Ухвала суду № 96467884, 22.04.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1833/21

У Х В А Л А

22 квітня 2021 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Каліуш О. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.04.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем за реєстровим номером 1348, яким звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 17605 грн 62 коп. з ОСОБА_1 за кредитним договором № К53100202474В від 23.02.2012, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв від 22.06.2015 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», код ЄДРПОУ 38750239 в подальшому на підставі договору факторингу №29/01/19-1 від 29.01.2019 право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», код ЄДРПОУ 41677971.

Одночасно із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 30.04.2020 за реєстровим номером 1348, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 5 статті 151 ЦПК України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивач, пред`являючи заяву про забезпечення позову, просить звільнити його від сплати судового збору. В обґрунтування такої заяви позивач посилається на те, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки він на теперішній час не працює, інших доходів не отримує. Враховуючи зазначене, не має можливості сплатити судовий збір.

Розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, прихожу до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (ч.1).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2).

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

На підтвердження викладених у заяві про звільнення від сплати судового збору обставин скрутного матеріального становища позивачем надані: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків від 03.03.2021 №163, згідно з якими за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня; довідка про склад родини від 24.03.2021, згідно із якою позивач мешкає разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно № 249772221 від 25.03.2021, згідно із якими у власності позивача перебуває кватира АДРЕСА_2 .

Проте, з поданих документів не можливо прийти до висновку, що позивач на теперішній час перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Та обставина, що протягом 2020 року позивач не мав офіційних доходів, не свідчить про те, що такі доходи відсутні у 2021 році. Тим більше, що ані трудова книжка, ані банківські документи про відсутність на рахунку коштів, ані довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, ані відомості про відсутність рухомого майна, цінних паперів позивачем не надані.

Проте, з наданих документів вбачається, що позивач є повнолітнім, працездатним чоловіком.

Крім того, з поданих документів вбачається, що у власності та користуванні позивача перебувають два об`єкти нерухомості, а саме: квартира АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_3 . Наявність у власності та користуванні двох об`єктів нерухомості не може свідчити про скрутний матеріальний стан особи.

Виходячи з наведеного, заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, в порушення ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову не додано документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин заяву про забезпечення позову необхідно повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 151, ч.9 ст.153 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. В. Каліуш