Постанова № 96470946, 13.04.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/632/21

Провадження № 2-а/456/34/2021

РІШЕННЯ

іменем України

13 квітня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т.

з участю секретаря: Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Стрий справу №456/632/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою про визнання незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху від 10.02.2021 серії БАВ №124692 за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., та стягнути понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 10.02.2021 року відповідачем стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії БАВ № 124692, якою на нього накладено остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення вимог дії заборонного знаку. При цьому, такі діяння були кваліфіковані відповідачем за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач вважає, що зазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною. Вказує, що він керував транспортним засобом не порушуючи вимог дії визначеного у Правилах дорожнього руху України заборонного знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено», котрим забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів, не порушував, так як займається підприємницькою діяльністю та на підставі укладеного договору підряду надає послуги з перевезення вантажів підприємству, до котрого можна проїхати лише у межах дії цього знаку. Зазначає, що вантажоодержувач розміщений у м. Стрий по вул. Промислова, 6 та вул..Львівська Львівської області, а тому для здійснення руху по прокладеному маршруту йому необхідно було проїхати ділянку дороги, перед початком котрої його й було зупинено працівниками поліції, оскільки іншого шляху, що був би придатним для проїзду вантажним автопоїздом, немає. Крім того, саме по такому маршруту він може добратися до місця паркування свого автомобіля у с. Миртюки Стрийського району Львівської області після доставки вантажу зазначеному підприємству, і навпаки. Тому переконаний, що у цьому випадку відповідачу слід було врахувати, що дія згаданого заборонного знака, при умові доведення належними доказами його встановлення, не поширюється на транспортні засоби, котрі обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні, а також належать громадянину, який проживає у цій зоні, з огляду на що вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також посилається на порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно нього, як і прийняття оскаржуваної постанови у цілому. Ще зазначає про недотримання відповідачем під час розгляду зазначеної справи про адміністративні правопорушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема на те, що він не мав належної можливості ознайомитися з матеріалами справи та наявними у ній доказами на підтвердження його вини, як і був позбавлений можливості подавати свої докази на підтвердження невинуватості. Крім того зазначає, що його було позбавлено права на надання правової допомоги, а сам відповідач не заслухав його пояснення, а також не досліджував усі докази. Стверджує, що увесь розгляд справи про адміністративні правопорушення полягав у тому, що відповідач після зупинки ще перед зоною дії заборонного знака керованого позивачем вантажного автопоїзда, отримавши від нього необхідні документи, сів у свій службовий автомобіль, а через близько 15 хв. вийшов з нього та вручив позивачу копію оскаржуваної постанови.

Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзиву на адміністративну позовну заяву про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, не подав, свою позицію по справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р.Т., від 16.02.2021 року вищевказану адміністративну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні, котре було призначене на 10.03.2021 року.

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі, котре було призначене на 10.03.2021 року, 31.03.2021, про що у матеріалах справи містяться відповідні письмові докази.

Судом також було задоволено клопотання уповноваженого представника позивача адвоката Мазура В.В. про розгляд даної справи за його відсутності й відсутності його довірителя та, виходячи з положень ч. 3 ст. 194, ч. 4 ст. 229 КАС України, а також враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав,свобод та інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи , і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами, пов`язаними із притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням на нього адміністративного стягнення, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, 10.02.2021 року відповідачем було винесено постанову серії БАВ №124692 по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

За змістом зазначеної постанови водій ОСОБА_1 , керуючи о 11.10 год. 10.02.2021року по вул. Болехівській у м. Стрий Львівської області належним йому вантажним автопоїздом у складі сідлового тягача марки «DAF», д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював рух у розташовану попереду зону дії заборонного знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно свідоцтв про реєстрацію вищевказаних сідлового тягача марки «DAF», д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 , їх власником є позивач.

Згідно довідки, виданої ТзОВ «Леоні ВаерінгСистемс УАГмбХ» 29.01.2021року завих.№ 3223, позивач за укладеним господарським договором є перевізником вантажів для зазначеної компанії у напрямках с.Нежухів Стрийського району Львівської області м. Коломия Івано-Франківської області та м. Коломия Івано-Франківської області с. Нежухів Стрийського району Львівської області належним йому вантажним автопоїздом у складі сідлового тягача марки «DAF», д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно договору №3 про надання автотранспортних послуг від 11.01.2021, замовник ФОП ОСОБА_2 , уклав з ФОП ОСОБА_1 , договір з послуг перевезення будівельних матеріалів для замовника.

Згідно товарно-транспортної накладної від 10.02.2021 №238, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «DAF», д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 та здійснював послугу з доставки – «плити перекриття ПК 58.12 в кількості 2шт», пункт навантаження: м. Стрий, вул. Промислова, 6, пункт розвантаження: м. Стрий, вул. Львівська.

Інших документів, пов`язаних із притягненням позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог дії заборонного знака, матеріали справи не містять.

Норми права та роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дією дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» Правил дорожнього руху України забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машині механізмів. При цьому, дія цього знаку не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства,які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення; на вантажні автомобілі, які мають скісну білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей. Дія цього знаку поширюється на перехрещення проїзних частин та інші місця, перед якими встановлено один з цих знаків , від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія цього знаку не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху вимог дорожніх знаків встановлена частиною 1 ст. 122 КУпАП.

У свою чергу, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 ст. 247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Відповідачами, як суб`єктом владних повноважень та безпосередньо його посадовою особою, уповноваженою на винесення постанови по справі про адміністративні правопорушення, у порушення зазначених вище вимог статті 77 КАС України щодо обов`язку доказування правомірності дій такої посадової особи з приводу складення відносно позивача оскаржуваної постанови по справі про адміністративні правопорушення, не надано суду жодних доказів, котрі б доводили наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З долученого до матеріалів справи договору про надання автотранспортних послуг та копії товарно-транспортної накладної від 10.02.2021 №238, вбачається, що водій ОСОБА_1 , мав право здійснювати рух даною ділянкою дороги, оскільки дія цього знаку «3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено»» не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства,які розташовані у позначеній зоні.

Отже,як свідчать матеріали справи, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративні правопорушення, відповідачем не були з`ясовані усі обставини, визначені наведеною вище статтею 280КУпАП, допущено неповноту розгляду справи про адміністративні правопорушення, а самим відповідачем як посадовою особою суб`єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується позивачем, суду не надано будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та правомірності накладення на нього остаточного адміністративного стягнення.

При таких обставинах та відсутності у справі бодай одного доказу, котрий би відповідав критеріям його належності та допустимості, як і ненадання відповідачами матеріалів справи про адміністративні правопорушення відносно позивача для її безпосереднього дослідження у судовому засіданні, слід дійти висновку, що у діях позивача відсутні склад зазначеного адміністративного правопорушення, і, як наслідок, про необхідність скасування оскаржуваної постанови.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред`явлення адміністративної позовної заяви до суду із вимогою немайнового характеру у розмірі 454 грн. і підтверджуються квитанцією № 14 від 11.02.2021 року (оригінал наявний у справі, а. с. 18), на підставі ст. 139 КАС України, підлягають до стягнення на користь позивача з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї адміністративної справи не містять оскільки, представник позивача подав заяву про залишення без розягляду вимог щодо стягнення судових витрат пов?язаних з наданням правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 229, 241-246, 250, 257-258, 262, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, - задоволити.

Скасувати постанову поліцейського ВРПП Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Антіша Степана Михайловича серії БАВ №124692 по справі по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 10.02.2021 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього остаточного адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р. Т. Шрамко