Ухвала суду № 96477748, 22.04.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"22" квітня 2021 р. Справа № 363/2684/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого – судді Баличевої М.Б., при секретарі Рибка І.Є. за участю позивача ОСОБА_1 , представників позивача – ОСОБА_2 та Мельника А.В. (у режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву про скасування заходів забезпечення зустрічного позову вжитих ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 березня 2021 року у цивільній справі № 363/2684/20 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської в м. Києві державної адміністрації та Орган опіки та піклування Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю та відібрання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання малолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської в м. Києві державної адміністрації та Орган опіки та піклування Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю та відібрання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання малолітніх дітей.

21 квітня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення зустрічного позову ОСОБА_3 у справі № 363/2684/20, вжитий судом на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 25.03.2021 року. В обґрунтування поданої заяви зазначають, що тривалий час матір дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_1 не мала можливості у повноцінному спілкуванні з дітьми, оскільки батько дітей – ОСОБА_3 самочинно їх місце проживання з 26.06.2020 року і до 18.11.2020 року, після декількох місяців активних дій матері ОСОБА_1 направлених на відновлення зв`язку з дітьми, батько ОСОБА_3 передав дітей матері. Також зазначили, що ОСОБА_1 не чинила перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми. Стабілізувавши психоемоційний стан дітей після подій 22.11.2020 року, коли ОСОБА_3 фактично відмовився забирати дітей тільки через те, що вони плакали, діти відновили своє навчання у гуртках, про які батькові було відомо і який міг абсолютно безперешкодно спілкуватися з дітьми, заводити або забирати з гуртків, тощо. Просили врахувати інтереси та стан здоров`я малолітніх дітей, в тому числі їх прив`язаність до матері.

ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_2 , ОСОБА_6 подану заяву про скасування заходів забезпечення зустрічного позову повністю підтримали та просили її задовольнити. Заначили, що ОСОБА_1 не перешкоджає ОСОБА_3 у його спілкуванні з дітьми, батько може спілкуватися з дітьми без жодних обмежень. Просять врахувати психоемоційний стан та інтереси дітей.

ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з`явились, надали до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням ОСОБА_3 на лікуванні від короновірусу COVID-19, а також особливою важливістю для ОСОБА_3 цієї справи, в якій він бажає брати особисту участь з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, забезпечення принципу змагальності сторін та рівних умов доступу до правосуддя, однак підтверджень щодо знаходження на лікуванні ОСОБА_3 до суду не надав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом зазначається наступне.

За правилами ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, а ст. 158 цього Кодексу передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Судом встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2020 року вжито заходи забезпечення позову наступним шляхом: визначено час спілкування малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_1 щотижня у будні дні з 10-00 кожної середи до 12-00 кожної суботи та у вихідні дні з 12-00 кожної першої та третьої суботи до 20-00 кожної першої та третьої неділі до винесення судом рішення та зобов`язано батька ОСОБА_3 передавати малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 їх матері ОСОБА_1 за місцем її проживання згідно визначеного судом часу спілкування.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання малолітніх дітей до спільного розгляду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті та визнано явку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обов`язковою.

Також, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 березня 2021 року вжито заходи забезпечення зустрічного позову наступним шляхом: визначено час спілкування малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_3 щотижня у будні дні: понеділок, вівторок, середа до 10.00 год.; у вихідні дні: кожної першої та третьої неділі місяця з 20.00 год. до 24.00 год. та кожної другої та четвертої суботи місяця з 12 год. і до 24.00 год. кожної другої та четвертої неділі до винесення судом рішення та зобов`язано матір дітей ОСОБА_1 передавати малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 їх батьку ОСОБА_3 за місцем її проживання згідно визначеного судом часу спілкування.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Постановляючи ухвалу про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_3 , суд виходив із того, що в справі існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду за результатами розгляду первісної позовної заяви у разі її задоволення, вид забезпечення зустрічного позову відповідав заявленим вимогам, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову у спосіб, визначений ОСОБА_3 .

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, що 23.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась до дитячого психолога ОСОБА_7 , яка за результатами діагностики констатувала, що діти перенесли сильний стрес в наслідок довготривалої втрати контакту з об`єктом надійної первинної прив`язаності (з люблячою матір`ю) та втратили довіру до цього світу, в тому числі через поведінку батька, який забравши дітей від матері не став для дітей об`єктом прив`язаності через те, що функції виховання дітей повністю переклав на інших чужих для дітей осіб.

Психологом також зазначила, що вбачається із особливостей емоційних реакцій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (у порівнянні з емоційними реакціями дітей в аналогічних ситуаціях до червня 2020 року), ті дорослі, які опікувалися ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , чинили на дітей тиск (критика поведінки дітей, можливо, мали місце покарання), порушували у різний спосіб особисті границі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , створили у такий спосіб умови, за яких виявляти свої почуття дітям було небезпечно. Дії або бездіяльність цих дорослих глибоко «зачіпали» Марка та Мію.

Такі дії в сукупності від відриву малолітніх дітей від значущої для них людини і призвело до описової у висновку психолога поведінки дітей, в якій психолог вбачає ознаки аналітичної депресії (копія висновку психолога ОСОБА_7 міститься в матеріалах цивільної справи).

При цьому судом зазначається, що співвіднесення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення зустрічного позову (перебування дітей з батьком ОСОБА_3 у понеділок, вівторок, середа до 10.00 год. та у вихідні дні: кожної першої та третьої неділі місяця з 20.00 год. до 24.00 год. та кожної другої та четвертої суботи місяця з 12 год. і до 24.00 год. кожної другої та четвертої неділі) може негативно вплинути на стан здоров`я та психоемоційний стан дітей, оскільки вказаний час не узгоджується із звичайним розкладом дня дітей, оскільки з 20.00 години до 24.00 години діти готуються до сну та лягають спати.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки визначений судом спосіб забезпечення позову не відповідає інтересам дітей та їх емоційному стану.

Керуючись ст.ст.149-153, 158, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Заходи забезпечення зустрічного позову, які вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 березня 2021 року – скасувати.

Ухвалу суду може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2021 року.

Головуючий М.Б. Баличева