Вирок № 96442995, 21.04.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2021 Справа №607/12240/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Гуменного П.П.,

за участі секретарів – Храпак (Чукля) М.О., Бігун О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12019210010002779 від 25 вересня 2019 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вижгородок, Лановецького району, Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

за участю: прокурора – Соболь О.М., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої адвоката Гордеєва Ю.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника адвоката Крічфалушій Л.І., -

В С Т А Н О В И В :

9 липня 2019 року близько 13 години 00 хвилин у ОСОБА_1 , який перебував на третьому поверсі приміщення Комунального некомерційного підприємства «Тернопільської університетської лікарні» Тернопільської обласної ради, яка розташована за адресою: м. Тернопіль вул. Клінічна, 1 на ґрунті особистих неприязних відносин, розпочався словесний конфлікт із інспектором відділу кадрів ОСОБА_2 , під час якого у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, направлений на завдання потерпілій фізичного болю.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 9 липня 2019 року, близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи на третьому поверсі приміщення Комунального некомерційного підприємства «Тернопільської університетської лікарні» Тернопільської обласної ради, яка розташована за адресою: м. Тернопіль вул. Клінічна, 1 під час конфлікту умисно наніс потерпілій ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки у ліву ділянку голови та в подальшому лівого плеча.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 стосовно потерпілої ОСОБА_2 , останній завдано фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 допитаний в судовому засіданні з огляду на свою процесуальну поведінку не був.

Однак, при виконанні вимог ч.1 ст. 348 КПК України заявив, що винним себе не визнає та подав на адресу суду численну кількість заяв, котрі іменував клопотаннями, в яких висловив свою незгоду із висунутим обвинуваченням.

В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 надійшло до суду 24 липня 2020 року. В подальшому неодноразово відкладалось у зв`язку із неявкою обвинуваченого в судові засідання.

Ухвалою суду від 8 жовтня 2020 року на обвинуваченого було накладено грошове стягнення у зв`язку із неявкою до суду, в подальшому останнього через ухилення від явки в судові засідання ухвалою суду від 22 грудня 2020 року було оголошено в розшук.

22 січня 2021 року було виконано ухвалу про розшук обвинуваченого та забезпечено його явку в судове засідання. У вказаному судовому засіданні обвинувачений поводив себе неадекватно, зокрема, ліг на підлогу в залі судового засідання. В подальшому, на звернення головуючого та оточуючих не реагував, у зв`язку із чим до останнього було викликано бригаду швидкої медичної допомоги, котра констатувала відсутність будь-яких проблем із здоров`ям останнього. У судовому засіданні 22 січня 2021 року обвинуваченому було повідомлено, що з огляду на неявку в судове засідання інших учасників, розгляд провадження відкладається до 9 лютого 2021 року.

9 лютого 2021 року обвинувачений в судове засідання не з`явився, у зв`язку із чим стосовно нього було застосовано привід у судове засідання на 26 лютого 2021 року

В судове засідання 26 лютого 2021 року обвинувачений з`явився. Було розглянуто клопотання останнього про скасування накладеного на нього грошового стягнення у зв`язку із неявкою до суду та відмовлено з огляду на наступне. Так, згідно листа начальника територіального управління служби судової охорони у Тернопільській області від 15 лютого 2021 року №50/109-21 ОСОБА_1 відвідував приміщення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в період з 3 листопада 2020 року по 8 лютого 2021 року 11 (одинадцять) разів, що свідчить про те, що останній зловживав своїми процесуальними правами та не виконував покладені на нього КПК України обов`язки, оскільки в ті судові процеси, де останній є ініціатором, він з`являвся, натомість судовий процес, де він є обвинуваченим, ОСОБА_1 ігнорував. Така поведінка останнього свідчить про зневагу до такої закріпленої в ст. 24 Конституції України засади суспільного життя як рівність перед законом.

Також в судовому засіданні 26 лютого 2021 року було розпочато судовий розгляд, встановлено порядок дослідження доказів, а також допитано потерпілу ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 . З огляду на неявку в судове засідання свідка ОСОБА_4 розгляд кримінального провадження було відкладено на 19 березня 2021 року. При цьому в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 порушував порядок, перебивав як головуючого так і інших учасників, про що останньому головуючим було зроблено зауваження.

В судовому засідання 19 березня 2021 року у зв`язку із неетичними висловлюваннями ОСОБА_1 з приводу передчасної смерті голови Тернопільського міськрайнонного суду Тернопільської області ОСОБА_5 , а також неодноразовим порушенням порядку в судовому засіданні після попередження про неприпустимість таких дій, ухвалою суду обвинуваченого ОСОБА_1 було видалено із зали судового засідання на весь час судового розгляду.

Окрім того, обвинуваченим подано на адресу велику кількість документів, котрі останній іменував або скаргами, або клопотаннями, котрі, за виключенням тих, що були вирішенні в судовому засіданні, позбавлені логічного змісту та здорового глузду, з огляду на що суд не вбачає необхідності їх аналізувати.

Така поведінка обвинуваченого, на думку суду, свідчить про зловживання процесуальними правами, з метою уникнення відповідальності за скоєне, шляхом затягування судового розгляду.

Разом з тим, суд приходить до переконання про те, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив суспільно-небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, оскільки наведене повністю доводиться сукупністю доказів, що були зібрані під час досудового розслідування та судового розгляду, які були проаналізовані та оцінені судом у судовому засіданні, зокрема :

-показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 , яка в повідомила про те, що 9 липня 2019 року близько 11 год. до відділу кадрів було викликано працівників ендоскопічного відділення для ознайомлення з наказом. В той час ОСОБА_1 прийшов та відмовився підписати наказ. Надалі з начальником кадрів продовжили працювати. Близько 13 год. ОСОБА_1 прийшов до відділу кадрів та попросив для ознайомлення наказ, щоб поставити підпис. Начальник відділу кадрів надала йому наказ для ознайомлення, на першій сторінці не було місця для підпису, вона запропонувала перегорнути сторінку, щоб він підписав на другій стороні, проте він вхопив наказ та вибіг в коридор. Начальник відділу кадрів вибігла за ним. Вона також попрямувала за ними, оскільки мала намір допомогти начальнику відділу кадрів, бо ОСОБА_1 її ображав та штовхав. В коридорі почалася сутичка, ОСОБА_1 зіжмакав наказ і заховав його в кишеню, погрожував начальнику відділу кадрів. Вона вийшла за начальником відділу кадрів та біля ліфту, в момент, коли перешкоджали ОСОБА_1 , щоб він вийшов з третього поверху, він замахнувся правою рукою та наніс їй удар кулаком правої руки в лобну частину голови зліва, його рука сповзла на плече. Під час нанесення удару була присутня ОСОБА_3 , також за подіями спостерігала ОСОБА_4 . Повідомила ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з тим, що він її вдарив, напише заяву, на що він відповів, що теж напише позов. На їхні крики вибігла головна медсестра ОСОБА_4 та викликала поліцію. На місце події приїхали два екіпажі. ОСОБА_1 перебував на третьому поверсі, ніхто йому тілесних ушкоджень не наносив, він вільно себе поводив в кріслі, спілкувався з поліцейськими, всіх ображав нецензурними словами. Повідомила також, що відео спостереження у них в закладі не ведеться, на третьому поверсі є датчики руху сигналізації. Події відбувалися за адресою: вул. Клінічна, 1, на 3 поверсі, в холі біля ліфта Тернопільської університетської лікарні, в лабораторному корпусі, де знаходиться адміністрація лікарні. Все тривало до 15 год. По приїзду головного лікаря, повідомили йому, що їхній лікар-ендоскопіст наніс їй тілесні ушкодження, також повідомила, що має намір писати заяву в поліцію. Таку заяву писала 09 липня 2019 року після 15 год., по завершенні конфлікту. Переконана, що удар обвинувачений наносив свідомо, в той момент дивився їй в очі. Після нанесення удару відчувала фізичний біль, видимих тілесних ушкоджень не було. Після вказаних подій неодноразово зверталася до лікаря-невропатолога, який призначав лікування, приймала заспокійливі таблетки, погіршився емоційний стан, відчувала головні болі. Також, повідомила, що лікування продовжує дотепер, продовжує вживати заспокійливі засоби, консультуватися з лікарем-невропатологом, життя змінилося. Звернула увагу на те, що ОСОБА_1 переслідує її дітей та чоловіка, телефонував до чоловіка, також вривався до її квартири, що по АДРЕСА_2 . Вказані події мали місце після першого судового засідання, близько 17 год., в квартирі на той час перебували двоє неповнолітніх дітей, ОСОБА_1 спілкувався з сусідами, обзивав її, діти зателефонували їй та повідомили про те, що відбувається, тому зателефонувала в поліцію та написала заяву, ОСОБА_1 також писав заяву. Вказані події сприймає з тривогою, хвилюється за своє здоров`я та за здоров`я своїх дітей і чоловіка;

-показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні повідомила про те, що 09 липня 2019 року запросила до відділу кадрів працівників ендоскопічного відділення, щоб ознайомити їх з наказом про ліквідацію ендоскопічного відділення. Наказ працівникам було зачитано, вони ознайомилися, а ОСОБА_1 категорично відмовився ознайомлюватися та підписувати наказ. Близько 13 год. він прийшов до відділу кадрів, сказав надати наказ для ознайомлення, надавши йому наказ, він схопив його та почав тікати, вибігла за ним. ОСОБА_2 вибігла теж, говорила ОСОБА_1 , щоб він віддав наказ, натомість він його пожмакав та заховав в кишеню, штовхав, обзивав нецензурною лайкою. На шум, який зчинився вибігла головна медична сестра – ОСОБА_4 , яка побачила, що відбувається та викликала поліцію. Коли зчинився шум ОСОБА_1 сказав, що нанесе їй удар, проте наніс удар кулаком ОСОБА_2 у верхню ліву ділянку голови. Вказані події відбувалися на третьому поверсі в фойє по вул. Клінічна, 1 м. Тернополя, в приміщенні КНП «Тернопільська університетська лікарня». Також, повідомила про те, що в ході досудового розслідування з нею проводилися слідчі дії, її допитували, вказувала на механізм спричинення тілесних ушкоджень. Зауважила й на тому, що її допитували в інших судових засіданнях з приводу факту, викладеного в обвинувальному акті та надавала аналогічні пояснення. Їй відомо, що після вказаних вище подій стан ОСОБА_2 погіршився, вона приймала ліки, ОСОБА_1 лякав її дітей, стукав в двері квартири;

-показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні повідомила про те, що 09 липня 2019 року близько 13 год. перебувала на своєму робочому місці, у кабінеті, що на 3 поверсі лабораторного корпусу Тернопільської університетської лікарні. Двері в кабінеті були привідчинені, тому чула те, що відбувалося у вестибюлі на 3 поверсі. Зокрема, чула крики, шум, вигуки про допомогу. Вийшовши в коридор, побачила ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зрозуміла, що було вилучено документ з відділу кадрів ОСОБА_1 . Останній намагався втекти з вилученим документом, на спроби його зупинити, він розмахував руками, кричав, та наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 . Удар було нанесено кулаком в ліву лобну частину голови (волосяну частину), після чого рука змістилася по плечі. Після даної події викликала поліцію. Під час вказаних подій були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . На її думку, удар було нанесено умисно. Пригадує, що обвинувачений заховав наказ в кишеню, а в руках тримав ручку. Також, повідомила про те, що видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не спостерігала. Тілесних ушкоджень обвинуваченому ніхто не наносив. Після інциденту працювала поліція, по завершенні робочого дня всі пішли додому;

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12019210010002779 від 25 вересня 2019 року, згідно якого 09 липня 2019 року близько 13:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у «Тернопільській університетській лікарні», що по вул. Клінічна, 1, вчинив конфлікт із ОСОБА_2 , після чого наніс удари по корпусі тіла чим спричинив фізичної болі ОСОБА_2 ;

-заявою-повідомленням про скоєння кримінального правопорушення від 25 вересня 2019 року, згідно якої ОСОБА_2 повідомила про те, що 09 липня 2019 року о 13:00 год. житель АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи на третьому поверсі лабораторного корпусу комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради, що знаходиться по вул. Клінічна, 1 м. Тернополя, вчинив конфлікт з працівниками кадрової служби вказаної установи, а саме з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Свідком зазначених подій була працівник лікарні ОСОБА_4 . Під час даного конфлікту ОСОБА_1 себе поводив грубо, зневажливо та нецензурно виражаючись в адрес працівників лікарні. Із слів вказаних працівників лікарні, через 20-30 хв. від початку конфлікту ОСОБА_1 почуваючи свою безкарність, перебуваючи в емоційному збудженому стані почав вчиняти насильницькі дії по відношенню до неї, а саме шарпав її за одяг та почав наносити удари руками по корпусу тіла, чим завдав їй фізичного болю та страждань. Про даний випадок головною сестрою медичною КНП «Тернопільська університетська лікарня» ОСОБА_4 повідомлено органи поліції через лінію «102». Просила внести відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23 жовтня 2019 року та таблицями ілюстрацій, в ході якого потерпіла ОСОБА_2 розповіла про обставини спричинення їй фізичного болю, що мало місце 09 липня 2019 року та продемонструвала сказане;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06 листопада 2019 року та таблицями ілюстрацій, в ході якого свідок ОСОБА_4 розповіла про обставини спричинення фізичного болю ОСОБА_2 , що мало місце 09 липня 2019 року та продемонструвала сказане;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23 жовтня 2019 року та таблицями ілюстрацій, в ході якого свідок ОСОБА_3 розповіла про обставини спричинення фізичного болю ОСОБА_2 , що мало місце 09 липня 2019 року та продемонструвала сказане.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в даному випадку між дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

З огляду на чіткі і взаємоузгоджені показання потерпілої ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд критично оцінює позицію обвинуваченого про те, що будь яких ударів потерпілій він не наносив.

З аналогічних підстав суд, не вбачає в даному випадку такої пом`якшуючої покарання обставини, як вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання, викликаного протиправними діями потерпілої чи інших осіб. Крім того, суд зауважує на тому, що в обвинуваченні, котре сформульоване стороною обвинувачення, котре суд визнав доведеним, відсутні будь-які дані про протиправну поведінку потерпілої перед нанесенням удару обвинуваченим. Крім того, відсутні будь-які дані, про те, що на час вчинення злочину ОСОБА_1 перебував в стані сильного душевного хвилювання.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Посилання захисника про те, що обвинувальний факт стосовно ОСОБА_1 складений не уповноваженою особою, суд до уваги не приймає, з огляду на те, що ст. 291 КПК України уповноважує прокурора на складення обвинувального акту, при цьому не вимагаючи винесення будь-яких процесуальних рішень, котрі б зобов`язували прокурора засвідчувати свою незгоду із обвинувальним актом, складеним слідчим, чи дізнавачем.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, конкретні обставини справи, його особу, те, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, не судимим, є інвалідом 2 групи, що суд вважає обставинами, котрі пом`якшують його покарання, суд приходить до висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, котрий передбачений санкцією ч.1 ст.126 КК України.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових злочинів.

В кримінальному провадженні заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування завданої їй моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди, суд враховує, - стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, ступінь зниження її авторитету, пережитий стрес, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 15 000 грн. завданої моральної шкоди.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді штрафу, в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнувши на її користь з ОСОБА_1 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя П.П. Гуменний