядку передбачених умовами даного Договору.

Пунктом 6.3.2. Договору визначено, що замовник зобов`язаний приймати виконанні роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт, за умови надання усіх необхідних для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт належно оформлених виконавцем документів, передбачених Договором.

Відповідно до п. 11.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє протягом строку, зазначеному в Додатку №1 до Договору.

У п.1 Додатку №1 до Договору зазначено, що найменування, опис робіт, ДК: 45250000-4 Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об`єктів та об`єктів нафтогазової інфраструктури (Виконання робіт з капітального будівництва по проекту "Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки "А" та "П" з переведенням котлоагрегатів cm.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на використання вугілля марки "Г" і "ДГ", 2 черга ). Виконавець виконує Роботи у повному обсязі згідно проектно-кошторисної документації на "Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки "А" та "П" з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на використання вугілля марки "Г" і "ДГ", 2 черга.

Відповідно до п.2 Додатку №1 до Договору загальна вартість робіт 114999999,00 грн., у тому числі ПДВ - 19166666,50 грн.

23.04.2019 сторонами була підписана Додаткова угода №2-16/155 до Договору, відповідно до якої у зв`язку з розділенням другої черги будівництва на пускові комплекси за проектом “Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки “А” та “П” з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ “Центренерго” на використання вугілля марки “Г” і “ДГ”. Коригування”, що отримав Звіт ДП “Укрдержбудекспертиза” №00-0061-19/ПБ від 22.03.2019 з рекомендацією щодо її затвердження в установленому законодавством порядку, на підставі пункту 1 частини 4 статті 36 Закону України “Про здійснення державних закупівель” сторони дійшли згоди зменшити обсяг закупівлі по договору №16/251 від 12.06.2018 на обсяг другого пускового комплексу другої черги будівництва за Проектом та внести зміни в Додатки до Договору №16/251 від 12.06.2018, виклавши їх в наступній редакції: пункт 2 Додатку №1 до Договору (загальна вартість робіт) змінити та викласти в наступній редакції: загальна вартість 104939439,08 грн., у тому числі ПДВ 17489906,51 грн. Додаток №2 (Технічне завдання) в частині додатків №1,2,3,4 до технічного завдання змінити та викласти в редакції Додатку №1 до цієї Додаткової угоди. Додаток №3 (Договірна ціна №11) змінити та викласти в редакції Додатку №2 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови Договору №16/251 від 12.06.2018.

Відповідно до пп. 3.1 Додатку №1 до Договору, при можливості здійснення попередньої оплати:

- попередня оплата у розмірі не більше 70% від загальної вартості робіт, здійснюється замовником у кожному випадку за рішенням замовника та з урахуванням наявності фінансових можливостей у замовника. Виконавець надає замовнику письмове обґрунтування обсягу попередньої оплати. В разі прийняття замовником рішення про здійснення попередньої оплати та її розміру, про що замовник письмово повідомляє виконавця, попередня оплата здійснюється замовником на підставі рахунку виконавця протягом 15 календарних днів з дати отримання рахунку.

- оплата не менше 20% від вартості виконаних робіт, здійснюється замовником поетапно з урахуванням попередньої оплати протягом 20 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт (Форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма №КБ-3).

- оплата 5% від вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після підписання всіма учасниками будівництва Акту готовності об`єкта до експлуатації за формою додатку 9 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461.

- остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після отримання Зміївською ТЕС ПАТ “Центренерго” сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації, але не пізніше ніж 5 календарних місяців з моменту підписання Акту готовності об`єкта будівництва до експлуатації, якщо затримка отримання Зміївською ТЕС ПАТ “Центренерго” сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації сталася не з вини виконавця.

Відповідно до пп. 3.2 додатку №1 до договору, при не можливості здійснення попередньої оплати:

- у разі неможливості здійснення замовником попередньої оплати у кожному випадку за рішенням замовника, та з урахуванням фінансових можливостей замовника, визначається наступний порядок розрахунків з виконавцем:

- оплата 90% від вартості виконаних робіт здійснюється замовником поетапно протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних Актів прийому-передачі виконаних робіт (Форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма №КБ-3) та за умови своєчасної реєстрації виконавцем податкова накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених виконавцем у відповідності до таких Актів виконаних робіт згідно з чинним законодавством України.

- оплата 5% від вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після підписання всіма учасниками будівництва Акту готовності об`єкта до експлуатації за формою додатка 9 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461.

- остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після отримання Зміївською ТЕС ПАТ “Центренерго” сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації, але не пізніше ніж 5 календарних місяців з моменту підписання Акту готовності об`єкту будівництва до експлуатації, якщо затримка отримання Зміївською ТЕС ПАТ “Центренерго” сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації сталася не з вини виконавця.

Відповідно до п. 4 Додатку №1 до Договору, результатом робіт є виконані в повному обсязі роботи у відповідності до проектно-кошторисної документації та введений в експлуатацію об`єкт будівництва за проектом “Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки “А” та “П” з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ “Центренерго” на використання вугілля марки “Г” і “ДГ” 2 черга, що повинні бути підтверджені Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції.

У п. 9 Додатку №1 до Договору сторони визначили документи, що надаються виконавцем при передачі результату робіт:

- підписаний сторонами двосторонній Акт (акти) прийому-передачі певного етапу виконаних робіт по формі №КБ-2в;

- сертифікати якості та/або завірені копії сертифікатів на матеріали, креслення на конструкції, паспорта на обладнання виконавця. У разі надання виконавцем копій сертифікатів якості на матеріали, останні повинні бути завірені підписом уповноваженої особи виконавця, засвідченим оригінальним відтиском печатки виконавця;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі №КБ-3;

- бухгалтерські документи, що підтверджують витрати на відрядження та перевезення працівників до місця виконання робіт (витрати на відрядження та перевезення оплачуються по фактичним витратам виконавця в межах кошторисної документації та включаються до загальної вартості робіт. Для підтвердження фактичних витрат виконавця на відрядження та транспортування використовувати дані системи контролю доступу;

- накладні на товарно-матеріальні цінності виконавця, використані при виконанні робіт та зазначені в кошторисній документації (за підписом уповноваженої особи (керівника) та головного бухгалтера виконавця, завірена печаткою виконавця), накладні та розрахунки транспортних витрат або акти виконаних робіт за договорами оренди транспортних засобів та спецтехніки у разі ідентифікаційної вартості витрат на транспортування;

- звіт про використані матеріали замовника;

- виконавчо-технічну документацію в обсязі, регламентованому діючими нормативними документами. Конкретний перелік виконавчо-технічної документації визначається виконавцем та погоджується замовником;

- оригінали та/або копії журналів, ведення яких обов`язкове у відповідності до вимог ДБН А.3.1-5:2016 “Організація будівельного виробництва”;

- документи та інформацію (технічні умови на ремонт, деталювальні специфікації, креслення робочих коліс, валів, напівмуфт тяго-дуттьових машин), необхідні для експлуатації або іншого використання результатів робіт, якщо відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт є завершальним етапом виконаних робіт згідно технологічної процедури у відповідності до нормативної документації;

- погоджену з Генеральним проектувальником і Замовником робочу документацію ПТК верхнього рівня СКУ к\а ст.№6, робочу документацію по Технічному проекту “Розробка окремих вузлів технічного переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки “А” і “П” з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ “Центренерго” на використання вугілля марки “Г” та “ДГ” по котлоагрегату ст.№6.

Відповідно до п. 11 Додатку №1 до Договору, строк дії договору до 30.06.2019, а в частині виконання взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного виконання їх сторонами.

11.06.2019 між сторонами була підписана Додаткова угода №3 до Договору, відповідно до п. 2 якої сторони погодили, що зобов`язання сторін по виконанню умов договору №16/251 від 12.06.2018 безпосередньо продовжуються до 31.12.2019.

31.07.2019 між сторонами була підписана Додаткова угода №4-16/262 до Договору, відповідно до якої додаток №4 (Графік виконання робіт) до Договору №16/251 від 12.06.2018 викладений у редакції Додатку №1 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови Договору №16/251 від 12.06.2018.

31.10.2019 між сторонами була підписана Додаткова угода №5-16/377 до Договору, відповідно до якої додаток №4 (Графік виконання робіт) до Договору №16/251 від 12.06.2018 викладений у редакції Додатку №1 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови Договору №16/251 від 12.06.2018.

Відповідно до п. 13.14 Додатку №1 до договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт замовник сплачує виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплачених робіт. В разі такого порушення замовником строків оплати більш ніж на 15 календарних днів, строки виконання виконавцем своїх зобов`язань збільшуються відповідно на термін прострочення оплати.

У п. 13.15 Додатку №1 до Договору сторони обумовили, що за несвоєчасне виконання робіт відповідно до Графіку виконання робіт, з виконавця на користь замовника стягується пеня згідно п.7.2 Договору. Якщо виконавець при цьому не затримав загальних строків всіх робіт, зазначена пеня з виконавця не стягується.

16.01.2020 між усіма учасниками будівництва був підписаний акт готовності об`єкта до експлуатації.

24.01.2020, на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 16.01.2020, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України був виданий Сертифікат серії ІУ №163200241290, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта та підтверджена його готовність до експлуатації.

Як вказує позивач по первісному позову, станом на дату звернення до суду замовником були прийняті усі виконані підрядником роботи за договором на загальну суму 104233980, 93 грн., що підтверджується укладеними та підписаними сторонами договору відповідними Актами та Довідками, якими також визначено загальну вартість виконаних робіт і дати їх прийняття. Проте, замовником фактично лише сплачено на користь виконавця 102443201, 48 грн., що вказує на те, що замовником не виконано основні фінансові зобов`язання в частині сплати остаточної оплати робіт, на загальну суму 1790779, 45 грн. Окрім того, позивачем по первісному позову, за порушення зобов`язання з повної та своєчасної оплати виконаних робіт за спірним договором, до стягнення з відповідача по первісному позову нарахована пеня у розмірі 136967,92 грн., три проценти річних у розмірі 79278,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 138908,94 грн.

У свою чергу, позивачем за зустрічним позовом (замовник за договором) заявлено позовні вимоги про стягнення 556958,08 грн. штрафу за порушення виконавцем строків виконання робіт за спірним договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних та зустрічних позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підстави виникнення господарських зобов`язань встановлені також ст. 174 ГК України, що включають господарські договори та інші угоди.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Статтею 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний сплати підрядникові встановлену ціну після завершення виконання усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 202 ГК України унормовано, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов спірного договору остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після отримання Зміївською ТЕС ПАТ “Центренерго” сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації, але не пізніше ніж 5 календарних місяців з моменту підписання Акту готовності об`єкта будівництва до експлуатації, якщо затримка отримання Зміївською ТЕС ПАТ “Центренерго” сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об`єкту будівництва проектній документації сталася не з вини виконавця.

За загальним правилом, встановленим ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем по первісному позову були зроблені заяви про виявлення будь-яких відступів, недоліків тощо, допущених позивачем по первісному позову при виконанні підрядних робіт за спірним договором. Прийняття належним чином виконаних робіт та їх вартість підтверджується підписаними між сторонами Актами приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та втрати форми КБ-3.

11.08.2020 позивачем по первісному позову на адресу відповідача направлялася досудова-вимога претензія №1 про сплату заборгованості за спірним договором підряду. Проте, відповідач по первісному позову повністю за виконані роботи не розрахувався.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем по первісному позову повна оплата виконаних підрядних робіт за договором не здійснена. Останнім цей факт не спростований.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача по первісному позову про те, що у матеріалах справи немає жодних належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів того, що позивач виконав умови договору та надав відповідачу рахунок (рахунок-фактуру) для того, що б у останнього були законні підстави для виконання свого зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплати платежів.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17.

Як зазначалося вище по тексту рішення, пунктом 6.3.2. договору визначено, що замовник зобов`язаний приймати виконанні роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт, за умови надання усіх необхідних для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт належно оформлених виконавцем документів, передбачених договором.

Таким чином, враховуючи наявні у матеріалах справи належні докази, які підтверджують прийняття замовником усіх виконаних робіт та, зокрема, здійснення ним оплат за договором, в тому числі і після настання обставин, за якими він мав здійснити повний та остаточний розрахунок, а саме: отримання Сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції, суд вважає посилання відповідача по первісному позову не те, що внаслідок ненадання позивачем по первісному позову рахунків для оплати у нього не виникло законних підстав для виконання свого зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт, безпідставним та непідтвердженими жодними доказами.

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, вимога позивача по первісному позову про стягнення з відповідача основного боргу за виконані підрядні роботи за Договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 у розмірі 1790779,45 грн. пред`явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача по первісному позову про стягнення з відповідача пені у розмірі 136967,92 грн. пені суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідно до п. 13.14 Додатку №1 до договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт замовник сплачує виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплачених робіт. В разі такого порушення замовником строків оплати більш ніж на 15 календарних днів, строки виконання виконавцем своїх зобов`язань збільшуються відповідно на термін прострочення оплати.

Судом перевірено наданий позивачем по первісному позову розрахунок пені та встановлено, що її розмір обчислено позивачем арифметично вірно, при нарахуванні пені позивачем по первісному позову враховано положення статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, в якій зазначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також враховано частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд відхиляє твердження відповідача по первісному позову про недійсність п.13.14 додатку №1 до договору, оскільки в силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, а відповідачем по первісному позову не надано суду доказів того, що спірний договір або його частина у жодному порядку, в тому числі судовому, визнана недійсною або нікчемною; не заявлено про існування спору, як до звернення з даним позовом, так і наразі щодо визнання спірного договору або його частини недійсним вимог не заявлено. Тому суд вважає, що такі твердження відповідача по первісному позову не ґрунтуються па положеннях чинного законодавства України та судом відхиляються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача по первісному позову про стягнення з відповідача пені у розмірі 136967,92 грн. є обґрунтованою, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача по первісному позову про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 79278,10 грн. та інфляційних втрат в розмірі 138908,94 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Судом враховано, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем по первісному позову арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних у розмірі 138908,94 грн. та 3% річних у розмірі 79278,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом було порушено умови Договору, а саме, що ТОВ “Котлотурбопром” не виконано своєчасно роботи за договором у відповідності до останнього погодженого Графіку виконання робіт, який був погоджений сторонами Додатковою угодою №4-16/262 від 31.07.2019, що підтверджується актами прийому передачі-виконаних робіт.

З посиланням на п. 7.2 договору та ст. 230 ГК України, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 556958,08 грн. штрафу.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання, або несвоєчасного виконання зобов`язань за Договором з виконавця стягується пеня у розмірі 2 відсотка вартості зобов`язання, з якого допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Крім цього, виконавець відшкодовує всі понесені замовником збитки, заподіяні затримкою виконання виконавцем зобов`язань за цим Договором, а у разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідач за зустрічним позовом неодноразово звертався до позивача за зустрічним позовом (замовник за договором) з листами-вимогами (т.4 а.с. 77-93) про належне виконання своїх фінансових зобов`язань за договором та про оплату як вже виконаних робіт за договором так і внесення попередньої оплати, оплати за обладнання.

Зокрема, у листі від 20.05.2019 (вих.номер 664) ТОВ "Котлотурбопром" вказувало на те, що замовником були порушені вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України та умови Договору, що призвело до утворення з боку замовника заборгованості перед виконавцем в сумі 9.39 млн. грн. Враховуючи фактичну ситуацію, яка наразі склалась, оскільки замовник не виконав фінансові зобов`язання на значну суму коштів, у ТОВ “Котлотурбопром” обґрунтовано відсутня можливість завершити виконання робіт у строк передбачений у Договорі. Подальше виконання робіт можливе лише після здійснення виплати суми заборгованості, яка наразі необхідна для закупівлі матеріалів та залучення субпідрядних організацій для продовження виконання робіт. При цьому враховуючи фінансову заборгованість зі сторони замовника та той факт, що представниками ГІАТ “Центренерго” визнано фінансову неспроможність виконати фінансові зобов`язання, ТОВ "Котлотурбопром" пропонувало з дотриманням вимог чинного законодавства підписати додаткову угоду до Договору, якою продовжити строк дії Договору на виконання зобов`язань щодо виконання робіт до 31.12.2019.

Як зазначалося вище по тексту рішення, 11.06.2019 між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору, відповідно до п. 2 якої сторони погодили, що зобов`язання сторін по виконанню умов договору №16/251 від 12.06.2018 безпосередньо продовжуються до 31.12.2019.

Відповідно до п. 13.14 Додатку №1 до договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт Замовник сплачує Виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплачених робіт. В разі такого порушення Замовником строків оплати більш ніж на 15 календарних днів, строки виконання Виконавцем своїх зобов`язань збільшуються відповідно на термін прострочення оплати.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

За змістом положень ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, у тому числі, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що за наявністю прострочення кредитора (позивача за зустрічним позовом), яке полягало у несвоєчасності проведення оплат за спірним договором підряду, а також додаткової угоди до спірного договору про безпосереднє продовження зобов`язань сторін до 31.12.2019, прострочення боржника (відповідача за зустрічним позовом) щодо строків виконання підрядних робіт за спірним договором підряду та додатковими угодами до нього не настало, що виключає підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді обов`язку сплатити штраф.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за зустрічним позовом виконав умови договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень, а позивач за зустрічним позовом не виконав покладених на нього обов`язків щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи. Факт наявності заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та не спростовано відповідачем по первісному позову належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення штрафу у розмірі 556958,08 грн., підлягають відхиленню в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову у повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову суд відмовляє у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати з оплати судового збору по первісному позову покладаються на відповідача по первісному позову; за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03022, м. Київ, вул. Козацька, 120/4 "Є", код ЄДРПОУ 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ ВП 05471247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 25464226) суму заборгованості та штрафних санкцій за Договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання № 16/251 від 12.06.2018 у розмірі 2 145 934,41 грн. (з яких: 1 790 779,45 грн. - основний борг, 79 278,10 грн. - три проценти річних, 138 908,94 грн. - інфляційне збільшення боргу, 136 967,92 грн. - пеня) та 32 189,03 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 25464226).

Відповідач по первісному позову (позивач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (03022, м. Київ, вул. Козацька, 120/4 "Є", код ЄДРПОУ 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ ВП 05471247).

Повне рішення підписано 23 квітня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова