Постанова № 9647542, 30.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 березня 2010 року 16:02 справа № 2а-13376/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасульки О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю «Авітел»

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Марінець А.Ю.,

від відповідача: не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «Авітел».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в результаті проведених перевірок, було встановлено порушення підпункту 5.2.1, 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункт 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в результаті чого було винесено податкові повідомлення-рішення на загальну суму 74573 грн. 93 коп.

В судових засіданнях представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем заперечень на позовну заяву не надано, хоча про час і місце проведення судового засідання особу повідомлено належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено. Заяву про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно дослідивши докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авітел»зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 7 лютого 2000 року та взяте на податковий облік в Державній податковій інспекції в Дніпровському районі міста Києва як платник податків 2 березня 2000 року.

Відповідно до статі 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

На підставі акта перевірки № 571-15/30727160 від 27 січня 2009 року своєчасності подання платіжних доручень до установ банку, встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не подано податкову звітність з комунального податку, в результаті чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000191540/0 на суму 0 грн. 16 коп.

Актом перевірки від 6 березня 2009 року № 723-23-622-30772160 встановлено порушення підпункту 5.2.1, 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме - підприємством занижено податок на прибуток у сумі 48860 грн. 00 коп. та підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 18699 грн. 00 коп. На підставі зазначеного акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення № 0000252320/0 від 18 березня 2009 року та № 0000262320/0 від 18 березня 2009 року.

В результаті проведеної перевірки 13 квітня 2009 року складено акт № 2323-15/30727160 про результати документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, яким встановлено порушення підпункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - підприємством несвоєчасно сплачено податок на прибуток підприємств за 2008 рік, в результаті чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0009121510/0 на суму 87 грн. 67 коп.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено у встановлений Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»термін, тому суми у податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем подано до податкового органу податкові розрахунки земельного податку за третій-четвертий квартали 2008 року, перший-другий квартали 2009 року, яким відповідач самостійно визначено суму податкового зобовязання, що необхідно сплатити до бюджету.

Відповідно статті 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно статті 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно статті 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, тому у відповідності до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 даного Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем сформовано та надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/2462 від 5 листопада 2008 року та другу податкову вимогу № 2/452 від 9 лютого 2009 року. Зазначені податкові вимоги отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що на час звернення позивача до суду, за відповідачем обліковується заборгованість на суму 74 573 грн. 93 коп., довідка про наявність заборгованості відповідача перед бюджетом наявна в матеріалах справи.

Відповідно до положень чинного законодавства України, узгоджена сума податкового зобовязання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважаються сумою податкового боргу платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Враховуючи той факт, що податковим органам надано право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Станом на час розгляду справи вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена. Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи відповідачем не надано.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авітел»(02002, місто Київ, вул. Челябінська, 5-Б, кв. 37, ЄДРПОУ 30727160) на користь Держави (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) заборгованість на загальну суму 74 573 (сімдесят чотири тисячі пятсот сімдесят три) грн. 93 коп. за рахунок активів боржника.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Н.М. Клименчук

Повний текст постанови складено та підписано 5 квітня 2010 року.