Ухвала суду № 96455500, 19.04.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5248/21

Провадження №2/521/3147/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19.04.2021 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеса Леонов О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25), Одеська міська рада (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1) про визнання дії незаконною, скасування запису та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У квітня 2021 року представник ОСОБА_1 – адвокат Гніздовська Г.М. звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25), Одеська міська рада про визнання дії незаконною, скасування запису та визнання права власності.

Згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України визначення судді щодо розгляду цієї справи було здійснено 13.04.2021 року відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, справу передано судді 14.04.2021 року.

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також чи не мають місце випадки, коли позовну заяву необхідно повернути, відмовити у відкритті провадження.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Так представник позивача – ОСОБА_2 в позовній заяві встановлює ціну позову та зазначає наступне.

Позивач набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі Договору дарування від 25.06.2007 року, у п. 2 якого було визначено, що сторони оцінили дар в 1396 грн. (одна тисяча триста дев`яносто шість гривень).Позивач розуміє, що на даний момент вказана вартість квартири АДРЕСА_2 явно не відповідає ринковій. 15.11.2010 року між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір дарування, на підставі якого Позивач подарував 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 96,2 кв.м.. ОСОБА_4 було оцінено сторонами в 120 458 грн. (сто двадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень).Позивач звертає увагу суду на те, що квартира АДРЕСА_2 має меншу площу, ніж подарований будинок. Квартира знаходиться в старому будинку, стан квартири поганий, вартість квартир у цьому районі міста невисока. У зв`язку з цим Позивач вважає, що для цілі визначення розміру судового збору вартість квартири слід вважати 120 458 грн. (сто двадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу позивача, що ціна позову має бути визначена виходячи з суми дійсної вартості спірного нерухомого майна, на час звернення до суду, однак висновок про оцінку нерухомого майна в матеріалах позовної заяви відсутній.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

1) визначити у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна;

2) у разі визначення ціни позову, надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1% від встановленої ціни позову, але не менше 908 грн. 00 коп. та не більше 11350 грн.;

3) у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачами ціни позову стосовно спірного нерухомого майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 11350 грн., з урахуванням вже сплаченої суми судового збору;

4) у разі сплати судового збору, надати до позову уточнений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, так як зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), позивачем не указано як порушені права позивача саме відповідачем Одеською міською радою. Не роз`яснено яким чином саме відповідач порушує права позивача, немає посилання на докази цього.

Також в позові не вказано, чи були зроблені в даній квартирі будь які самочинні добудови чи перебудови, немає посилання на докази цього.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяв и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави не сплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд пропонує позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.

Керуючись ст. ст. 175-178, 185 ЦПК України, суддя –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25), Одеська міська рада (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1) про визнання дії незаконною, скасування запису та визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст.185 ЦПК України).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити заявнику до виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.С. Леонов

19.04.21