Постанова № 9647735, 14.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-12432/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000832306/0 та №0000842306/0 від 23.09.2009, прийняті ДПІ у Оболонському районі міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.04.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19.04.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.09.2009 за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тринік»ДПІ у Оболонському районі міста Києва було складено Акт № 513-23-6-22888581 (далі Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 171336,40 грн., а також порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 135 843, 15 грн.

23.09.2009 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст.4, пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000832306/0, яким у звязку з порушенням пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 128 689, 65грн., в тому числі штрафні санкції 42896,55грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000842306/0, яким у звязку з порушенням п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 56237, 85 грн., в тому числі штрафні санкції 18 745, 95 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 171336,40 грн., а також порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 135843,15грн., стала встановлена ним нікчемність договорів поставки запчастин для ремонту автомобілів та надання послуг по ремонту автомобілів між ТОВ «Продснаб-Трейдінг»та ТОВ «Тринік»за період з 01.12.2005 по 09.02.2007 на загальну суму 856676,00грн., в тому числі ПДВ 171335,20 грн., внаслідок визнання постановою Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2008 у справі №1-252/08 засновника та директора ТОВ «Тринік»ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як встановлено судом, у період з 01.12.2005 по 09.02.2007 між ТОВ «Продснаб-Трейдінг»та ТОВ «Тринік»були укладені договори поставки запчастин для ремонту автомобілів та надання послуг по ремонту автомобілів, за якими ТОВ «Продснаб-Трейдінг»взяло на себе зобовязання поставляти ТОВ «Тринік»відповідні товари та надавати послуги, а ТОВ «Тринік»здійснювати їх оплату.

З 01.12.2005 по 09.02.2007 ТОВ«Тринік»оплатило ТОВ «Продснаб-Трейдінг»поставлені товари та надані послуги відповідно до умов вищезгаданих договорів на загальну суму 856676, 00 грн., в тому числі ПДВ 171335,20 грн.

Одночасно, на підтвердження факту виконання договорів шляхом поставки товарів та надання послуг ТОВ «Тринік»та ТОВ«Продснаб-Трейдінг»були підписані відповідні видаткові накладні, а також ТОВ «Продснаб-Трейдінг»виписало ТОВ«Тринік»податкові накладні на загальну суму 856676, 00 грн., в тому числі ПДВ 171335,20 грн.

Вищевказані документи, якими оформлювались господарські операції з поставки товарів та надання послуг на загальну суму 856676,00 грн., в тому числі ПДВ 171335,20грн., були скріплені підписом директора ТОВ «Продснаб-Трейдінг»ОСОБА_1, 14.11.1977р.н.

Водночас, як видно з матеріалів справи, постановою Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2008 у справі №1-252/08, яка набрала законної сили 26.04.2008, засновник та директор ТОВ «Тринік»ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України. Вказаним судовим рішенням, зокрема, встановлено, що ТОВ «Продснаб-Трейдінг»було зареєстроване невідомими особами на імя ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків, при цьому сам ОСОБА_1 не мав наміру здійснювати та не здійснював підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Продснаб-Трейдінг».

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи, що договори, видаткові та податкові накладні, які є доказами реальності поставки ТОВ «Продснаб-Трейдінг»запчастин для ремонту автомобілів та надання послуг по ремонту автомобілів, підписані невідомими особами від імені директора ТОВ «Продснаб-Трейдінг»ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що вказані первинні документи були оформлені з порушенням ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не беруться судом до уваги як докази реального виконання спірних господарських операцій.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що незважаючи на вимогу суду позивач не надав інших належних та допустимих доказів реального виконання договорів на загальну суму 856676, 00 грн., в тому числі ПДВ 171335,20 грн., натомість постановою Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2008 у справі №1-252/08, яка набрала законної сили 26.04.2008, встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру здійснювати та не здійснював підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Продснаб-Трейдінг», суд приходить до висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення, відповідних господарських операцій.

Таким чином, з матеріалів справи видно, що головною метою, яку переслідували сторони при укладенні договорів поставки запчастин для ремонту автомобілів та послуг по ремонту автомобілів, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ТОВ «Тринік»податкового кредиту та валових витрат за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок.

З огляду на викладене, вказані договори поставки запчастин для ремонту автомобілів та надання послуг по ремонту автомобілів між ТОВ«Продснаб-Трейдінг»та ТОВ «Тринік»є нікчемними відповідно до ст.228 ЦК України, як такі, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та порушують публічний порядок, а відтак суд приходить до висновку про відсутність у ТОВ «Тринік»належних правових підстав для віднесення витрат за вказаними договорами до валових витрат, а також для віднесення сум ПДВ, перерахованих на підставі цих договорів ТОВ «Продснаб-Трейдінг», до складу податкового кредиту.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення №0000832306/0 та №0000842306/0 від 23.09.2009 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.С. Пащенко