Рішення № 96454478, 21.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 квітня 2021 року № 520/2388/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини А0501 (вул. Горішного, буд. 142, м. Чугуїв, Харківська область, 63505, код ЄДРПОУ 24976272) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини А0501, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність та зобов`язати військову частину А0501 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підйомні допомоги за кожну дату прибуття до нового місця дислокації військової частини: 06.11.2017; 12.03.2018; 02.04.2018; 10.05.2018; 24.12.2018; 08.07.2019, виходячи з відповідного посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказами командира військової частини А0501 змінено місце дислокації військової частини, проте внаслідок незаконної бездіяльності Відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підйомної допомоги у зв`язку з передислокацією у складі військової частини, в порушення вимог чинного законодавства, позивач жодного разу відповідної підйомної допомоги не отримав.

Ухвалою суду від 22.02.2021 відкрито спрощене провадження у справі, витребувано у відповідача довідки щодо місця постійної дислокації ВЧ А 0501 за період з листопада 2017 по липень 2019 років.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому в обґрунтування заперечень зазначив, що передислокація військової частини - зміна місця дислокації військової частини, а саме переміщення її з військового містечка, яке вона займає в одному населеному пункті, до іншого військового містечка іншого населеного пункту, здійснюється за рішенням Міністерства оборони України за погодженням з Кабінетом Міністрів України, а з`єднань - за рішенням Президента України. Військова частина А0501 свого постійного місця дислокації з моменту реєстрації як юридичної особи і по даний час не змінювала жодного разу з 2000 року, що підтверджується відповідною довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (копія додається). Водночас, зазначив, що ОСОБА_1 не змінював місце роботи (навчання) протягом всього строку виконання військового обов`язку у складі військової частини А0501, а виконував бойове завдання у м.Курахове та м.Авдіївка Донецької області, с. Михайлівка Миколаївської області у складі військової частини А0501 в зоні проведення антитерористичної операції, за що отримував відповідні надбавки за виконання особливо важливих завдань та особистий внесок в результати служби.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді командира танку, виконував військовий обов`язок у складі військової частини А0501 (польова пошта В6250) з 18.04.2017 до 16.03.2020.

Наказом командира військової частини польова пошта В6250 від 18.04.2017 № 88 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 07.04.2017 року №71-РС командиром танка, який прибув для подальшого проходження служби із військової частини польова пошта А3211 с. Старичі Львівської області, з 18 квітня 2017 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначеного наказом командира військової частини польова пошта В6250(по особовому складу) від 18.04.2017 року №63-РС на посаду командира танка 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону, наказано вважати таким, що з 18 квітня 2017 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановлено оклад за посадою 740 гривень на місяць, шпк «старший сержант».

Наказом командира військової частини А 0501 (по стройовій частині) від 16.03.2020 № 55 молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта - командира танку 2 танковою взводу 3 танкової роти танкового батальйону, звільненого наказом командира військової частини А0501 (по особовому складу) від 03.02.2020 року №22-РС з військової служби в запас за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", наказано вважати таким, що 15 березня 2020 року приступив до здачі справ та посади, цього ж числа справи та посаду здав і направлено на зарахування на військовий облік до Борівського РВК Харківської області. Зараховано до оперативного резерву першої черги на посаду головного сержанта - командира танку. З 15 березня 2020 року виключено із списків особового складу частини та всіх нидів забезпечення.

Як вбачається з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, місцем реєстрації вч з 2000 року є: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що командиром ВЧ А0501 в період служби позивача приймалися накази: № 94 від 06.11.2017, №52 від 12.03.2018, №67 від 02.04.2018, №99 від 10.05.2018, № 268 від 24.12.2018, №149 від 08.07.2019, відповідно до розпоряджень командирів військових частин щодо виконання бойового злагодження та відновлення військової частини місце дислокації військової частини змінювалося:

- наказом №94 від 06.11.2017 з м.Курахове Донецької області на м.Чугуїв Харківської області;

- наказом №52 від 12.03.2018 з м.Чугуїв Харківської області на с.Михайлівка Миколаївської області;

- наказом №67 від 02.04.2018 з с.Михайлівка Миколаївської області на м.Чугуїв Харківської області.

- наказом №99 від 10.05.2018 з м.Чугуїв Харківської області на м Авдіївка Донецької області;

- наказом №268 від 24 12.2018 з м. Авдіївка Донецької області на м.Чугуїв Харківської області;

- наказом №149 від 08.07.2019 з м.Чугуїв Харківської області на м.Авдіївка Донецької області.

Позивач вважає, що вказані накази є підставою для виплати йому підйомної допомоги на кожну дату прибуття до нового місця дислокації військової частини: 06.11.2017; 12.03.2018; 02.04.2018; 10.05.2018; 24.12.2018; 08.07.2019, яка виплачена не була, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача та правомірності дій відповідача, суд виходить з таких приписів діючого законодавства.

Питання соціального захисту військовослужбовців регулюються нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.

Відповідно до ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується:

1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;

2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Наказом МОУ №370 від 22.10.2001 затверджено Інструкцію про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги.

Так, відповідно до п. 1 зазначеної Інструкції особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку зі зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до примітки до п. 1 зазначеної Інструкції тут і в наступних пунктах Інструкції мається на увазі місце постійної дислокації військових частин і підрозділів, що встановлюється відповідними командирами (начальниками) в межах наданих їм прав.

Відтак законодавчо визначено два види дислокації для військових частин: постійну та тимчасову, які не є тотожними за своєю суттю.

З 30.03.2018 діє новий Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затверджений наказом МО України від 05.02.2018 № 45, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2018 р. за № 247/31699 (далі - Порядок № 45).

Підпунктом 7 пункту 4 Порядку № 45 визначено, що підйомна допомога та добові з урахуванням вимог пункту 1 цього Порядку також виплачуються: військовослужбовцям, які призначені на посади в іншу військову частину і прибули до неї в період її перебування поза пунктом постійної дислокації, підйомна допомога виплачується одноразово незалежно від подальшої зміни пункту тимчасової дислокації військової частини (в тому числі в разі повернення її до місця постійної дислокації).

Отже, підхід до визначення підстав виплати підйомної допомоги законодавцем не змінено: зміни пункту тимчасової дислокації військової частини та повернення її до місця постійної дислокації не віднесені до умов, за яких у військовослужбовця виникає право на отримання підйомної допомоги.

Відповідно до Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 вересня 2013 р. за № 1590/24122) (далі - Положення № 448), пунктом 1.2 розділу I дані визначення, зокрема, поняттям:

- передислокація військової частини, під яким розуміється зміна місця дислокації військової частини, а саме переміщення її з військового містечка, яке вона займає в одному населеному пункті, до іншого військового містечка іншого населеного пункту;

- військове містечко, під яким розуміється майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об`єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

З аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин під передислокацією військової частини розуміється зміна саме постійного місця розташування військової частини.

Відносно відповідача така зміна не підтверджена даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзацом першим пункту 4.3 розділу IV Положення № 448 передбачено, що підставою для прийняття військових частин на квартирно-експлуатаційне забезпечення та зняття з квартирно-експлуатаційного забезпечення є наказ (директива) Міністерства оборони України (далі - МО України) стосовно формування, переформування і розформування військових частин або їх передислокації (переміщення).

Абзац перший пункту 4.7 розділу IV Положення № 448 визначає, що підставою для вивільнення військовою частиною фондів і території військового містечка є наказ (директива) МО України стосовно її розформування, переформування, передислокації (переміщення). Відповідний наказ (директиву) МО України щодо проведення організаційних заходів у Збройних Силах України до відома відповідної КЕВ (КЕЧ) та начальника гарнізону для призначення комісії з приймання (передачі) фондів і території військового містечка, квартирного майна та палива доводять органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають такі КЕВ (КЕЧ) та військові частини.

Отже, передислокація військової частини відбувається за наказами Міністерства оборони України. Відповідних наказів стосовно ВЧ А0501 Міністерством оборони України не приймалося, доказів зворотного позивачем до суду не надано, а судом в ході розгляду справи не встановлено.

Крім того, пунктом 4 Інструкції № 370 встановлено, що підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується: 4.2. Тим, які переїхали у зв`язку зі зміною постійної

дислокації військової частини або підрозділу, - у новому пункті

постійної дислокації частини (підрозділу) на підставі наказу

командира частини про прибуття до місця дислокації.

Відповідно до п. 2 Порядку № 45 право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає: на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що визначальними умовами для отримання військовослужбовцем підйомної допомоги у зв`язку зі зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) є наявність таких підстав: зміна постійної дислокації військової частини; прибуття в пункт нової постійної дислокації військової частини; зміна місця проживання військовослужбовця у зв`язку зі зміною постійної дислокації військової частини; наказ командира частини про прибуття до місця дислокації.

Наявності вказаних умов при розгляді справи судом не встановлено.

З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини А0501 (вул. Горішного, буд. 142, м. Чугуїв, Харківська область, 63505, код ЄДРПОУ 24976272) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 21 квітня 2021 року.

Суддя Білова О.В.