Ухвала суду № 96465687, 22.04.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4278/20

1-кп/583/92/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2021 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

прокурора Волохатих К.С.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Білери П.П.

цивільного позивача Садовничої І.Л.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Собини П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 4202021120000087 від 18 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

УСТАНОВИВ:

Здійснюється розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивоване тим, що обґрунтованість підозри, фактично обвинувачення ОСОБА_2 підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме показаннями потерпілих та свідків, протоколами огляду місця події, висновками судово-товарознавчих експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності. Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив ряд кримінальних правопорушень, серед яких як кримінальний проступок, так і нетяжкі кримінальні правопорушення, не має постійного місця роботи та джерел до існування, через що має нестабільне матеріальне становище, залишаючись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, не одружений, дітей на утриманні не має, не має стійких соціальних зв`язків, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, проживає в одному населеному пункті із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, після зупинення провадження та оголошення в розшук не з`явився за викликом до слідчого 25.09.2020. Крім того, просив врахувати, що 09.11.2020 ОСОБА_2 вже обирався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання по АДРЕСА_1 строком до 09.01.2021. Водночас, ОСОБА_2 , перебуваючи під цілодобовим домашній арештом, порушував вимоги суду, не знаходився вдома, що може підтвердити ОСОБА_3 . Вказані обставини також підтверджуються відомостями з соціальних мереж, а саме із «Facebook» та «Instagram», що опубліковані на веб-сторінці ОСОБА_4 на яких зафіксовано перебування ОСОБА_2 27.12.2020 у м. Тростянець Сумської області, що були надані потерпілим ОСОБА_1 . Крім цього, ОСОБА_2 приїздив в день підготовчого судового засідання 09.12.2020 до потерпілого ОСОБА_5 , спілкувався з ним щодо обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, що останній розцінив як спробу тиску на нього. Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_2 буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту раніше вже був обраний та не забезпечив запобігання ризикам. Тому, вважає наявними підстави обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, зазначив, що факт порушення ОСОБА_2 запобіжного заходу підтвердив і захисник Собина П.М., оскільки повідомив, що він разом з обвинуваченим в період дії запобіжного заходу вручав повістку потерпілому ОСОБА_5 .

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, суду пояснив, що зі світлин, які були розміщені ОСОБА_6 в соцмережі, орієнтовно 10.02.2021 довідався, що обвинувачений в період дії запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту, а саме в грудні 2020 року, відвідував м. Тростянець. Також, зі слів ОСОБА_7 , яка проживає по сусідству з обвинуваченим, йому відомо, що обвинувачений під час дії запобіжного заходу вільно пересувався по місту.

Цивільний позивач підтримала клопотання прокурора.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Захисник, позицію якого підтримав обвинувачений, заперечували проти обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з тих підстав, що не надані докази на підтвердження порушення обвинуваченим запобіжного заходу, оскільки та обставина, що світлини розміщені в соцмережі, не свідчить про те, що вони були створені в цей час. З часу закінчення дії запобіжного заходу обвинувачений не вчиняв інших правопорушень або дій, які б підтверджували існування ризиків для можливості застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, заслухавши учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та (або) продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За положеннями ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178 КПК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

17.07.2020 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 190 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів та за ч. 1 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Судом встановлено, що на даний час обвинувачений ОСОБА_2 своєчасно з`являється в судові засідання, що свідчить про відсутність у нього наміру переховуватися від суду.

Сам факт вчинення кримінальних правопорушень, на думку суду, не може бути підставою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як покарання за правопорушення, у яких винуватість ОСОБА_2 судом ще не встановлена.

Суд приймає до уваги доводи сторони захисту, що після закінчення строку дії запобіжного заходу обвинувачений не вчинив іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд визнає слушними доводи прокурора про наявність ризику впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що обвинувачений та захисник відвідали його та їх поведінку він розцінив як здійснення тиску.

При цьому, доводи сторони захисту, що зустріч з потерпілим була обумовлена необхідністю вручення йому судової повістки, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки особиста присутність обвинуваченого під час вручення судової повістки потерпілому вимогами чинного кримінального процесуального законодавства не обумовлена.

Таким чином, враховуючи, що прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведена наявність ризику впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, виходячи з приписів ч. 4 ст. 194 КПК України, суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, як такого, що здатний запобігти наведеному ризику та сприятиме належній процесуальній поведінці обвинуваченого для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Охтирської окружної прокуратури Волохатих К.С. про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, та покласти на нього наступні обов`язки:

1) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду;

2) прибувати до суду за викликом;

3) утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Строк дії ухвали - до 24.00 год. 20 червня 2021 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко