Рішення № 96468789, 21.04.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6590/20

2/303/38/21

Номер рядка статистичного звіту –4

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гутій О.В

за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Великолучківська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Садварі Маріанна Федорівна про визнання недійсним заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Великолучківська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Садварі Маріанна Федорівна, в якому просить визнати заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району від 28 листопада 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 747 недійсним.

Позов мотивує тим, 26 січня 2018 року ОСОБА_3 склала заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 51, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Вказує, що вона з бабусею проживала все життя у одному дворогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті вона звернулась до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Садварі М.Ф. із заявою про прийняття спадщини за заповітом. 18.05.2019 року вона отримала лист від приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Садварі М.Ф., в якому зазначено, що згідно інформації із спадкового реєстру, окрім цього заповіту є ще один заповіт, який виданий 28.11.2018 року № 747. Відповідно до цього заповіту спадкоємцем всього майна, яке належало ОСОБА_3 є ОСОБА_2 . Зазначає, що даний заповіт порушує її права на прийняття спадщини та є недійсним з наступних підстав. Все життя вона проживали разом з бабусею в одному дворогосподарстві, вели спільний побут. Вона та її сім`я доглядали за бабусею, оплачували її лікування. Окрім неї в бабусі були також онуки, однак вони не відвідували її та не допомагали їй. Вважає, що заповіт від 28.11.2018 року ОСОБА_3 не підписувала, у заповіті знаходиться не її підпис.

Враховуючи вищенаведене, просить визнати заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району від 28 листопада 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 747, недійсним.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 08.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 29.03.2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила його задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник відповідача подав заяву про розгляд справи її без участі, позов не визнає, просить відмовити в позові. 25.11.2019 року представник відповідача подав відзив, в якому зазначив, що позов є необгрунтованим та безпідставним. Зазначає, що за час свого життя ОСОБА_3 склала заповіт від 26 січня 2018 року, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 . В подальшому, 28.11.2018 року ОСОБА_3 скала заповіт на користь ОСОБА_2 . Посилається на ч. 2 ст. 1254 ЦК України, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт, заповіт який складено пізніше, скасовує попередній. Таким чином, щодо спадкового майна ОСОБА_3 спадкування здійснюється за заповітом від 28.11.2018 року. Також зазначає, що доводи позивача, що заповіт ОСОБА_3 28.11.2018 року був складений всупереч її волі, оскільки така була похилого віку, хворіла та була емоційно схвильована є припущенням позивача, які не тягнуть за собою недійсність чи нікчемність заповіту. Безпідставним також є посилання позивача, що підпис у заповіт зробила стороння особа. Отже вважає, що заповідач ОСОБА_3 на момент складення заповіту 28.11.2018 року мала необхідний обсяг дієздатності, її волевиявлення було вільним та відповідало її внутрішній волі. Тому враховуючи вищенаведене просить відмовити в позові.

Представник третьої особи Великолучківської сільської ради Мукачівського району в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. 29.11.2019 року подав пояснення, в якому зазначив, що дії секретаря сільської ради при посвідченні заповіту ОСОБА_3 відповідають нормам чинного законодавства щодо здійснення нотаріальної дії та виключають будь-які підстави для визнання такого недійсним.

Представник третьої особи Приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Садварі Маріанна Федорівна в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вирішення позовних вимог залишив на розсуд суду.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ст.ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 26 січня 2018 року ОСОБА_3 склала заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 51, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 9, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Садварій М.Ф. із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак 18.05.2019 року вона отримала лист від приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Садварі М.Ф., в якому зазначено, що згідно інформації із спадкового реєстру, окрім цього заповіту є ще один заповіт на майно ОСОБА_3 , який виданий 28.11.2018 року № 747, відповідно до цього заповіту спадкоємцем всього майна ОСОБА_3 є ОСОБА_2 ( а.с. 13, том 1).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 747, ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 10, том 1).

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 1254 ЦК України закріплено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251, 1252 цього Кодексу.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування(частина перша статті 1251 ЦК України). Вказане також закріплено положеннями статті 37 Закону України «Про нотаріат», підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У статті 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України. Зі змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 28.01.2020 року по справі було призначено судову-почеркознавчу експертизу ( а.с. 69-70,том 1).

Відповідно до висновку судового експерта О.В. Кормош за № 9421 від 08.12.2020 року підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Підпис» у заповіті від 28 листопада 2018 року, за реєстровим № 747 , виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою ( а.с. 150-153 том 1).

Згідно ч.2 ст.1257 Цивільного кодексу України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Суд, враховуючи висновок експерта за наслідками проведення судово-почеркознавчої експертизи № 9421 від 08.12.2020 року, вважає, що на момент складення заповіту від імені ОСОБА_3 у заповіті, посвідченому секретарем виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району від 28 листопада 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 747 , заповідач не підписував.

Тому, безпідставним є посилання представника відповідача у відзиві, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи(Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити та визнати заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району від 28 листопада 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 747 недійсним.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 203,215, 1217, 1218, 1247, 1251, 1257 ЦК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Великолучківська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Садварі Маріанна Федорівна про визнання недійсним заповіту задоволити.

Визнати заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району від 28 листопада 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 747, недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 ( сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 3268,80 ( три тисячі двісті шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Треті особи: Великолучківська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, с.Великі Лучки, вул. Гагаріна, 37, Мукачівського району; Приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Садварі Маріанна Федорівна, м.Мукачево, вул. Садова, 25»А».

Рішення суду виготовлено 21 квітня 2021 року.

Головуюча О.В.Гутій