Вирок № 96467672, 19.04.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/236/21

Провадження № 1-кп/263/673/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Федоренко О.О., за участю прокурора Сивоконь В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Маріуполі Донецької області, громадянки України, із середньою освітою, пенсіонерки, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09 січня 2020 року, у вечірній час, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає, оскільки потерпіла ОСОБА_2 в той час вийшла з кімнати та скориставшись тим, що в кімнаті нікого не було, з серванту, який знаходився у кімнаті, таємно викрала банківську кредитну картку «Приват Банку» № НОМЕР_1 разом з маючим там ПІН-кодом, з метою заволодіння грошовими коштами, які знаходились на банківському рахунку, достовірно знаючи, що зазначена банківська картка належить потерпілій ОСОБА_2 , на якій знаходилися грошові кошти. 10 січня 2020 року, продовжуючи свій протиправний намір на заволодіння грошовими коштами, які знаходились на рахунку викраденої банківської картки «Приват Банку», у період часу з 08:06 год. до 08:19 год. за допомогою пін коду, який був їй відомий, з банкомату, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Центральний район, пр. Металургів, 64, зняла грошові кошти в загальній сумі 4700 грн., розпорядившись в подальшому викраденими грошима на власний розсуд, заподіявши своїми діями потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 13 лютого 2020 року, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, використовуючи раніше викрадену у ОСОБА_2 банківську кредитну картку «Приват Банку» № НОМЕР_1 ,достовірно знаючи, що на рахунку знаходяться грошові кошти, оскільки перевірила у банкоматі, о 07:19 год. та 08:19 год., за допомогою пін-коду, який був їй відомий, з банкомату, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Центральний район, вул. Котляревського, 1, зняла грошові кошти в загальній сумі 400 грн. Після чого, ОСОБА_1 14 лютого 2020 року, продовжуючи свій злочинний намір та діючи єдиним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з кредитної банківської картки «Приват Банку» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що на рахунку знаходяться грошові кошти, у період часу з 07:32 год. до 07:39, за допомогою пін коду, який був їй відомий, з банкомату, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Центральний район, вул. Котляревського, 1, знала грошові кошти в загальній сумі 4400 грн., розпорядившись у подальшому викраденими грошима на власний розсуд, заподіявши своїми діями потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 4800 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнала, суду пояснила, що дійсно вона 09 січня 2020 року, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_2 , з серванту, який знаходився у кімнаті, таємно викрала банківську кредитну картку «Приват Банку» з маючим там ПІН-кодом, знаючи, що картка належить ОСОБА_2 10 січня 2020 року, з банкомату, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Центральний район, пр. Металургів, 64, зняла грошові кошти в загальній сумі 4700 грн. Крім того, 13 лютого 2020 року, з тієї ж банківської картки, з банкомату, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Центральний район, вул. Котляревського, 1, зняла грошові кошти в загальній сумі 400 грн. 14 лютого 2020 року також знала з даної картки грошові кошти в сумі 4400 грн., розпорядилась у подальшому викраденими грошима на власний розсуд. У скоєному щиро кається.

Потерпіла суду пояснила, що ОСОБА_1 завдана їй шкода частково відшкодована, цивільного позову до обвинуваченої не пред`являла.

Суд, зважаючи на думку обвинуваченої про недоцільність дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши обвинуваченій ОСОБА_1 вимоги ст. 349 КПК України, той факт, що обвинувачена повністю визнала провину в скоєнні інкримінованого кримінального проступку та кримінального правопорушення, ухвалив справу розглянути без дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали справи, вважає, що провина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального проступку доведена повністю, її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, тому що вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Суд також приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, тому що вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини яки обтяжують і пом`якшують покарання згідно вимог ст.ст. 66, 67 КК України.

ОСОБА_1 1953 р.н., раніше не судима, провину у скоєнні кримінального проступку та кримінального правопорушення визнала повністю, розкаялася в скоєному, що суд розцінює як пом`якшувальну покарання обставину, за місцем мешкання характеризується позитивно.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченої, наслідків скоєного, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення засудженої і попередження вчинення нею нових злочинів призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі у межах санкцій ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, згідно ст. 75 КК України, звільнивши її від відбуття покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк і поклавши на неї обов`язки передбачені ст.76 КК України.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 349,370,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді одного року обмеження волі, визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік один місяць.

Відповідно до вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік.

Відповідно до вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати на межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком суду законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г.Васильченко