Постанова № 9645317, 30.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2010 р. Справа № 2а-1904/10/1470

м.Миколаїв

14:55

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В., при секретарі Богзі Н..А. ,

за участю представників :

позивача: Аверянової О.І. дов. 06.04.2010,

відповідача: Віляйкіної А.В. - дов. №2/3/10-007 від 11.01.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ТОВ "Оптіма-Пром", пров. Круговий, 18,Миколаїв,54024

фактична адреса: а/с 10, м.Миколаїв, 54024

до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028

про визнання недійсним акту відповідача №34/15-220 від 17.02.2010 про анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача з моменту його складання -17.02.2010; зобовязання відповідача внести ТОВ «Оптима-Пром» до реєстру платників податку на додану вартість., Згідно заяви позивача від 30.04.2010: визнання недійсним та скасування акту відповідача №34/15-220 від 17.02.2010, затвердженого 22.02.2010, про анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача з моменту його складання -17.02.2010; відміна анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Оптима-Пром», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати акт відповідача №34/15-220 від 17.02.2010 про анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача з моменту його складання -17.02.2010, а також відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Оптима-Пром».

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п.«в»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставне, оскільки наведені у вказаному пункті підстави анулювання не мали до позивача жодного відношення.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що п.п.«в»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає і «інші причини»анулювання свідоцтва, якими у випадку з позивачем стали відсутність останнього за місцезнаходженням та встановлення по системі контрагент розбіжності на 2147,2 тис. грн. (завищення податкового кредиту).

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 30.04.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.25.2.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 (надалі Положення №79), рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за відповідною формою. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обовязково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

17.02.2010 ДПІ у Ленінському районі відносно ТОВ «Оптіма-Пром»було складено акт №34/15-220 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В якості підстави для анулювання свідоцтва у акті вказано на відсутність позивача за місцезнаходженням, що підтверджується доповідною запискою №167/15-18/36536161 від 15.02.2010 та повідомленням №780/8 від 12.02.2010 про відсутність платника за місцезнаходженням, і на підставі перелічених документів, з посиланням на п.п.«в»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі Закон №168/97-ВР) відповідачем прийняте рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з 17.02.2010.

Згідно відмітки на акті ТОВ «Оптіма-Пром»виключений з реєстру платників ПДВ з 18.02.2010.

Згідно п.п.«в»п.9.8 ст.9 Закону №168/97-ВР, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

З аналізу вказаної норми не вбачається такої підстави для анулювання реєстрації, як відсутність платника податку за місцезнаходженням.

Посилання відповідача на те, що зазначена норма передбачає анулювання реєстрації з «інших причин»суд вважає хибним, оскільки підставою для анулювання реєстрації згідно п.п.«в»п.9.8 ст.9 Закону №168/97-ВР є, зокрема, наявність інших причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість , а не наявність інших причин для анулювання реєстрації як такої.

Відповідно до п.25.2.1 Положення №79, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«ґ»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Так, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (юридичної особи), в порядку, встановленому підпунктом «в» пункту 9.8 статті 9 Закону №168/97-ВР, пункт 25.2.1 Положення №79 встановлює наявність таких підтверджуючих документів:

- Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені №168/97-ВР;

- судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість;

- документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку;

- Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва;

- документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції;

Такого підтверджуючого документа, як доповідна записка або довідка про відсутність платника податку за фактичним місцезнаходженням пункт 25.2.1 Положення №79 не передбачає.

Відповідно до п.25.4 Положення №79 рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу ДПС є, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним оспорюваного рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, оформленого актом №34/15-220 від 17.02.2010.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним та скасувати акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва №34/15-220 від 17.02.2010 про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Оптіма-Пром» з моменту його складання -17.02.2010;

3. Відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Пром».

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптима-Пром» (пров.Круговий, 18, м.Миколаїв, 54024) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 5 травня 2010 року.