Рішення № 96468733, 22.04.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м. Мукачево Справа 303/7803/20

2/303/454/21

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого – судді Кость В.В.,

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 від імені якої діє ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення з відповідача 173220,26 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про те, що при укладанні 03.07.2008 кредитного договору з ПАТ КБ «Приватбанк» був оформлений також у договір страхування майна №MKAWGA00000183, предметом якого було здійснення страховиком, у разі настання страхового випадку, страхового відшкодування; об`єктом страхування були майнові інтереси страхувальника щодо володіння, користування і розпорядження майном, а саме: двохкімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті вибуху, що мав місце 13.10.2010 належна позивачу квартира була повністю зруйнована. Страховиком було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Вказана відмова була нею оскаржена в судовому порядку, але за результатами судового розгляду справи їй було відмовлено у стягненні страхового відшкодування, з посиланням на те, що вигодонабувачем щодо отримання спірної суми міг ПАТ КБ «ПриватБанк», а не вона. У зв`язку з припиненням кредитного договору та проведенням остаточного розрахунку з банківською установою 19.08.2019, до неї перейшло право вимоги за договором страхування, однак страхова виплата не здійснена.

Нормативно-правовою підставою для задоволення позовних вимог зазначені положення ст.ст. 526, 988, 991 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про страхування».

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому наведені обставини щодо безпідставності та необгрнутованості позовних вимог.

Доводячи перед судом правомірність своєї позиції, представник відповідача зазначив, що у справі №0707/316/2012 не надавалася оцінка новим обставинам, які виникли пізніше, а саме щодо відновлення зруйнованої вибухом квартири позивача за рахунок коштів місцевого бюджету. З урахуванням положень договору страхування, факту отримання позивачем повного відшкодування збитків у вигляді відновлення квартири за рахунок місцевого бюджету, страхове відшкодування не повинно виплачуватися.

Подана представником позивача відповідь на відзив, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

Відповідно до частини третьої статті 179 Цивільного процесуального кодексу України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статі 178 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Разом з тим, позивачем до відповіді на відзив не додано підтвердження надсилання її копії іншим учасникам справи, така подана за межами строків, встановлених ухвалою суду про відкриття провадження. У відповідності до положень частин восьмої, дев`ятої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, відповідь на відзив до розгляду не приймається.

22.04.2021 представником позивача наведено додаткові доводи та міркування з приводу позовних вимог, зокрема, наголошено на тому, що проведені Мукачівською міською радою відновлення та реконструкція стосувалася спільної власності співвласників будинку, а не квартири позивача, в якій були відновлені тільки стіни та перекриття. Також зазначає, що матеріальної допомоги позивач не отримувала.

Третьою особою надано письмові пояснення щодо суті спору, згідно з яким просить ухвалити в справі законне та справедливе рішення та зазначає, що заборгованість позивача перед банком за кредитним договором №MKAWGA00000183 від 03.07.2008 погашена.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

1. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з того, що згідно із частиною першою ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Однією з основоположних засад цивільного судочинства є диспозитивність цивільного процесу, детермінація якого наведена у ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України.

Розкриваючи зміст поняття диспозитивності цивільного судочинства законодавець зазначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, диспозитивність полягає в наданій учасникам судового процесу можливості вільно здійснювати свої права (матеріальні і процесуальні), розпоряджатися ними, виконуючи процесуальні дії, спрямовані на порушення, розвиток і припинення справи в суді, а також використовувати інші процесуальні засоби з метою захисту суб`єктивних майнових і особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів.

В загальному, враховуючи принцип диспозитивності, суд не повинен виходити за межі вимог сторін та тих підстав позову, які ними вільно зазначені.

Поряд з цим, основою, для судового розгляду у цивільному судочинстві, серед іншого, є переданий на розгляд суду позов, який визначається як письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

В свою чергу, структурними елементами позову є предмет, підстава та зміст.

Вказані складові частини мають бути зазначені у позові для можливості втілення права особи на порушення цивільної справи у суді і можливості практичної реалізації судової діяльності на захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

В свою чергу, підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Передаючи на розгляд суду позов, який є предметом даного судового розгляду, позивач зазначив у ньому вимогу щодо стягнення страхового відшкодування внаслідок руйнування об`єкту страхування.

Отже, суд, реалізуючи завдання цивільного судочинства, закріплені у ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України повинен надати правову оцінку саме цим конкретним підставам, оскільки з урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню.

Суд оцінює правовідносини, факти та обставини, які вже відбулися в минулому та надає їм правову оцінку в процесі судового розгляду конкретної справи, який обмежується предметом і підставами позову.

У відповідності до частини третьої ст. 12 та частини першої ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правовий зміст наведених законодавчих норм окреслює предмет доказування у цивільному процесі. Обсяг предмету доказування обмежується не лише обставинами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а й іншими обставинами, які мають значення для вирішення цивільного спору.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом судового розгляду справи є аналіз спірних правовідносин щодо встановлення факту наявності страхового випадку та невиконання відповідачем умов Договору страхування, а також застосування у зв`язку з цим правових механізмів захисту та відновлення порушеного права у контексті із вимогами за предметом позову.

2. В контексті хронології існуванням спірних правовідносин суд наводить наступні обставини справи.

03.07.2008 між ЗАТ КБ «ПриватБан» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №MKAWGA00000183 (надалі – Кредитний договір, а.с. 14-18).

Того ж дня (03.07.2008) року між ОСОБА_4 (надалі - Страхувальник) та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОСТРАХ» (надалі - Страховик) укладено договір страхування майна № МКАWGА0000183 (надалі – Договір страхування), предметом якого було здійснення страховиком, у разі настання страхового випадку, страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_4 . Об`єктом страхування є майнові інтереси, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Договору страхування розмір страхової суми та дійсна вартість майна на момент страхування становить 173220,26 грн.

Пунктом 7 Договору страхування визначено перелік страхових випадків: ризик А (пошкодження майна внаслідок пожежі, вибуху); ризик В (пошкодження майна внаслідок стихійних явищ); ризик С (аварії); ризик D (пошкодження майна внаслідок протиправних дій третіх осіб.

Гарантом виконання зобов`язань за Договором страхування та вигодонабувачем є ПАТ КБ «ПриватБанк».

В свою чергу, якщо Страхувальник одержав відшкодування завданого збитку від третіх осіб Страховик виплачує тільки різницю між страховим відшкодуванням, що підлягає виплаті, та сумою, що одержана від третіх осіб. Страхувальник зобов`язаний сповістити Страховика в особі Страхового агента про одержання таких сум протягом трьох банківських днів з моменту одержання (п. 14.13 Договору страхування).

З даних довідки від 17.06.11 №456 (а.с. 23) вбачається, що 13 жовтня 2010 року о 23 год 22 хв стався вибух у 5-ти поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті якого декілька квартир, у тому числі квартира АДРЕСА_3 , були повністю зруйновані.

Рішенням Мукачівської міської ради 65 сесії 5-го скликання від 21 жовтня 2010 року №1341 вирішено внести доповнення до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста щодо проведення невідкладних аварійно-відновлювальних робіт з ліквідації надзвичайної ситуації після вибухової хвилі в АДРЕСА_2 , надання одноразової матеріальної допомоги потерпілим та відшкодування моральних збитків, витрат за проживання та харчування відселених потерпілих.

Згідно з даними позитивного висновку №07-00977-10 комплексної державної експертизи щодо робочого проекту «Відновлення та реконструкція частково зруйнованого 5-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку після вибухової хвилі із влаштування шатрового даху над всією будівлею по АДРЕСА_2 . І-ша черга» від 9 лютого 2011 року та додатку до нього, робочим проектом першої черги передбачається повне відновлення восьми зруйнованих квартир АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.08.2012 №ЗК14312137331 вбачається, що відновлення та реконструкція частково зруйнованого 5-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку після вибухової хвилі із влаштування шатрового даху над всією будівлею по АДРЕСА_2 (І-ша черга) є закінченим, готовим до експлуатації.

3. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає цивільно-правове зобов`язання, як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статті 610, 611 Цивільного кодексу України).

Фактичний аналіз спірних правовідносин свідчить про наявність між сторонами спору щодо належного виконання умов Договору страхування.

Так, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної дії (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (статті 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 985 Цивільного кодексу України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку. Зазначене положення також міститься в ст. 3 Закону України «Про страхування».

Згідно з частиною другою статті 636 Цивільного кодексу України, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Положеннями частини четвертої статті 636 Цивільного кодексу України передбачено, якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Підпунктом 14.10.1 Договору страхування передбачено, що якщо на момент прийняття рішення про виплату страхового відшкодування страхувальник здійснив повний розрахунок за Кредитним договором (що підтверджується довідкою) сума страхового відшкодування виплачується Страхувальнику.

З даних довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що ОСОБА_2 не має заборгованості за Кредитним договором; дата закриття кредиту 19.08.2019.

Відтак, виходячи з норм чинного законодавства України та умов укладеного сторонами Договору страхування, позивач вправі заявляти вимоги про стягнення страхового відшкодування на свою користь, враховуючи, що заборгованість за Кредитним договором погашена.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 988 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до частини першої статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи даних вбачається, що на момент настання страхового випадку (13.10.2010) у Страхувальника існували зобов`язання за кредитним договором щодо погашення кредиту, строки виконання яких ще не настали, отриманий кредит був непогашений, тому право вимоги до Страховика мав вигодонабувач – АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Випадки, в яких страховик може відмовитися від здійснення страхової виплати передбачені статтею 991 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідно до частини другої статті 991 Цивільного кодексу України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Так, п. 14.13 Договору страхування передбачено, що якщо Страхувальник одержав відшкодування завданого збитку від третіх осіб Страховик виплачує тільки різницю між страховим відшкодуванням, що підлягає виплаті, та сумою, що одержана від третіх осіб. Страхувальник зобов`язаний сповістити Страховика в особі Страхового агента про одержання таких сум протягом трьох банківських днів з моменту одержання.

Разом з тим, фактичні дані позитивного висновку №07-00977-10 та додатку до нього свідчать про те, що квартира АДРЕСА_5 (квартира позивача) внаслідок вибуху відновлена повністю і таке відновлення серед іншого включає: відновлення стін, відновлення перегородок, відновлення побутового водопостачання та водовідведення, відновлення електропостачання, влаштування автономного опалення та гарячого водопостачання, відновлення опорядження квартир, відновлення пошкоджених перегородок та опорядження квартир.

У спірній по справі ситуації позивачем заявлена саме вимога щодо стягнення страхового відшкодування внаслідок пошкодження її квартири. Отже, з`ясування питання про фактичну наявність пошкоджень, їх обсягу та вартості, має безпосереднє значення для правильного вирішення спору.

По відношенню до цього, суд зазначає, що ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до частин першої, шостої та сьомої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим кодексом.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок довести факт дійсного порушення його прав, яке, на його думку, полягає в завданні шкоди її майну.

Враховуюче викладене, позивачем не доведено належними та допустимим доказами факту порушення свого прав з боку відповідача.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин по справі та приписів законодавства, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

4. Розподіл судових витрат суд вирішує у порядку, регламентованому статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 124, 1291 Конституції України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

4. Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Представник позивача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: приватне акціонерне товариство «Інгосстрах» (49100 м.Дніпро, Узвівз Кодацький, 2, код ЄДРПОУ 33248430).

Третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Суддя В.В. Кость