Постанова № 9645067, 28.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2010 р. Справа № 2а-1338/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., при секретарі судового засідання Крикливенко І.С., за участю:

представника позивача: Єрошкіної Л.В., довіреність № 2/9/10-00 від 11.01.10 р.,

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

до СПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості із сплати єдиного податку у сумі 952,08 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості із сплати єдиного податку у сумі 952,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.

У судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідач, як фізична особа-підприємець, зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 15.06.07 р. за № 2 522 000 0000 031315, перебуває на обліку у ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва та є платником єдиного податку, відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” (а. с. 9-10).

Статтею 2 ч. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

11.02.09 р. відповідач подав заяву до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 р. та обрав такий вид діяльності, як надання інших індивідуальних послуг, класифікатор виду економічної діяльності 93.05. (а. с. 8).

Рішенням Миколаївської міської ради № 4/14 від 18.08.06 р., затверджено ставку єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності-фізичних осіб на території м. Миколаєва, на даний вид діяльності у сумі 120 грн. щомісяця (а. с. 5).

Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення ст. 2 п. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, єдиний податок у період з квітня до листопада 2009 р. не сплатив, у результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 960,0 грн.

Як слідує з розрахунку суми боргу, у лютому 2009 р. за відповідачем рахувалась переплата з єдиного податку у сумі 7,92 грн. Таким чином, заборгованість відповідача складає 952,08 грн. (960,0-7,92=952,08 грн.) (а. с. 6).

Відповідно до ст. 11 п. 11 Закону України “Про державну податкову службу”, Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Станом на день розгляду справи, заборгованість залишилась несплаченою.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у Миколаївському РУ "Приватбанк") на користь місцевого бюджету Заводського району м. Миколаєва (р/р 34210379700003 у банку ГУДК України в Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23626096, код платежу 16050200) заборгованість із сплати єдиного податку за період з квітня до листопада 2009 р. у сумі 952,08 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяА. О. Мороз