Постанова № 9645785, 17.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року <ЧАС > м.Полтава Справа № 2а-44567/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представників позивача Рой Н.О., Регент Л.В,

представника відповідача Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Призма плюс"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2009 року Приватне підприємство "Призма плюс" (надалі по тексту - позивач, ПП "Призма плюс")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві ( надалі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування акту перевірки №00006726 від 05.12.2008 та визнання недійсним рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій від 23.12.2008 № 0007432306/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 05.12.2008 до офісу ПП « Призма плюс»прийшли під виглядом клієнтів ГДРПІ ОСОБА_4 та ОСОБА_5, якими було замовлено тур до Єгипту з 10.12.2008 по 17.12.2008, про що був складений та підписаний договір про надання туристичних послуг ОСОБА_5. Також, зазначав, що для можливості бронювання туру та виконання своїх обовязків перед Туроператором, було укладено договір доручення, що є додатком до договору про надання туристичних послуг та було взято залог у розмірі 2200 грн. В той же день податківцями було складено акт перевірки. Також зауважував, що згідно направлення №8181 від 05.12.2008 перевірка була плановою,хоча за 10 днів до її початку керівництво ПП « Призма плюс»ніхто у встановленому порядку не попередив.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги не визнав просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на викладені в письмових запереченнях, зазначав, що за результатами перевірки проведеної 05.12.2008 складено акт від 05.12.2008, на підставі якого винесено спірне рішення про застосування фінансових санкцій № 0007432306/0 від 23.12.2008.Зазначав,що перевірка проводилася в присутності та за участі менеджера ПП «Призма плюс», згідно нормативних документів, регламентуючих порядок оформлення матеріалів перевірки та в ході перевірки встановлено, що при здійсненні розрахункової операції за готівкові кошти в розмірі 2200 грн розрахунковий документ не виписувався та не видавався, готівкові кошти в касі підприємства не оприбутковані.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Призма плюс»зареєстровано, як юридична особа 11.02.2000 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00№711062, копія якого наявна в матеріалах справи, ідентифікаційний код 30732720. ПП «Призма плюс», внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), видом діяльності, якого за КВЕД являється: послуги з організації подорожувань ( 63.30.0).

05.12.2008 працівниками Державної податкової адміністрації у полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі направлень на перевірку № 8182 від 05.12.2008 та № 8181 від 05.12.2008 відповідно, проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій господарської одиниці «тур агенція»,що розташована за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна,23, кв. 14 субєкта господарювання ПП «Призма плюс».

За результатами перевірки складено акт №16010883/23-434 від 05.12.2008, в якому зафіксовано порушення: при здійсненні розрахункової операції за готівкові коштів в розмірі 2200 грн розрахунковий документ не виписувався та не видавався. Готівкові кошти в касі підприємства в сумі 2200 грн не оприбутковані (не підтверджені прибутковим касовим ордером) при наданні послуг у сфері туризму (при здійсненні часткової попередньої оплати за путівку).

23.12.2008 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено рішення №00007432306/0 про застосування до ПП «Призма плюс»штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 в розмірі 11 000 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом 17.02.2009 було залишено без змін рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №00073432306/0 від 23.12.2008, а скаргу без задоволення .

Однак позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийнятого Державною податковою ї інспекцією у м. Полтаві за результатами перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Таким чином, функція щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) безпосередньо здійснюється також державними податковими адміністраціями в областях.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008, працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку . Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Згідно із частиною 1 статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема, направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Як встановлено судом, перевірку господарської одиниці позивача проведено групою інспекторів Державної податкової адміністрації у Полтавській області у складі 2 осіб на підставі плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на грудень 2008 року за наявності направлень на перевірку, а отже відповідно до вищевказаних вимог законодавства. А відповідно до наданих відповідачем суду копій направлень на перевірку від 05.12.2008 №№8181,8182, підпис про ознайомлення з направленнями на перевірку ставив менеджер ПП «Призма плюс»ОСОБА_6

Доводи позивача про незаконність перевірки у звязку з тим, що органом державної податкової служби не було надіслано повідомлення про проведення перевірки за 10 днів до її початку, суд не бере до уваги, оскільки зазначена вимога, яка міститься у статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, стосується лише планових виїзних перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), а не перевірок за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Щодо суті виявлених в ході перевірки порушень, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та вбачається із фактичних обставин справи, що посадовою особою Державної податкової адміністрації у Полтавській області ОСОБА_5 05.12.2008 було укладено з туристичною фірмою «Призма плюс»(Турагент) за дорученням Туроператора «Ренессанс»договір б\н про надання туристичних послуг. Відповідно до умов договору Замовник замовляє Турагенту, а Турагент зобовязується на умовах даного Договору надати Замовнику послуги, а саме: сплатити в інтересах Замовника і за рахунок наданих Замовником грошових коштів комплекс туристичних послуг заброньованих Турагентом у відповідності із Заявкою (пункту 1.1. Договору). При підписанні Договору Замовник вносить у вигляді застави повну суму або не менше 25% від вартості замовлених послуг, згідно договору-доручення, який є невідємною частиною Даного Договору. Повна оплата повинна бути здійснена після підтвердження заказу на розрахунковий рахунок фірми за 7 днів до початку тура (покут 2.1. Договору).

Крім того, укладено до договір доручення від 05.12.2008 відповідно до якого, ОСОБА_5 (Довіритель) з одного боку і представник фірми «Призма плюс»ОСОБА_6 (Повірений) з іншого боку, уклали даний договір про те, що Довіритель поручає, а Повірений приймає на себе зобовязання провести оплату , що знаходиться у власності Довірителя валюту України в сумі 2200 грн за оформлення туру (візи) послуги в Єгипет (пункт 1 Договору). А відповідно до пункту 2.2. Договір вважається виконаним і закінчує свою дію після надання послуг Довірителю, а також Повірений несе повну відповідальність у відповідності до законодавства України за отриману валюту України, яка є також власністю Довірителя (пункт 3.1. Договору).

Як було встановлено судом вході судового розгляду справи , що після здійснення вказаних дій перевіряючими було предявлено направлення на перевірку та посвідчення особи.

Разом із тим, виходячи із системного аналізу чинного законодавства, початком перевірки органу державної податкової служби є момент предявлення субєкту господарювання перевіряючими направлення на перевірку та посвідчень.

Тобто, в даному випадку, до початку перевірки, інспекторами було укладено договори та внесена сума завдатку 2200 грн за оформлення туру (візи) послуги в Єгипет.

Після предявлення посвідчень та направлень на перевірку, кошти в сумі 2200 грн були повернуті інспекторам, що не заперечується сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевіряючими фактично проведено контрольну закупівлю.

При цьому згідно із статтею 5, статтею 6, пункту 2 статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.92 N 2135-XII оперативним підрозділам (органам податкової міліції) для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Отже, повноваження на здійснення контрольних закупівель згідно із статтею 5, пункту2 частини 1 статті 8, частини 3 статті 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, надано лише оперативним підрозділам податкової міліції за умови порушення оперативно-розшукової справи та у порядку, визначеному нормативними актами податкової міліції, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Враховуючи те, що суду не надано доказів щодо порушення оперативно-розшукової справи та участі у перевірці працівників підрозділів податкової міліції, суд приходить до висновку, що контрольну закупку до початку перевірки позивача здійснено інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області без наданих на це законом повноважень та з порушенням встановленого порядку проведення контрольних закупівель.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, дії перевіряючих носили провокативний характер, виходили за межі повноважень та компетенції перевіряючих, наданих їм Законом.

Отже, висновок в акті про порушення, допущене позивачем щодо здійснення розрахункової операції за готівкові коштів в розмірі 2200 грн без надання розрахункового документа, здійснено перевіряючими не у спосіб, передбачений Законом, недобросовісно та з перевищенням повноважень.

З урахуванням викладеного, встановлені в ході такої перевірки матеріали не можуть бути визнані як доказ по справі в підтвердження правомірності прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Полтаві рішення в силу частини третьої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність у господарській діяльності позивача зафіксованого перевіркою порушення у вигляді не оприбуткування готівкових коштів в розмірі 2200 грн. Зважаючи на це, застосування відповідачем рішенням від 23.12.2008 за № 0007432306/0 штрафних санкцій згідно статті 1 Указу Президента “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 № 436/95 у пятикратному розмірі неоприбуткованих коштів у розмірі 11000 грн (2200 х 5) є необґрунтованим.

Оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правовим актом індивідуальної дії, то згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується. У звязку з цим, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог ПП «Призма плюс»про визнання недійсним рішення, та визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2008 за № 0007432306/0.

Щодо позовної вимоги про скасування акту перевірки від 05.12.2008 № №16010883/23-434, суд зазначає наступне.

Акт перевірки не є рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки акт перевірки не впливає на права і обов'язки осіб, він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки.

Тобто акт перевірки не породжує для позивача прав та обовязків, на підставі акту приймається рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке є обов'язковим для виконання. Саме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є рішенням, яке впливає на права і обов'язки та може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Тому позовна вимога про скасування акту перевірки від 05.12.2008 №№16010883/23-434 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаної вимоги відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Призма плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання рішення недійсним задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2008 №0007432306/0.

Провадження по справі в частині скасування акту перевірки від 05.12.2008 № 1601088/23-434 закрити.

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Приватного підприємства "Призма плюс" в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 21 травня 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко